Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково
NB: активні посилання на подібні цій теми: "Ленд-ліз без купюр"
На коротко: 06.07.1944р близько 7 тис. кораблів та понад 3 тис. літаків, на борту яких загалом перебувало біля 200 тис. союзних солдат, відправилися до узбережжя Нормандії для участі в операції "Нептун". Біля 156 тис. солдат висадилися на землю, 24 тис. військовослужбовців приймали участь у повітряних боях, а інші – в морських. Союзні війська довелося долати спротив з боку німецьких позицій, що розтягнулися на 80 км вздовж узбережжя Франції. Внаслідок інтенсивних воєнних дій союзні сили захопили кілька пляжів і змогли викликати підкріплення
ВЛАСНЕ ПОДІЇ ДНЯ "Д" - 06.06.1944р:
- американці націлилися на пляжі, що отримали назви "Юта" та "Омаха", а англійці – "Голд", "Юнона" і "Сорд". На плацдарм "Джуно", що між британськими зонами вторгнення "Голд" та "Сорд", висаджувалися канадські війська
- за 5-6 годин до початку висадки морського десанту, з 1-30 до 2-30 відбулося найбільше в історії повітряне десантування. Висадка супроводжувалася силами 2395 літаків та 847 планерів. Загалом у тил противника було висаджено 24 424 десантника і доправлено 567 автомашин, 362 гармати, 18 танків, 360 т вантажів, з них 60% військ було скинуто парашутами, інші доставлені планерами
- в 5-20 276 бомбардувальників 9-ї американської ПА скинули на артилерійські позиції противника 4,4 тис. бомб, однак не привели батареї до повного мовчання. Одразу після цього 45 хвилинна артпідготовка по німцям.
- у 6-30 з'єднання американських стратегічних бомбардувальників В-29 скинули бомби на передній край оборони противника в районі плацдармів. Загалом скинуто порядку 100 тис. 40-кілограмових бомб
- у 7-00 берегові споруди знову потрапляють під одночасний удар хвилі важких та середніх бомбардувальників. Цього разу літаки союзників скинуть понад 7,5 тис. бомб.
- цього дня союзні війська піддалися нашвидкоруч організованій атаці до 50 танків Т-IV німецької 21-й тд. Однак, зазнавши втрат після авіаційних ударів союзників, і стикнувшись з запеклим спротивом десанту, вона не зможе досягнути значного успіху і у підсумку надвечір цього дня вимушено відійде на висхідні позиції. Авіація люфтваффе також майже бездіяльна - всі 50 здійснених за добу вилетів виявляться безрезультатними.
- на 18:00 на ділянці "Юта" будуть висаджені 21 328 чоловік, 1742 бойових машин та вивантажено 1695 тон різноманітних вантажів.
- наприкінці дня "Д" у англо-канадському районі вторгнення було висаджено на берег 70472 чоловіка з підрозділів першого та другого ешелонів десанту. Наприкінці дня у англійському і американському секторах було висаджено 5 піхотних, 3 повітряно-десантних дивізії та танкова бригада, загальним складом біля 200 тис. військовослужбовців. Їм вдалося захопити берегову ділянку глибиною від 3 до 5 км, щоправда, не по всьому фронту. Плацдарми були повністю звільнені від противника лише 7 червня. Другого та третього дня, тобто 7 і 8 червня, англо-американські війська закріпилися на плацдармі, паралельно продовжувалася висадка нових воїнських підрозділів.
- першого дня десантної операції американці втратили 6 603 чоловіка, зокрема 1 465 убитими, англійці та канадці - біля 4 тис. убитими, пораненими і зниклими без вісті, з них 1848 убитими, що було визнано союзним командуванням менше очікуваних втрат
- загалом у день "Д" висадилося 156 тис. союзників, до яких згодом приєдналися ще 2,5 млн. військовиків союзної коаліції
- згідно сучасної російської оцінки сил та засобів вермахту, на 3200км атлантичного узбережжя Франції німцями було зосереджено да початку червня 1944р біля 1 млн. військовиків або 4 армії, орієнтовно по 225 тис. чоловік у кожній, що складало 58 дивізій, з яких 10 танкових, озброєних в основному танками Т-3 и Т-IV. Всім німецьким угрупуванням командував фельдмаршал Рунштедт, підлеглими якого були Роммель (група армій "B") та генерал-полковник Бласковіч (група армій "G"). За іншими даними, на день "Д" знаходилося 48 піхотних дивізій, 38 з яких розташовувалися на лінії фронту і 10 і у фронтовому тилу, а також 9 танкових та одна моторизована дивізія, з яких 4 танкові дивізії були підпорядковані Роммелю (Прим.15*). Власне, Роммель перед вторгненням союзників командував ГА "Південь" (24 піхотних дивізії і 5 польових дивізій люфтваффе), з якої 15-та армія розташовувалася вздовж Ла-Маншу, 7-а армія - у Нормандії та Бретані, а ще одна дивізія у Голландії і був підпорядкований фельдмаршалу Рунштедту (Прим.18*)
- до травня 1944р німцями були сформовані 34 позиційні (з військовиків, які в силу різних причин не могли воювати на фронті) дивізії, які обороняли "Атлантичний вал" між Кале і Біарріцем (Прим.13*). Серед цих частин була 70-та піхотна дивізія, особовий склад якої був укомплектований хворими шлунковими захворюваннями, а також піхотний батальйон з слабочуючих військовослужбовців (Прим.18*)
- відповідно радянської оцінки, німецька оборона була неглибокою, а в районі висадки інженерні споруди готові були лише на 16% від плану. Якщо врахувати, що німецькі війська були укомплектовані у значній мірі особами, обмежено придатними до бойової служби, різнотипним озброєнням і мали гострий брак у транспортних засобах, то перевага союзників буде ще значнішою. Окрім того, у боротьбі з окупантами брали участь бійці французького Спротиву, у лавах якого налічувалося 400 тис. чоловік (Прим.20*)
- на момент остаточної стадії підготовки до дня "Д" німецькі підводні човни припинили становити глобальну загрозу для ВМС союзників, а остаточний розгром армії Роммеля в травні 1943р в Північній Африці, придушення італійського флоту в Середземному морі та перехід Італії на бік антигітлерівської коаліції остаточно визначили час і місце початку відкриття "другого фронту"
- німецькі ВМС на Атлантиці, які могли, у випадку потреби, надати допомогу вермахту у відбитті вторгнення сил антигітлерівської коаліції: 4 есмінця, 4 великих торпедних катера, 35 звичайних торпедних катерів, 50 підводних човнів і 450 менших за розміром допоміжних суден (Прим.13*). За іншими даними, у травні 1944р крігсмаріне Атлантичного узбережжя мало у своєму складі 3 есмінця, 6 торпедних катерів, 38 торпедних човнів, різноманітних патрульних кораблів (всього 116 кораблів) і 42 305-тонні артилерійські баржі (по 2 88мм гарматі на кожній). В результаті їхніх дій у період 05-21.06.44р було потоплено чи серйозно пошкоджено 44 судна союзників ціною втрати 14 торпедних катерів, 3 торпедних човнів та 20 тральщиків (Прим.11*). Ще, за іншими даними, німецький ВМФ на Заході складався з кількох міноносців, від 10 до 15 торпедних катерів, кількох флотилій торпедоносців, деякої кількості мінних тральщиків, патрульних катерів, танкерів і ремонтних суден (Прим.17*)
- за кілька місяців до вторгнення німці розосередили 7 тис. морських мін в акваторії Атлантичного узбережжя, на яких підірвалися і затонули 4 вантажних судна, 14 тральщиків і буксир, а 5 вантажних суден, 22 тральщика і патрульних катерів, торпедний катер і підводний човен були пошкоджені (Прим.11*)
- на момент висадки перевага союзної авіації в небі Європи була майже повною і остаточною (Прим.4*)
- 17 тис. бойових літаків складали тільки перший ешелон під час дня "Д" (Прим.17*)
- за німецькими даними, у 3-му ПФ люфтваффе на Заході на початок червня 1944р було тільки 90 бомбардувальників і 70 винищувачів у боєздатному стані з 500 наявних літаків на Західному ТВД (Прим.12*,17*). Всього у складі 3-го ПФ знаходилось 300 тис. чоловік, 1\3 яких служили в 3-му зенітному корпусі ППО (Прим.12*). У 3-му ПФ на 1 людину льотного складу приходилося не менше 100 чоловік наземного персоналу і персоналу ППО (Прим.17*)
- на момент висадки союзників західноєвропейське люфтваффе мало 118 FW-190, з них 83 справних, на другий день було перекинуто на Західний ТВД близько 200 Bf-109 та FW-190 (Прим.10*)
- напередодні вторгнення, всю ніч по заздалегідь розвіданим німецьким захисним позиціям наносили удари до 2600 бомбардувальників хвилями по 150-200 літаків. З моря їх підтримували 6 лінкорів, 2 монітора, 22 крейсери і кілька сотень міноносців та дрібних суден
- в день "Д" на 178 бойових вильотів німецьких винищувачів союзники відповіли 14000 вильотами (Прим.10*,13*) або понад 15000 вильотів проти 100 вильотів люфтваффе (Прим.14*). Всього ж союзна авіація в день "Д" виконала 25 тис. вильотів на підтримку сил вторгнення (Прим.17*)
- 130 тис. висадилися з моря і 22,5 тис. з повітря - втрати у день "Д" склали 10 тис. чоловік. В ніч напередодні дня "Д" з англійських летовищ вилетіло 1470 транспортних літаків та біля 850 планерів, які повинні були доставити 17 тис. десантників (Прим.12*). За іншими даними, в день "Д" в допомогу наступаючим з моря союзникам 432 літака С-47 викинули десант у кількості 13 тис. американців і 7 тис. англійців (Прим.9*). Ще за іншими даними, наприкінці другого дня вторгнення встигло висадитися до 150 тис. солдат союзників, були доправлені більше 20 тис. одиниць техніки. Загальні втрати перевищили 10 тис. чоловік
- більшість іноземних воєнних істориків згідні у тому, що у день "Д" загальне число втрат союзників досягло 10 тис. чоловік: деякі, втім, доводять цю цифру до 12 тис. Втрати американців визначаються у 6603 чоловіка: 1465 вбитих, 3184 поранених, 1928 зниклих без вісті і 26 взятих у полон. З них на долю десантників доводиться 2499 вбитих, поранених і зниклих без вісті. Втрати канадців становили 956 чоловік, з них 335 - вбитими. Офіційні цифри англійських втрат не оголошені, але вони становлять, видимо, 2,5-3 тис, з яких 650 десантників втрачено вбитими, зниклими без вісті та пораненими. За німецькими даними, загальні втрати вермахту оцінюються у 4-9 тис. (Прим.22*)
- після початку вторгнення союзники у Нормандію, Сталін затримав на 18 днів початок радянської наступальної операції "Багратіон", хоча попередньо, на нараді голів антигітлерівської коаліції було прийнято рішення почати обидві операції одночасно і лише після повторного звернення до нього дав команду до наступу
- на початок червня 1944р вермахт мав на Заході 5 тд з 879 одиницями БТТ, з яких 792 танка (10 T-III, 448 T-IV, 326 T-V, 8 T-VI). Ще 337 танків мали тд СС. Уже на 24.06.44р у німців залишалося не більше 900 одиниць БТТ, а на 31.06.44р залишилося 588 танків і 145 штурмових гармат проти 2500 танків союзників (Прим.8*)
- на момент вторгнення союзників на Заході було зосереджено 102 танка "Тигр" у складі 101, 102 та 103 окремих танкових батальйонів (Прим.6*), а також 62 винищувача танків "ягдпанцер-IV" (Прим.23*)
- бойовий потенціал німецьких бронетанкових дивізій на Заході напередодні вторгнення союзників був вище, ніж у позиційних піхотних дивізій, хоча і становив лише 30% від стандартів 1940-41рр для подібних частин (Прим.17*)
- по всьому фронту на Атлантиці, протяжністю 2500 миль, розташовувався особовий склад 60 напівмобільних німецьких піхотних дивізій, що складалися з людей старших вікових категорій, загартованих у боях бійців майже не було. Як офіцери, так і унтер-офіцери здебільшого були позамежного віку і не підходили для виконання завдання, що випали на їхню долю. Вони були погано озброєні, число коней, які використовувалися у якості транспортного засобу, настільки не відповідало потребам, що обмежувало рухомість особового складу і їх ледь вистачало для постачання йому продовольства. Ці частини жодною мірою неможливо було порівнювати з очікуваним моторизованим і мобільним противником, якщо вторгнення виллється у мобільні воєнні дії (Прим.17*)
- 2 англійські танкові бригади, озброєні танками "Churchill", прийняли участь у висадці (Прим.5*)
- в 1944р Англія і Франція змогли разом висадити на континент всього лише 17 дивізій, тоді як мобілізаційні ресурси Англії у 1939-40рр в живій силі складали не менше 100 дивізій, що дозволило в 1940р послати у Францію 16 дивізій (Прим.3*). Водомісткість суден вторгнення дозволяло одночасно перевозити 20 дивізій (Прим.17*)
- у висадці десанту приймало участь понад 400 суден загальною водомісткістю 1,5 млн. тон, частина з яких була незабаром спеціально затоплена, створивши таким чином хвилеріз штучної гавані (Прим.2*). За іншими даними, в десанті прийняли участь 1600 кораблів та суден союзників з антигітлерівської коаліції (Прим.7*). Ще, за іншими даними, у вторгненні прийняли участь 6500 суден (з них 4250 десантних) у складі 75 конвоїв кожний довжиною 8 км (Прим.11*). Ще: з моря проти німців діяли 5339 кораблів і суден (Прим.1*) І ще: 06.06.1944р, Ла-Манш перетнули 4126 десантних барж та 864 транспортних суден, які прикривали 1200 бойових кораблів (Прим.13*). І ще, 5726 транспортних та десантних суден і 1213 (3 американських і 4 англійських лінкора, 23 англійських, американських, французьких та польських крейсерів) бойових кораблів з 287 тис. чоловік на борту (Прим.12*)
- в рамках операції "Болеро" (підготовки до вторгнення в Європу) за 1942-44р через Атлантику були доправлені 13 тис. літаків, 1200 бойових кораблів, 1600 торгових та 4000 транспортних суден, десятки тисяч військовослужбовців і одиниць техніки. За іншими даними, наприкінці травня 1944р США переправило до Англії 50 тис. танків та іншої БТТ, 450 тис. вантажівок і 450 тис. тон боєприпасів, перетворивши, за словами Ейзенхауера, "у найбільшу у світі діючу воєнну базу" (Прим.13*)
- на початок 1944р на півдні Англії зосередилося до 3,5 мільйонів військовослужбовців: 14 британських, 20 американських, 1 французька, 1 польська, 3 канадських дивізії. За іншими даними, для участі в операції "Оверлорд" в Англії були зосереджені, окрім 1,4 млн. американських і 1,75 млн. британських військовослужбовців, 254 тис. канадців, 40 тис. австралійців і новозеландців, 40 тис. поляків і французів, 10 тис. голландців, бельгійців, норвежців і чехів. Безпосередньо перед вторгненням повинен був прибути ще 1 млн. американців і 100 тис. канадців (Прим.13*)
- на початок червня 1944р союзницькі атаки з повітря вивели з ладу 74 з 92 (приблизно 80%) берегових радарних установок "Атлантичного валу" (Прим.13*). Напередодні ж дня "Д" у Великобританії було у наявності від 40 до 45 англійських і від 20 до 25 американських дивізій, що складалися з добре підготовлених військовослужбовців, які пройшли спеціальну підготовку і могли бути використані негайно для десантних операцій. Всі вони були здебільшого моторизованими або механізованими, і в їх числі було 7 повітряно-десантних дивізій. Сили вторгнення генерала Д.Ейзенхауера складалися з 12-ї ГА (1-а і 3-а армії США) та 21-ї англійської ГА (1-а канадська і 2-а англійська армії) (Прим.17*)
- надвечір дня "Д" союзники, завдяки перевазі у повітрі та на морі, змогли створити береговий плацдарм між Орном і районом північніше Рі завширшки у 15 миль і до 6 миль у глибину. Другий плацдарм був створений у північно-східній частині півострова Котантен на 9 миль у довжину і 2 милі у глибину (Прим.17*)
- ввечері 14.06.44р під час повітряного нальоту союзників на пірс та доки підводних човнів у Гаврі були знищені 38 надводних кораблів. Майже всі торпедні та патрульні катери були виведені з ладу (Прим.17*)
- на озброєнні німецького ВМФ у західних водах на 29.07.44р, згідно інформації, наданої Деніцем у Берхтесгаден, перебувало не більше 1 торпедного катера, 12 патрульних катерів та 8 підводних човнів, обладнаних приладами, що перешкоджали виявлення підводних човнів радарами противника (Прим.17*)
- з початку вторгнення по 25.06.44р загальні втрати вермахту становили 43070 чоловік, з них 897 офіцерів, зокрема 6 генералів і 63 командира полку. Три тижня потому, тобто в середині липня, ці втрати зросли до 97 тис. чоловік. На той час було отримано у якості поповнень 60 тис. чоловік і 17 нових танків в замін 225 знищених. На 07.08.44р втрати групи армій "Б" склали 148 075 чоловік, в тому числі 14 генералів та 201 командир полку. На 14.08.44р втрати досягли вже 158930 чоловік (Прим.18*)
- підсумком операції союзників для населення Нормандії стала загибель не менше 20 тис. мирних жителів
- на 18.06.16р у Франції висадилося 500 тис. військовослужбовців союзників та 77 тис. одиниць авто-бронетехніки (Прим.21*)
- за 20 днів наступу союзники згідно плану операції завершили створення плацдарму завширшки 100 км, але глибина його становила не більше 20-30 миль. На цій вузькій ділянці на 01.07.44р були зосереджені майже 1 млн. солдат, біля 400 тис. тон вантажів і 177 тис. машин. На початок наступу 25.06.44р союзники мали на нормандському плацдармі 3 армії, в яких налічувалося 32 дивізії, 2500 танків, їх підтримували 11 тис. літаків. Окрім того, 6 американських і кілька англійських та канадських дивізій повинні були прибути на континент найближчим часом. Союзним військам протистояли 24 дивізії (з них 9 танкових) 7-ї армії і танкової групи "Захід", в яких нараховувалося 900 танків. Сильно пошарпані у попередніх боях німецькі дивізії не отримали поповнення і не мали ефективного прикриття з повітря. За шість днів наступу німецька оборона була прорвана спочатку на тактичну глибину (15–20 км), а на 31.07.44р, з падінням Авраншу, були остаточно поховані надії вермахту переломити хід війни у Західній Європі (Прим.19*)
- з доповіді Роммеля Гітлеру від 15.07.44р: "Поповнення склало лише 6000 чоловік, у порівнянні з втратами у 97 000, з яких 2360 з офіцерського складу (28 генералів та 354 кадрових офіцери) – у середньому втрати становили 2500-3000 чоловік на день. Матеріальні втрати на полі бою надзвичайно великі, і відновити можливо не більше, ніж малу їхню частину. Знижено 225 танків, тільки 17 отримано навзамін. Новоприбулі дивізії не мають бойового досвіду, не вистачає артилерії, бронебійної і протитанкової зброї ближнього боя. Вони не у стані успішно протистояти жорстоким атакам після багатогодинного артобстрілу і бомбування з повітря. Як довели бойові дії, навіть самі хоробро воюючі бойові частини бували повністю розбиті внаслідок таких атак" (Прим.17*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - А.Широкорад "Бог войны третьего рейха
(Прим.2*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.3*) - В.Галин "Политэкономия войны. З-говор Европы"
(Прим.4*) - "В-17. Flying Fortress" журнал "Мировая авиация" №52
(Прим.5*) - Г.Халявский "Полная энциклопедия танков мира 1914-2000гг"
(Прим.6*) - В.Братченко "Тяжелый танк "Тигр" журнал "Наука и техника" 1\2009
(Прим.7*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.8*) - А.Лобанов "Танковые воймка Гитлера"
(Прим.9*) - Е.Музруков "Парень из сто первой" журнал "Братишка" 11\2013
(Прим.10*) - А.Медведь "Фокке-Вульф" FW-190 - многоцелевой истребитель люфтваффе"
(Прим.11*) - Д.Портер "Кригсмарине. 1935-45. Германский военный флот"
(Прим.12*) - "Энциклопедия 2МВ. Открытие второго фронта (весна-лето 1944)"
(Прим.13*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.14*) - Д.Павелек "Люфтваффе. 1933-45. Основніе факты и цифры о ВВС Геринга"
(Прим.15*) - Г.Гудериан "Воспоминания немецкого генерала"
(Прим.16*) - "Энциклопедия вооружений и военного костюма. 2МВ. 1939-45" (ч.3)
(Прим.17*) - Г.Шпейдель "Вторжение 1944г. Высадка союзников в Нормандии глазами генерала Третьего рейха"
(Прим.18*) - В.Зигфрид "Роковые решения вермахта"
(Прим.19*) - Л.Ольштынский "Разгром фашизма. СССР и англо-американские союзники во 2МВ"
(Прим.20*) - А.Гречко "История Второй Мировой войны 1939–1945 гг"
(Прим.21*) - К.Мейер "Немецкие гренадеры. Воспоминания генерала СС"
(Прим.22*) - сборник "От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы 2МВ"
(Прим.23*) - Х.Дойч "Полный справочник немецких танков и самоходных орудий 2МВ 1939-1945гг"
(Прим.24*) - Е.Климович "Боевое применение ракет дальнего действия Фау во Второй мировой войне", журнал "Арсенал-коллекция" 6\2014)