Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
- активні посилання на подібні цій теми: "Воєнний побут та буття"
- цікаве в Неті по темі: "Скільки отримував полковник і двірник у царській Росії", "Право на хліб-сіль"
- в 1906р в Росії сільський вчитель мав жалування не більше 300 руб. на рік, або 25 руб. на місяць, фельдшер - 60 руб. на рік, або 12 руб. на місяць, а шкільний сторож - 51 руб. на рік, або 4 руб. 25 коп. на місяць. Середня оптова ціна яловичого м'яса в Москві в 1906р складала 4,5 руб. за пуд, або 27,5 коп. за кілограм
- для придбання предметів першої необхідності військовополоненим видаються гроші: рядовому і молодшому начскладу - по 7 руб. на місяць, середньому начскладу - по 10 руб. на місяць, старшому начскладу - по 15 руб., вищому начскладу - по 30 руб. на місяць. Військовополонені, задіяні на роботах, додатково отримують в залежності від виконання виробничих норм від 10 до 50 руб. на місяць, а бригадири і десятники - від 30 до 100 руб. на місяць. Працюючим військовополоненим у вигляді заохочення встановлена видача за готівковий розрахунок махорки диференційовано, в залежності від виконання виробничих норм, - від 50 до 250г на місяць (з доповіді НКВС СРСР голові ГКО Сталіну, 04.02.43р)
- німецьким військовополоненим, які добровільно здалися у полон, видається на 100г хлібу більше, ніж іншим, також збільшена на 100г хлібу норма військовополоненим, які перебувають в школі антифашистів. Військовополоненим, арештованим в дисциплінарному порядку на гауптвахті за різноманітні вчинки, хлібу видається в два рази менше звичайного. Хворі військовополонені харчуються за збільшеними нормами, стосовно лікарняному пайку, встановленому для ув'язнених (з доповіді НКВС СРСР голові ГКО Сталіну, 04.02.43р)
- згідно затвердженим радянським нормам в роки ВВВ, хворим на дистрофію військовополоненим полагалося 150г м'яса на добу, загально шпитальним хворим - 80г, полоненим генералам - 120г, полоненим офіцерам - 75г
- новобранець вермахту на 1942р отримував грошове забезпечення з розрахунку 1 марка на день, тоді як новобранець трудової армії отримував 25 пфенігів (Прим.37*)
- військовикам НКВС, які перебували у польових умовах, спочатку на добу видавався сухий пайок, а згодом перевели на "операційний" пайок: 4 банки м'ясних консервів, з них 3 банки 250-грамових і 1 велика 500-грамова банка, хліб... (Прим.53*)
- щоденно пілот люфтваффе отримував у льотному пайку додаткові бісквіти, яйце і трохи масла. Але за кожний успішно завершений виліт він додатково отримував 20 грамів справжньої кави, половину банки шоколаду і пакетик з сумішшю горіхів та родзинок або будь-яких інших подібних делікатесів. Льотчики, які тільки що прибули на фронт, використовували цей спеціальний пайок для себе або відсилали його додому. Але потім, коли вони починали брати участь у бойових діях, для них ставало неписаним правилом ділитися з механіками, закріпленими до літаків (Прим.29*)
- наприкінці 2СВ аварійний запас пілота-винищувача люфтваффе складався з 2 плиток шоколаду та кількох пігулок глюкози (Прим.52*)
- наприкінці 1942р піхотний лейтенант вермахту по випуску починав отримувати грошовий оклад в 220 рейхсмарок на місяць. В цю суму входила оплата ним житла і їжа поза частиною, при цьому він міг, за бажання, користуватися безкоштовними житлом в казармі і армійським пайком (Прим.51*)
- німецькі військовополонені у радянських концтаборах отримували наступне грошове утримання: 7 карбованців - рядовий і молодший комсклад, 10 карбованців - офіцери, 15 карбованців - полковники, 30 карбованців - генерали і це при тому, що у 1947р буханець чорного хлібу вартував 3 карбованця
- Раціон "С" - прийнятий у 1938р (модернізувався у 1940, 1941, 1944рр) набір продуктів харчування військовиків США. Призначався для нечастого використання у польових умовах за відсутності змоги організувати гаряче харчування. Упаковувався в банки вагою 340г, розміром 8,89 на 7,62 см. Кожна банка мала ключ для відкривання. Складався з трьох банок м'ясних консервів (варіанти - м'ясо з бобовими, картоплею чи овочами), трьох банок з десертом, у кожній з яких було 3-5 (в залежності від варіанту) галет чи бісквіт, 3 кубика рафінаду, енергетичні пігулки на основі глюкози (пізніше замінені на пігулки коки), шоколад і розчинна кава (в пізніх варіантах замість кави пропонувався розчинний апельсиновий сік). Ще одна банка зазвичай пропонувалася на вибір - або м'ясо, або десерт. Призначався для харчування солдата протягом доби і використовувався армією США до 1958р
- ціни в СРСР епохи застою: булка міська – 6 коп, хліб житній - 16 коп, 0,5 л. пляшка молока – 24 коп, цукор-пісок – 48 коп за кг, морозиво: 7 коп. (фруктове), ескімо – 11 коп, пломбір – 48 коп; молочний коктейль – 11 коп. сік з конусів – томатний (11 коп.), абрикосовий - (16 коп.), виноградний - (22 коп.), кілька солена на вагу – 30 коп. за кг, варена ковбаса – 2 крб. 30 коп, сандалії дитячі – 2 крб. 11 коп, туфлі жіночі модельні – 40-45 крб, пальто жіноче – 300 руб, приймач "ВЕФ" – 99 крб, Проїзд: тролейбус - 5 коп, автобус - 6 коп, трамвай - 3 коп.
Середня зарплата в СРСР в 1970-х роках: 40 крб. - стипендія в інституті (виші), 80 крб. - зарплатня медсестри, 110 крб. - зарплатня молодого вчителя в школі, 120-140 крб. - середня зарплата висококваліфікованого робочого, 120-150 крб. - середня зарплата інженера зі стажем до 3-х років, 300 крб. - грошове утримання підполковника в ЗС, 450 крб. - зарплата першого секретаря обкому партії, 600 крб. - зарплата міністра однієї з союзних республік
- в Москві в квітні 1919р сама забезпечена "робітнича" картка надавала на добу 216г. хліба, 64г. м'яса, 26г. пісного масла, 200г. картоплі. В червні цього ж року - 124г. хліба, 12г. пісного масла, 12г. м'яса. Іноді "робітничі" картки не отоварювалися, а "дитячі" картки і картки "утриманців" не отоварювалися практично ніколи (Прим.50*)
- на 1921р працівники у великих радянських містах отримували у якості пайка 400г хліба на добу для робочих і 50г для представників інтелігенції у той час, як у "вільному" продажу 400г хлібу у середньому вартував 2625 рублів
-у 1838р 5 рублів вартувала кріпосна у Новгородській губернії, а вже в Київській губернії, наприклад, її середня ціна становила 60 рублів. За міцного здорового мужика давали до 400 рублів, як за доброго англійського скакуна. Для порівняння: гусак вартував 1 рубль 20 копійок
- 25 рейхсмарок становило щомісячне грошове утримання рядового військ СС у роки 2СВ (Прим.48*)
- 30 рейхсмарок (90 злотих або 375 рублів) отримував щомісячно у 1942р і до кінця війни рядовий - легіонер воєнних формувань у складі вермахту, тоді як заступник командира відділення - відповідно 36 рейхсмарок (108 злотих або 450 руб), командир відділення - 42 рейхсмарки (126 злотих або 525 руб), заступник командира взводу - 45 рейхсмарок (135 злотих або 564 руб), командир взводу - 54 рейхсмарки (162 злотих або 675 руб), командир роти - 72 рейхсмарок (216 злотих або 900 руб) (Прим.49*)
- "хіві" (добровільні помічники вермахту з числа громадян СРСР), згідно даним березня 1943рг, офіційно отримували грошове жалування виходячи з трьох груп "рівня довіри": представники першої групи отримували 375 руб. або 30 рейхсмарок на місяць; другої - відповідно 450 або 36; третьої - 525 або 42 (Прим.49*)
- добовий пайок військовослужбовця вермахту у Дем’янському казані взимку 1942р складався з 400г хлібу, столової ложки мармеладу, штучного меду чи сиру у тюбиках, 25г масла чи маргарину. Пізніше пайок складався лише з 300г хлібу (Прим.48*)
- 900 кілокалорій на добу становила калорійність штрафного пайка у післявоєнних англійських концтаборах для осіб гітлерівської вісі - даний вид пайка автоматично, на 6 місяців призначався кожному, незалежно від статі та віку, новому прибульцю у табір (Прим.47*)
- 8 рублів на місяць отримував кожний політв’язень царської Росії, якому доводилося відбувати покарання у засланні, тоді як тільна корова, зокрема в Сибіру наприкінці 19ст, вартувала 80 рублів (Прим.46*)
- напередодні ВВВ радянський колгосп кожному колгоспнику і членам його сім’ї на рік видавав 7 пудів пшениці - приблизно 115кг на людину (Прим.44*)
- меню Cмольного Інституту шляхетних дівиць другої половини XIXст: вранішній чай з булкою, на сніданок шматок хлібу з невеликою кількістю масла і сиру, порція молочної каші чи макаронів, в обід рідкий суп без м’яса, на друге - м’ясо з цього супу, на третє - маленький пиріжок і вечірній чай з булкою. В пости раціон ставав ще убогіше: на сніданок давали шість маленьких картоплин, або три середніх, з пісною олією та кашу-розмазню, в обід був суп з крупою, невеликий шматок відварної риби, прозваною голодними інститутками "мертвечиною", і пісний пиріжок.
- промислові робітники, зайняті у гончарних майстернях на Україні, на початок ВВВ отримували щомісячну зарплату біля 400 рублів, директор - 3 тис, а інженери - не менше 1,5 тис. У той же час пара черевик вартувала 500-600 рублів, костюм не менше 600 рублів, буханець хлібу - 9 рублів, 1 кг. м’яса - 15 рублів (Прим.34*)
- у руському полоні у 1СВ, відповідно до міжнародних домовленостей, військовополоненим рядового складу офіційно надавалося 25 копійок на добу у якості грошового утримання, а офіцерам (молодшим? - прим.ред) - 50 рублів на місяць (Прим.43*)
- 06.08.1941р верховне командування вермахту видало розпорядження стосовно продовольчого раціону для радянських військовополонених; згідно цього розпорядження на 28 днів кожному з них належало: 6 кг. хлібу, 400г м’яса, 440г жирів і 600г цукру. За радянськими даними, в хлібі було не більше 50% борошна, інше - різні домішки без будь-якої калорійності. М’ясо було тільки коняче, а жири - штучні. Загальна щоденна калорійність складала 515 калорій (Прим.42*)
- у 1913р середня заробітна плата робочого європейської частини Росії дорівнювала 264 рублям на рік, а професор вищу отримував у середньому річну зарплату у 3000-5000 рублів, губернатор - 10000 рублів, а міністр - 22000 рублів на рік
- у 1913р московський тесля за один день роботи отримував 175 копійок. На них він міг купити, приміром, 6 кг цукрового піску, або 10,3кг пшеничного борошна, або 11кг ситнього пшеничного хлібу
- у 1914р, за офіційними даними, середня зарплата в Росії становила 23 рублі на місяць. Фунт (400г) яловичини вартував 14 коп, вершкового масла - 35 коп, чорного хліба - 2 коп, 10 апельсинів - 35-40 коп.
- у середині 1930-х років радянський робітник у середньому отримував 125-200 рублів на місяць, дрібний службовець - 130-180 рублів, службовці і техніки - 300-800 рублів. При цьому звичайний костюм коштував 800 рублів, добрі туфлі - 200-300 рублів. Ціна за 1 кг хліба - 1,7 рубля. У 1936р на місячну зарплату можна було купити 225 кг хлібу, а у 1914р (на 30 рублів) - 600 кг
- в Саудівській Аравії відтепер у якості обов’язкового калиму за незайману наречену не можна вимагати більше 50 тис. ріалів ($13 тис.), а якщо наречена не незаймана, вдова або розведена, викуп офіційно обмежений сумою у 30 тис. ріалів ($8 тис.)
- грошове утримання англійського офіцера у званні другий лейтенант перед 1СВ складало 5 шилінгів 3 пенси на день та 6 шилінгів 6 пенсів після отримання звання лейтенант у той час, як тільки щомісячний рахунок за годування у клубі-їдальні при воїнській частині на території самої Англії складав не менше 10 фунтів (Прим.41*) 1 фунт=20 шилінгів=100 пенсів (Прим.ред)
- грошовий оклад лейтенанта вермахту складав 220 рейхсмарок на місяць. Йому було гарантовано безкоштовне житло у казармі і армійський пайок. Новоспечений лейтенант отримував одноразову пошивну допомогу на суму у 750 марок (Прим.40*)
- оклади радянських льотчиків в іспанській республіканській армії: 3 тис. песет (біля 150$) - молодший командир-льотчик, 3,5 тис. песет (біля 175$) - лейтенант, 4 тис. песет (біля 200$) - капітан-командир загону, 5 тис. песет (біля 250$) - майор-командир ескадрильї, 6 тис. песет (біля 300$) - полковник-начальник групи. У той же час французьким пілотам, без рахування бойових вильотів, надавалося до 15 тис. песет (біля 750$) щомісячно кожному. Кожний англійський пілот щомісячно отримував 200 фунтів стерлінгів + 300 фунтів стерлінгів за кожний збитий літак противника (Прим.39*)
- у 1945р у радянських концтаборах для військовополонених розрахована продуктова норма складала 12г м’яса і 9г жиру. І те, і інше перемішувалося з супом. Окрім цього видавалася столова ложка цукру і 600г хлібу на день. Але цукор, важкий і вологий, був майже не їстівний. В усіх таборах було відомо, що встановлені для військовополонених норми видачі продовольства ніколи не дотримувалися (Прим.40*). Офіційно добовий пайок у радянському полоні складав 400г хлібу (після 1943р ці норма зросла до 600-700г), 100г риби, 100г крупи, 500г овочів чи картоплі, 20г цукру, 30г солі. Для генералів і хворих бранців пайок був збільшений. Циркуляр НКВС від 25.08.1942р велів видавати полоненим грошову утримання: 7 рублів рядовим, 10 - офіцерам, 15 - полковникам, 30 - генералам). Була і премія за ударну працю - 50 рублів на місяць
- 15.03.1929р у Ленінграді "введена норма на хліб у розмірі 800г на людину для робочих (зайнятих фізичною працею) і 400г для службовців і членів сімей" (Прим.38*)
- мешканці турецького гарему дозволялося їсти тільки у денний час і не більше 7 разів - разова порція не повинна була перевищувати 250г. Солодощі наложниця могла отримати тільки до полудня після ночі у султана. Оскільки кожна конкретна дівчина потрапляла до султана вкрай рідко, багато з них роками не бачили тістечок і цукерок
- 1кг хлібу, 100г крупи, 400г свіжого м’яса, 20г цукру, 0,7г перцю - таким за статутом був щоденний раціон російського солдата на початку 1СВ. Французи спочатку готували собі самі - з продуктів, виданих інтендантом чи отриманих у посилці з дому. Але вже на 1915р у французькій армії вперше був введений регулярний пайок: 650г галет, 400г м’яса або риби, 60г рису, 12г кави. Німецьким солдатам видавалося 750г хлібу, 300г яловичини, 600г картоплі, 125г сиру. По мірі того як війна приймала затяжний характер, солдатські пайки скорочувалися, і на 1917р солдати всіх воюючих армій вже годувалися в основному сухарями, бруквою, сушеними овочами і цикорієм - головною же солдатською радістю стали 200-300г тушонки на день- 6 франків на місяць отримували інтерновані у спеціальних таборах у колишні військові РККА, яким вдалося втекти до Швейцарії з німецького полону, у той час, як інтерновані італійці отримували 15 франків (Прим.36*)
- місячні заробітні плати в Російській імперії незадовго до початку 1СВ: робочі - 37,5 руб, вчителі початкової школи - 25 руб, рядові двірники - 18 руб, старший двірник - 40 руб, фельдшери - 40 руб, городові - 20,5 руб, околоточні наглядачі - 40 руб, кухарки - 5 руб, колезькі асесори - 62 руб, підпоручик - 70 руб, полковник - 325 руб, таємні радники і армійські генерали - 500 руб.
- середні ціни на продукти у Російській імперії напередодні початку 1СВ: 1кг м’яса (якого? - прим.ред) - 46 коп, 1кг пшеничного борошна - 20 коп, 1кг рису - 30 коп, 1 пляшка молока - 8 коп, 1кг риби (якої ? - прим.ред) - 62 коп, 1кг яблук - 7-8 коп, 1кг винограду - 40 коп
- раціон годування німецьких "сталінградських" військовополонених складався з рідкого рибного бульйону та крихітного шматочка хліба двічі на тиждень (Прим.34*)
- добовий раціон (2 тижні путі у товарному вагоні) на 70 полонених "сталінградських" німецьких офіцерів: відро водянистого супу на всіх, 100 грамів хлібу на кожного і один оселедець на 16 чоловік (Прим.34*)
- згідно карткової системи, введеної у 1939р, на тиждень німцю надавалося 0,7 кг. м'яса, 280г цукру, 110г джему, 1\8 фунта кави або його замінника та 125г мила на місяць. У вересні того ж року норми були скорочені: фунт м'яса, 5 фунтів хліба, 3\4 фунта жирів, 3,4 фунта цукру, фунт ячмінної кави на тиждень. Зайняті на важкій праці отримували подвійну норму. 1 тюбик крему для гоління - на 4 місяці (Прим.19*)
- за день до капітуляції Берліну у ВВВ, військовослужбовці вермахту звично отримали грошове утримання - так рядовому видавалося 60 рейхсмарок зразка 1939р (Прим.30*)
- фронтовий добовий пайок солдата вермахту на Східному фронті: 650г хліба, 45г масла або інших жирів, 120г сиру, 120г свіжого м'яса, 200г джему або штучного меду, 10г цикорієвої кави і 10 цигарок "Юно" (Прим.31*)
- фронтовий добовий пайок №1 солдата вермахту за місяць до закінчення 2СВ: пів-буханця хлібу, масло, ковбаса, 15 цигарок і півпляшки вина (Прим.30*). Його калорійність складала 3600 ккал
- за кожний успішний виліт на Східному фронті пілот-винищувач люфтваффе 2СВ додатково до льотного пайка отримував 20г справжньої кави, половинку банки шоколаду та пакетик з сумішшю горіхів і родзинок (Прим.29*)
- рядові гвардії царської армії отримували у мирний час на 6 рублів, а в воєнний час на 9 рублів, більше рядових звичайних частин (Прим.28*)
- одружені унтер-офіцери та єфрейтори отримували додатково 72 рубля на рік (Прим.28*)
- за контрактом іноземним льотчикам-добровольцям республіканський уряд Іспанії платив 1500 доларів на місяць та 1000 доларів премії за кожний збитий літак противника (Прим.27*)
- французький королівський мушкетер на рік отримував 300 ліврів, капрал - 500, сержант -700, а капітан мушкетерів - 900 ліврів і 600 ліврів річної пенсії, в той час як слуга мушкетера отримував на місяць 12,5 ліврів, чабан - 28 ліврів, а ломовий візник - 30 ліврів (Прим.26*)
- на час походу рядовий королівський мушкетер отримував від казни 38 су в день (1 лівр = 20 су) на проживання, їжу і на фураж для коня (Прим.26*)
- на 1912р тисяча цигарок коштувала 4 рубля, відро пива чи браги - 1,24 рубля, пуд сметани - 4 рубля, напівкожух - 10 рублів (Прим.25*)
- американський військовополонений 2СВ на добу отримував у німецькому концтаборі наступне харчування: 230г хліба, 500г вареної картоплі, 15г маргарину, 20г конини, 20г мармеладу або повидла, 2 кружки ерзац-кави - тобто, згідно Гаагської конвенції 1907р, норму добового харчування резервних військ країни, що захопила військовополоненого. Окрім цього кожний військовополонений отримував по лінії американського Червоного Хреста 1 раз на тиждень посилку, що містила по банці яловичої та свинячої тушонки, ліверного паштету, лососини, пачку кави чи какао, упаковку сиру, родзинок чи чорнослив, апельсинового концентрату, сухого молока, маргарину, цукру, шоколаду, бісквіт, кілька шматків мила та 2 пачки цигарок (Прим.24*)
- на початок 21ст. у США витрачалось 80 доларів на день на триразове харчування кожного ув’язненого, в Росії - 1 долар (28-32 рубля) (Прим.23*)
- з початком ВВВ офіцерські оклади залишилися без змін, але до них додалися "польові", що нараховувалися тільки фактичне перебування на фронті і мінімально складали: командира взводу - 625 руб, командира роти - 750 руб, командира батальйону - 850 руб, командира полку - 1200 руб, командира дивізії - 1600 руб, командира корпусу - 2000 рублів (Прим.21*)
- родинам зниклих без вісті у роки ВВВ військовослужбовців РККА не платили утримання за втратою годувальника
- 17 рублів на місяць отримував рядовий військовослужбовець РККА у роки ВВВ, тоді як військовослужбовець-штрафник - 8,5 рублів
- пенсія царського чиновника 7 класу (стосовно до армії - підполковника) на початок 20 сторіччя складала 32 рубля (Прим.22*)
- інвалід ВВВ 1-ї групи отримував 3\4 від окладу на момент втрати працездатності (для солдата - це 4,5 руб), інвалід 2-ї групи - 1\2 окладу (Прим.21*)
- радянські поранені в роки ВВВ, під час перебування у шпиталях, отримували оклад у відповідності до грошового атестату, а так як з атестатами у шпиталь прибувало не більше 7% поранених, то всім пораненим платили мінімальні 8,5 руб. Пораненим офіцерам грошей на час лікування у шпиталі не сплачували (Прим.21*)
- командирам і керівному складу радянських партизанських загонів виплачувалася середня заробітна платня за попереднім місцем роботи, але не менше 750 руб. командиру загону, 600 руб. - заступнику командира, і по 500 руб. командирам рот, взводів та окремих груп, яку могли за них отримати члени сім'ї або сам партизан при поверненні на велику Землю (Прим.21*)
- на продукти для петровського солдата щоденно виділялося 4 копійки або 17 рублів 68 копійок на рік. Солдату ще призначались “м'ясні гроші” - 72 копійки та гроші на сіль - 24 копійки, але вони були включені до окладу і окремо не видавалися (Прим.21*)
- на час закордонного походу добовий порціон офіцера армії Петра-1 складався з: 820г хліба, 500г м'яса, 350г вина або 3 літра пива. Та якщо прапорщику на добу було належало 5 таких порціонів, то полковнику - 50, а генерал-фельдмаршалу - 200 (Прим.21*)
- рядовий "польової піхоти" у часи Петра-1 отримував 11 рублів на місяць, а оклад "гарнізонного рядового" - від 4 до 6,5 рублів у залежності від розряду, денщик генерала - 10 рублів, генеральський візничий - 12 рублів, писар - 40 рублів, а канцелярист - 70 рублів, що у 1,5 рази більше місячного окладу прапорщика (Прим.21*)
- оклади офіцерам армії Петра-1 були диференційованими за національною ознакою, так руські офіцери отримували в 1,5-2 рази менше, ніж іноземці. Так, руський прапорщик отримував 50 рублів, в той час, як іноземець - 84 рубля, майор - 140 і 360 відповідно, полковник - 300 і 600, генерал - 1800 і 2140, і тільки генерал-фельдмаршали отримували однаково по 7000 рублів, незалежно від походження (Прим.21*)
- 3 рубля на місяць платив денщику з власної кишені у якості офіційного утримання кожний царський офіцер (зокрема - молодший офіцерський склад). Ще кожний денщик отримував від військової частини грошову компенсацію за сухий пайок (Прим.20*)
- царським офіцерам початку 20ст виплачували гроші на пошиття обмундирування, купівлю коня та сідла, придбання холодної зброї і спорядження, але форму вони купували за власний кошт (Прим.25*)
- наприкінці 19ст (на 1889р) царський (не гвардійський) кавалерійський корнет отримував 40 рублів на місяць, з яких повинен був віддавати гроші на бібліотеку, на музикантів, денщика та конюха (Прим.32*)
- на початку 20 сторіччя царський піхотний підпоручик отримував: 67 рублів утримання, 9 рублів "квартирних" (гроші на оренду житла), 30 копійок на добу за караули і 30 копійок на добу за перебування у літніх таборах (Прим.20*)
- з кінця серпня 1939р у Німеччині була введено карткову систему на продукти, текстиль, вугілля, мило та взуття. На тиждень, зокрема, німцю надавалося 0.7 кг. м'яса, 280г цукру, 110г джему, 1\8 фунта кави або його замінника та 125г мила на місяць. У вересні того ж року норми були ще більше скорочені: фунт м'яса, 5 фунтів хліба, 3\4 фунту жирів, 3.4 фунту цукру, фунт ячмінної кави на тиждень. Зайняті на важкій праці отримували подвійну норму. 1 тюбик крему для гоління - на 4 місяці (Прим.19*)
- добовий раціон візантійського піхотинця складався з 2-3 фунтів хлібних коржиків, а також з мінімальної кількості сушеного м'яса, а найчастіше, замість нього - така ж кількість сиру (Прим.18*)
- перед боєм солдати вермахту отримували посилений пайок, котрий складався з натуральної кави і "пакетика фронтовика" - стограмового спресованого брикету кави і цукру (Прим.11*)
- молодший судовий чиновник до революції щомісячно отримував 15 рублів (Прим.17*)
- кожний військовослужбовець Білої армії, інтернованої в таборах Галліполі (Туреччина), отримував на місяць 1 турецьку ліру (Прим.16*)
- в РККА командир піхотного полку в 1925–1930рр отримував 100-125 рублів на місяць. В артилерії і бронетанкових частинах - 140 рублів. Відмінність між командиром полку і його помічником була в 10 рублів. Командир батальйону (не окремого) отримував на 30 рублів менше командира полку, а командир роти на 10 рублів менше, ніж комбат (для порівняння: середньомісячна зарплата робітників та службовців в 1928р не перевищувала 65 рублів, а реальні доходи селян були ще менше (Прим.15*)
- середня щотижнева зарплатня в 1937р в Німеччині дорівнювала 27 маркам, тоді як зарплата кваліфікованого робітника могла досягати 100 марок (Прим.14*)
- починаючи з Громадянської війни в США добровольцям, які йшли до армії, виплачувалася при зарахуванні одночасна премія. На початку 1865р вона досягала 1100 доларів і дорівнювала сумі, яку простий робітник міг зекономити не раніше, ніж за три роки
- у 1819р річне грошове утримання піхотного прапорщика складало 450 карбованців (Прим.13*)
- 25% від окладу складали "фронтові" у пілотів бойової радянської авіації у ВВВ (Прим.12*)
- радянські льотчики-гвардійці отримували 25% надбавку до грошового окладу (Прим.12*)
- оклад пілота літака По-2 на фронті в роки ВВВ складав 1200 карбованців (Прим.12*)
- з 01.05.1943р були встановлені наступні штатно-посадові оклади: командувач військами фронту - 4000 крб, перший заступник командувача фронтом - 3200 крб, начальник штабу фронту - 3200 крб, командувач армією - 3200 крб, член Воєнної ради фронту - 280 крб, заступник командувача армією - 2600 крб, начальник штабу армії - 2600 крб, командувач повітряною армією - 3400 крб, начальник штабу повітряної армією - 2700 крб (Прим.12*)
- менше всіх в РККА отримував рядовий - штрафник - 8,5 крб, так як польові гроші штрафникам не виплачувалися (Прим.12*)
- в 1941р був прийнятий наказ, у відповідності з яким місячний оклад радянського снайпера складав: єфрейтор - 25 крб, молодший сержант по першому і другому року служби - 30 крб, по третьому року служби - 100 крб, сержант - 35 та 200 крб. відповідно (Прим.12*)
- у наказі Сталіна №0374 від 27.09.41р "Про міри по підвищенню ефективності використання автоматичної зброї, матеріальної частини артилерії і мінометів" наголошено: "встановити для заступників командирів відділень - навідників гармат, мінометів, перших номерів кулеметів і протитанкових рушниць, а також бійців стрілецьких та кавалерійських полків, озброєних пістолетами-кулеметами, підвищений оклад утримання за категорією "Старший червоноармієць" і виплачувати: навідникам гармат - 15 крб\міс, першим номерам кулеметів і протитанкових рушниць - 12,5 крб\міс, бійцям стрілецьких і кавалерійських полків, озброєних пістолетами-кулеметами - 12,5 крб\міс (Прим.12*)
- у вермахті танковий НЗ на одну людину був розрахований на три добі і складався з банки свинячої тушонки, сушених овочів, хлібців, смальцю, шоко-коли (шоколаду з кофеїном) - 100-грамового кубика, спресованого з молотої чорної кави і цукру у співвідношенні 6:4, і похідного напою (Прим.11*)
- 19.11.1941р постановою №00409 "Про тимчасове змінення норм відпуску хліба" Воєнна рада Ленінградського фронту встановила добову норму видачі хліба: для робітників та ІТР - 250г, для службовців, утриманців та дітей - 500г, для льотно-технічного складу ВПС- 500г частин першої лінії та бойових кораблів - 500г для всіх інших військових частин - 300г (Прим.9*)
- добова норма пайка жителя осадженого радянськими військами Берліну: 800г. хліба, 800г картоплі, 150г м'яса і 75г жирів (Прим.6*)
- з наказу НКО №0374 від 31.05.1943р: "червоноармійці 340-ї дивізії Воронезького фронту з 27.03 по 01.04.1943р отримували тільки по 500г хлібу на добу, гаряча їжа та інші продукти не видавалися; в 107-ї дивізії на початку квітня бійцям видавалося лише по 400г борошна (Прим.8*)
- з 1936р кожному радянському солдату покладалося на добу: 600г житнього та 400г пшеничного хліба, 150г крупи, 10г макаронів, 175г м'яса, 20г тваринного жиру, 30г рослинної олії, 35г цукру, 30г солі, 735г картоплі та овочів, 1,5г чаю (Прим.10*)
- дружини французьких військовополонених в роки 2СВ отримували утримання від уряду Віши, рівні сучасним 300 євро
- офіцерам за Олександра-І надавалося три види виплат від держави: платня (в залежності від чину), столові гроші (в залежності від посади) і квартирні (в залежності від чину, міста і сімейного стану). Руський полковник отримував 85 рублів на місяць, прапорщик (тоді це був наймолодший офіцерський чин) – 15 рублів. Солдат отримував близько 10 рублів на рік (вільний найманий працівник отримував таку ж суму в місяць). За цей же період з казни виплачувалось 72 "м'ясних" та 15 "соляних" копійок. Гроші солдати отримували три рази на рік, на загальному шикуванні. За кілограм яловичини треба було заплатити 20 копійок, чай коштував 25 рублів/кг, кріпосна душа обходилася в 150 – 200 рублів
- за Наполеона стрілець піхоти в місяць отримував 5 франків, з яких вираховувалося на годування – 9 су, в ротну казну – ще 4 су
- за даними статистики на 1909р річний дохід селянського парафіяльного священика склав 290-450 рублів на рік, в той же час як бідного російського селянина - 250, а багатого, але такого, який не має найманих робітників - до 1200 рублів (Прим.5*)
- 981 рубль - платня штабс-капітана царської армії в 1889р (Прим.4*)
- снаряд 6-ти дюймової (152 мм) гармати вартував 67 рублів - 2 місячні стипендії студента Петербурзького університету (Прим.3*)
- грошове утримання рядових руської армії в 1914р: канонір - 50 коп\місяць, молодший феєрверкер - 1,1 руб\місяць, бомбардир - 75 коп\місяць. Нагороджений Георгіївським хрестом - щомісячно 3 рубля доплати. За поранення офіцер отримував 100 рублів
- підпоручик в 1СВ отримував на фронті 35 рублів, а рядовий "дикої дивізії", що набиралася виключно з горян Кавказу - 25 рублів (Прим.2*)
- зарплатня німецького солдата літом 1941р орієнтовно складала 20 рейхсмарок (Прим.1*) Оклад обер-єфрейтора вермахту складав 98 рейхсмарок на місяць (Прим.11*)
- відпускні ціни у тисячах рублів на 1941р: літак Ил – 4800 тис. руб, літак Ли-2650 тис. руб, танк КВ – 635 тис. руб, танк Т-34 - 269,5 тис. руб, 37-мм зенітна гармата - 72 тис. руб, 120-мм міномет - 0,12 тис. руб, пістолет-кулемет ППШ - 0,5 тис. руб, 7,62-мм гвинтівка - 0,163 тис. руб
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - В.Кубек "В авангарде танковых атак"
(Прим.2*) - М.Пазин "Запретные страсти великих князей"
(Прим.3*) - С.Лебеденко "Тяжелый дивизион"
(Прим.4*) - Л.Смирнов "Вожди белого казачества. Атаман Каледин"
(Прим.5*) - Иванов "Самолеты Н.Н.Поликарпова"
(Прим.6*) - Б.Мощанский "У стен Берлина"
(Прим.7*) - Д.Жуков "Тайны СС. Черный орден Гитлера"
(Прим.8*) - В.Дайнес "Штрафбаты выиграли войну"
(Прим.10*) - В.Бешанов "Кроваво-Красная Армия. По чьей вине?"
(Прим.11*) - М.Брюннер "На танке через ад"
(Прим.12*) - М.Кустов "Цена победы в рублях"
(Прим.13*) - А.Михайлов "Первый бросок на Юг"
(Прим.14*) - C.Иванов "История автомобиля №02 - Легковые автомобили Вермахта. Часть II"
(Прим.15*) - Б.Соколов "М.Тухачевский. Жизнь и смерть Красного маршала"
(Прим.17*) - Ф.Шаляпин "Автобиография"
(Прим.18*) - Д.Николль "Падение Константинополя"
(Прим.19*) - У.Ширер "Берлинский дневник"
(Прим.20*) - Б.Шапошников "Воспоминания"
(Прим.21*) - А.Бабченко "Сколько стоит солдат" журнал "Братишка" 11\2005
(Прим.22*) - В.Сафир "Высочайшим указом награждается..." журнал "Военно-исторический архив" 9\1993
(Прим.23*) - А.Витковский "Поединок спецслужб. Перезагрузка отменяется"
(Прим.24*) - Е.Музруков "Парень из сто десятой" журнал "Братишка" 11\2013
(Прим.25*) - "Наши жены - пушки заряжены" журнал "Досье-коллекция" 40\2013
(Прим.26*) - Е.Глаголева "Плащ, мушкет и 300 ливров" журнал "Дилетант" 8\2012
(Прим.27*) - М.Зефиров "Асы 2МВ. Союзники Лютваффе: Италия"
(Прим.28*) - журнал "Досье-коллекция. Специальный выпуск №40 - 1МВ. Инфантерия"
(Прим.29*) - Г.Липферт "Дневник гауптмана люфтваффе"
(Прим.30*) - Х.Альтнер "Я - смертник Гитлера. Рейх истекает кровью"
(Прим.31*) - Х.Фертен "В огне Восточного фронта. Воспоминания добровольца войск СС"
(Прим.32*) - Л.Власов "Маннергейм и Польша"
(Прим.33*) - Д.Портер "Кригсмарине. 1935-45. Германский военный флот"
(Прим.34*) - Э.Керн "Пляска смерти. Воспоминания унтерштурмфюрера СС. 1941-45"
(Прим.35*) - (Прим.36*) - В.Окулов "Явка до востребования"
(Прим.37*) - Г.Грюммер "Скитания"
(Прим.38*) - Ю.Богданов "30 лет в ОГПУ-НКВД-КГБ. От оперуполномоченного до заместителя министра"
(Прим.39*) - Ю.Рыбалкин "Операция Х. Советская военная помощь республиканской Испании (1936-39)"
(Прим.40*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте"
(Прим.41*) - Б.Монтгомери "Мемуары фельдмаршала Монтгомери"
(Прим.42*) - сборник "Освенцим в глазах СС"
(Прим.43*) - Э.Двингер "Армия за колючей проволокой"
(Прим.44*) - П.Бамм "Невидимый флаг. Фронтовые будни на Восточном фронте. 1941-45"
(Прим.45*) - В.Смирнов "Ростов под тенью свастики"
(Прим.46*) - Л.Колодный "Ленин без грима"
(Прим.47*) - А.Делианич "Вольфсберг-373"
(Прим.48*) - Г.Крафт "Фронтовой дневник есесовца. "Мертвая голова" в бою"
(Прим.49*) - И.Гилязов "Легион "Идель-Урал"
(Прим.50*) - А.Буровский "Самая страшная трагедия. Правда о гражданской войне"
(Прим.51*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте"
(Прим.52*) - В.Хейлман "Последние бои люфтваффе"
(Прим.53*) - "Я помню... Басов Сергей Михайлович", журнал "Арсенал-коллекция" 10\2014