Нова інформація позначається червоним, але не обов'язковл знаходиться на початку теми
Цікаве з Нету на дану тему: "В німецьких окопах 1СВ", "Трианонський мирний договір"
Загальні втрати всіх сторін: загинули 10 млн. військовослужбовців і 12 млн. цивільних осіб, 55 млн. поранених...
"Це не мир, це перемир’я років на двадцять" - маршал Франції, Фердинанд Фош про головний підсумок війни - підписаний Версальський договір
- 9% населення Росії було, згідно сучасним офіційним російським даним на 2017р, мобілізовано на війну: у 1914р - 1,42 млн, до 1915р - 6,6 млн, до 1916р - 11,6 млн, до 1917р - 14,7 млн, до жовтня 1917р - 15,4 млн. військовиків- співвідношення ВМС протиборчих сторін напередодні війни:
Англія: 20 дредноутів, 9 лінійних крейсерів, 45 старих лінкорів, 25 броненосних і 83 легких крейсерів, 289 есмінців і міноносців, 76 підводних човнів (більшість застарілих, нездібних до дій у відкритому морі
Німеччина: 15 дредноутів, 4 лінійних крейсера, 22 старих лінкори, 7 броненосних і 43 легких крейсерів, 219 есмінців та міноносців, 28 підводних човнів
Франція: 3 дредноута, 20 лінійних кораблів старого типу (броненосців), 18 броненосних і 6 легких крейсерів, 98 есмінців та міноносців, 38 підводних човнів
Австро-Угорщина: 3 (4-й увійшов у стрій 1914р) дредноути, 9 броненосців, 2 броненосних і 10 легких крейсерів, 69 міноносців та 9 підводних човнів
Росія: 6 старих лінкорів, 8 броненосних і 14 легких крейсерів, 115 есмінців та міноносців, 28 підводних човнів (значна частина з них старих типів) (Прим.36*)
Італія (з 23.05.1915р): 5 дредноутів, 8 до-дредноутів, 10 броненосних та 10 малих крейсерів, 3 крейсера-скаута, 10 есмінців, 93 міноносця і 21 підводних човнів (Прим.47*)
- 16.04.1917р під французьким м.Аррас выдбувся невдалий наступ англо-французьких выйськ, який призвів до загибелі 280 тисяч чоловік
- у Ютландському, найбільшому морському бойовищі 1СВ, 31.03-01.04.1916р англійський флот втратив 3 лінійних крейсера, 3 броненосних крейсера і 8 есмінців, 6097 чоловік вбитими, 510 пораненими, 177 полоненими, що становило 11,4% від загальної чисельності особового складу; німецький флот втратив 1 лінкор (застарілий), 1 лінійний крейсер, 4 легких крейсера і 5 есмінців, 2251 чоловіка вбитими, 507 пораненими, що становило 6,8% від загальної чисельності особового складу (Прим.42*)
- за роки війни тільки німецькі підводники потопили 156 бойових кораблів та понад 6 тис. торгових та промислових суден Англії та нейтральних країн, за умови, що сама Англія володіла 9240 цивільними судами (Прим.36*)
- у 1915р, за 10 днів облоги Новогеоргіївська фортеця (45км укріплень) здалася німцям, а з нею у полон потрапив 100 тисячний гарнізон, в тому числі 21 генерал та 2100 офіцерів. Трофеями німців стали 1096 важких і фортечних гармат, а також 108 польових гармат (Прим.29*)
- на початку війни, в серпні 1914р, у Росії було 114 боєздатних дивізій, у її головного воєнного союзника - Франції - 62 дивізії, до яких незабаром приєднались 6 британських дивізій. Німеччина виставила в перший місяць війни 78 дивізій, а її головний союзник Австро-Угорщина - 49 дивізій. В руській діючій армії уже на тринадцятий день війни було зібрано 96 піхотних і 37 кавалерійських дивізій - 2,7 млн. чоловік на додаток до мільйона резервістів та військ фортець (Прим.26*)
- наприкінці 1СВ кількість тільки зенітних гармат становила: 2600 - у Німеччини, 900 - у Франції, 600 - у Італії, 120 - у Росії (Прим.37*)
- 120 тис. чоловік налічував англійський експедиційний корпус в Європі у 1СВ (Прим.3*) за умови, що ЗС Англії на початок війни складалися з 400 тис. чоловік; За 3 перших місяця війни Англія втратила понад 50 тис. чоловік (Прим.44*)
- 1,1 млн. американців у травні 1917р брали участь у 1СВ (Прим.26*)
- на початок 1СВ на озброєнні Росії знаходилось 263 літака, в цей же час у союзників: 30 у Англії, 156 у Франції, і у їхніх противників, 232 у Німеччини та 65 у Австро-Угорщини (Прим.13*)
- авіапарк російської армії на 1917р складався на 90% з іноземних літаків (Прим.12*)
- наприкінці 1СВ Англія мала найбільші ВПС: 3,3 тис. літаків безпосереднього бойового складу першої лінії та ще 18 тис. літаків різних типів, 290 тис. чоловік служили у складі ВПС (Прим.33*)
- за час 1СВ (01.1915-05.08.1918р) німецькими дирижаблями було здійснено приблизно 52 нальоти на Англію, метою 12 з яких являвся Лондон
- згідно царському плану війни, вся територія правобережної Польщі до ріки Одер включно, не планувалася до утримання (Прим.7*)
- на 01.08.14р, на день оголошення війни Німеччині, Росія мала: 70 польових піхотних дивізій і 19 стрілецьких бригад. З оголошенням загальної мобілізації починалось формування ще 35 другочергових дивізій, таким чином, за розрахунками генерала Сухомлінова, царська армія складалася з 114,5 піхотних дивізій, 94,5 з яких були зосереджені проти Німеччини та Австро-Угорщини (Прим.7*. За іншими даними, 326 піхотних полків налічувала царська армія напередодні 1СВ (Прим.16*)- Австро-Угорщина на початок війни з Росією змогла виставити 46 піхотних дивізій: 37,5 піхотних і 2 ландштурмних дивізій, та 13 ландштурмних бригад (Прим.7*). У 1СВ австро-угорська армія налічувала 3,560 млн. чоловік (Прим.6*)
- так як спочатку Німеччина вирішила нанести головний удар проти Франції, то проти Росії на початку 1СВ було зосереджено не менше 20 німецьких дивізій (Прим.7*)
- якщо на початку 1СВ, за даними союзників, на Західному фронті було зосереджено 79% німецьких сил і 21% проти Росії, то в серпні 1915р на Заході залишилося 60%, а проти Росії - 40% німецького рейхсверу (Прим.7*)
- в кампанії 1914р царська армія втратила біля 1 млн. убитими та пораненими (Прим.7*)
- на 1915р в руській армії вважалися втеклими з фронту 1 млн. дезертирів (Прим.29*)
- на початок 1915р Росія втратила 1,35 млн. вбитими, пораненими та полоненими (Прим.25*)- підсумком поразок 1915р для Російської імперії була втрата 15% території, 10% залізниць, 30% промисловості, 1\5 населення або втекли вглиб країни, або опинилися у окупації. У 1915р у німецькому полоні знаходилося 724 тис. чоловік і ще 700 тис. у австрійському (Прим.26*)
- наприкінці 1915р у німецькому полоні знаходилося 330 тис. французів, англійців та бельгійців (Прим.26*)
- у лютому 1916р, на початок боїв під Верденом 127 німецьким дивізіям протистояли 169 дивізій союзників (106 дивізій французів, 56 дивізій англійців, 6 дивізій бельгійців і 1 руська дивізія) (Прим.26)
- на початку 1СВ штат царської піхотної дивізії складався з 16 батальйонів, тоді як у німців з 12 батальйонів - на таку ж структуру царські дивізії перейшли в середині війни (Прим.7*)
- у 1СВ Росія у 1915р замовила у Англії 6,7 млн. ручних гранат, у Франції - 1 млн, в Японії та Швейцарії - по 30 тис. штук (Прим.5*)- західні союзники надали Росії 32 тис. кулеметів, понад 37 млн. снарядів - два з кожних трьох, використаних Росією у 1СВ - були завезені з Японії, США, Англії і Франції (Прим.26*)
- у битві на Соммі (01.07-18.11.16р) наступаючі союзники втратили 794 тис. чоловік вбитими і пораненими, зайняв при цьому 240 кв. кілометрів території, втрати німців склали - 538 тис. За іншими даними, втрати німців склали біля 650 тис. чоловік та 8 км. території
- в наслідок перемоги над австро-угорськими військами у Галіційській наступальній операції 18.08-25.09.1914р було взято у полон 9 генералів, 2307 офіцерів та 113890 рядових (Прим.16*)
- загальні австро-угорські втрати у галіційських боях 1914р склали 325 тис. (116 тис. бранців) чоловік при власних втратах руської армії у 230 тис. військовослужбовців (Прим.16*)
- у 1914р, внаслідок капітуляції австро-угорських військ у обложеній фортеці Перемишль, до російського полону потрапили понад 100 тис. військовослужбовців (Прим.37*)
- 30.08.14р у села Танненберг 15 дивізій Самсонова були оточені і розбиті 14 німецькими дивізіями під командуванням Гінденбурга, а 09.09.14р були розбиті дивізії Ранненкампфа, що у сукупності з поразкою 30.08.14р призвело до втрати 310 тис. російських військовослужбовців (Прим.26*). За іншими даними, у битві під Танненбергом руська армія втратила 6 тис. убитими і 50 тис. полоненими (15 генералів), 20 тис. вдалося вирватися з оточення (Прим.16*). Є дані, що за підсумками битви тільки поранених виявилося 20 тис. військовослужбовців царської армії
- у польських Мазурських болотах втрати руської армії склали 5 тис. убитими, 14 тис. пораненими та 42 тис. зниклими без вісті або потрапившими у полон (Прим.16*). За іншими даними, внаслідок Мазурської катастрофи загальні втрати руської армії склали понад 170 тис. чоловік
- в наслідок наступу під Ам'єном (08-13.08.18р) англійці та французи, підтримані 511 танками, просунулися у глиб до 11 км, взяв у полон 16 тис. німців і захопили 400 гармат (Прим.42*)
- результатом невдалої операції країн "Антанти" з захвату турецької протоки Дарданелли була втрата біля 150 тис. військовослужбовців (Прим.36*)
- в 1СВ поза Росією знаходились 2 особливі бригади - на Французькому і Салонікському фронтах, руський експедиційний корпус князя Н.Баратова і Перська казача дивізія у складі армії перського шаха (Прим.1*). За іншими даними, на Французькому фронті воювала 1-а і 3-а Особі бригади з складу Експедиційного корпусу, а на Салонікському (зона відповідальності Франції) - 2-а і 4-а Особі бригади (Прим.25*), що сукупно складало 44,5 тис. руських військовослужбовців, 1\3 з яких загинула (Прим.20* і 25*). Ще за іншими даними, у Франції було сформовано 4 бригади російських військ чисельністю 40 тис. чоловік. На 1920р в Росію повернулося 15 тис, з яких згодом 2\3 служили в РККА, а 1\3 - пішла до Врангеля. Інші залишилися у Франції (Прим.45*)- з проголошенням війни Німеччині США забрали у свою власність судна німецького комерційного флоту, до цього інтерновані з початком 1СВ в її портах (Прим.11*)
- понад 3500 воїнських ешелонів у дні мобілізації російської армії вирушили у західному напрямку, що виявилося навіть дещо вище, ніж вимагали мобілізаційні плани від російських залізниць
ЩЕ У ТЕМУ:
- на початок 1СВ на кожну російську 152-мм гаубицю було по 609 снарядів
- за свідченням російського історика С.Чуркіна, всього на Германському, Румунському і Турецькому фронтах воювало 24 (6 бригад - понад 20 тис. чоловік) кубанських, 6 донських, 2 терських пластунських батальйони, а також кілька окремих пластунських дивізіонів і сотень - аналогів сучасних підрозділів спеціального призначення (Прим.39*)
- перед 1СВ в Німеччині були розміщені замовлення на виробництво легких крейсерів "Мурав'ов-Амурський" і "Адмірал Невельський", котрі з початком війни були німцями конфісковані і стали, відповідно, "Ельбінг" та "Піллау" (Прим.15*), як і вже проплачені двигуни для підводних човнів типу "Нарвал" і "Морж"
- у ході 1СВ у царській Росії залишилося невикористаними 400 тис. хімічних снарядів (Прим.8*)
- на складах руської армії так і залишилися не використаними 400 тис. пудів металевого протикавалерійського загородження "Часник", яке складалося з чотирьох кованих 5см стрижнів завтовшки 0,5-1см, з’єднаних між собою під кутом 120* за всіма площинами (Прим.24*)
- тільки на будівництві мурманської залізниці у 1СВ померло 70 тис. німецьких і 20 тис. австро-угорських військовополонених (Прим.35*). За іншими даними, з 70 тис. німців загинуло 30 тис. (Прим.38*)
- 21.08.1914р у паризький Дім інвалідів прийшло 9 тис. руських емігрантів, щоб добровільно вступити до французької армії. Французи прийняли в регулярні частини 3400 чоловік. З них була сформована Руська добровольча бригада, що воювала у складі Марокканської дивізії до 1918р (Прим.25*)
- при відступі російських військ, з церков спеціальними командами обов'язково знімалися дзвони, щоб кольоровий метал не міг потрапити до рук німців (Прим.10*)
- на прохання Росії Японія повернула частину суден, захоплених нею в 1904р, і які Росія згодом використала для захисту Мурманська та Архангельська від німців у 1СВ (Прим.11*)
- на початок 1918р у складі російської армії перебувало на різній стадії формування три польських корпуси, а в австро-угорській армії - три польських легіони з двох полків у кожному (Прим.1*)
- у російській армії до революції існували дві латиські дивізії (Прим.1*)
- з початком 1СВ в Росії всі приватні спиртзаводи були тимчасово (на період війни) конфісковані на воєнні потреби, на них виставлена військова охорона, а попереднім власникам виплачена відповідна компенсація. Також був заборонений на цей час продаж спиртних напоїв населенню (Прим.9*)
- у 1915р Росія закупила 1200 американських паровозів типу 1-5-0 "декапод" (серія Е), з яких на 1917р було отримано майже 800 машин
ПІДСУМКИ:
- Німеччина віддала країнам-переможницям 180 підводних човнів, з них Англія отримала 105 субмарин, Франція - 49, Італія - 10, Японія - 8, США - 6 і Бельгія - 2 (Прим.36*)- Франція отримала 9 есмінців від Німеччини і 1 есмінець від Австро-Угорщини
- втрати комерційних флотів країн Антанти у ході війни склали загальне водомісткістю понад 12 млн. тон: понад 8 млн.т - Англія, 0,9 млн.т - Франція, 0,87 млн.т - Італія, 1,2 млн. т - Норвегія, 0,35 млн.т - Греція (Прим.36*)
- Японія отримала у 1920р в рахунок репарацій від Німеччини бронепалубний крейсер "Аугсбург"
- за умовами перемир'я 11.11.18р, що передувало Версальському договору, Німеччина погодилася віддати західним союзникам Росії 5 тис. важких гармат, 25 тис. кулеметів, 1700 літаків, 5 тис. потягів, 150 тис. вагонів і 5 тис. вантажівок (Прим.31*)
- за підсумками 1СВ були вбиті, зникли без вісті і померли від ран 35 руських генералів, а в полон здалися 73 (Прим.29*)
- втрати росіян: загинуло біля 650 тис. військовослужбовців (Прим.29*). За іншими даними, до 1917р втрати російської армії склали 2762064 вбитими, 4,95 млн. пораненими, 2,5 млн. зниклими без вісті (Прим.30*). Є також дані, що воєнні втрати вбитими та зниклими без вісті становили від 775 тис. до 1,3 млн. чоловік, а також від 3,2 до 3,8 млн. поранених
- втрати німців: загинуло 1,8 млн. військовослужбовців (Прим.4*)
- втрати англійців: загинуло 624 тис. (Прим.17*) або 690 тис. військовослужбовців (Прим.29*)
- втрати французів: загинуло 1370 тис. військовослужбовців (Прим.29*) з 9 млн. загальних втрат (Прим.37*)
- втрати італійців: загинуло 500 тис. військовослужбовців (Прим.29*). За іншими даними, загинуло 670 тис, поранено 1 млн. та скалічено 400 тис. чоловік (Прим.34*)
- втрати американців: 116,5 тис. чоловік (офіційні дані США на 06.2020р)
- Франція, Англія та Італія разом втратили полоненими та зниклими без вісті 1360 тис. чоловік, а одна Росія - 3640 тис. (Прим.29*)
- в полон потрапили 2,4 млн. російських військовослужбовців, з яких біля 200 тис. вмерли або загинули, а 240 тис. спромоглися втекти (Прим.7*). Згідно російським даним на 2022р, загалом в полоні опинилося близько 3,5 млн. військовиків царської армії, біля 2 млн з яких перебували в Німеччині
- в наслідок 1СВ на території Росії опинилось понад 3,5 млн військовополонених іноземних країн (Прим.46*)
- наприкінці 1СВ не менш, як 500 тис. військовополонених, за даними шведської служби Червоного Хреста, загинуло у російських таборах (Прим.38*)
- за 1СВ російський ВМФ втратив 1 лінкор ("Императрица Мария"), 1 ескадрений броненосець ("Слава"), 3 крейсера ("Паллада", "Жемчуг", "Пересвет"), 11 есмінців ("Исполнительный", "Летучий", "Живучий", "лейтенант Пущин", "Доброволец", "Казанец", "лейтенант Бураков", "Зацаренный", "Гром", "Охотник", "Бдительный"), 8 підводних човнів ("Акула", "Сом", "Морж", "Барс", "Львица", А.Г-15, А.Г-14, "Гепард") і 10 інших воєнних кораблів (Прим.23*)
- за підсумками Версальського договору Німеччина втратила 13% своєї європейської території і всі колонії (Прим.32*)
- за Версальським договором в арміях Німеччини та Австро-Угорщини були ліквідовані Генеральні штаби (Прим.40*)
- за підсумками 1СВ Італія, у відповідності до п.4 договору країн Антанти, отримала наступні австрійські території: область Трентіно, весь Південний Тіроль до його природного географічного кордону, яким є Бреннер, місто і область Трієст, графства Гьорц та Градіска, всю Істрію до Гуарнеро включно з Волоска та істрійськими островами: Плавнік, Уніє, Канідоле, Палаццолі, а також острови Святого Петра від Нембі, Азінелло та Груїца разом з навколишніми островами, Північну Далмацію і найбільші далматинські острови, а також частину німецьких колоній в Африці (Прим.34*)
- згідно Версальського договору, у післявоєнній Німеччині була заборонена загальна воєнна повинність і дозволено мати 4 тис. офіцерів та 96 тис. солдат (Прим.19*) Німеччина лишилася 12,5% попередньої території і понад 8% населення, зоставшись без колоній і збройних сил (Прим.21*)
- згідно Версальського договору, Німеччина лишилася (передала країнам Антанти або знищила): 6 млн. гвинтівок, 100 тис. кулеметів, 80 тис. гармат і мінометів, 14 тис. аеропланів, 27 тис. аеропланних двигунів, 26 броненосців, 80 міноносців та 300 підводних човнів (Прим.22*)
- за Версальським договором Німеччина повертала Франції області Ельзас і Лотарінгію. Бельгії відходили території округів Мальмеді і Ейпен, Польща отримала з складу Прусії Познань і Поморію, а також частину Верхньої Силезії, Данія – територію Шлезвігу. За вимогою Франції землі Саар на 15 років переходили під управління Ліги Націй, а вугільні шахти Саара на той же період часу передавалися у власність Франції. За іншими даними, згідно Версальському договору Німеччина віддала Франції Ельзас, Лотарингію та Саарський вугільний басейн, Данія отримала частину Шлезвіг-Гольштейну, до Бельгії відійшли два прикордонних округи, Польща отримала більшу частину Західної Пруссії, частину Східної Пруссії, деякі райони Померанії та Познань, південна частина Верхньої Сілезії відійшла до Чехословаччини, а Данциг з областю відтепер переходив під управління Ліги Націй (Прим.28*). Лівий берег Рейну підлягав окупації на 15 років військами союзників, на правому березі створювалася 60-кілометрова демілітаризована зона. У цій зоні заборонялося проводити маневри, розміщувати війська та зводити воєнні укріплення. За умовами договору Німеччина втрачала біля 73 500 кв.км (12,5% - Прим.21*) своїх територій, на яких проживали понад 3,5 млн. (понад 8% - Прим.21*) німців, воєнний флот і всі колоніальні володіння (Прим.21* і 41*). На відторгнутих територіях німці добували біля 1\5 всього кам’яного вугілля і понад 70% залізної руди. Біля 10% всіх виробничих потужностей, зокрема 1\4 виплавляємого чавуну, також опинилися на відійшовших союзникам територіях. Всі найбільші ріки – Одер, Рейн та Ельба – переходили під контроль союзників, як і зовнішня економіка країни (Прим.41*)
- згідно Версальському договору Німеччина зобов’язувалася виплатити переможцям репарації, які у травні 1921г на Лондонській конференції була остаточно визначені на загальну суму у 132 млрд. золотих марок, що відповідало 50 000 тон золота, з строком погашення у 37 років (Прим.27*,41*). Перший внесок у 20 млрд. золотих марок Німеччина була зобов’язана виплатити сировиною, продовольством і медикаментами до 1921р і за її несвоєчасну виплату союзники ввели війська у німецькі прибережні міста Дуйсбург, Дюссельдорф і Рурорт та обклали весь німецький експорт новою 50%-ним митом (Прим.41*). Тільки у 1924р, у відповідності з прийнятим планом Дауеса, був встановлений новий порядок репараційних виплат Німеччини таким чином, щоб їхній розмір відповідав економічним можливостям країни. Останній репараційний платіж був здійснений 03.10.2010р
- Версальський договір передав з складу колишньої Австро-Угорщини ряд українських та білоруських земель Польщі та узгодив анексію Бессарабії та Північної Буковини Румунією (Прим.41*)
- за умовами Сен-Жерменського договору з Австрією, підписаного 10.09.1919р, колишня Австро-Угорська імперія лишалася Чехії, що стала незалежною, Південного Тироля і півострова Істрії, що відійшли Італії, Галіції, що увійшла до складу Польщі, а також південнослав’янських земель, що утворили Королівство сербів, хорватів та словенців. За умовами договору Австрії було заборонено об’єднуватися з Німеччиною, мати армію чисельністю понад 30 000 чоловік. Окрім того, країна обкладалася репараціями (Прим.41*)
- за Трианонським договором від 04.06.1920р, Угорщина передавала Трансільванію Румунії, Хорватію – Королівству сербів, хорватів і словенців, а Словакію і Західну (Закарпатську - прим.ред) Україну – Чехословаччині. Угорщини, як і Австрії, торкнулися обмеження і заборони у сфері воєнної промисловості та армії. Окрім того, країна обкладалася репараціями (Прим.41*)
- за Нейським договором Болгарія, що воювала на боці Німеччини, втрачала Західної Фракії, частину Македонії та Добруджи (Прим.41*)
- за Севрським договором 1920р Османська імперія втрачала всі свої арабські володіння, а також більшу частину європейських територій за виключенням Стамбулу. Чорноморські протоки набували міжнародного статусу і підлягали роззброєнню. За умовами договору реальне управління протоками передавалося Лізі Націй (Прим.41*)
- Версальським договором Німеччині було заборонено проведення досліджень з хімічними бойовими речовинами, а також розвиток відповідних галузей
- згідно Мудроському перемир'ю від 30.10.1918р Туреччина зобов'язувалася відкрити чорноморські протоки для воєнних флотів Антанти, надавала право союзникам на окупацію фортів Босфору та Дарданелл, а також провести капітуляцію турецьких військ. Згідно ж Севрському мирному договору від 10.09.1920р Туреччина позбавлялася захоплених нею територій (Палестина, Ірак, Ліван тощо). Галліполійський півострів передавався Греції. Зона чорноморських проток підлягала демілітаризації і поступала під контроль Міжнародної комісії проток (Прим.45*)
- за час 1СВ у Франції внаслідок бойових дій було зруйновано 20603 заводи та підприємства і 7985 км. залізничних колій
- прямим наслідком 1СВ стало утворення Ліги Націй, коли багато країн вирішили скоротити свої армії та озброєння, так, зокрема, з скандинавських країн Швеція і Норвегія скоротили свої озброєння, Данія повністю роззброїлася, Фінляндія зменшила терміни проходження служби (Прим.31*)
- 8 млн. коней загалом було втрачено за роки 1СВ
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - С.Волков "Трагедия русского офицерства"
(Прим.2*) - Я.Тинченко "Белая Гвардия М.Булгакова"
(Прим.3*) - В.Мюллер "Я нашел подлинную Родину"
(Прим.4*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.5*) - С.Федосеев "Ручные гранаты русской армии" журнал "Техника и вооружение" 1\1993
(Прим.6*) - И.Матюшин "Пистолет рухнувшей империи" журнал "Мастер Ружье" 4\2007
(Прим.7*) - Н.Головин "Военные усилия России в мировой войне" журнал "Военно-исторический архив" 9\1993
(Прим.8*) - С.Горлов "Военно-учебные центры рейхсвера в Советском союзе" журнал "Военно-исторический архив" 8\1993
(Прим.9*) - С.Лебеденко "Тяжелый дивизион"
(Прим.10*) - В.Федоров "В поисках оружия"
(Прим.11*) - Г.Цывинский "50 лет в российском императорском флоте"
(Прим.12*) - А.Аксенов "Система ВИС: главзагран, спотэкзак и другие" журнал "Братишка" 5\2013
(Прим.13*) - "1МВ. Авиация" журнал "Досье-коллекция" 41\2013
(Прим.14*) - "Наши жены пушки заряжены" журнал "Досье-коллекция" 40\2013
(Прим.15*) - Н.Афонин "Малые крейсера "Муравьев-Амурский" и "Адмирал Невельской" журнал "Гангут" №26
(Прим.16*) - журнал "Досье-коллекция. Специальный выпуск №40 - 1МВ. Инфантерия"
(Прим.17*) - Я.Ефименко "Потери в ВОВ в разрезе информационной борьбы" журнал "Наука и техника" 12\2012
(Прим.18*) - Д.Курочкин "Советско-финская - несправедливо забытая" журнал "Наука и техника" 11\2013
(Прим.19*) - Блюментрит "Фельдмаршал фон Рунштедт. Войсковые операции групп армий "Юг" и "Запад" 1939-45гг"
(Прим.20*) - В.Сопельняк "Секретные архивы ВЧК-ОГПУ"
(Прим.21*) - А.Орлов "Сталин в преддверии войны"
(Прим.22*) - Д.Вудмен "Германия вооружается"
(Прим.23*) - Е.Ермоленко "Реквием андреевскому флагу" журнал "Родина" 8-9\1993
(Прим.24*) - А.Ардашев "Музей заградительных средств" журнал "Техника-молодежи"
(Прим.25*) - В.Окулов "Явка до востребования"
(Прим.26*) - А.Уткин "Русские войны. Век 20-й"
(Прим.27*) - С.Селин "Секретное оружие третьего рейха"
(Прим.28*) - Г.Дрожжин "Асы и пропаганда. Мифы подводной войны"
(Прим.29*) - Ю.Мухин "Блицкриг. Как это делается"
(Прим.30*) - А.Кан "Тайная война против Советской России"
(Прим.31*) - К.Маннергейм "Мемуары"
(Прим.32*) - Д.Жуков "Охота за головами. Бригада Дирдевангера"
(Прим.33*) - "Экциклопедия вооружения и военного костюма. 2МВ. 1939-45 (2ч)"
(Прим.34*) - В.Ульрих "Ось Берлин-Рим. Союз Муссолини и Гитлера"
(Прим.35*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте. Взгляд со стороны противника"
(Прим.36*) - журнал "Досье-Коллекция №42. 1МВ. Военно-морской флот"
(Прим.37*) - журнал "Досье-Коллекция №43. 1МВ. Артиллерия"
(Прим.38*) - Э.Двингер "Армия за колючей проволокой"
(Прим.39*) - Энциклопедия "Спецназ ГРУ. Очерки истории. т.1, Исторические предпосылки создания спецназа 1701-1941"
(Прим.40*) - В.Кресс "Моя первая жизнь"
(Прим.41*) - А.Крючков "Гитлер vs Сталина. Тайна двух режимов"
(Прим.42*) - Э.Вайцзеккер "Посол третьего рейха"
(Прим.43*) - К.Майер "Немецкие гренадеры. Воспоминания генерала СС"
(Прим.44*) - сборник "От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы 2МВ"
(Прим.45*) - Н.Карпов "Крым-Галлиполи-Балканы"
(Прим.46*) - К.Кулагин "Формирование Нормативно-правовых основ военного плена в СССР (1918-1941 гг.)", журнал "Арсенал-коллекция" 5\2013
(Прим.47*) - С.Патянин "Данте Алигьери" первый итальянский дредноут", журнал "Арсенал-коллекция" 1\2012г