ЗМІСТ:100 тем

- ЩЕ РАЗ ПРО БРЕСТСЬКУ ФОРТЕЦЮ >БИТИ НАПОЛЕОНА >БІЛОПОЛЬСЬКИЙ ПОСПІХ 1920 РОКУ >БОЇ В ПІВНІЧНІЙ АФРИЦІ МОВОЮ ЦИФР >БРОНЕТАНКОВА СТАТИСТИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ >БТТ АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ >БТТ ГІТЛЕРІВСЬКОЇ ВІСІ >БУЛИ НЕ ГОТОВИМИ ДО ВІЙНИ? >БУТИ ВІЙНІ >БУТИ ПО ЦЬОМУ! >ВЕЛИКІ ПРО ВСЕ І НІ ПРО ЩО >ВИДАТНІ ЛЮДИ І СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ >ВИКРУТАСИ ІСТОРІЇ >ВИТОКИ ЧЕРВОНОГО ТЕРОРУ >ВОЄННА АВІАЦІЯ У ЦИФРАХ >ВОЄННИЙ ПОБУТ ТА БУТТЯ >ВОРОГ У ВОРІТ >ВТРАТИ ФАШИСТІВ ДО НАПАДУ НА СРСР >ГЕОПОЛІТИКА ДОГОРИ НОГАМИ >ГРОШОВО-ПРОДУКТОВА СОБІВАРТІСТЬ ЖИТТЯ >ДО НЕПРИСТОЙНОСТІ ДИВАЦЬКА ВІЙНА >ДО ПОРИ МОВЧАЗНА СМЕРТЬ >ДОБРОВІЛЬНО-ПРИМУСОВА ДОПОМОГА ФАШИЗМУ >ДОПОМОГА СРСР ФАШИСТСЬКІЙ НІМЕЧЧИНІ >ДРУГИЙ ФРОНТ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ >ЕКОНОМІКА НІМЕЧЧИНИ НАПЕРЕДОДНІ ТА ПІД ЧАС 2СВ >ЕТИКЕТОМ ПО СТОЛУ >З НЕДОЗРІЛОГО >ЗА ВЗЯТТЯ БЕРЛІНУ >ІСПАНСЬКА ПРЕЛЮДІЯ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ >ІСТЕРІЯ НЕЛЮДЯНОСТІ >КАТАСТРОФА ЧЕТВЕРТОГО ФЛОТУ СВІТУ >КИТАЙСЬКИЙ NO PASARAN >КОМУ ВІРИТИ АБО ПРАВДА ПРО АФГАНІСТАН >КРИМСЬКА ЕПОПЕЯ 1855-56 РОКІВ >КУРСЬКА БИТВА БЕЗ ІДЕОЛОГІЧНОГО ЛУШПИННЯ ("РУМ’ЯНЦЕВ-КУТУЗОВ") >КУРСЬКА БИТВА БЕЗ ІДЕОЛОГІЧНОГО ЛУШПИННЯ ("ЦИТАДЕЛЬ") >ЛЕНД-ЛІЗ БЕЗ КУПЮР >ЛЕНІН-ПОРТРЕТ БЕЗ РЕТУШІ >ЛИЦАРСТВО НЕ ВІД СВІТУ ЦЬОГО >МАЛОВІДОМІ ФАКТИ ПРО АВІАЦІЮ >МАЛОВІДОМІ ФАКТИ ПРО БРОНЕТАНКОВУ ТЕХНІКУ >МАЛОВІДОМІ ФАКТИ ПРО НАДВОДНИЙ ФЛОТ >МАЛОВІДОМІ ФАКТИ ПРО ПІДВОДНИЙ ФЛОТ >МАЛОЗГАДУВАНЕ ПРО ХОЛОДНУ ЗБРОЮ >МАРШАЛ-МАРОДЕР ЖУКОВ >МИСТЕЦТВУ-БУТИ! >НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ В СРСР >НЕ ВЕЛИКІ ДИВАКУВАТОСТІ ВЕЛИКИХ ЛЮДЕЙ >НЕ ВІР ОЧАМ СВОЇМ >НЕВИПРАВДАНА ВОЄННА ЖОРСТОКІСТЬ >НЕВІДОМА АРТИЛЕРІЯ >НЕВІДОМЕ ПРО ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ >НЕВІЛЬНИЧА ПРАВДА >НЕЗРУЧНА ІСТОРІЯ >НЕСКОРЕНА ПОЛЬЩА >НІМЕЦЬКИЙ ПОЛОН І ПРИМУСОВА ПРАЦЯ >НКВС ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ ЦИФР >ОБЕРЕЖНО ДЕЗІНФОРМАЦІЯ >ОСОБЛИВА СПАРТА >ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ КУХОНЬ >ПАРАДОКСАЛЬНО АЛЕ ФАКТ >ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧИ ПЕРЕМІШУВАННЯ? >ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ >ПІСЛЯ БОРОДИНСЬКОГО ПОБОЇЩА >ПО СМЕРТІ БЕЗ СПОКОЮ ТА ПОВАГИ >ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ СОЮЗНИЦЬКИХ БОМБАРДУВАНЬ >ПОЛОН І ВСЕ ЩО ЙОГО СТОСУЄТЬСЯ >ПОЛТАВСЬКА БАТАЛІЯ БЕЗ УПЕРЕДЖЕНОСТІ >ПРИХОВАНЕ РАБСТВО В СРСР >ПРО ФОРМУ СПОРЯДЖЕННЯ НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ >ПРО ЩО НЕ ПРИЙНЯТО ГОВОРИТИ АБО ЛІЦЕНЗІЙНИЙ КРАДІЖ >РЯТІВНІ КРИЛА ЛЮФТВАФФЕ >СТАЛІН-ЦЕ ЛЕНІН СЬОГОДНІ >СТИМУЛИ ВОЮВАТИ КРАЩЕ >СТРАТЕГІЯ ВИПАЛЕНОЇ ЗЕМЛІ >СТРАТИТИ НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ >СТРІЛЕЦЬКЕ РОЗМАЇТТЯ >ТАНКОВЕ ПРОТИСТОЯННЯ ПІД ПРОХОРІВКОЮ >ТЕЛЕВІЗІЙНІ ШТАМПИ ПРО ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ >ТРОФЕЙНЕ ОЗБРОЄННЯ НА СЛУЖБІ РККА ТА ВЕРМАХТУ >ТЯГЛОВА СИЛА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ >У ЖОРНАХ НКВС >УЧАСТЬ ІНОЗЕМЦІВ У ВІЙСЬКАХ ГІТЛЕРА >ФАШИСТСЬКА ДОПОМОГА СРСР >ФАШИСТСЬКИЙ ЛЕНД-ЛІЗ >ФІНСЬКА ЗИМОВА ВІЙНА >ХАЛХИН-ГОЛ ТА ХАСАН У ЦИФРАХ >ХІМІЯ ВІД ДИЯВОЛА >ХТО ВОЮВАВ ЗА АНГЛІЮ >ХТО КОГО КОПІЮВАВ? >ХТО ХОВАЄТЬСЯ ЗА ПСЕВДОНІМОМ >ЦЕРКВИ В СРСР >ЦІКАВЕ З СВІТУ ЇЖІ ТА НАПОЇВ >ЦІНА ПЕРЕМОГ-ПОРАЗОК У 2СВ >ЧОРНІ МІТКИ НЕЛЮДЯНОСТІ >ШОУ ЯЧМІННИХ ЛЮДЕЙ >ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ДИСЦИПЛІНАРНИЙ БАТАЛЬЙОН >ЩО НЕ ТАК З ЛЬОДОВИМ ПОБОЇЩЕМ?

БИТИ НАПОЛЕОНА

24.02.2022 - останнє, на відміну від репостів, оновлення теми
Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
NB: активні посилання на подібні до цієї теми: "Після Бородинського бойовища"

Чим більше матеріалу накопичується за цією темою, тим більше питань виникає, відповіді на які у мене все ще немає, а звідси і постійне відчуття якоїсь недомовленості, яку офіційна історіографія раніше звично ховала за бучними, але нічого не вартими формулюваннями. Тема логічно буде складатися з чотирьох глав:
1. війни проти Наполеона до нападу на Росію
2. Наполеонівська армія у Росії (без Бородинського бойовища)
3. Національній склад Великої армії у поході на Росію 1812р
4. війни проти Наполеона після залишення Росії
6. підсумки війн з Наполеоном 6. ще дещо в тему


1. війни проти Наполеона до нападу на Росію
- в 1799р руська ескадра адмірала Чичагова доставила до Голландії руський загін під командуванням генерала Завалішина на підтримку руських військ генерала Германа, що зазнали поразки від французів 08.09.1799р у битві при Бергені (Прим.7*)
- 18.07.1800р Наполеон відправив на батьківщину 6732 російських полонених (зокрема 130 генералів і штаб-офіцерів), обмундирував їх за рахунок казни Франції (Прим.2*)
- у ході битви під Аустерліцом у 1805р 50 тис. армія Наполеона нанесла поразку 86 тис. об’єднаній російсько-австрійській армії, в наслідок чого загинуло понад 15 тис. росіян та австрійців та 20 тис. потрапило в полон. У якості трофеїв французам дісталися 185 гармат (133 російських і 52 австрійських) (Прим.10*). За іншими даними, у Аустерлицькій "битві трьох імператорів" 73 тис. французів завдали поразки 71 тис. російських військ і 15 тис. їхніх союзників - австрійців (Прим.12*,21*). Втрати: 27 тис. чоловік загиблими і пораненими, з яких 21 тис. росіян, 158 гармат та 30 прапорів і 12 тис. французів, з яких трохи більше 1 тис. убитими (Прим.12*) Ще за іншими даними, загальні втрати французів склали 9200 чоловік проти 27 тис. руських та австрійців (14 тис. вбито, 12,7 тис. полоненими, 176 з 278 гармат на початок битви та 50 знамен. Втрати руських: 21 тис, з них 11049 полоненими (9 генералів), 142 гармати та 27 знамен. Втрати австрійців: 5922 чоловіка, з них 1686 полоненими, 34 гармати та 23 знамен (Прим.21*)
- у битві під Фрідландом 14.06.1807р 80 тис. французька армія (118 гармат) нанесла поразку 60 тисячній руській армії (120 гармат). Втрати: 10600 французів проти 20400 руських та 80 гармат у якості трофеїв (Прим.21*) За іншими даними, внаслідок поразки під Фрідландом у 1807р. руська армія втратила понад 20 тис. убитими, пораненими та зниклими без вісті, втрати французів становили 11 тис. чоловік (Прим.18*)
- у битві при Ваграмі 5-6.07.1809р 190,5 тис. французів нанесли поразку 137,7 тис. австрійців, втрати яких склали 23750 убитими і пораненими, 7,5 тис. полоненими та 10 тис. зниклими без вісті проти 27500 убитих і поранених, та, можливо, 10 тис. полонених та зниклих без вісті у французів (Прим.19*) За іншими даними, у цій битві 170 тис. армія французів (584 гармати) завдала поразки 111 тис. армії австрійців (452 гармати). Втрати: 39,5 тис. французів (з них 7 тис. полоненими) та 21 гармата проти 42 тис. австрійців (з них 18 тис. полоненими) та 20 гармат (Прим.21*)

2. Наполеонівська армія в Росії (без Бородинського бойовища)
- 18.05.1812р цар Олександр-І в останній раз відхилив мирні пропозиції Наполеона, які привіз царю граф Нарбонн, після чого імператор Франції віддав наказ провести останні приготування до походу на Росію (Прим.20*)
- 23.06.1812р французька армія перед р.Неман: 34 тис. австрійців з князем Шварценбергом на чолі, король Вестфалії (Жером) з 79,2 тис. вестфальців, саксонців і поляків, віце-король Італії (Євген) з 79,5 тис. баварців, італійців і французів, Макдональд з 32,5 тис. прусаків, баварців та поляків. Потім імператор з 220-тисячним військом, яким командували Мюрат, Даву, Лефевр, Бессьєр, Удіно та Ней. Загалом 617 тис. чоловік, з яких в наявності вже знаходились 490 тис. і 1372 гармат (Прим.25*)
- після переходу р.Неман Наполеон розділив свої сили на п'ять армій: Шварценберг, наступая з Галіції з 30 тис, тримав армію Тормасова під контролем і відволікав увагу Багратіона на південь; Жером з 80 тис. солдат наступав на армію цього генерала з фронту в напрямку Гродно, спочатку не створюючи на неї сильного тиску; Євген готовий був зайняти позицію між Багратіоном та Барклаєм; нарешті, на крайньому лівому фланзі Макдональд, швидко наступая від Тильзита, вторгся на північ Литви і напав на правий фланг Вітгенштейна; Наполеон же повинен був форсованими маршами рухатися на Ковно, на Вільну і на свого ворога (Прим.25*)
- колонна Наполеона, яка налічувала при своєму виході з Вітебська 185 тис. чоловік, скоротилася до 157 тис. Вона стала слабше на 28 тис. чоловік, половина яких зайняла гарнізонами Вітебськ, Оршу, Могилев та Смоленськ. Інші були вбиті та поранені. Двіна, Дніпро і Смоленськ повинні були охоронятися: з боку Риги і Дінабургу - Макдональдом з 32 тис. чоловік; з боку Полоцька - Сен-Сіром з 30 тис; в Вітебське, Смоленське і Могилеві - Віктором з 40 тис. чоловік; перед Бобруйськом - Домбровським з 12 тис.; на Бузі - Шварценбергом та Реньє на чолі 45 тис. чоловік. Наполеон розраховував ще на дивізії, чисельністю в 22 тис, які уже відправилися з Кенігсберга і Варшави, і на 80 тис. підкріплення, яке повинно було прибути в Росію в середині листопада. Таким чином, разом з литовським та польським наборами, Наполеон опирався на 280 тис. чоловік, до яких повинно додатися ще 155 тис, і з цією кількістю він намірявся здійснити похід від Смоленська до Москви - на 1\3 на виході з Смоленська зменшилася Велика армія від початкової кількості (Прим.25*)
- царська армія на момент переходу противником р.Неман: 1-а руська армія, у складі 300 000 солдат, де Багратіон з 65 тис. солдат і Вітгенштейн з 26 тис. солдат. Друга армія - 50 тисячна армія Тормасова на Волині (Прим.25*). Ще руська Дунайська армія в районі Бухареста проти турок (прим.ред)
- 40 тис. саксонців, австрійців та поляків, так звана обсерваційна армія (правий фланг Великої армії) діяла проти волинської армії Тормасова, розбила її, але незабаром підійшла ще одна руська Дунайська армія з Бухареста, об'єдналася з розбитою армією Тормасова і до кінця компанії на цьому ТВД йшли бойові дії малої інтенсивності (Прим.25*)
- к середині жовтня 1812р руська армія Вітгенштейна налічувала 52 тис. солдат, тоді як армія маршала Сен-Сира тільки 17 тис разом з 6-м корпусом Йорка. В битві під Полоцьком Вітгенштейн отримав відсіч, 13-тисячний корпус генерала Штейнгеля з двох фінських дивізій був розбитий, і 10 тис. руських разом з 6 генералами були вбиті або виведені з ладу (Прим.25*)
- 13.07.1812р бій під Клястицями: французи захопили 7 гармат та 8 тис. полонених. В бою загинув генерал Кульнєв (Прим.25*)
- 15.08.1812р бій під Красним: загинуло 1200 росіян, захоплено 1000 полонених та 8 гармат (Прим.25*)
- 19.08.1812р 7 тис. французів загинуло в бою у Валутиної гори - 20км східніше Смоленська
- у бою у Валутиної гори під Смоленськом Наполеон через полоненого руського генерала Тучкова-ІІІ безуспішно намагався схилити імператора Олександра-II до підписання миру (Прим.24*)
- форсував Неман, Велика армія Наполеона вторглася в Росію 12(24).06.1812р, маючи в лавах першого ешелону біля 420 тис. чоловік. Всього у її складі перебувало біля 610 тис. чоловік та 1372 гармати. Однак лише половина воїнських частин була французькою. Інша частина - польські, прусські, австрійські, німецькі, баварські, саксонські, італійські та інші частини (Прим.24*). За іншими даними, кордон Росії перетнула 600 тис. армія французів (Прим.10*,23*) армія Наполеона, яка мала 1556 гармат (Прим.10*), тоді як кількість етнічних французів у ній не перевищувала 30% (Прим.1*) або 160 тис. (Прим.2*) проти 317 тис. з загальної кількості 590 тис. руських військ: 110 тис. - 1-а Західна армія Б.де Толлі, 40 тис. - 2-а Західна армія Багратіона, менше 46 тис. - 3-а Західна армія Тормасова (Прим.23*). За іншими даними, руська армія налічувала 597 тис. чоловік, з них в трьох її західних арміях було біля 220 тис. чоловік. Інші війська несли патрульну службу, стояли гарнізонами тощо (Прим.11*). 21-тисячний руський корпус генерал-лейтенанта Штейнгеля був перекинутий з Фінляндії у Прибалтику, де брав участь в обороні Риги (Прим.24*)
- за французькими даними, у бойовищі під Смоленськом руські втратили 11 620 убитими, пораненими та зниклими без вісті, тоді як французи - 6000 чоловік. За руськими же даними, французи втратили біля 14 000 чоловік (Прим.24*)
- загальні втрати французької армії до початку Бородинського бойовища склали не менш 150 тис. чоловік - в битві при Бородіно французів нараховувалося - 134 тис. чоловік, росіян - 155-157 тис. З Москви вийшло 100 тис. французів, а в Смоленськ Наполеон привів 60 тис. чоловік. В битві при Березині загинуло 24 тис. французів. З 134 тис. з Росії вибралося 30 тис. французів (Прим.4*)
- перед походом до Росії всі французькі генерали отримали карти Росії, надруковані з мідних гравіювальних дощок, вкрадених з російського архіву (Прим.5*)
- від моменту переходу р.Неман 24.06.1812р і до вступу Наполеона в Москву 14.09.1812р обидві протиборчі армії подолали понад 900 км. з середньою швидкістю 11 км за добу (Прим.2*)
- аж до залишення Москви руська армія цілеспрямовано і методично знищувала все, що могло потрапити до рук французів на шляху їх слідування територією Росії. Ще: аж до Бородино казаки заздалегідь готували до знищення вслід за відступаючою руською армією все, що могло, але не повинно було дістатися французам (Прим.17*)
- прусський генерал Йорк фон Варненбург 30.12.1812г підписав у Тауроггені (Таураге, Литва) з руським генералом Дібічем конвенцію, за якою 20 тис. прусський допоміжний корпус вийшов з складу наполеонівської армії і проголошувався нейтральним (Прим.8*)
- російська армія, залишаючи Москву, полишила в місті більше 20 тис. поранених, більшість з яких загинула під час пожежі столиці (Прим.2*)
- московський губернатор Растопчин при відступі, на "превеликий жах" наполеонівської армії, спалив Москву з більшістю її будівель. Наполеон, при відході 20.10.1812р, наказав спалити публічні будівлі, казарми в Москві і зруйнувати Кремль, що і сталося вночі 23.10.1812р: "1.8 мільйона фунтів пороху підняли у повітря пречудові башти Кремля" (Прим.16*)
- Наполеон, увійшов в Москву з 90 тис. солдат і 20 тис. хворих і поранених, уходив з неї з понад ніж 100 тис. солдат, залишивши там 1200 важкохворих (Прим.25*)
- за наказом Кутузова в 1812р для партизанських дій проти французів було задіяно угрупування російських військ в складі 30 козачих, 7 кавалерійських і 5 піхотних частин (Прим.6*)
- 18.10.1812р під Вінково відбулося перше боєзіткнення після залишення Москви, чим було порушено неофіційне перемир'я між арміями, в результаті чого тільки з французького боку втрати склали від 3 до 4 тис. чоловік, серед яких 2 генерала і 12 гармат (Прим.25*)
- ар'єргард залишаємої Москву армії Наполеона очолив маршал Мортьє з 8 тис. чоловік, за чиїм наказом був підірваний Кремль і який зміг забрати з собою 400 поранених (Прим.25*)
- переслідуючи французів, з Тарутино Кутузов вивів 130 тис, а у Вільно привів 27 тис. військовослужбовців, що склало 90% не-бойових втрат внаслідок морозів (Прим.2*)
- на 22.10.1812р армія Кутузова в Тарутино налічувала біля 97 тис. регулярних військ та 20 тис. казаків з 622 гарматами, понад те більше 10 тис. ратників ополчення. Під Малоярославцем Кутузов мав понад 90 тис. солдат і 600 гармат. Наполеон мав у своєму розпорядженні до 70 тис. військовиків, артилерія в 360 гармат була значно слабіше російської, її боєзапасу вистачало на одну велику битву
- після уходу з Москви наполеонівська армія спромоглася нанести поразку російській армії під Малоярославцем, після чого армія під командуванням Кутузова більше не робила спроб розгромити армію Наполеона у генеральному бойовищі (Прим.2*,25*). В цій битві ар'єргард з 18 тис. французів, які стояли в глибині яру, переміг 50 тис. руських, які розташувалася над їхніми головами і які мали всі переваги, що може дати місто, побудоване на крутому підйомі. Були убиті і поранені 7 генералів та 4 тис. військовиків Великої армії (Прим.25*)
- на 14.11.1812р Велика армія, за 25 днів вменшившись до 36 тис. стройових солдат, вирушив з Смоленська: в гвардії залишилося тільки 9-10 тис. піхоти і 2 тис. кавалерії; у Даву, в 1-му корпусі, 5-6 тис; у принца Євгена в Італійській армії - 5 тис; у Понятовського - 800 солдат; у Жюно і вестфальців - 700; у Латур-Мобура, в збірній кавалерії, - 1,5 тис. Можна було розраховувати ще на 1 тис. чоловік легкої кавалерії і на 500 піших кавалеристів, яких вдалось зібрати. Артилерія вже втратила 350 гармат і була розподілена між восьма корпусами, які були обтяжені ще і 60 тис. бродячих солдат без всякої зброї і обозами (Прим.25*)
- Наполеон увыйшов в Оршу з 6 тис. гвардійців, що залишилися від 35 тис. Євгеній - з 1800 солдатами, що залишилися від 42 тис. Даву - з 4 тис. стройових солдат, залишившихся від 70 тис. В Смоленську залишались ще 35 тис. стройових солдат, півтораста гармат, казна - була надія вільно вздохнути за Березиною, тоді як ледь набиралось 6 тис. готових сбитися солдат та ще кілька гармат (Прим.25*)
- наприкінці листопада 1812р, відтоді як Велика армія залишила Москву, вона втратила весь багаж, 500 гармат, 31 прапор, 27 генералів, 40 тис. солдат полоненими, 60 тис. загиблими; все, що залишилося, — 40 тис. безбройних та 8 тис. солдат, що здібні битися (Прим.25*)
- Наполеон силами 85-90 тис. чоловік (з них до 40 тис. боєздатних) двома мостами через Березину, побудованим с.Студенки (у 15км від м.Борисова вверх за течією) встиг надвечір 14(26).11.2012р переправити свої головні сили (біля 19 тис. боєздатних). 15(27).11.1812р на лівому березі війська Вітгенштейна (40 тис.) та передові загони головного угрупування Кутузова (25 тис.) оточили у районі Борисова і примусили до здачі дивізію Партуно (біля 4 тис.). Запеклі бої точилися до ранку 17(29).11.1812р, коли за наказом Наполеона мости у Студенки були спалені. На лівому березі залишилися обози та біля 40 тис. відсталих солдат наполеонівської армії, більшість з яких потонуло при переправі або потрапило у полон. Всього противник втратив біля 50 тис. чоловік, а руські - 8 тис. (Прим.26*)
- хоча зібрані від Березини до Вісли гарнізони, обози, сводні баталйони і дивізії Дюрютта, Луазона і Домбровського і складали 30 тис. чоловік, але виявилося достатнім і залишка Великої армії з 3 тис. солдат, щоб зупинити Чичагова (Прим.25*)
- Кутузов, повідомляючи своїм рідним про закінчення війни в Росії, писав 28.12.1812р: "...Наполеон же прибув до Росії з 480 тис, а втік з 20 тис. і залишив нам, принаймні, 150 тис. полонених і 850 гармат" (Прим.26*)
3. Національній склад Великої армії у поході на Росію 1812р
- 160 тис. французів вступило в Росію у 1812р (Прим.2*)
- 30 тис. голландців знаходились в наполеонівській армії під час її походу до Росії (Прим.22*)
- 20-30 тис. військовиків погодилась надати Наполеону Прусія для походу на Росію (Прим.25*), у лютому 1812р король Пруссії надав у розпорядження Наполеона 20 тис. корпус Йорка (Прим.20*)
- 30 тис. військовиків погодилась надати Наполеону Австрія для походу на Росію (Прим.25*)
- 60 тис. австрійців, прусаків та іспанців в армії Наполеона в поході на Росію (Прим.25*)
- 22 тис. баварців було в наполеонівській армії, коли вона перетнула р.Одер і тільки 11 тис. залишилося до переходу через р.Двіна (Прим.25*)
- на початок 1812р у військах Наполеона знаходилось 35 тис. поляків, а на час походу на Москву уже 120 тис. чоловік (Прим.1*). За іншими даними, кордон Росії перетнули 80 тис. поляків у складі французької армії
- у складі армії Наполеона 1812р існував Російський легіон (8 тис. добровольців) з колишніх полонених періоду 1805-1807рр, які стали вільними громадянами Франції

4. війни проти Наполеона після нападу на Росію
- під час форсування Вісли у лютому 1813р російська армія налічувала 110 тис. чоловік: 70 тис. піхотинців (150 полків), 30 тис. кавалеристів і казаків та 10 тис. артилеристів при 849 гарматах (Прим.8*)
- під час "битви народів" 1813р загинуло 120 тис. чоловік, з них 42 тис. росіян (Прим.13*)
- наприкінці дня 17.06.15р, напередодні битви під Ватерлоо, Наполеон з приблизно 72 тис. армією та 246 гарматами встав південніше села Ватерлоо, навпроти 70 тис. союзної, при 157 гарматах, армії англійців, німців і французів-роялістів під командування Веллінгтона. Французи чекали на підкріплення - 33 тис. чоловік маршала Груші, а англійці - Блюхера з 80 тис. пруссаків. 18.06.15р, у бойовищі при Ватерлоо французи вибили противника з замка Угумон і ферми Ла-Хе-Сент і майже зламали його спротив, але з підходом прусської армії Блюхера союзники змогли переломити хід битви на свій бік, а підкріплення французів - армія Груші так і не прийшло на допомогу імператору. У битві загинули 25 тис. французів та 22 тис. представників європейської коаліції. За іншими даними, під час восьмигодинної битви 93 тис. армії Наполеона протистояли 125 тис. армія Сьомої коаліції європейських монархів
Французи втратили 240 гармат (майже всю артилерію), 25 тис. вбитими і пораненими та 8 тис. полоненими, тоді як втрати армії Веллінгтона склали 15 тис. убитими та пораненими, а армії Блюхера - 7 тис.

5. підсумки війн з Наполеоном
- за підсумками Вітчизняної війни 1812-14рр Англія отримала захоплений французами острів Мальту (володіння Мальтійського ордену) та частину французьких колоній, Австрія - величезні території в Німеччині та Італії, а Росії дісталася маленька частина Польщі - герцогство Варшавське (Прим.1*)
- Франція віддала країнам-переможницям 30 лінійних кораблів за поразку Наполеона (Прим.14*)
- в 1813-14рр у Франції залишилося біля 40 тис. виключно солдат, які дезертували з перемігшої французів російської армії. Не допомогло ані царське прощення з наступним відправленням до Росії за казенний рахунок, ані звернення до Людовіка XVIII - французькі фермери відмовлялися видавати утікачів (Прим.15*)

6. ще дещо до теми:
- 14.11.1812р при уході з Смоленська від 37 тис. французьких кавалеристів, що були при переправі через Неман, залишилося всього лише 1800 чоловік кінних (Прим.25*)
- у 1806р, а не у 1812р було зібрано російське "народне ополчення" для походу на Францію, а після війни 1807р воно перетворилося на звичайне військо і не повернулося до своїх власників (Прим.2*)
- 130 тис. російська армія вийшла із Тарутино, а у Вільно прибуло лише 27 тис. - 90% небойових втрат (Прим.2*)
- за кожних 100 російських солдат Англія виплачувала Росії 1250 фунтів стерлінгів (Прим.2*)
- генерал А.Тормасов за перший виграний в 1812р руською армією бій був нагороджений 50000 рублів, маючи річне утримання 2000 рублів (Прим.2*)
- за вигнання Наполеона з Росії і перехід через кордон всім військовослужбовцям російської армії було видано грошову винагороду у розмірі піврічного утримання (Прим.2*,9*) - 4 млн рублів (Прим.2*)
- 01.07.1812р Наполеон відновив Велике князівство Литовське у складі Віленської, Мінської, Гродненської губерній і Білостокського округу та відмінив на його території кріпацтво, але за кілька тижнів відмінив своє ж рішення
- в 4-х повітах Підмосков'я на сільських сходах було вирішено стати підданими Наполеона (Прим.3*)
- у війні 1812р за кожну принесену ворожу рушницю чи пару пістолетів російський військовослужбовець отримував 5 рублів, а за гармату - 50 рублів (Прим.9*)
- 15 тис. солдат армії Наполеона під час походу в Росію 1812р вибули з строю через захворювання на сифіліс

ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - А.Широкорад "Россия-Англия. Неизвестная война 1857-1907"
(Прим.2*) - Е.Панасенков "Правда о войне 1812 года"
(Прим.3*) - А.Никонов "Наполеон, Попытка №2"
(Прим.4*) - И.Фроянов "История России от древнейших времен до начала 20 века"
(Прим.5*) - М.Марбо "Мемуары генерала барона де Марбо"
(Прим.6*) - М.Болтунов "Ахиллесова пята разведки"
(Прим.7*) - А.Савицкий "Русский военно-исторический вестник 1948-1954гг"
(Прим.8*) - "100 битв, которые изменили мир. 124. Люцен и Бауцен"
(Прим.9*) - А.Бабченко "Сколько стоит солдат" журнал "Братишка" 11\2005
(Прим.10*) - Л.Смирнова "Всемирная история артиллерии"
(Прим.11*) - А.Зорин "Потопить "ледокол"
(Прим.12*) - А.Попов "Битва трех императоров" журнал "Братишка" 1\2006
(Прим.13*) - В.Таболин "Миссия полпреда А.Мерекалова" журнал "Военно-исторический архив" 12\2002
(Прим.14*) - С.Павленко "Море на двоих" журнал "Наука и техника" 1\2007
(Прим.15*) - А.Баранович "Русские солдаты во Франции в 1813-14 годах"
(Прим.16*) - И.Гофман "Сталинская истребительная война"
(Прим.17*) - Н.Беспалова "Хроника похода Великой армии Наполеона на Москву" журнал "Наука и техника" 9\2012
(Прим.18*) - "100 битв, которые изменили мир: Фридланд-1807" №138
(Прим.19*) - "100 битв, что изменили мир: Ваграм" №146
(Прим.20*) - Е.Бунтман "Февраль. День за днем" журнал "Дилетант" 2\2012
(Прим.21*) - И.Арцибашев "Награждения за Бородино. Франция" журнал "Наука и техника" 11\2012
(Прим.22*) - Х.Фертен "В огне Восточного фронта. Воспоминания добровольца войск СС"
(Прим.23*) - "Армия Кутузова" журнал "Досье Коллекия. Цена победы. Бородино-200 лет" Дополнительный выпуск №23
(Прим.24*) - Энциклопедия "Спецназ ГРУ. Очерки истории. Исторические предпосылки создания спецназа" т.1
(Прим.25*) - Ф-П де Сегюр "История похода в Россию. Мемуары генерал-адьютанта"