ЗА ВЗЯТТЯ БЕРЛІНУ

14.05.2022 - останнє, на відміну від репостів, оновлення теми
Нові повідомлення 10 діб позначаються червоним, але НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО знаходяться на початку теми. В рубриці "НОВИНИ САЙТУ" всі посилання - АКТИВНІ

Все немов ясніше ясного з взяттям лігва фашизму радянськими військами, якщо не брати до уваги різноголосицю в оцінці кількості проти-стоячих противників та їхніх втрат, озброєння і бойової техніки, що приймала участь у боях за Берлін.

"Оборона Берліну організована дуже слабо, а операція наших військ по взяттю міста розвивається дуже повільно" - переконував Жуков командармів у телеграмі від 22.04.45р (Прим.1*)
"Число і сила формувань, що обороняли у ці квітневі дні столицю німецького рейху ... були настільки незначними, що це навіть важко собі уявити" - Тео Фіндаль, норвезький журналіст газети "Афтенпостен" (Осло), очевидець облоги Берліну (Прим.22*)
"… відчувається, наші війська зі смаком попрацювали над Берліном. Проїздом я бачив всього лише десяток вцілілих домів" - Сталін 16.07.1945 на Потсдамській конференції глав трьох союзних держав (Прим.8*)

КОРОТКА ДОВІДКА: чисельність населення Берліну 1945р - 2-2,5 млн.чоловік і площа 88 тис. гектарів. Ця площа, так званий Великий Берлін, була забудована тільки на 15%. Інша частина території міста була зайнята садами і парками. Великий Берлін ділився на 20 районів, з них 14 відносилися до зовнішніх. Забудова зовнішніх районів була розрідженою, мало-поверховою, більшість домів мало товщину стін 0,5–0,8м. Кордоном Великого Берліну була кільцева автострада. Найбільш щільно були забудовані внутрішні райони міста в межах окружної залізниці. Приблизно по кордону області щільної забудови проходив периметр розділеної на 9 (8 і один внутрішній - Прим.28*) секторів системи оборони міста. Середня ширина вулиць в цих районах 20–30м, а в окремих випадках до 60м. Будівлі кам'яні, бетонні. Середня висота домів 4–5 поверхів,товщина стін будинків до 1,5м. На весну 1945р більшість будинків було зруйновано бомбардуваннями союзників. Каналізація, водопровід та електропостачання були пошкодженими і не працювали. Загальна довжина ліній метро була біля 80 км (Прим.2*,13*) У Берліні налічувалося понад 400 залізобетонних бункерів на 300-1000 чоловік (Прим.6*). 100 км. складала загальна протяжність берлінського фронту і 325 кв.км - площа оточеного міста на момент початку штурму
- на 06.03.45р генерал Х.Рейман, комендант Берліну (до 24.04.45р - Прим.28*), констатував, що ніяких мір не було вжито для захисту міста від штурму, не було ні плану, ні лінії оборони, і фактично не було військ. Гірше за все, не були зроблені запаси продовольства для цивільного населення, а плану евакуації жінок, дітей та стариків просто не існувало (Прим.27*,32*). За даними генерала Г.Вейдлінга, останнього коменданта Берліна, на 24.04.45р в Берліні знаходилися запаси продовольства і боєприпасів на 30 днів, але склади були розташовані на околицях, у центрі майже не було ні боєприпасів, ні продовольства, і чим більше звужувалося кільце РККА навколо оборонців, тим важче ставав стан з боєприпасами і продовольством, а у останні пару днів вони залишилися майже і без того, і без іншого (Прим.28*)
- зв'язок між окремими оборонними ланками, як і зв'язок з штабом оборони був неприпустимо поганим. Не було радіозв'язку, телефонний зв'язок підтримувався тільки через цивільні телефонні дроти (Прим.28*,32*)
- 22.04.45р з невідомих причин 1400 берлінським пожежним командам було наказано рухатися з міста на Захід, згодом наказ був відмінений, але повернулася назад змогла лише незначна кількість пожежників (Прим.27*)
- напередодні штурму у місті продовжували функціонувати 65% всіх великих фабрик і заводів, на яких працювали 600 тис. чоловік (Прим.27*)
- понад 100 тис. іноземних робітників, в основному французів та радянських громадян знаходилось напередодні штурму (Прим.27*)
- у відповідності з раніше досягнутими домовленостями з СРСР союзники з антигітлерівської коаліції на початку квітня 1945р остаточно зупинилися на рубежу ріки Ельба, що відповідає відстані 100-120 км. від Берліну. В той же час радянські війська знаходились на відстані 60 км від Берліну (Прим.13*)
- злякавшись, що союзники з антигітлерівської коаліції порушать раніше взяті на себе зобов'язання, Сталін наказав почати штурм Берліну не пізніше 16.04.45р і взяти місто за 12-15 днів (Прим.13*)
- від початку, на 09.03.45р Берлін, окрім 1-ї дивізії ППО, яка повинна була забезпечити зенітне прикриття міста, аж до початку наземних боїв, в резерві у коменданта Х.Реймана було шість батальйонів, зокрема два батальйони фольксштурму, один охоронний батальйон, а також залишки військ СС та сил поліції (Прим.32*)
- на 14.04.45р гарнізон Берліну являв собою 200 батальйонів фольксштурму, охоронний полк "Велика Німеччина", зенітна дивізія з частинами посилення, 3 танко-винищувальні бригади, особлива танкова рота "Берлін" (24 танка Т-VI і Т-V не на ходу, а також окремі башти, встановлені на бетонні бункери), 3 протитанкових дивізіони, оборонний бронепоїзд №350, що сумарно становило 150 тис. чоловік, 330 гармат, 1 бронепоїзд, 24 танка не на ходу (Прим.12*). До 24.04.45р, зі слів останнього коменданта міста, генерала Г.Ведлінга, у Берліні не було жодного регулярного з'єднання, за виключенням охоронного полку "Велика Німеччина" і бригади СС Монке, що охороняла Імперську канцелярію і до 90 тис. чоловік зі складу фольксштурму, поліції, пожежної охорони, зенітних підрозділів і тилових підрозділів, які їх обслуговували (Прим.28*). Згідно сучасним російським даним на 2005р, у розпорядженні Вейдлінга знаходилися 60 тис. солдат, яким протистояли 464 тис. радянських військ. 26.04.45р німці здійснили останню спробу зупинити противника (Прим.30*). За радянськими ж даними, оточений гарнізон Берліну на 25.04.45р налічував 300 тис. чоловік, 3 тис. гармат та мінометів, 250 танків і САУ (Прим.33*) За німецькими ж даними: 41 тис. чоловік (з них 24 тис. "фольксштурмістів", 18 тис. з яких належали до "призову Клаузевіца" 2-го розряду і перебували у стані шестигодинної готовності). У місті знаходилась танкова дивізія "Мюнхенберг", 118-я танкова (іноді її називали 18-ю панценгренадерською), 11-а добровольча панцергренадерська дивізія СС "Нордланд", частини 15-ї гренадерської латиської дивізії, батальйони фольксштурму, частини ППО (Прим.7*,5*). За іншими даними, окрім гітлерюгенду та фольксштурму, місто боронили підрозділи дивізії СС "Нордланд", штурмової бригади "Шарлемань" (всього близько 400 французів - данні західних істориків), латиський батальйон з 15-ї гренадерської дивізії ваффен-СС, дві неповних дивізії 47-го корпусу вермахту та 600 есесівців особистої охорони Гітлера (Прим.14*). За даними ж останнього коменданта Берліна, на 24.04.45р місто захищали частини 56-го танкового корпусу (13-15 тис. чоловік) у складі: 18-а мд (до 4000 чоловік), дивізія "Мюнхеберг" (до 200 чоловік, артилерія дивізії і 4 танка), мд СС "Нордланд" (3500-4000 чоловік); 20-а мд (800-1200 чоловік); 9-а АДД (до 4500 чоловік) (Прим.28*)
- 102-а іспанська рота у складі гренадерської дивізії СС "Нордланд" воювала в районі Moritz Platz, де знаходились будівлі рейхсміністерств авіації і пропаганди (Прим.24*)
- 6 туркестанських батальйонів з східних добровольців взяли участь в обороні міста (Прим.29*)

- загальна кількість захисників була приблизно 60 тис. і складалася з різних частин вермахту, СС, зенітних частин, поліції, пожежних бригад, фольксштурму та гітлерюгенду з не більше, ніж 50 танками, але порівняно великою кількістю зенітних гармат, включаючи 4 зенітні башти ППО (Прим.20*)
- чисельність захисників Берліну - 60 тис. при 50-60 танках (Прим.19*), аналогічну оцінку приводить З.Кнаппе, начальник оперативного відділу 26тк. У книзі "The fall of Berlin" англійських істориків Е.Ріда і Д.Фішера наведені цифри, за якими на 19.04.45р у розпорядженні коменданта Берліну генерала Х.Реймана було 41 253 чоловіка. З цього числа тільки 15 000 були солдатами і офіцерами вермахту, люфтвафе і крігсмаріне. В числі інших було 1713 (12 тис. - Прим.27*) поліціянтів, 1215 "гітлерюгендів", представників служби праці та 24 000 фольксштурмістів. Теоретично, протягом 6 годин міг бути поставлений у стрій призов (підрозділи фольксштурму другої категорії, які повинні вливатися у лави оборонців уже в ході боїв і по мірі закриття тих чи інших підприємств - Прим.28*), що називався "Clausewitz Muster", чисельністю 52 841 чоловік. Але спроможність цього призову та його бойові можливості були достатньо умовними. Окрім того, великою проблемою було озброєння та боєприпаси. Всього у розпорядженні Реймана було 42 095 гвинтівок, 773 пістолетів-кулеметів, 1953 ручних кулеметів, 263 станкових кулеметів і невелика кількість мінометів та польових гармат. Окремо серед захисників Берліну стояла особиста охорона Гітлера, яка налічувала біля 1200 чоловік. Про чисельність захисників Берліну також свідчить кількість взятих в ході капітуляції полонених (на 02.05.45р в полон було взято (здалися чи були заарештовані? - курсив мій) 134 тис. військовослужбовців, воєнних чиновників і робітників воєнної поліції (Прим.5*,7*). Чисельність берлінського гарнізону можна оцінити в 100–120 тис. чоловік. (Прим.2*)

- норвезький журналіст Т.Фіндаль від газети "Афтенпостен" (Осло), очевидець облоги Берліну: "... Безперечно, основу оборони Берліну складала артилерія. Вона складалась з легких і важких батарей, що були об’єднані у слабкі полки. ... Майже всі гармати були іноземного виробництва, і відповідно, і запас боєприпасів був обмежений. До того ж артилерія була майже нерухома, так як у полках навіть не було жодного тягача. Піхотні частини захисників Берліну не відрізнялись добрим озброєнням, ні високою бойовою підготовкою. Фольксштурм і гітлерюгенд являли собою основні сили місцевої самооборони. Їх неможливо було розглядати у якості бойових частин. Скоріше їх можна було порівняти з пів-воєнними загонами народного ополчення. У фольксштурмі були представлені всі вікові групи - від 16-річних юнаків до 60-річних старих. Але частіше всього основну масу підрозділів фольксштурму складали літні люди. Зазвичай, партія призначала командирів підрозділів з своїх рядів і тільки бригада військ СС під командуванням бригаденфюрера СС Монке, що виконувала командну владу у центрі міста, була добре оснащена і вирізнялася високим бойовим духом (Прим.22*)

- напередодні штурму 2 тис. літаків 16-ї та 18-ї ПА нанесли по місту три масованих удари (Прим.5*) Безпосередньо в ніч перед штурмом Берліну 743 дальніх бомбардувальника Ил-4 (Дб-3ф) нанесли бомбовий удар, а всього в ході Берлінської операції було задіяно понад 500 дальніх бомбардувальників (Прим.3*)
- в день штурму після артилерійської підготовки два удари нанесли 1486 літаків 16-ї повітряної армії (Прим.22). Наземні сили при штурмі Берліну підтримували також 6 авіакорпусів 2-ї ПА (Прим.7*)
- на момент закінчення штурму міста з 950 мостів було знищено 84 (Прим.11*). За іншими даними, захисниками міста було знищено 120 мостів (Прим.20* та 27*) з наявних 248 міських мостів (Прим.27*)
- починаючи з 0l.02 і до 21.04.45р Берлін 83 рази був підданий бомбуванням союзницької авіації (Прим.32*)
- союзна авіація скинула на Берлін 49400 тон вибухівки, знищивши і частково зруйнувавши 20,9% міської забудови (Прим.10*). За даними служб тилу РККА, союзники за три останні роки війни скинули на Берлін 58955 тон бомб, тоді як радянська артилерія випустила 36280 тон. снарядів лише за 16 днів штурму (Прим.20*)
- бомбардування Берліну союзниками досягли піку на початку 1945р. 28.03.1945р 8-а армія ВПС США, що базувалася в Англії, нанесла удар 383 літаками В-17 з 1038 тонами бомб на борту (Прим.23*)
- 125 тис. мирних жителів загинуло під час взяття Берліну в 1945р (Прим.9*). За іншими даними, жертвами штурму стали біля 100 тис. берлінців, з яких біля 20 тис. померли від серцевих нападів, 6 тис. стали самогубцями, інші загинули безпосередньо від обстрілів, вуличних боїв або пізніше від ран (Прим.27*). В наслідок же бомбардувань загинуло 52 тис. берлінців (Прим.27*), з них 25 тис. 03.02.45р від удару американських бомбардувальників (Прим.26*)
- Берлінська операція занесена до книги рекордів Гіннеса, як саме кровопролитне бойовище сучасності: у ньому приймало участь з обох сторін 3,5 млн. чоловік, 52 тис. гармат та мінометів, 7750 танків і 11 тис. літаків (Прим.5*)

- штурм Берліну вели частини 1-го, 2-го Білоруського та 1-го Українського фронтів за підтримки бойових кораблів Балтійського флоту і Дніпровської річкової флотилії (62 одиниці). З повітря 1-й Український фронт підтримувала 2-а повітряна армія (1106 винищувачів, 529 штурмовиків, 422 бомбардувальника і 91 літак-розвідник), 1-й Білоруський фронт - 16-а та 18-та повітряні армії (1567 винищувачів, 731 штурмовик, 762 бомбардувальник і 128 розвідників), 2-й Білоруський фронт підтримувала 4-а повітряна армія (602 винищувача, 449 штурмовиків, 283 бомбардувальника і 26 літак-розвідник)
1-й Білоруський фронт складався з 5 загальновійськових армій, 2 ударних і 1 гвардійської армій, 2 гвардійських танкових армій, 2 гвардійських кавалерійських корпусів, 1 армії Війська Польського: 768 тис. чоловік, 1795 танків, 1360 САУ, 2306 птг, 7442 польових гармат (калібром від 76мм і вище), 7186 мінометів (калібром від 82мм і вище), 807 рузо "Катюша"
2-й Білоруський фронт складався з 5 армій (одна з них - ударна): 314 тис. чоловік, 644 танка, 307 сау, 770 птг, 3172 польових гармат (калібром від 76мм і вище), 2770 мінометів (калібром від 82мм і вище), 1531 рузо "Катюша"
1-й Український фронт складався з 2 загальновійськових, 2 гвардійських танкових і 1 гвардійської армій та армії Війська Польського (12,5 тис. поляків - (Прим.5*,7*,19*): 511,1 тис. чоловік, 1388 танків, 667 САУ, 1444 птг, 5040 польових гармат (калібром від 76мм і вище), 5225 мінометів (калібром від 82мм і вище), 917 рузо "Катюша" (Прим.13*)
- за іншими даними, штурм Берліну вели частини 1-го Білоруського та 1-го Українського фронтів, котрі мали у своєму складі 464 тис. солдат і офіцерів, 14,8 тис. гармат та мінометів, майже 1500 танків і САУ, а також не менше 2 тис "Катюш" (Прим.19*)
- 25.04.45р 674 дальніх бомбардувальника однієї тільки 18-ї ПА (ех-АДД ВПС РККА) завдали удару по Берліну (Прим.31*)
- до проведення Берлінської операції, окрім армій трьох ??? фронтів, залучалися частини 18-ї ПА (ех-АДД ВПС РККА), військ ППО, Балтійського флоту і Дніпровської воєнної флотилії, що сумарно склало 2,5 млн. чоловік, 41,6 тис. гармат та мінометів, 6250 танків і САУ, 7,5 тис. літаків. Це дозволило добитися переваги в особовому складі - в 2,5 рази, в танках і артилерії - в 4 рази, літаків - в 2 рази (Прим.7* та 25*)
- на кожний кілометр наступу 1-го Білоруського фронту, що виконував основне бойове завдання, у середньому приходилося 19 танків та САУ, 61 гармата, 44 міномета і 9 "Катюш", не рахуючи піхоту (Прим.13*)
- 25.04.45р 500 тис. німецьке угрупування було розсічене навпіл: одна частина залишилася в Берліні, інша (200 тис. чоловік, понад 300 танків і САУ, понад 2 тис. гармат та мінометів) - південніше міста (Прим.7*)
- за час битви на Берлін обрушилося майже 2 млн. гарматних пострілів - 36 тис. тон металу. З Померанії залізницею були доправлені фортечні гармати, які цілили по центру Берліну снарядами вагою у півтонни. Вже після перемоги було підраховано, що 20% домів в Берліні були знищені повністю, а ще 30% - частково (Прим.30*)

- за оцінкою радянського командування, з Берліну вдалося вирватися до 17 тис. чоловік з 80–90 одиницями бронетехніки. Однак мало кому вдалось дістатися до німецьких позицій на півночі (Прим.4*) За іншими даними в прорив з Берліну пішла група з 17 тис. чоловік, а із Шпандау - 30 тис. (Прим.5*)
- офіційно радянські втрати за сім днів штурму Берліну: 361 367 чоловік убитими, пораненими або зниклими без вісті, втрачено 2108 гармат та мінометів, 1997 танків і САУ (Прим.19*,22*), 917 бойових літаків (Прим.5*,7*). За іншими даними, втрати склали 352 тис. чоловік, з яких 78 тис. загиблі (9 тис. поляків), 2 тис. танків та САУ, 527 літаків (Прим.19*). За сучасними оцінками в боях за Берлин втрати РККА склали біля 500 тис. чоловік
- за 16 днів боїв (16.04-02.05.1945р) РККА орієнтовно втратила у Берліні тільки убитими 100 тис. чоловік (Прим.20*). За даними газети "Аргументи і факти" 5\2005р, РККА втратила - 600 тис, в той час, як за даними Г.Кривошеєва у його праці "Россия и СССР в войнах XX века. Статистическое исследование" незворотні втрати в Берлінській стратегічній наступальній операції склали 78,3 тис. (Прим.21*). За даними же МО СРСР, 1-й та 2-й Білоруські і 1-й Український фронт втратили 78 291 убитими і зниклими без вісті (плюс 2825 поляків) і 274 184 пораненими (плюс 6067 поляків), 2126 танків, 629 літаків (Прим.33*). За сучасними офіційними російськими даними на 2015р, незворотні втрати РККА при штурмі Берліну становлять 78,3 тис. чоловік, а втрати вермахту - біля 400 тис. вбитими та біля 380 тис. полоненими (Прим.25*)
- втрати склали понад 800 танків з 1200, що брали участь у штурмі (Прим.17*). Тільки 2-а гвардійська ТА втратила за тиждень боїв 204 танка, половина з яких від дій фаустпатронів (Прим.5*,7*)
- через те, що розмежувальна лінія між наступаючими радянськими частинами була встановлена несвоєчасно, радянська авіація і артилерія неодноразово наносила удари по своїм же військам (Прим.5*)
- рейхстаг обороняв гарнізон до 2000 чоловік (1500 з яких було вбито, а 450 взято в полон), в основному десантованими на парашутах курсантами морської школи з м.Росток (Прим.6*). При капітуляції рейхстагу радянськими військами були взяті наступні трофеї: 39 гармат, 89 кулеметів, 385 гвинтівок, 205 автоматів, 2 САУ і велика кількість фаустпатронів (Прим.6*)
- 30.04.41р, напередодні самовбивства, Гітлером був підписаний і доведений до командування вермахту наказ про прорив військ з Берліну, але після його смерті, надвечір 30.04.41р він був відмінений "урядом Геббельса", який вимагав обороняти місто до останнього - з післявоєнного допита останнього начальника оборони Берліну, генерала Вейдлінга (Прим.28*)
- перед штурмом Берлина у розпорядженні німців було біля 3 млн. "Фаустпатронів" (Прим.6*)
- ураження фаустпатроном стало причиною загибелі 25% всіх знищених Т-34 (Прим.19*)
- пайок жителя оточеного Берліну: 800г хлібу, 800г картоплі, 150г м'яса і 75г жирів(Прим.7*)
- поки непідтвердженим лишається твердження, що Гітлер наказав відкрити шлюзи на річці Шпреє, щоб затопити ділянку метро між Лейпцигерштрассе і Унтер-дер-Лінден, де на станціях сховалися тисячі берлінців (Прим.5*). Згідно іншої інформації, сапери дивізії СС "Нордланд" вранці 02.05.45р підірвали тунель під Ландвер-каналом у районі Требіннерштрассе, вода з якого поступово затопила 25 кілометрову ділянку метро і стала причиною смерті біля 100 людей, а не 15-50 тис, як це повідомлялося за деякими даними раніше (Прим.15*)

- тунелі берлінського метро були неодноразово підірвані під час штурму міста радянськими саперами (Прим.16*)
- у ході Берлінської операції (з 16.04-08.05.45р) радянськими військами було витрачено 11635 вагонів боєприпасів, зокрема понад 10 млн. артилерійських і мінометних боєприпасів, 241,7 тис. реактивних снарядів, майже 3 млн. ручних гранат і 392 млн. патронів до стрілецької зброї (Прим.18*)
- звільнені з берлінської в’язниці Моабіт тисячі (7 тис. - Прим.30*) радянських військовополонених негайно були озброєні та зараховані до стрілецьких батальйонів, що штурмували Берлін (Прим.20*)
- у битві за місто була знижена остання з вцілілих на той час САУ "Фердинанд" ("Елефант")

ПРОМІЖКОВИЙ ПІДСУМОК ПО ТЕМІ:
Шановні читачі, зробіть, будь-ласка, для себе різницю між поняттями "Штурм Берліну" і "Берлінська операція" - це зовсім не одне й те саме. Головна ж відмінність у тому, що "Штурм Берліну" - це завершальний етап "Берлінської операції" і в цій темі я висвітлюю саме "Штурм Берліну", а не "Берлінську операцію" - наступальну операцію РККА на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни. Пару слів про неї: згідно сучасним російським даним (стаття С.Варшавчика "Наступление развивалось недопустимо медленно" на сайті газета.ру від 25.04.2022р), загальні радянські втрати в Берлінській операції, разом з польськими військами, склали понад 364 тис. чоловік, з яких були вбиті майже 84 тис. Німці втратили 800 тис. чоловік, левову долю яких представляли поранені та полонені, з них загинуло біля 100 тис. За іншими даними: загалом в ході Берлінської операції 16.04-08.05.45р було взято в полон біля 480 тис. німців (135 тис. - в Берлині), убито не менше 250 тис. (можливо і більше - втрати фольксштурму до кінця неясни) (Прим.32,*33*)


ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-1945гг."
(Прим.2*) - И.Исаев "Берлин 45-го: Сражение в логове зверя"
(Прим.3*) - Ю.Егоров "Самолеты ОКБ С.В.Ильюшина"
(Прим.4*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.5*) - Рунов "Штурмы Великой Отечественной. Городской бой, он трудный самый"
(Прим.6*) - А.Васильченко "Фаустники в бою"
(Прим.7*) - Л.Мощанский "У стен Берлина"
(Прим.8*) - Б.Соколов "Неизвестный Жуков: портрет без ретуши в зеркале эпохи"
(Прим.9*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.10*) - Ч.Вебстер "Стратегические бомбардировки Германии"
(Прим.11*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.12*) - В.Бут "Битва за Берлин" ч.2 журнал "Наука и техника" 5\2010
(Прим.13*) - В.Бут "Битва за Берлин" ч.1 журнал "Наука и техника" 4\2010
(Прим.14*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.15*) - Э.Бивер "Падение Берлина. 1945"
(Прим.16*) - Н.Федотов "Я помню..." журнал "Арсенал-Коллекция" 13\2013
(Прим.17*) - С.Монетчиков "Отечественные станковые противотанковые гранатометы" журнал "Братишка" 8\2013
(Прим.18*) - И.Вернидуб "Оружие победы"
(Прим.19*) - Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.20*) - "Энциклопедия 2МВ. Крах Третьего рейха (весна-лето 1945г)"
(Прим.21*) - Ю.Рубцов "Штрафники Великой отечественной. В жизни и на экране"
(Прим.22*) - П.Гостони "Битва за Берлин. Воспоминания очевидцев"
(Прим.23*) - Х.Альтнер "Я-смертник Гитлера"
(Прим.24*) - М.Зефиров "Асы 2МВ. Союзники люфтваффе: Венгрия, Румыния, Болгария"
(Прим.25*) - Ю.Рубцов "Великая Отечественная война 1941-1945гг" (Москва, 2015г)
(Прим.26*) - Д.Ирвинг "Разрушение Дрездена"
(Прим.27*) - Р.Корнелиус "Последняя битва. Штурм Берлина"
(Прим.28*) - В.Макаров "Генералы и офицеры вермахта рассказывают..."
(Прим.29*) - О.Каро "Советская империя"
(Прим.30*) - А.Уткин "Штурм Берлина" журнал "Вокруг света" 05\2005
(Прим.31*) - сборник "Дальняя авиация России"
(Прим.32*) - Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.33*) - Архив МО. Ф. 233. Оп. 23 17. Д. 90. Л. 68