Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
Спірна і суперечлива статистика від різних авторів про те, з якими силами противника стикнулася РККА у перші дні війни, продовжує "гуляти" читацькими масами, збиває з пантелику і, як не дивно, знаходить своїх прибічників. Далі на вас чекають підтверджені документами та авторами книг викладки про втрати сторін і, з часом, більш детальні співвідношення противників за окремими видами і родами військ. На відміну від теми "Участь іноземців у військах Гітлера" у даній темі можна знайти інформацію про сили і засоби союзників Німеччини, чиї збройні сили воювали проти СРСР на радянсько-німецькому фронті
"Раптовість діє ошелешуюче" - параграф №16 Польового статуту РККА
СИЛИ ТА ЗАСОБИ ВЕРМАХТУ У НАПАДІ НА СРСР 22.06.1941
Узагальнені дані про загальну чисельність вермахту на 22.06.1941р:
- 205 дивізій (Прим.24*) або 209 дивізій (Прим.27*,56*) або трохи більше ніж 200 дивізій (Прим.57*)
Узагальнені дані про загальну кількість військовослужбовців збройних сил Німеччини, які взяли участь у нападі на СРСР:
- понад 2 млн. (Прим.23*) або 3,3 млн. (Прим.3*) або біля 4 млн. (Прим.13*) або 4,2 млн. разом з сателітами, з них 63% у першому ешелоні (Прим.56*) або 4,3 млн. (Прим.1*) або 4,3295 млн. чоловік (Прим.56*,81*) або біля 4,5 млн. (Прим.18*), або 5,4 млн. з сателітами (Прим.81*) або 5,5 млн. (Прим.55*) або 5,5 млн. чоловік разом з союзниками (Прим.90*) або 7,234 млн. (Прим.56*) чоловік
- загальна чисельність військовослужбовців-союзників Німеччини становила 900 тис. на початок війни проти СРСР (Прим.56*, 81*), за іншими (на літо 2019р) даними 767,1 тис. чоловік (узагальнено 37 дивізій, 5502 гармати, 306 танків та 886 літаків)
Узагальнені дані про загальну кількість німецьких дивізій для участі у нападі на СРСР 22.06.1941р:
- 181 дивізія, з яких - 17 танкових (Прим.13*)
- 166 розрахункових дивізій (Прим.56*,81*)
- 155 дивізій, з них 28 частково укомплектовані учасниками бойових дій
- 153 німецькі дивізії і 37 (29 дивізій: 16 фінських і 13 румунських та 16 бригад: 3 фінські, 9 румунські та 4 угорські - Прим.56*) дивізій союзників Німеччини, з яких у першому стратегічному ешелоні знаходились 129 німецьких і 37 дивізій країн-сателітів, а ще 24 німецькі дивізії - у резерві. Все угрупування становило 70% всіх дивізій Німеччини, 75% гармат і мінометів, 90% танків і понад 90% бойових літаків (Прим.28*)
- 152 дивізії і 2 бригади з 209 дивізій, що були у Німеччини (Прим.56*)
- 150 дивізій, з яких 17 танкових та 13 моторизованих (Прим.3*)
- 145 дивізій (ще 38 дивізій знаходились на Заході, 12 - в Норвегії, 1 - в Данії, 7 - на Балканах, 2 - в Лівії) (Прим.24*)
- 140 дивізій разом з союзниками і ще 50 дивізій знаходилося у резерві (Прим.82*)
- 126 дивізій, враховуючи війська в Фінляндії і Північній Норвегії (з них 17 (19 - Прим.54*) танкових, 12 моторизованих, 1 кавалерійська і 9 охоронних (останні мали обмежену боєздатність) і 3 бригади) з 209 дивізій, що мала Німеччина (включаючи 1 парашутну в ВПС) і 3 бригад. В липні і серпні 1941р були додатково перекинуті проти РККА 27 дивізій 2-го ешелону (Прим.27*)
- 123 дивізії, з яких 92 піхотних, 17 (19 - Прим.54*) танкових, 13 моторизованих, 1 кавалерійська дивізія і 16 окремих бригад (Прим.23*)
- 121 дивізія (Прим.55*)
- напад Німеччини на СРСР проводився трьома групами армій: "Північ", "Центр" та "Південь":
ГА "Північ" складалася з 26 дивізій - її метою був Ленінград. З повітря підтримку здійснював 1ПФ. За іншими даними, до її складу входило 29 дивізій (16-а та 18-а армії, 4-а танкова група у складі 23 піхотних, 3 танкових і 3 моторизованих дивізій)
ГА "Центр" складалася з 49 дивізій - її метою була Москва. З повітря підтримку здійснював 2ПФ (244 двомоторних бомбардувальника, 1\2 яких були Не-111- Прим.78*). За іншими даними, до його складу входило 50 дивізій (4-а та 9-а армії, 2-а і 3-я танкові групі, які налічували 34 піхотні, 1 кавалерійську, 9 танкових, 6 моторизованих дивізій та 2 моторизовані бригади)
ГА "Південь" складалася з 41 дивізії - її початковою метою був Київ. З повітря підтримку здійснював 4ПФ (Прим.1*). За іншими даними до її складу входило 54 дивізії (6-а, 11-а та 17-а армії і 1-а танкова група – 32 піхотних, 5 танкових і 4 моторизовані дивізії), а також 3-я та 4-а румунські армії (13 піхотних дивізій і 9 бригад) і 8-й угорський корпус (4 бригади)
- до чисельності трьох груп армій вермахту (84 піхотні, 17 танкових і 13 моторизованих, всього - 114 дивізій) треба додати 9 дивізій охорони тилу (укомплектовані військовиками старшого віку поліційні формування); 4 дивізії армії "Норвегія" (приступили до бойових дій на початку липня 1941р); 24 піхотні, 2 танкові, 1 моторизована дивізії резерву Верховного командування (які з'явилися у такій кількості на Східному фронті лише на початку битви за Москву); а також 36 дивізій фінських, румунських, угорських, словацьких дивізій, що разом склали "190 німецьких дивізій", які на сторінках радянських підручників історії "на світанку 22 червня" вдерлися на територію СРСР (Прим.42*)
Узагальнені дані про загальну кількість німецьких танків для нападу на СРСР 22.06.1941р:
- 2887 (Прим.23*) або 3000 (Прим.55*) або 3310 (Прим.3*) або 3410 (Прим.18*) або 3500 (Прим.13*,56*) або 3350 (Прим.86*) або 3600 (Прим.68*) або 3680, разом з танками 2 дивізій резерву ОКВ, перекинутих проти РККА тільки у жовтні 1941р (Прим.27*) або біля 4300 танків разом з танками союзників (Прим.90*) або 4364 танка і САУ (Прим.56*,81*)
Узагальнені дані про загальну кількість німецьких бойових літаків для нападу на СРСР 22.06.1941р:
- 1830, з них - 1280 боєздатних (Прим.13*) або 2000 (Прим.56*) або 2350, включаючи несправні (Прим.42*) або 2770 (Прим.3*,86*) або 3032 (Прим.1*) або 3500 (Прим.68*) або понад 4 тис. (Прим.23*) або 4275 (Прим.18*) або 4,4 тис. (Прим.1*), або 4745 (Прим.56*,81*) або 4950 (Прим.13*) або біля 5 тис. літаків разом з літаками союзників (Прим.90*). Загальна кількість бойових літаків країн-сателітів Німеччини (фінських та румунських - Прим.13*), що взяли участь у нападі на СРСР, не перевищує 1000 (Прим.13*,56*)
Узагальнені дані про загальну кількість німецьких гармат та мінометів для нападу на СРСР 22.06.1941р:
- понад 7 тис. гармат (Прим.3*) або 7184 гармат (Прим.86*) або 7200 (Прим.56*) або 10,5 тис. гармат, 14,9 тис. мінометів, 8,9 тис. протитанкових і 2115 зенітних гармат (Прим.23*) або 42601 гармат і мінометів (Прим.56*,81*) або понад 47 тис. гармат разом з гарматами союзників (Прим.90*) або 48 тис. гармат і мінометів (Прим.13*)
- не менше 5,5 млн. чоловік становила чисельність вермахту і військ його союзників на Східному фронті до зими 1941р (Прим.81*). За іншими даними, 2,82 млн. чоловік складала чисельність вермахту наприкінці 1941р (Прим.81*)
- понад 39 дивізій вермахт був вимушений додатково перекинути на Східний фронт через втрати в наслідок зимового 1942р наступу РККА (Прим.28*)
- на 30.03.1942р на Східному фронті знаходились 162 німецькі дивізії (Прим.19*)
- з 01.11.41 по 01.04.42р німецька армія резерву змогла направити на Східний фронт 450 тис. чоловік поповнення, що на 336 тис. менше убутку (Прим.19*)
- згідно сучасним російським дослідженням на літній 1942р наступ вермахту його чисельність на радянсько-німецькому фронті досягла свого максимуму за всю війну - 6,2 млн. (6-6,5 млн. - Прим.81*) чоловік, так на 01.04.42р тут знаходились: 176 дивізій і 9 бригад вермахту та 30 дивізій і 17 бригад військ союзників. Інші 52 дивізії і 2 бригади німецьких військ розташовувалися у Європі та Північній Африці (2 танкові і 1 піхотна дивізії) (Прим.28*)
- влітку 1942р на Східному фронті радянською розвідкою було встановлено 240 дивізій противника: німецьких - 179, румунських - 22, фінських - 14, угорських - 13, італійських - 10, словацьких - 1, іспанських - 1 (Прим.14*). Згідно ж докладу ставки верховного командування вермахту від 06.07.1942р (російські дані на початок 2019р), на Східному фронті воювали 237 дивізій, з яких 184 німецькі дивізії (136 піхотних та 19 – танкових) і 53 дивізії гітлерівських союзників
- на 01.09.42р загальна чисельність вермахту на Східному фронті складала 2090 тис. військовослужбовців без урахування військ в Скандинавії (Прим.86*)
- у жовтні 1942р за наказом Гітлера люфтваффе приступили до формування 22 авіапольових дивізій, для яких ВПС змогли виділити 170000 чоловік (Прим.72*)
- на листопад 1942р вермахт на радянсько-німецькому фронті втратив чисельну перевагу, співвідношення сил стало приблизно рівним (Прим.28*)
- на 22.06.42р з 3,2 млн. військовослужбовців сили вермахту на Східному фронті скоротилися до 2,847 млн. у червні 1942р. На інших фронтах було 1,101 млн. німців (Прим.3*)
- на початок квітня 1943р загальне співвідношення на всьому радянсько-німецькому фронті склалося на користь РККА, яка переважала противника у живій силі в 1,1 рази, у танках - у 1,4 рази, в артилерії - у 1,7 рази, у бойових літаках - у 2 рази (Прим.30*)
- до літа 1943р німці на Східному фронті зосередили понад 5,3 млн. чоловік, понад 54 тис. гармат і мінометів, понад 5,8 тис. танків та штурмових гармат та майже 3 тис. бойових літаків (Прим.29*) - на липень 1943р на радянсько-німецькому фронті вермахт зосередив основну масу (до 70% всіх збройних сил) сухопутних військ, танків та авіації - 253 дивізії та 2 бригади (Прим.28*)
- на 01.07.43р, за даними трофейних документів, з 232 дивізій на радянсько-німецькому фронті перебувало 36 дивізій країн – сателітів Німеччини (Прим.31*). За даними же радянської розвідки, на 01.07.1943г перед РККА знаходилося 245 дивізій противника, зокрема 20 фінських, 9 румунських, 3 угорських, 1 словацька і 1 іспанська. Окрім Східного фронту, в Німеччині і окупованих нею країнах знаходилась 91 дивізія, з них: в Норвегії - 12, Австрії - 4, Данії - 1, Голландії - 2, Польщі - 6, Бельгії - 4, Югославії - 9, Франції - 29, Греції - 4, Німеччини - 13 (Прим.14*). Згідно ж американським даним, влітку 1943р німці на Східному фронті мали 161 дивізію, зокрема 26 танкових, а також 7 дивізій в Фінляндії, 12 - в Данії та Норвегії; 25 - у Франції, Бельгії та Голландії; 3 - в Італії і Сицилії та 8 - на Балканах (Прим.65*)
- на 20.07.43р загальна чисельність німецьких військ на Східному фронті складала без урахування союзників і 20-ї гірської армії в Скандинавії - 3064 тис. солдат і офіцерів (Прим.86*)
- наприкінці серпня 1943р (після Курської битви) вермахт складався трохи більше, ніж з 3 млн. чоловік та 2400 одиниць бронетехніки і 190 тис. чоловік гітлерівських союзників (Прим.16*)
- на 01.09.43р загальна чисельність вермахту на Східному фронті (без урахування авіапольових з'єднань ВПС і військ СС) знизилася до менше 2,5 млн чоловік (Прим.86*)
- у 1943р вермахт досяг піку своєї чисельності, при цьому 350 тис. знаходилися у частинах постачання, що становило 8,9% від загальної чисельності вермахту (Прим.64*)
- на початок 1944р чисельність військ гітлерівської вісі на Східному фронті скоротилася до 2,770 млн. чоловік, з яких 1,996 млн. складав вермахт і 774 тис. війська його союзників (Прим.15*)
- на 01.06.1944р на Східному фронті знаходилось 163,5 дивізії німців (не рахуючи румун, угорців тощо) проти 54 дивізій на Заході та 27,5 дивізій в Італії; ще 12 були в Норвегії, 3 в Данії і 25 на Балканах (Прим.89*). За радянськими же даними, к літу 1944р на Східному фронті знаходилось 179 німецьких дивізій та 5 бригад, а також 49 дивізій та 18 бригад союзників Німеччини, що загалом складало 4,3 млн військовослужбовців (Прим.90*)
- навесні 1944р чисельність особового складу вермахту на Східному фронті знизилась до 2 242 649 солдат і офіцерів (Прим.88*)
- влітку 1944р чисельність військовослужбовців вермахту по групам армій: ГА "Північ" - 540 965 чоловік, ГА "Центр" - 792 196 чоловік, ГА "Північна Україна" - 400 542 чоловік, ГА "Південна Україна" - 508 946 чоловік (Прим.88*)
- на 01.10.44р чисельність військовослужбовців вермахту по групам армій: ГА "Північ" - 420 844; ГА "Центр" - 694 812; ГА "А" - 457 679; ГА "Південь" -216 803 (Прим.86*)
- Гудеріан (восени 1944р): на видовженому Східному фронті билося всього лише 103 виснажених у боях піхотних та 32 з половиною танкових і моторизованих дивізій". На початку 1945р німці на Східному фронті мали 169 дивізій (з них 22 танкові та 9 моторизованих) і 20 бригад, тобто майже 179 дивізій. Окрім того, разом з німцями діяли угорські війська (214 тис. чоловік, 1200 гармат і мінометів, 150 танків і 280 бойових літаків) - 16 дивізій (з них 2 танкові) і 1 бригада. Всього гітлерівська Німеччина на початок року мала на Східному фронті 185 дивізій та 21 бригаду, тобто приблизно 195 з половиною дивізій, 3,7 млн чоловік, 56,2 тис. гармат і мінометів, 8,1 тис. танків і штурмових гармат, 4,1 тис. літаків. На Західному фронті військам союзників чинять опір 65 піхотних і 12 танкових дивізій, хоча на початку року тут у німців було 74 дивізії, з них 11 танкових і 4 моторизованих та 3 бригади (Прим.10*)
- на початок 1945р на Східному фронті знаходилось 160 німецьких з'єднань, дивізій та бригад (Прим.86*), згідно російським редакторським коментарям до Прим.86*, 169 німецьких дивізій (з них 22 танкові і 9 моторизованих) та 20 бригад, а також 16 угорських дивізій (зокрема 2 танкові), що сумарно складало 3,7 млн чоловік, 56,2 тис. гармат і мінометів, 8,1 тис. танків і штурмових гармат, 4,1 тис. літаків
- 26.02.45р досягнув 2 млн на Східному фронті, чисельність вермахту дещо перевищила дані на 01.01.1945р. З них приблизно 556 тис. чоловік була заперто в Курляндії та Східній Прусії (Прим.86*)
- до 1,5 млн. чоловік наприкінці війни скоротилася загальна чисельність вермахту з 3 млн.чоловік, що була на початку війни (Прим.61*)
УЧАСТЬ СОЮЗНИКІВ ГІТЛЕРА У ВІЙНІ ПРОТИ СРСР
- 05.09.41р у війну проти СРСР вступила Словаччина і її частини перейшли кордон у Дукельського перевалу (Прим.43*). Зокрема, на Східний фронт був відправлений армійський корпус у складі двох дивізій, а також 12-а і 13-а винищувальні ескадрильї, що мали у своєму складі 25 винищувачів Аvia В-534, 30 Letov S-328 і зв'язкова ескадрилья з 9 літаків (Прим.44*). За іншими даними, проти СРСР на початку війни діяв армійський корпус (40393 чоловік) у складі двох піхотних дивізій і моторизованої бригади (Прим.35*)
- 16 фінських дивізій почали у 1941р бойові дії проти РККА на боці Німеччини (Прим.42*). За іншими даними, 14 дивізій та 3 бригади загальною чисельністю до 500 тис. чоловік (Прим.90*)
- наприкінці червня 1941р Угорщиною була направлена на радянсько-німецький фронт так звана "Карпатська група" у складі 8–го Кошицького корпусу (1–а гірська та 8–а прикордонна бригади) та рухомого корпусу (дві моторизовані і одна кавалерійська бригади) і придані групі 14 авіарот з 42 літаків (Прим.32*). За іншими даними, проти СРСР до повернення до Угорщини 24.11.41р діяв угорський "Мобільний корпус" у складі двох механізованих бригад (у кожній з яких було по одному розвідувальному батальйону, два піхотних і два велосипедних батальйони, дивізіон самохідних гаубиць середнього калібру і одна зенітна батарея) та одна кавалерійська бригада, яка також називалася "кавалерійською" лише умовно, оскільки не мала коней. У її складі було два кавалерійських полки, один розвідувальний і два велосипедних батальйони; два окремих велосипедних батальйони, артдивізіон середнього калібру, зенітний дивізіон, а також підрозділи забезпечення (інженерні, зв'язку, транспортні тощо). Загальна чисельність "Мобільного корпусу" становила біля 25 (40 - Прим.79*) тис. чоловік, що було менше штатної чисельності механізованого корпусу РККА. У складі корпусу було біля 160 застарілих танків (65 італійських протикульових танкеток "Ансальдо" та 95 легких угорських танків "Толді-1, зроблених за шведською ліцензією - Прим.79*). Всього у боях на Східному фронті "Мобільний корпус" втратив вбитими 2700 чоловік, зокрема 200 офіцерів, 1500 чоловік зникли без вісті і 7500 отримали поранення. Матеріальні втрати склали 100% легких танків, 80% середніх танків та 90% бронеавтомобілів (Прим.44*). У січні 1942р Угорщина направила на Східний фронт 2-у угорську армію чисельністю біля 200 тис. чоловік (3-й, 4-й та 7-й армійські корпуси, кожний з яких складався з трьох легких піхотних і однієї окремої моторизованої дивізії (Прим.43*,44*). За іншими даними, 2-а угорська армія навесні 1942р налічувала біля 200 тис. чоловік і організаційно складалася з 3-го (6, 7, 9 пд), 4-го (10, 12, 13 пд), 7-го (19, 20, 23 пд) корпусів і з'єднань та частин армійського підпорядкування: 1-ї танкової дивізії (30-й танковий і 1-й моторизований полки, 1-й розвідувальний батальйон і 51-й протитанковий дивізіон), 101-го важкого, 150-го моторизованого, 101-го моторизованого протитанкового дивізіонів і 151-го інженерного батальйону (Прим.63*). У січні 1943р армія була практично знищена у ході Острогожсько-Россошанської операції РККА (Прим.43*,84*), при цьому втрати склали 147971 військовослужбовець та більшу частину своєї техніки і озброєння. Після розгрому залишки 2-ї армії повернулися у Будапешт або служили в якості охоронних частин на Україні (Прим.84*)
- на початок 1945р 16 угорських дивізій знаходилося на Східному фронті (Прим.90*)
- попервах, з Італії влітку 1941р на Східний фронт прибули 4 дивізії (3 піхотні і 1 кавалерійська), а потім, після Сталінградської битви – ще 6 (Прим.48*). За іншими даними, італійські війська прибули у серпні 1941р у складі рухомого гірськострілецького корпусу, а потім були посилені до 8-ї армії (Прим.45*). І ще за іншими даними, 03.07.41р був створений 60-тисячній Італійський експедиційний корпус в Росії (КСІР) у складі 3 дивізій: піхотні дивізії "Пасубіо" та "Торіно", рухлива дивізія "Челере" (Прим.33*,46*,52*), а в серпні-вересні 1942р - 8-а італійська армія (АРМІР) в Росії у складі 6 піхотних, 3 альпійських, 1 рухливої дивізії, 4 легіонів чорносорочечників (16 батальйонів): 229 тис. військовослужбовців, 1600 гармат, 55 танків (110 танків та 15 САУ "Семовенте" - Прим.53*), 16700 автівок, 43 винищувачів (51 МС-200 - Прим.74*) і 23 літака-розвідника (Прим.52*)
- на 22.06.41 Хорватія для нападу на СРСР виділила 58 літаків та 1,6 тис. військовослужбовців: 369-й хорватський (3895 чоловік) піхотний полк у складі 100 легкої піхотної дивізії вермахту (Прим.33*,91*), у 1942р потрапив у оточення у Сталінграді (Прим.34*). За іншими даними, полк від початку додатково мав у своєму складі посилений артилерійський дивізіон, у січні 1943р був повністю знищений у Сталінграді - загинуло 6300 військовослужбовців
- 02.07.41р Румунія почала бойові дії проти СРСР (Прим.42*), хоча вже на 20.06.41р були готові виступити 4 піхотні та 3 кавалерійські дивізії і 3 гірськострілецькі бригади, оперативно підпорядковані командуванню 11-ї армії вермахту (Прим.35*). За іншими даними, 14 піхотних дивізій і 3 бригади (всі неповного складу) загальною чисельністю 150 тис. чоловік повинна була виставити Румунія проти СРСР (Прим.90*). В наслідок понесених втрат на початок листопаду 1942р румунська армія (дані радянського допиту румунського генерала Мазаріні у 1942р) мала 11 піхотних, 4 горно-стрілецьких, 1 кавалерійська і 1 танкова дивізії на радянсько-німецькому фронті, тоді як у самій Румунії залишилися тільки 4 піхотних дивізії (Прим.36*). Згідно румунських даних, загалом на окупованій території СРСР було задіяно 426440 румунських військовиків. Загалом (убитими, пораненими, зниклими без вісті) було втрачено біля 100000 чоловік (Прим.77*)
- іспанців у вермахті представляла до повернення у Іспанію у жовтні 1943р 250-а "блакитна дивізія" ("Division Azul") та 15-а "іспанська" ескадрилья у складі 27-ї німецької винищувальної ескадри. За 28 місяців бойовий досвід отримали 96 пілотів та 12 загинули (Прим.47*) Втрати склали біля 13 тис. чоловік, з яких загинули майже 4 тис, з них 153 офіцера, трохи більше 300 чоловік вважалися зниклими без вісті (Прим.49*). Частина іспанців (десь 1000 чоловік) з "блакитної дивізії" організували "Іспанський легіон" у складі військ СС і до 10.03.1944р воювали на Східному фронті, а потім повернулись в Іспанію (Прим.86*)
- на середину 1942р на Східному фронті в якості союзників німців перебувало 14 дивізій і 8 бригад фінів, 7 дивізій і 7 бригад румун, 3 дивізії і 2 бригади угорців, 4 дивізії італійців, 2 дивізії словаків, 1 дивізія іспанців (Прим.32*)
- після поразки взимку 1942/43р на Дону обидві румунські армії, а потім і єдина угорська армія були зняті з фронту (Прим.72*)
СИЛИ І ЗАСОБИ РККА на 22.06.1941р
- 4,629 млн. чоловік (Прим.76*)
- 4,826 млн. чоловік (Прим.37*)
- 5,5 млн. чоловік: організаційно РККА складалася з 27 армій, 4 кавалерійських, 29 механізованих, 62 стрілецьких та 5 повітряно-десантних корпусів, 198 стрілецьких, 13 кавалерійських, 61 танкової і 31 моторизованої дивізії, 137 артполків резерву Головного командування, 3 корпусів ППО (9 бригад і 40 бригадних районів ППО), 5 корпусів ДБА ВПС, 79 авіадивізій, 5 окремих авіабригад і 218 авіаполків, 29 мотоциклетних полків, 8 дивізіонів бронепоїздів, 34 інженерних полків і 20 окремих інженерних батальйонів (Прим.13*)
- 5774,2 млн: СВ-4605,3 млн, ВПС - 475,7 млн, ВМФ - 353,8 млн, в ПВ було 167,6 тис, внутрішніх військах НКВС - 171,9 тис. (Прим.58*)
Узагальнені дані про загальну кількість танків у РККА на 22.06.41р:
- 13,9 тис. танків (Прим.68*) або 15 тис. (Прим.86*) або 20,6 тис. (Прим.23*) або біля 23 тис (Прим.90*) або 23,106 тис, 81% яких були боєздатними, з них 10540 знаходилися у західних ВО (Прим.20*) або 24 тис. (Прим.3*) або 25 тис, з них новітніх - 1225 Т-34 та 636 КВ (Прим.13) або 23,1 тис, з них боєздатних - 18,7 тис. або 80,9% (Прим.27*) або 25886 (Прим.58*)
Узагальнені дані про загальну кількість бойових літаків РККА на 22.06.41р:
- 10,7 тис. літаків (Прим.68*), або 16 тис (Прим.90*), або 17 тис. (Прим.13*), або 18 тис. (Прим.3*), або 20,6 тис. (Прим.23*), або 24488 (Прим.58*)
Узагальнені дані про загальну кількість гармат і мінометів РККА на 22.06.41р:
- 60 тис. гармат (Прим.68*) або 91,4 тис. гармат та 18 тис. мінометів (Прим.23*) або 117 тис. гармат та мінометів (Прим.13*) або 117581 гармата та міномет (Прим.58*)
Узагальнені дані про чисельність військовослужбовців РККА, які протистояли противнику у західних округах СРСР на 22.06.1941р:
- 2,9 млн. військовослужбовців (Прим.56*) або понад 3 млн. тільки першого ешелону (Прим.13*) або 3,3 млн. тільки першого ешелону (Прим.1*)
Узагальнені дані про кількість дивізій РККА, що протистояли противнику у західних округах СРСР на 22.06.1941р:
- 206 дивізій, з них у першому стратегічному ешелоні перебувало 82 піхотних, 40 танкових, 7 кавалерійських та 10 дивізій НКВС, у другому стратегічному ешелоні ще 16 дивізій. Ще 51 дивізію становив резерв ГКО (Прим.68*)
- 170 дивізій (Прим.13* і 56*), з яких тільки 56 дивізій знаходилися у першому ешелоні, інші у 300-400 км від кордону (Прим.56*)
- 155 дивізій (Прим.55*)
- 149, як мінімум, "розрахункових" дивізій (7 кавалерійських дивізій і 12 повітряно-десантних бригад враховані я 7 "розрахункових дивізій"). У цю цифру не включені 10 протитанкових артбригад і щонайменше 16 дивізій Другого стратегічного ешелону, які на 22.06.41р вже заходилися на території західних округів, не враховані і частини військ НКВС, чисельність яких (154 тис.) відповідала 10 "розрахунковим дивізіям" (Прим.42*). До цих сил НКВС не входять 85 тис. прикордонників зі складу 660 прикордонних застав, що прийняли бій 22.06.41р
Узагальнені дані про кількість танків РККА, що протистояли противнику у західних округах СРСР на 22.06.1941р:
- 10 тис (Прим.86*), або 12378 (Прим.90*), або 14 тис. танків, з яких тільки в одному Київському ВО було 496 Т-34 та 565 КВ - (Прим.13*), або 12,8 тис. (з них 1475 КВ та Т-34), боєздатними з них вважалися 10540 або 82,2% машин (Прим.27*),
Узагальнені дані про кількість бойових літаків ВПС РККА, що протистояли противнику у західних округах СРСР на 22.06.1941р:
- 6 тис. (Прим.86*), або 6,5 тис. (Прим.90*), або понад 9 тис. літаків (з них 1196 літаків не мали екіпажів, а 13% були небоєздатними, некомплект командного складу доходив до 30%) (Прим.13*), або не менше 10,1 тис, з яких 7230 були боєздатними (Прим.27*) або 11 тис. (Прим.1*)
Узагальнені дані про кількість гармат та мінометів РККА, що протистояли противнику у західних округах СРСР на 22.06.1941р:
- 46830 гармат і мінометів (Прим.13*)
- на 01.05.1941р РККА була забезпечена пальним наступним чином: бензином Б-78 - на 10 днів війни, Б-70 - на 3 місяці 19 днів, Б-74 - на 1 місяць 8 днів, автобензином - на 1 місяць 14 днів і дизельним пальним - на 24 дні бойових дій (Прим.27*)
- 23.06.1941р в СРСР почалась загальна мобілізація, і вже на 01.07.41р до лав РККА було призвано 5,3 млн. чоловік (що означало збільшення загальної чисельності військовослужбовців у 2 рази у порівнянні з станом на 22.06.41р). Всього за Указом Президії ВР СРСР від 22.06.194р було мобілізовано 10 млн. чоловік. Потім, за постановою ГКО No459 від 11.08.1941р, призвали ще 4 млн. чоловік. І ще порядку 2 млн. чоловік (принаймні, саме таку цифру завжди наводила радянська пропаганда) призвали у так звані дивізії народного ополчення (Прим.42*)
- на 5-10.07.41р була в основному завершена передислокація на ТВД військ Другого стратегічного ешелону (16-а, 19-а, 20-а, 21-а, 22-а, 24-а і 28-а армії). В середині серпня, навіть незважаючи на втрати перших тижнів, у складі діючої армії було уже порядку 235 дивізій. Наприкінці серпня були сформовані 29-а, 30-а, 31-а, 32-а, 33-а, 43-а, 49-а армії. Всього у ході двомісячного смоленського бойовища було введено у бій 104 дивізії і 33 бригади. Загалом до 01.12.1941р на західний стратегічний напрямок Ставка направила тільки стрілецьких 150 дивізій та 44 бригади, на ленінградський і київський напрямки - ще 140 дивізій і 50 бригад (Прим.42*)
- з жовтня до початку грудня 1941р РККА отримало з Далекого Сходу 18 дивізій, 1700 танків та 1500 літаків (Прим.3*)
- на початок 1942р формується ще 420 стрілецьких та 120 кавалерійських дивізій, 250 танкових бригад, сотні артилерійських і авіаційних полків. І ця сила: знову відновлена 8-мільйонна армія, кинута, як ритуальна жертва кривавим богам, майже вся загине (Прим.18*)
- навесні 1942р в РККА знаходилося понад 400 дивізій, біля 11 млн. чоловік, понад 11 тис. літаків та понад 10 тис. танків (Прим.19*)
- на 20.09.42р, за німецькими даними, РККА на Східному фронті мав 4 255 840 військовиків, зокрема 3 013 370 чоловік на передньому краї і 1 242 470 в резерві (Прим.86*)
- на 20.07.43р, за німецькими даними, РККА на Східному фронті мав 5,755 млн. військовиків (Прим.86*)
- до літа 1943р РККА зосередила проти німців понад 6,6 млн. чоловік, більше 105 тис. гармат і мінометів, 10 тис. танків та самохідних гармат, 10 тис. бойових літаків (Прим.29*)
- після Курської битви (наприкінці серпня 1943р) РККА складалася з 5,8 млн. чоловік і 7900 танків (Прим.16*)
- на 01.01.44р РККА, за німецькими оцінками, мала на передньому краї та во фронтових резервах приблизно 5,5 млн солдат та офіцерів (Прим.86*), що відповідало радянським даним в 5,568 млн чоловік на передньому краї та 419 тис. чоловік в резерві Ставки (Прим.90*)
- навесні 1944р чисельність особового складу РККА збільшився до 6077 000 військовослужбовців (Прим.88*)
- влітку 1944р РККА проти вермахту налічувала 6,6 млн. військовослужбовців (Прим.90*)
- 4,2 млн. чоловік - поповнення, яке надійшло у діючу армію у 1944р (Прим.22*)
- на початок 1945р проти німців діяло 414 з'єднань в першому ешелоні РККА, 261 з'єднання у фронтових резервах і 219 - в стратегічному резерві (Прим.86*)
- 26.02.45р проти німців діяло 6 млн. військовослужбовців РККА (Прим.86*)
- 11,898 млн. чоловік (Прим.76*) або 12,8398 млн. чисельність РККА на червень 1945р (Прим.37*)
- 11,4 млн. військовиків згідно облікового складу РККА на 05.07.1945р (Прим.20*)
ВТРАТИ ВЕРМАХТУ НА СХІДНОМУ ФРОНТІ:
- наприкінці червня 1941р втрати німецької армії на Східному фронті становили 11822 чоловіка вбитими, 39109 пораненими та 3960 зниклими без вісті (рахуючи полонених та вбитих) (Прим.3*)
- на 02.07.41р втрати ВПС Німеччини ті її союзників склали 19%, з яких 20% літаків були знищеними радянськими льотчиками на летовищах (Прим.75*)
- за радянськими даними, за 18 днів війни (22.06-10.07.41р) втрати вермахту становили 79 тис. чоловік, 350 танків і 600 літаків (Прим.60*)
- на середину липня 1941р німецька армія втратила 102,488 тис. чоловік (3% від бравших участь у "Барбароссі") вбитими, пораненими чи зниклими без вісті (Прим.3*)
- за перші три місяці ВВВ вермахт втратив 194 тис. чоловік (Прим.62*)
За іншими даними, на початок вересня 1941р німецькі втрати на радянському фронті склали більше 200 тис. вбитими, пораненими, хворими, та 24 тис. полоненими. За період з 22.06.-09.09.1941р німці втратили біля 300 тисяч на всіх фронтах (Прим.20*)
- уже за перші 4 місяця війни польові запасні батальйони дивізій передали весь свій особовий склад діючим бойовим частинам на радянсько-німецькому фронті (Прим.2*). Розрахунки можливих втрат для німецької армії були зроблені виходячи з очікуваного числа жертв 275 тис. чоловік на період червень-серпень 1941р. Саме ця кількість поповнення була у наявності у її запасних батальйонах (Прим.3*)
- на 31.07.41р втрати склали 213301 чоловік або 15% від почавших вторгнення військ вермахту (Прим.3*).
- на 05.07.41г люфтваффе втратило 800 бойових літаків на Східному фронті (Прим.83*)
- на 10.08.41г (чи 01.12.21р-?) люфтваффе втратило 4643 літака (Прим.13*)
- ген-майор Мюллер-Гіллебрант: "Великі успіхи, досягнуті у ході кампанії (до листопада 1941р) вартували вермахту втрати біля 230 тис. чоловік вбитими та 14 тис. зниклими без вісті. Якщо ще врахувати, що число поранених втроє перевищувало сумарні втрати загиблими і зниклими без вісті... то до кінця листопаду 1941р з строю вибуло приблизно 740 тис. чоловік, а виявилося можливим відшкодувати цю нестачу лише на 400 тис. чоловік" (Прим.2*)
- загальні втрати вермахту на Східному фронті на грудень 1941р становили 750 тис. чоловік. Таким чином, німецька армія в Росії лишилася кожного четвертого свого солдата, який був убитий чи поранений (Прим.7*). Згідно ж Гудеріана: загальне число втрат вермахту з 22.06. по 01.12.41р становило 743112 чоловік або 23,12% від 3,2 млн, що перейшли кордон СРСР, нестача склала 340 тис. чоловік чи 50% бойової чисельності піхоти (Прим.3*). За іншими даними, на середину 11.1941р втрати склали майже 750 тис, при цьому прибуле поповнення покривало не більше 1\2 зменшення особового складу. Чисельність піхотних рот скоротилася до 25-30% від належною за штатом, а деякими батальйонами командували обер-лейтенанти (Прим.86*). Згідно ж радянських даних, загальні німецькі втрати на 01.12.41р не перевищували 831 тис. чоловік (Прим.13*)
- за перші півроку війни (на 31.12.1941г) вермахт втратив 209595 чоловік убитими і зниклими без вісті (Прим.21*). За іншими даними, на середину грудня 1941р німецькі втрати становили 755 тис. чоловік або 25% від загальної кількості військ німців та їхніх союзників проти СРСР (Прим.50*)
- у січні-лютому 1942р вермахт втратив в боях 200 тис. чоловік і майже 500 тис. від холодів (Прим.50*)
- наприкінці лютого 1942р втрати вермахту на Східному фронті становили 1,0056 млн. чоловік, або 31% від усієї чисельності вермахту. З 01.11.41р по 01.04.42р армія резерву зуміла відправити на радянсько-німецький фронт всього 450 тис. чоловік поповнення, але це було менше вибуття на 336 тис. чоловік (Прим.70*)
- з грудня 1941р по вересень 1942р втрати вермахту становили 1,688 млн. чоловік, а поповнення - 1,169 млн. чоловік або 69% від потрібної кількості (Прим.61*)
- на 30.03.42р (з зведення вермахту за 30.03.42р): з 162 бойових дивізій радянсько-німецького фронту тільки 8 можна було вважати придатними до ведення активних дій; у з'єднаннях ГА "Південь" залишилося біля 50%, а у ГА "Центр" та "Північ" - біля 35% від початкової чисельності піхоти (Прим.69*)
- наприкінці 1942р втрати вермахту становили 1005,6 тис. військовослужбовців - 31% від всієї чисельності вермахту (Прим.19*)
- з 24.11.42р по 20.01.43р втрати вермахту склали, за радянськими даними, понад 59 тис. вбитими та пораненими, 4 тис. полоненими, 250 танків, 770 гармат і мінометів (Прим.86*)
- з 07.43р по 10.43р втрати вермахту становили 654 тис. чоловік, а поповнення - 279 тис. чоловік або 43% від потрібної кількості (Прим.61*)
- з 01.07.1943р по 28.02.1944р втрати на Східному фронті склали 1,557 млн, а поповнення 881,6 тис. (Прим.89*)
- з 01.09.43р по 01.01.44р, за даними відділу "Іноземні армії Сходу" ОКХ, 243 743 чоловік селали втрати вермахту убитими, вибувшими з строю пораненими або покаліченими та полоненими (Прим.68*) - з 01.07.1944 по 31.08.44 втрати вермахту на Сході склали 916860 чоловік, у той час, як на Заході - 293802 (Прим.61*)
- з 06.44р по 11.44р загальні незворотні втрати німців на всіх фронтах склали 1,457 млн. чоловік, з яких 903 тис. солдат і офіцерів приходилося на Східний фронт. Німецькі втрати розподілялися наступним чином: Західний театр - 440 тис; Південно-Західний театр (Італія) - 97 тис; Південно-Східний театр (Балкани) - 17 тис; група армій "Північ"» - 94 тис; група армій "Центр" - 435 тис; група армій "А" - 117 тис; група армій "Південь" - 243 тис; 20-а гірська армія - 14 тис.(Прим.86*)
- за німецькими даними, у 1944р було втрачено понад 600 тис. німецьких військовослужбовців загиблими, зниклими без віті та полоненими, хоча за радянськими даними, тільки у ході Білоруської операції 23.06-29.08.1944р незворотні втрати німців склали понад 500 тис. чоловік (381 тис. вбитими і 158 тис. полоненими), у Ясько-Кишинівській операції 20-29.08.44р біля 400 тис, зокрема 208,6 тис. полонених (Прим.6*)
- на початок 1944р загальні втрати вермахту становили понад 1,6 млн. загиблих у боях, зокрема 33,7 тис. офіцерів (Прим.6*)
- з 12.1944р по 01.05.1945р загинуло орієнтовно 1,9 млн. військовослужбовців вермахту (Прим.89*). Лише з січня по лютий 1945р загинуло 660 тис. військовослужбовців вермахту (Прим.86*)
- 77 тис. літаків, за сучасними російськими даними на кінець 2004р, склали втрати ВПС противника за роки ВВВ (тільки люфтваффе чи люфтваффе та їхніх союзників ??? - прим.ред), з яких 57 тис. літаків знищено ВПС РККА (77% у повітряних боях і 23% на летовищах) (Прим.75*)
- за роки 2СВ Німеччина втратила на фронтах понад 4,3 млн. чоловік. Біля 0,6 млн. німців стали жертвами авіанальотів противника. Понад 3 млн. німецьких солдат померло у таборах для військовополонених, організованих союзниками та СРСР (Прим.7*). За радянським же даними, загальні людські втрати вермахту дорівнюють 13,448 млн. чоловік, або 75,1% від числа мобілізованих у роки війни, загинуло 46% всього чоловічого населення (включаючи і Австрію). Втрати союзників Німеччини на радянсько-німецькому фронті становили 1,725 млн. чоловік, а втрати цивільного населення Німеччини (за даними дослідника Г.Арнті з НДР), становлять біля 500 тис. чоловік (Прим.28*)
- Йодль: "Чисельність ЗС Німеччина була такою: 1941г - 6,5 млн. чоловік, 1942г - до 7 млн, 1943г - 7,5-8 млн, 1944г - 7,5-8 млн. Максимальної чисельності збройні сили досягли наприкінці 1943р, коли в армії налічувалося приблизно 8 млн. чоловік. Втрати Німеччини за час війни орієнтовно становлять: вбитими - 2,1 млн. чоловік, полоненими та зниклими без вісті - 3,4 млн, пораненими - 6,5 млн, з них без повернення до строю - 12-15%. За тотальною мобілізацією армія отримала до 1 млн. чоловік. Мінімальна чисельність призовного віку складала 58 тис. чоловік, максимальна - 370 тис. З молодих віків у промисловості лишалося 10-15%, з старших - від 50 до 60%. (Прим.9*)
- німецька армія мала у 2СВ понад 1492 генерала, з яких приблизно 700 чоловік служили в Німеччині і у тилових окупованих зонах, більша частина яких за віком не була придатна до стройової служби. З 792-х фронтових генералів загинуло 263 генерала, 88 зникли без вісті, 70 померло від хвороб, отриманих на фронті, загальні втрати - 481 чоловік, що становить понад 60%
- вермахт втратив вбитими в боях на Сході 3-3,5 млн чоловік (Прим.86*). За сучасними російськими даними, Німеччина на радянсько-германському фронті втратила 3604,8 тис. вбитими та померлими від ран. Померло в полоні 442,1 тис. (з 3576,3 тис). Загалом демографічні втрати Німеччини склали 4270,7 тис. Крім того, на Східному фронті загинуло і зникло без вісті 668 163 солдата і офіцера країн-союзників Німеччини (Угорщина - 295 300, Італія - 43 9 10, Румунія - 245 388 (до проголошення війни Німеччині), Фінляндія - 82 000, Словаччина - 1 565), померло в полоні 137 753, демографічні втрати склали 806 тисяч. Загалом 4270,7 + 806,0 = 5076,7 тис. (Прим.87*)
ВТРАТИ РККА:
- наприкінці червня 1941р РККА втратила 200 тис. чоловік тільки вбитими (Прим.3*)
- за німецькими даними, за 10 днів (22.06-02.07.41) ними було захоплено у полон 341 тис. радянських військовослужбовців, захоплено чи знищено 4799 танків, 9427 гармат і 1777 літаків (Прим.11*)
- за радянськими даними, за 18 днів війни (22.06.-10.07.41р) втрати РККА склали щонайменше 816 тис. військовослужбовців, понад 11 тис. (50% від усіх) танків та 4 тис. літаків (Прим.60*)
- на середину липня 1941р втрати РККА приблизно склали 5700 танків і бронеавтомобілів, 4500 гармат і мінометів, 6000 літаків (Прим.12*)
- на середину липня 1941р РККА втратила біля 1 млн. (Прим.13*,23*,66*) чоловік вбитими і пораненими, біля 1 млн. (610 тис. - Прим.12* або 700 тис. - Прим.23* або 724 тис. - Прим.66* та 67*) потрапило у полон, було втрачено біля 3,5 тис. танків і понад 6 тис. літаків (Прим.13*), біля 7 тис. гармат і мінометів, більше половини літаків (Прим.23*)
- на 10.08.41р було знищено 10 тис. радянських бойових літаків (фактично вся авіація прикордонних округів), а на 01.12.41г в строю ВПС у наявності залишилося 2238 літаків (Прим.13*). Зокрема, з 1142 бойових літаків ВПС ПрибВО на 22.06.41р наприкінці місяця залишилося лише 65 справних машин (Прим.80*)
- на серпень 1941р було знищено чи захоплено 200 (52%) зброярських складів Наркомату оборони у прикордонних округах (Прим.13*)
- на 01.12.41р всього біля 8 млн. військовослужбовців РККА було убито, поранено та з них біля 3,9 млн. потрапило у полон (Прим.13*)
- на початок грудня 1941р з приблизно 117 тис. гармат і мінометів РККА було знищено чи захоплено німцями 101 тис. (Прим.13*)
- наприкінці 1941р втрати РККА склали 21 тис. літаків та 20,5 тис. одиниць бронетехніки (Прим.86*)
- від початку ВВВ до кінця квітня 1942р загальні втрати РККА становили 6839,4 тис, з них 4090,9 тис. - незворотні (Прим.19*,37*)
- згідно "Русского архива: Великая Отечественная. Ставка ВГК. Документы и материалы" т.16: у літньо-осінній період 1942р РККА незворотно втратила 2054,1 тис. чоловік, санітарні втрати становили 2258,5 тис, 10300 танків, 40 тис. гармат і мінометів, понад 7 тис. літаків (Прим.73*)
- наприкінці зимової кампанії 1943р, за підрахунками командування вермахту, РККА з початку війни втратила полоненими, вбитими і не здатними більше нести стройову службу 11 млн. чоловік (Прим.72*)
- з 01.09.43р по 01.01.44р, за даними відділу "Іноземні армії Сходу" ОКХ, до 1,2 млн чоловік склали втрати РККА убитими, вибувшими з строю пораненими або покаліченими та полоненими (Прим.68*)
- згідно німецьким донесенням, РККА втратила у січні 1944р: 17653 полоненими, 2873 танка, 588 гармат, 2481 протитанкову гармату; у лютому 1944р: 7700 полоненими, 1055 танків, 200 гармат, 885 протитанкових гармат (Прим.72*)
- при звільненні України у ВВВ загинуло 3,5 млн радянських військовиків - щоденні втрати складали 68 тис. чоловік (Прим.4*)
- у 1944-45рр загинуло 1,929588 млн. радянських військовослужбовців, 6,648800 млн. було поранено (Прим.5*)
- в січні-лютому 1945р РККА втратила приблизно 680 тис. чоловік (Прим.86*). За радянськими даними, втрати склали 557 521 чоловік убитими і зниклими без вісті (Прим.90*)
- понад 46 тис. літаків, за сучасними російськими даними на кінець 2004р, склали втрати ВПС РККА за всю ВВВ, з них 26% у повітряних боях, 16% від дії засобів ППО та 58% на летовищах (Прим.75*)
- бойові втрати офіцерського складу РККА за час ВВВ склали 1 023 093 чоловіка. Окрім того, з армії було звільнено за пораненням 1030 721 чоловік, померло від хвороб та за іншими причинами - 5026 чоловік, засуджені воєнними трибуналами з відібранням воїнських звань - 20 071 чоловік, знаходилися у полоні - біля 150 000 чоловік. Таким чином, загальні втрати офіцерського складу за 1941-45рр становили біля 2 228 900 чоловік (Прим.25*)
- за час війни у РККА загинули, померли від ран, зникли без вісті та потрапили у полон 421 генерал, 2502 полковника, 4887 підполковників та 19 404 майора (Прим.25*). У 1941р 30 генералів було репресовано, а 19 - зникли без вісті. За іншими даними, за час ВВВ втрати серед генералів РККА склали: 343 генерал-майора, 56 генерал-лейтенантів, 4 генерал-полковника та 4 генерала армії. Ще за іншою інформацією, за роки ВВВ загинули, померли і зникли без вісті 416 радянських генералів і адміралів плюс 2 корпусних та 5 дивізійних комісарів. З них 79 померли від хвороб, 20 загинули в наслідок нещасних випадків і катастроф, троє покінчили з собою за обставин, не пов'язаних з бойовими діями, а 18 були розстріляні і посмертно реабілітовані. В полон потрапили 77 радянських генералів. З них 23 загинувших і померлих там уже враховані серед 416 втрачених незворотно
- згідно уточненим даним "Книги втрат" ("Великая Отечественная без грифа секретности"), за всі роки війни РККА втратила: 400 - командирів сухопутних дивізій і бригад (загиблими і померлими) і 163 - зниклими без вісті. А всього виходить - 563 командира сухопутних дивізій та бригад. Згідно цій же "Книзі втрат", у роки війни РККА втратила всього 566 начальників штабів сухопутних дивізій і бригад. В тому числі 345 - загиблими і померлими, 221 - зниклими без вісті (Прим.22*)
- "За нашими розрахунками, загальна кількість бойових втрат РККА становила 8 млн. 668 тис. 400 чоловік. Звісно, ця цифра не остаточна. Вона може збільшитися на 100, 200 або навіть 300 тис. чоловік. Але не на мільйони" - О.Кирилін, начальник Управління МО РФ з увічнення пам'яті загиблих захисників Батьківщини
- 13,698 млн, згідно російським даним на середину 2017р, військовиків РККА-РККФ загинуло, зникло без вісті потрапило у полон у роки ВВВ, з них 5,3 млн. незворотні втрати у 1941гр і ще 8 млн. чоловік - у 1942-45рр. З числа загиблих - 939,7 тис. призовників зі звільнених територій. 1,836 млн. чоловік було звільнено з полону
- воєнні втрати РККА склали понад 12 млн військовослужбовців або біля 47% військовослужбовців всіх армій, загиблих у 2СВ (вбито в боях і померло від ран на етапах саневакуації 5 226 800 чол, 1 102 800 померло від ран в шпиталях, 555 500 - від хвороб та в наслідок пригод. 4 559 000 зникло без вісті (військовополонені), з них 939 700 призвано в армію знову; з полону пізніше повернулись 1 836 000 чол. Загальні демографічні втрати ЗС СРСР - 8 668 400 чоловік. (Прим.87*)
- на 02.12.2023р понад 2 млн. військовослужбовців РККА вважаються зниклими без вісті у роки ВВВ за даними М.Мягкова - наукового директора Российського воєнно-наукового товариства
ЦІКАВЕ У ТЕМУ:
- на 22.06.1941р 30 радянських танкових дивізій проти 17 німецьких, 25 радянських авіадивізій та 12 авіадивізій АДД проти 10 німецьких ескадр (або 125 радянських авіаполків проти 64 німецьких авіагруп), 121 піхотна і кавалерійська дивізія проти 124 німецьких (Прим.85*)
- якщо на початку війни в РККА було 5 фронтів і 14 загальновійськових армій, то наприкінці війни діяло 17 фронтів та біля 80 загальновійськових армій (Прим.67*)
- за роки 2СВ американські ВПС, згідно сучасним російським даним на 2004р, знищили біля 33 тис. літаків люфтваффе, з яких 68% - на летовищах і понад 22 тис. японських літаків, 39% яких також знищені на летовищах (Прим.75*)
- кількість дивізій РККА зросла з весни 1944р до кінця війни з 513 до 527, кількість танкових та механізованих бригад з 290 до 302 (Прим.72*)
- у РККА напередодні ВВВ були сформовані 61 танкова і 31 моторизована дивізії. Зокрема по своїй структурі (один танковий і два мотострілецьких полки) моторизована дивізія РККА відповідала танковій дивізії вермахту, а за штатнім числом танків - перевищувала її, що дозволяє фактично враховувати у складі РККА 92 танкові (танкові за суттю, а не за назвою) дивізії (Прим.42*)
- на 22.06.41р у люфтваффе проти СРСР налічувалося трохи більше 500 винищувачів Ме-109, оскільки інші біля 1300 літаків були бомбардувальниками або штурмовиками. Співвимірних Ме-109 за ТТХ радянських літаків тільки у західних прикордонних округах на початок війни малося 1540. Всього на початок ВВВ СРСР мав у своєму розпорядженні 3719 літаків нових конструкцій (Прим.28*)
- всього у 2СВ воювало 20 млн. німецьких солдат (Прим.41*). За іншими даними, у 2СВ до вермахту та СС було мобілізовано17 893 200 чоловік, з яких радянські колабораціоністи становили 1-1,5 млн. чоловік або 6-8% від мобілізаційного ресурсу Німеччини (Прим.51*). Ще за іншими даними, з 18667233 військовослужбовців вермахту було убито, поранено та зникло без вісті 7668509 чоловік. У 32 рази менше - 38102 чоловік з 1551709 становили втрати фашистської партії (Прим.20*). Ще у 1953р у ФРН була виголошена "майже остаточна" цифра втрат - 6,5 млн. чоловік, з них 3,25 млн. військовослужбовців. Щоправда, вже тоді автори урядової доповіді зробили приписку, що "реальна цифра буде скорше вище, ніж нижче" здійснених у 1953р розрахунків. Начальник же Управління МО РФ з увіковічення пам'яті загиблих захисників Вітчизни А.Кирилін вважає сильно зменшеною нинішню німецьку статистику воєнних втрат вермахту на Східному фронті, яка на даний момент становить приблизно 4 млн. чоловік. Сьогодні офіційні російські джерела оцінюють втрати німецьких військових у 5,533 млн. чоловік, причому очевидно, що і ця цифра не остаточна
- згідно ж "Історії Великої Вітчизняної Війни Радянського Союзу 1941-1945" (т.6,с.8,28,29) на радянсько-німецькому фронті було знищено, розгромлено або взято у полон 507 дивізій вермахту і не менше 100 дивізій союзників Німеччини. Людські втрати Німеччини на Східному фронті склали 73% від всіх втрат, понесених у 2СВ (13,6 млн. чоловік). Втрати БТТ вермахту на східному фронті: 167 тис. гармат, 48 тис. танків, до 77 тис. літаків (Прим.67*)
- у загальне число втрат вермахту у 2СВ входить 150 тис. загиблих армійських службовців (Прим.71*)
- за сучасними, на середину 2017гр російськими даними, за Гітлера проти СРСР воювало 2 млн. європейських добровольців, 200 тис. з яких були французами і 50 тис. яких загинули
- 34,476 (31 - Прим.20*) млн. чоловік було мобілізовано у роки ВВВ в РККА (Прим.37*,38*,39*). За роки війни до лав повернулось біля 18 млн. або 3\4 військовослужбовців, які отримали поранення (Прим.40*). За сучасними, на початок 2017р, російськими даними, з фронтів ВВВ повернулися 21-25 млн. чоловік, з яких 3 млн. інвалідів (з них 2,6 млн. калік - 68% яких були віднесені до 3-ї групи інвалідності)
- за 1941-45рр СРСР виробив 110,3 тис. танків і САУ, 523,5 тис. гармат та мінометів, 142,8 тис. літаків, за цей же період Німеччина створила 53,8 тис. танків та САУ, 170,2 тис. гармат та мінометів, 78,9 тис. літаків (Прим.59*)
- за перші три роки 2СВ загальні незворотні втрати вермахту на всіх фронтах (убитими, зниклими без вісті та вибувшими з строю в наслідок каліцтва) склали 922 тис. військовиків, або 14,3% загальної чисельності особового складу сухопутних військ. За тринадцять місяців бойових дій, з 01.09.1942р по 20.11.43р незворотні втрати на всіх фронтах (убитими, зниклими без вісті та вибувшими з строю в наслідок каліцтва) до 2 млн 77 тис. чоловік, що склало 30% чисельності особового складу німецької армії (Прим.86*)
- чисельність розгорнутих на Південно-Східному театрі (Балкани-Греція) сил вермахту складала 900 тис. військовиків, включаючи контингенти ВМС та ВПС, а також те, що в Німеччині називалося Wehrmachtsgefolge, куди відносилися військовослужбовці технічних родів військ, воєнної адміністрації, поліції та інші "утриманці"), які супроводжують армію на окупованих територіях. Чисельність сухопутних військ складала приблизно 600 тис. солдат і офіцерів, які були зведені в 38 дивізій і бригад, зокрема 7 болгарських дивізій та 9 дивізій, укомплектованих іноземними добровольцями (руськими, італійцями, арабами і націоналістами з всіх балканських країн). До того ж 15 німецьких дивізій і 7 фортечних бригад були далеко не першокласними з'єднаннями, більшість з них було недоукомплектовано, а особовий склад недостатньо підготовлений. Частина особового складу дивізій та майже весь особовий склад фортечних батальйонів був набраний з числа осіб старшого віку, які мали обмеження для служби в збройних силах. З приблизно 300 тис. солдат групи армій "Е" приблизно 90 тис. знаходились на островах (Прим.86*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - М.Павелек "Люфтваффе 1933-1945. Основные факты и цифры о ВВС Геринга"
(Прим.2*) - С.Крикунов "Казаки. Между Сталиным и Гитлером"
(Прим.3*) - К.Эйлсби "План Барбаросса"
(Прим.4*) - "Український внесок у перемогу над нацистською Німеччиною" журнал "Військо України" 4\2014
(Прим.5*) - Г.Кривошеев "Цена освободительной миссии" журнал "Военно-исторический журнал" 3\1991
(Прим.6*) - А.Бухнер "Восточный фронт"
(Прим.7*) - Х.Фертен "В огне Восточного фронта. Воспоминания добровольца войск СС"
(Прим.8*) - П.Карелл "Операция "Барбаросса"
(Прим.9*) - В.Лебедев "Признания без покаяния" журнал "Военно-исторический журнал" 8\1993
(Прим.10*) - П.Гастони "Битва за Берлин. Воспоминания очевидцев. 1944-45"
(Прим.11*) - "100 битв, которые изменили мир: Смоленск-1941г" №149
(Прим.12*) - Д.Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.13*) - С.Манукян "Как начиналась война" журнал "Наука и техника" 6\2012
(Прим.14*) - А.Попов "Диверсанты Сталина. НКВД в тылу врага"
(Прим.15*) - "Энциклопедия 2МВ. Открытие второго фрнта (весна-лето 1944)"
(Прим.16*) - Г.Матишов "Перелом в ходе войны (осень 1942-лето 1943гг)"
(Прим.17*) - И.Горохов "Кадры решают все" журнал "Военно-исторический архив" 8\1993
(Прим.18*) - О.Грейгь "Сталин мог ударить первым"
(Прим.19*) - И.Мощанский "Сражение под Харьковом. Кровавая Катастрофа"
(Прим.20*) - С.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.21*) - С.Кремлев "10 мифов о 1941г"
(Прим.22*) - О.Смыслов "Расстрелять перед строем"
(Прим.23*) - В.Рунов "1941. Победный парад Гитлера"
(Прим.24*) - Х.Гудериан "Воспоминания немецкого генерала"
(Прим.25*) - В.Игнатов "Казни и палачи в истории России и СССР"
(Прим.26*) - "Генералы и офицеры вермахта рассказывают"
(Прим.27*) - Ю.Соколов "Правда о Великой Отечественной войне"
(Прим.28*) - Л.Ольштынский "Разгром фашизма. СССР и англо-американские союзники во 2МВ"
(Прим.29*) - А.Арбатов "История второй мировой войны 1939–1945гг"
(Прим.30*) - В.Замулин "Прохоровское сражение"
(Прим.31*) - П.Жилин "Как фашистская Германия готовила нападение на Советский Союз"
(Прим.32*) - А.Пушкаш "Соучастие Венгрии в нападении на СССР"
(Прим.33*) - А.Кустов "Наемники Гитлера"
(Прим.34*) - С.Романько "За фюрера и поглавника"
(Прим.35*) - И.Мощанский "Города-крепости"
(Прим.36*) - А.Жадобин "Сталинградская епопея"
(Прим.37*) - Г.Кривошеев "Гриф секретности снят"
(Прим.38*) - А.Сорокин "Победа одна на всех. Вклад союзных республик СССР в завоевание Победы в ВОВ 1941-1945гг"
(Прим.39*) - И.Пыхалов "Штрафбаты по обе стороны фронта"
(Прим.40*) - "Солдаты ВОВ №9 - сержант медицинской службы"
(Прим.41*) - Н.Кершоу "1941 год глазами немцев. Березовые кресты вместо железных"
(Прим.42*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.43*) - А.Кустов "Наемники Гитлера"
(Прим.44*) - М.Зефиров "Асы 2МВ. Союзники люфтваффе: Венгрия, Румыния, Болгария"
(Прим.45*) - Б.Ковалев "Немецкая оккупация и коллаборационизм"
(Прим.46*) - Б.Петров "Как делили Украину Гитлер и Муссолини" журнал "Военно-исторический архив" 8\1993
(Прим.47*) - М.Жорохов "Испанские авиаторы на Восточном фронте" журнал "Авиация и время" 5\2001
(Прим.48*) - Р.Колье "Дуче. Взлет и падение Б.Муссолини"
(Прим.49*) - Х.Польман "900 дней боев за Ленинград"
(Прим.50*) - К.Кунов "Свинцовый дождь Восточного фронта"
(Прим.51*) - И.Ермолаев "Под знаменем Гитлера"
(Прим.52*) - Д.Мессе "Война на русском фронте. Итальянский экспедиционный корпус в России"
(Прим.53*) - Ж.Рестен "Танки Второй Мировой в 1939-45гг"
(Прим.54*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.55*) - Э.Керн "Пляска смерти. Воспоминания унтерштурмфюрера СС. 1941-45"
(Прим.56*) - В.Дашичев "Стратегическое планирование агрессии против СССР" журнал "Военно-исторический журнал" 3\1991
(Прим.57*) - Б.Соколов "М.Тухачевский. Жизнь и смерть Красного маршала"
(Прим.58*) - В.Бешанов "Кроваво-Красная Армия. По чьей вине?"
(Прим.59*) - В.Бредихин "Советская экономика в годы ВОВ"
(Прим.60*) - Н.Хрущов "Время. Люди. Власть. Воспоминания"
(Прим.61*) - Ф.Меллентин "Танковые сражения. Боевое применение танков во 2МВ"
(Прим.62*) - А.Широкорад "Польша. Непримиримое соседство"
(Прим.63*) - И.Мощанский "Схватка титанов"
(Прим.65*) - сборник "От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы 2МВ"
(Прим.66*) - В.Пронько "Цена Победы. Вторая мировая война. Актуальные проблемы"
(Прим.67*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-1945гг"
(Прим.68*) - П.Поспелов "История Великой Отечественной войны СССР 1941-45гг" т.2
(Прим.69*) - В.Дашичев "Банкротство стратегии германского фашизма")
(Прим.70*) - Ф.Гальдер "Военный дневник"
(Прим.71*) - З.Вестфаль "Германская армия на Западном фронте"
(Прим.72*) - Э.Манштейн "Утерянные победы"
(Прим.73*) - В.Данкес "Штрафбаты выиграли войну"
(Прим.74*) - С.Кедров "Макки" - заядлые вояки" журнал "Крылья Родины" 6\1999
(Прим.75*) - В.Абидин "Время вертикального взлета" журнал "Крылья Родины" 11\2004
(Прим.76*) - сборник "Боевой и численный состав ВС СССР в Великой Отечественной войне 1941-45 годов"
(Прим.77*) - В.Савченго "Оборона Одессы"
(Прим.78*) - С.Комов "Классический хейнкель", журнал "Крылья Родины" 3\2000
(Прим.79*) - Э.Молло "Вооруженные силы Второй мировой"
(Прим.80*) - сборник "Дальняя авиация России"
(Прим.81*) - Ю.Мухин "Асы и пропаганда"
(Прим.82*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-45гг"
(Прим.83*) - М.Маслов "Чайки" прошли полпути" журнал "Авиация и космонавтика" 9\1996
(Прим.84*) - Э.Молло "Вооруженные силы Второй мировой"
(Прим.85*) - В.Августинович "Битва за скорость. Великая война моторов"
(Прим.86*) - Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.87*) - История Великой Отечественной войны т.4. с.125
(Прим.87*) - Г.Ф. Кривошеев "Россия и СССР в войнах ХХ в. Потери вооруженных сил"
(Прим.88*) - История Великой Отечественной войны т.4. с.125
(Прим.89*) - Мюллер-Гильдебранд "Сухопутная армия Германии" т.3, с.197
(Прим.90*) - российские редакторские коментарии к книге Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.91*) - О.Романько "Хорватские добровольцы на Восточном фронте (1941-1943)", журнал "Арсенал-коллекция" 10\2014