Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
NB: активні посилання на подібні цій теми - "Допомога СРСР фашистській Німеччині", "Добровільно-примусова допомога фашизму"
НАПЕРЕДОДНІ 2СВ:
- на початок 2СВ Німеччина залежала від імпорту: на 75% - по залізній руді, на 70% - по міді, на 90% - по олову, на 50% - по свинцю, на понад 80% - по каучуку, на 100% - по бокситам, на 65% - по мінеральним оліям (Прим.45*)
- тільки у 1939р з Румунії до Німеччини було відправлено 500 тис. тон пшениці, соняшника, льону, конопель та сої (Прим.43*)
- до початку 2СВ Німеччина тільки на 80% могла забезпечити себе продовольством (Прим.*)
- Німеччина імпортувала у 1939р 1,556 млн. тон румунської нафти і продуктів її переробки, а після початку бойових дій у Західній Європі ця цифра зросла до 3,173 млн. тон (Прим.31*)
- у 1934р "І.Г.Фарбеніндустрі" підписав з канадським нікелевим трестом угоду, що забезпечила Німеччині 50 % потрібного їй нікелю. Інший нікель країна отримувала через англійські фірми. Так, якщо у 1932р, за офіційними даними англійського Міністерства торгівлі, було ввезено 1805т, то в 1933р - уже 3760т (Прим.33*)
- у 1933—1936рр Німеччина ввозила до 3/4 всього шведського експорту залізної руди. У 1938р її імпорт складав 9 млн. тон, що задовольняло 41% потреб німецької металургії в руді. З урахуванням же високого проценту змісту чистого заліза у шведській руді 60% німецького чавуну виплавлялося з цієї руди (Прим.33*). За іншими даними, з Швеції до початку 2СВ Німеччина щорічно отримувала приблизно 10 млн. тон. руди, а з Норвегії (Нарвік) - від 2,5 до 3,5 млн. тон (Прим.42*)
- 280 млн. рейхсмарок було зібрано, починаючи з 1937р, 336668 учасниками підписки на автомобіль "Volkswagen" KdF-Wagen-Sparkarte, проте майже ніхто його так і не отримав, а всі гроші пішли на озброєння вермахту (Прим.29*)
- починаючи з 1937р в Німеччині були побудовані 14 промислових установок з виробництва синтетичного бензину з бурого вугілля, які дозволяли виробляти біля 1 млн. тон палива на рік і які проіснували до закінчення 2СВ (Прим.27*)
- напередодні війни імпорт з СРСР складав не більше 10% від всього німецького імпорту (670 млн. марок з 7 млрд. марок) і був на п'ятому місті після Італії, Данії, Румунії і Голландії, де Данія і Голландія були лише транзитом для товарів з США, а Румунія постачала нафту, власниками якої були виключно англійці та французи (Прим.23*)
- в 1937р Німеччина придбала у Англії товарів у 2 рази більше, ніж Європа та Америка, разом узяті і в 4 рази більше, ніж США (Прим.20*)
- американська "Standart Oil" перед 2СВ щорічними фінансовими вливаннями допомогла німецькій "І.Г.Фарбеніндустрі" створити технологію замінника палива для воєнних потреб - виробництво синтетичного бензину з бітумінозного вугілля (Прим.20*)
- напередодні 2СВ з 34 видів сировини, без яких не може нормально існувати і розвиватися жодна країна, Німеччина у достатній кількості володіла тільки поташем і кам'яним вугіллям (Прим.20*)
- в 1940р Дунаєм транспортувалося понад 30% продовольстві і сировини, що вивозила Німеччина з країн південно-східної Європи, а в 1843р ця цифра досягла 60% (Прим.19*)
- з Китаю не пізніше 1936р Німеччиною було отримано 1000 тон кольорових металів і кілька транспортів з яєчним порошком та іншим продовольством (Прим.15*)
- в 1938р в Німеччині були введені продовольчі картки для свійських тварин, а з кінця серпня 1939р в Німеччині була введено карткову систему на продукти, текстиль, вугілля, мило та взуття (Прим.7*)
- у відповідності з указом німецького уряду від 08.03.1938р всі особи і фірми, що мають старі вироби з металу або метало-брухт, повинні були здавати його державі. У цьому ж місяці ця вимога торкнулась здачі виробів з міді, олова, свинцю, бронзи, латуні та нікелю. Підлягали здачі церковні дзвони та акумулятори приватних вантажних автомобілів (Прим.7*)
- в 1938р Німеччина імпортувала близько 1 млн.тон міді, біля 200 тис. тон свинцю, 18 тис. тон олова, 4 тис. тон нікелю (Прим.7*)
- Німеччина імпортувала 80% каучуку (весь каучук завозився виключно з СРСР - Прим.3*), 70% міді, 25% хрому
- напередодні 2СВ були зняті залізні решітки і огорожі садиб (Прим.18*). За цієї ж причини дефіцит заліза в Німеччині вже у 1941р призвів до того, що було наказано знімати залізні огорожі з могил (Прим.9*)
- доповідь начальника тилу генерала Томаса 25.05.1939р: запас пального для збройних сил - на півроку, гуми (зокрема сирого каучуку)- не більше, ніж на 2 місяця, авіабомб - на 3 місяця, кольорових металів, алюмінію, нікелю і хрому - на 3 місяця. Танки і артилерія мають по три боєкомплекти на три тижня не дуже інтенсивних боїв з заздалегідь слабким противником (Прим.3*)
- вже зимою 1939р Німеччина відчувала нестачу вугілля і основних продуктів харчування (Прим.3*)
- на початок війни був запас бензину на 3 місяці - 8400 тис. тон (355 тис. тон авіаційного бензину). Свої родовища дозволяли давати не більше 500 тис.тон сирої нафти на рік. Синтетичним способом отримували 4510 тис. тон (Прим.1*)
- у 1939р випуск алюмінію склав 254 тис.т, з яких 48 тис.т. було отримано в результаті переробки раніше випущених виробів та лому алюмінію (здане населення? - прим.ред), імпорт же алюмінію склав 7 тис.т (Прим.37*)
- постачання СРСР до Німеччини в 1939-1941 роках становило понад 40% радянського експорту, що значно послабило ефект англійської блокади (Прим.3*)
- Румунія і СРСР поставляли 87% всієї нафти для потреб Німеччини перед війною (Прим.3*)
- Німеччина імпортувала з СРСР залізну, марганцеву і мідну руди, 600 тис. тон бензину (з них- 100 тис. тон авіаційного бензину)
ПІД ЧАС 2СВ:
- у вересні 1944р німецькі авіаційні підприємства випустили 3 тис. винищувачів - саму велику кількість за весь час війни. В жовтні почалось виробництво реактивних винищувачів. В грудні все ще вдавалося підтримувати рівень виробництва більш високий, ніж у будь-якому місяці до травня 1944р (Прим.47*)
- в грудні 1944р було вироблено 1854 одиниці бронетехніки, однак головним чином за рахунок заздалегідь підготовленої великої кількості основних комплектуючих, які були поставлені на конвейєри за кілька місяців до початку виробництва (Прим.47*)
- в жовтні 1944р складальні підприємства випустили 12 тис. вантажівок. Цього вдалося досягти шляхом відновленні всіх вийшовших з ладу автомашин, які вдалось знайти на території Німеччини. В грудні вдалось випустити всього 3300 вантажівок за потреби 6 тис. нових автомашин. 70% з них Гітлер кинув для забезпечення наступу на Заході (Прим.47*)
- в перші місяці 1943р був різко збільшений випуск танків в Німеччині, так в квітні виробництво танків досягло 621 одиниці, а в травні - 988 одиниць, в тому числі 300 новійших танків "Пантера". В червні та липні випуск танків дещо скоротився і склав, відповідно, 755 і 811 одиниць. Причиною, головним чином, були труднощі з виробництвом танків "Пантера" (Прим.47*)
- бомбардування Рурського району в грудні 1944р призвели до скорочення виробництва чавуну, некаленої сталі і прокату у цьому мвсяці до рівня 50% у порівнянні з вереснем 1944р і приблизно 30% у порівнянні з січнем 1944р (Прим.47*)
- за місячної потреби 1,5 млн пострілів для танкових та протитанкових гармат випуск даних типів снарядів в січні 1945р склав 367 тис. штук (Прим.47*)
- навесні 1944р за воєнно-єкономічними параметрами Німеччина переживала справжній підйом (Прим.47*)
- в квітні 1944р досягло свого піку виробництво синтетичного пального. Запаси авіаційного бензину ніколи, з самого 1941р не були такими великими (Прим.47*)
- в червні 1944р німецькі ВПС використали 180 тис. тонн авіаційного бензину. За весь наступний час війни об'єм постачання авіаційного палива склав не більше 197 тис. тонн (Прим.46*)
- на окупованій Німеччиною і її союзниками території СРСР до окупації вирощувалася 38% зернових культур, понад 50% технічних, 87% цукрового буряка, майже 50% великого рогатого скота і 60% свиней
- у 1941р з Румунії до Німеччини було відправлено 400 вагонів вовни або 90% від виробленого у країні (Прим.43*)
- у 1944р з Румунії до Німеччини було відправлено 100 тис. тон кукурудзи (Прим.43*)
- ближче до кінця війни воєнні медики вермахту отримали наказ, згідно якого чоботи поранених дозволялося розрізати лише у самому крайньому випадку. Згодом надійшов наказ, відповідно до якого мертвих обов’язково треба було знімати чоботи (Прим.41*)
- вже наприкінці 1941р у вермахті був виданий наказ про зняття перед похованням з загиблих німецьких солдат чобіт для наступного використання за прямим призначенням. Пізніше, у ході війни з вбитого військовослужбовця рядового складу перед поховання знімалося все придатне для наступної носки обмундирування, а само тіло, з часта, клалося у могилу, загорнуте лише у плащ-намет (Прим.40*)
- до літа 1941р з Франції було вивезено 5 тис. паротягів і 250 тис. (??? - прим. ред) вагонів. Всього до Німеччини було вивезено промислового обладнання і верстатів загальною вартістю біля 9,8 млрд франків. З Франції до Німеччини щомісячно відправлялося по 3 тис. тон алюмінію, 2 тис. тон глинозему, боксити і 300 тон магнію, залізна та кобальтова руда, фосфат, графіт, спеціальні і рослинні олії, продовольство. ВПК Франції до січня 1944р поставили Німеччині ще мінімум 4000 літаків, біля 10 тис. авіаційних двигунів, 52 тис. вантажівок. Вся локомотивна промисловість і 95% верстатобудівної промисловості працювали тільки на Німеччину (Прим.38*)
- Болгарія поставила Німеччині 546,3 тис. тон вугілля, 406,5 тис. тон руди, 10,9 тис. тон вовни, 2,9 тис. тон шкір, 375,7 тис. тон зерна, 49 тис. тон м’яса, 128 тис. тон тютюну, 4,4 млн. овець, 3,1 млн. свиней, 767 тис. голів птиці, 168 млн. яєць, 265 тис. тон різноманітних фруктів, 450,6 тис. тон спиртних напоїв (Прим.38*)
- з Норвегії щорічно вивозилося 200-240 тис. тон міді, 200 тис. тон сірки, 150 тис. тон феросплавів. Данія поставляла Німеччині (1942р) 10% вживаного Німеччиною масла, 20% м’яса, 90% свіжої риби; данська промисловість відремонтувала 174 німецьких корабля. Електростанції Норвегії через підводний кабель постачали Німеччині електроенергію, понад 7% економічно активного населення працювало на німців, а на 1944р на Німеччину витрачалося 40% національного доходу Норвегії (Прим.38*)
- у 1942р виплавка сталі у Німеччині (а з окупованими країнами 32,1 млн. тон) склала 20,5 млн. тон проти 8,1 млн. тон в СРСР, в 1943р відповідно 20,7 (34,6) млн. тон проти 8,5 млн. тон, в 1944р - 28,6 млн. тон проти 10,9 млн. тон (Прим.36*)
- у 1944р Німеччина щомісяця отримувала через франкістську Іспанію 48 тис. тон американської нафти та 1100 тон вольфраму (Прим.32*)
- у 1944р німці підняли затоплений італійцями крейсер "Барі" і розібрали його на метал (Прим.30*)
- недобудовані радянські кораблі (лінкор "Советская Украина", важкий крейсер "Севастополь", легкі крейсера "Орджонікідзе" і "Свердлов", 4 есмінця "проекту 30", чотири сторожових корабля "проекту 29" і 6 підводних човнів), захоплені німцями на верфях Миколаєва рішенням відповідної комісії були розібрані на метало-брухт, який був відправлений до Німеччини (Прим.28*)
- затоплені в порту Лібава (Лієпая), Рига та Миколаїв радянськими моряками кораблі, були підняті німцями для наступного розрізання на метало-брухт (Прим.35*)
- Німеччина в 1939-40рр, в обмін на постачання зерна та нафти, передавала Румунії трофейне польське озброєння та частину чеського (Прим.34*)
- вермахт через нестачу бензину всю 2СВ був вимушений повсякчасно використовувати на БТТ навчальних частин газогенератори "Impert" (Прим.26*)- на 21.07.44р 98% заводів, що виробляли в Німеччині авіаційне паливо, були виведені з ладу внаслідок союзницьких бомбардувань. Згодом німці короткочасно змогли досягти 28% від випуску авіапального до 21.07.1944р (Прим.23*)
- восени 1943р 6 млн. працездатного населення Німеччини було зайнято на виробництві товарів народного вжитку (Прим.23*)
- на момент нападу японців на Перл-Харбор інвестиції США в економіку Німеччини склали 474 млн. доларів США, з яких 120 млн. доларів "Standart Oil", 35 млн. доларів "General Motors", 30 млн. доларів "ІТТ" та 17,5 млн. доларів "Ford" (Прим.20*)
- використання на другорядні цілі бронзи та інших кольорових металів каралося в Німеччині напередодні і під час 2СВ величезними штрафами (Прим.21*)
- у роки ВВВ щорічно з 15 млн. тон зерна, зібраного на окупованій німцями Україні, 12 млн. тон вивозилося до Німеччини, а уже з неї до Франції, Італії, Норвегії та Фінляндії (Прим.17*)
- в Бельгії в 1940р було німцями захоплено 1200 тон окису урану, а в 1938р було захоплене Яхимівське родовище урану в Чехії (Прим.16*)
- загальне виробництво синтетичного пального німецькими заводами з квітня по липень 1944р у зв'язку з бомбардуваннями союзників знизилося з 180 тис. тон до 9 тис. тон на місяць. З серпня 1944р воно складало всього 40 тис. тон на місяць, і цей рівень вже не був підвищений до кінця війни. Також внаслідок нальотів в 6 раз знизилося виробництво синтетичного каучуку. В 1944р люфтвафе споживали 92 % синтетичного бензину і тільки 8 % звичайного, а в сухопутній армії доля синтетичного пального складала 57 % (Прим.14*)- на 1943р Балкани давали економіці Німеччини 50% нафти, 60% бокситів, 100% хрому, 24% сурми і 21% міді (Прим.13*)
- стріляні гільзи на німецьких літаках скидалися до прикріплених до зброї мішків (Прим.12*)
- стріляні гільзи від снарядів безпосередньо після пострілу збиралися призначеним для цього членом екіпажу кожного німецького танка чи іншої БТТ в торбу для відправлення на переплавлення (Прим.4*)
- стріляні гільзи від снарядів збиралися членами екіпажу німецького торпедного катера (Прим.48*)
- кількість алюмінієвої фольги, що використовувалася американськими та англійськими пілотами в якості пасивних перешкод проти німецьких РЛС було така велика, що німці організували її збирання та переробку (Прим.11*)
- мінімальні потреби Німеччини в нафті в 1941р - 20 млн.тон (Прим.25*) Синтетичне паливо виготовлялося в Німеччині в кількості 4.1 млн.т. Поставлялося 1.3 млн. тон нафти з Польщі, Чехії, Франції та Австрії. З Румунії в 1941г поставлялось 5 млн. тон нафти (Прим.10*)
- Швейцарія продавала німцям алюміній, Туреччина – хромову руду, мідь, шерсть, тютюн, зерно, рибу, Португалія – вольфрам до травня 1944р (Прим.8*)
- в обмін на воєнні постачання в СРСР Німеччина отримала за 17 місяців (до початку 1941р): 1.4 млн. зернових, 865 тис.т. нафтопродуктів, 149 тис.т. марганцю, 14 тис.т. міді, 3 тис.т. нікелю, 101 тис.т. бавовни, 11 тис.т. льону, 26 тис.т. хрому, 15 тис.т. азбесту, 184 тис.т. фосфатів, 1 млн. пиломатеріалів, 2736 кг платини (Прим.8*)
- Німеччина отримала з Скандинавії 25,4% залізної руди, 100% миш'яку, 19% вісмуту, 12% молібдену, 9,5% нікелю, 7% міді (Прим.8*)
- за 4 роки з Франції було доставлено 3 млн.т зерна, 67 млн.т залізної руди, 7 млн.т цементу, 850 тис.т. лісоматеріалів, 10 млн. літрів вина (Прим.8*)
- напередодні війни 1941р Німеччині конче не вистачало 80% гуми, 65% олова, 70% міді, 50% свинцю, 25% цинку, гостро не вистачало алюмінію і сталі (Прим.8*)
- в обмін на вугілля залізна руда з Швеції (60-65%) і на кокс з Франції (50-55%)
- в 1940р випуск алюмінію разом з країнами-сателітами не перевищував 453 тис. тон (для порівняння - США - 317 тис. тон) (Прим.1*)- нестача нікелю - 75%, міді - 30% (Прим.1*)
- використовувалась навіть бідна руда з 25% змістом заліза (Прим.1*)
- в обмін на постачання зброї, ліцензії і технології Іспанія поставляла мідь, олово, вольфрам, залізну руду, пірити, ртуть і сірку (Прим.1*)
- Фінляндія поставляла Німеччині нікель і ліс (Прим.3*)
- в вересні 1939р Сталін дав "добро" на постачання до Німеччини 2,5 млн. зерна, 970 тис. тон сирої нафти, 200 тис. тон марганцевої руди (Прим.2*)
- трохи більше ніж за рік торговельної угоди - з весни 1940 по червень 1941 роках - Німеччина отримала 1 млн. т пшениці, 900 тис. тон нафтопродуктів, 100 тис. тон бавовни, 500 тис. тон фосфатів, значну кількість інших стратегічних матеріалів. Ми також забезпечили німцям транзитні перевезення через радянську територію 1 млн. тон соєвих бобів з Маньчжурії, значну кількість каучуку, олова і інших матеріалів з Південне-Східної Азії. Окрім того, СРСР погодився закупати для Німеччини метали і сировину у третіх країнах (Прим.6*)
- доповідь НГШ генерала Гальдера 28.01.1941р при обговоренні плану "Барбаросса": запаси бензину і боєприпасів в армії тільки на 3 місяці, дизельного пального і каучуку – тільки на 1 місяць, всіх ресурсів, враховуючи стратегічне розгортання, вистачить лише на 2 місяця бойових дій. Некомплект авіа, авто і артилерійських покришок – 70%. Транспорт доведеться ставити на залізні ободи (Прим.3*)
- знищені німецькі кораблі і кораблі противника піднімалися і, якщо не було можливості їх відновити, перероблялися на брухт з наступним переплавлянням, чого ніколи не робили союзники
- протягом 17 місяців після підписання радянське-німецького пакту Молотова-Ріббентропа Німеччина отримала від СРСР 865 тис. тон нафти, 140 тис. тон марганцевої руди, 14 тис. тон міді, 3 тис. тон нікелю, 101 тис. тон бавовни-сирцю, більше 1 млн. тон лісоматеріалів, 11 тис. тон льону, фосфатів, платини і майже 1,5 млн. тон зерна. Через СРСР проходив транзит стратегічної сировини і продовольства з країн Тихоокеанського басейну (Прим.3*)
- в Німеччині немає своїх бокситів, свого нікелю, марганцю, вольфраму, міді, каучуку, нафти... Простого вугілля і залізної руди і то не вистачало, всю війну німцям доводилося возити залізну руду (75% вимог німецької промисловості - Прим.22*) морем з Швеції (Прим.5*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - военно-техническая серия "Панцер 38т и машины на его базе"
(Прим.2*) - Ю.Мухин "Авиапромышленность СССР в 1921-1941гг"
(Прим.3*) - И.Бунич "Гроза" Кровавые игры диктаторов"
(Прим.4*) - Ф.Куровски "500 танковых атак"
(Прим.5*) - М.Солонин "Бочка и обручи или когда началась ВОВ"
(Прим.6*) - В.Бережков "Как я был переводчиком Сталина"
(Прим.7*) - У.Ширер "Берлинский дневник"
(Прим.8*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.9*) - А.Зурмински "Йокенен или Долгий путь из Восточной Пруссии в Германию"
(Прим.10*) - В.Суворов "Тень победы"
(Прим.11*) - П.Заика "Ударная сила люфтваффе. Истребители" журнал "Крылья Родины" 7\1995
(Прим.12*) - В.Котельников "Хейнкель"-111.Бомбардировщик блицкрига"
(Прим.13*) - Д.Кауфман "Фортификация 2 мировой войны 1939-45гг. Третий рейх"
(Прим.14*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.15*) - В.Кейтель "Размышления перед казнью"
(Прим.16*) - К.Дегтярев "Штирлиц без грима. Семнадцать мгновений вранья"
(Прим.17*) - Г.Баур "Личный пилот Гитлера"
(Прим.18*) - В.Таболин "Миссия полпреда А.Мерекалова" журнал "Военно-исторический архив 12\2002
(Прим.19*) - И.Черников "Энциклопедия мониторов. Защитники печных границ России"
(Прим.20*) - Г.Препарата "Гитлер.Инк. Как Британия и США создавали третий рейх"
(Прим.21*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.22*) - Г.Дрожжин "Асы и пропаганда. Мифы подводной войны"
(Прим.23*) - В.Галин "Политэкономия войны. Заговор Европы"
(Прим.24*) - Е.Музруков "Приливная волна" над Румынией" журнал "Братишка" 9\2013
(Прим.25*) - Я.Эйдус "Жидкое топливо на войне"
(Прим.26*) - "Танк на поле боя 005 - Schutzenpanzer. Бронетраспортеры вермахта" (Часть.3)
(Прим.27*) - С.Славин "Секретное оружие третьего рейха"
(Прим.28*) - В.Краснов "Судостроение и судоремонт на Черном море в 1941-44гг" сборник "Гангут" 09\1995
(Прим.29*) - С.Иванов "История автомобиля №02 - Легковые автомобили Вермахта. Часть II"
(Прим.30*) - Н.Афонин "Малые крейсера "Муравьев-Амурский" и "Адмирал Невельской" журнал "Гангут" №26
(Прим.31*) - М.Зефиров "Асы 2МВ. Союзники люфтваффе: Венгрия, Болгария, Румыния"
(Прим.32*) - Ч.Хайем "Торговля с врагом"
(Прим.33*) - В.Размеров "Экономическая подготовка гитлеровской агрессии"
(Прим.34*) - М.Мельтюхов "Освободительный поход Сталина"(Прим.35*) - А.Широкорад "Корабли и катера ВМФ СССР 1939-1945гг"
(Прим.36*) - А.Бухнер "Восточный фронт"
(Прим.37*) - А.Степанов "Развитие советской авиации в предвоенный период. 1938г - первая половина 1941г"
(Прим.38*) - Ю.Мухин "Блицкриг. Как это делается"
(Прим.39*) - И.Ермолов "Под знаменами Гитлера"
(Прим.40*) - Г.Бидерманн "В смертельном бою"
(Прим.41*) - П.Бамм "Невидимый флаг. Фронтовые будни на Восточном фронте. 1941-45"
(Прим.42*) - В.Хубач "Захват Дании и Норвегии. Операция "Учение Везер" 1940-41"
(Прим.43*) - В.Макаров "Генералы и офицеры вермахта рассказывают"
(Прим.44*) - С.Сафонов "На пути к "летающей крепости" журнал "Крылья Родины" 2\2001
(Прим.45*) - Л.Павлов "На всякого мудрец... или как Сталин и Гитлер Европу поделили"
(Прим.46*) - Сборник стратегического авиационного командования США "Влияние стратегических бомбардировок на немецкую военную экономику"
(Прим.47*) - Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.48*) - Г.Грюммер "Скитания"