Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
Близьке до цієї теми: "Бути війні"
Не припиняло ніколи дивувати твердження, що армія СРСР була не готова до війни з багатою бойовим досвідом армією фашистської Німеччини. На доказ цього приводиться переможна окупація вермахтом Європи. Якщо не брати до уваги знищення Польщі на паях з СРСР, блискавичний розгром напіврозкладеної французької армії і короткий, але жорсткий епізод з захопленням Норвегії, то "війна нервів", за рахунок якої Німеччина майже без бою підкорила інші країни, говорить лиш про те, що воєнного досвіду у нової армії Німеччини до 1939р не було. Що ще з бойового досвіду і не тільки з нього могла протиставити вермахту РККА СРСР
"Червона Армія являє собою гігантську силу... є першокласною, краще, ніж будь-яка інша армія, технічно озброєна і прекрасно навчена армія... Вона завжди, в будь-який момент готова кинутися в бій проти будь-якого ворога, котрий посміє торкнутися священної землі радянської Держави" - Ворошилов у 1939р на 18 з'їзді ВКП(б) (Прим.19*)
"Сили і ресурси Червоної Армії набагато перевершують все те, про що ми знали чи навіть вважали можливим" - Гітлер у листі Муссоліні від 30.06.41р (Прим.29*)
"Не сумнівайтеся, дядько Джо (Сталін) розіб’є Гітлера, адже у нього тільки на кордоні не менше трьохсот дивізій" - Черчилль Рузвельту у перші години війни СРСР і Німеччини (Прим.33*)
- на початок 2СВ німці мали 5420 бойових машин всіх типів, СРСР же отримали 17 тис. у доповнення до вже існуючих (Прим.37*)
- РККА у 1935р налічувала 930 тис. чоловік, а на початок 1938р - уже 1513 тис, значно перевищуючи вермахт за чисельністю та озброєнню. На початку 1936р РККА вже мала 4 механізовані корпуси, 6 окремі механізовані бригади і 6 танкових полків, тоді як в Німеччині, що тільки-но відмовилася від воєнних обмежень Версальського договору, танкові і механізовані з'єднання лише починали формуватися (Прим.21*)
- к 1938р РККА мирного часу збільшилася до 92 стрілецьких дивізій та бригад, 22 кавдивізій, 6 мехкорпусів, 20 окремих танкових і механізованих бригад, 53 авіабригад. Після мобілізації до них повинні були додатися ще 68 стрілецьких дивізій. Таким чином, Червону армію чисельністю в 850 тис. чоловік після початку війни планували розгорнути до 4,7 млн, до яких протягом першого року війни повинні були додатися ще 600 тис. Для озброєння такої армії вимагалося 18 тис. танків, 50,3 тис. гармат та 7,5 тис. бойових літаків (російський воєнний історик М.Лопуховський, 2022р)
- на 1941р чисельність збройемх сил СРСР складала 4207 тис. військовослужбовців (Прим.38*). Загальна кількість радянських військовослужбовців в західних округах можна оцінити як 3 млн. (Прим.39*) або, згідно російським даним, 2680 тис. військовослужбовців (Прим.40*)
- з промови Ворошилова на 18 з'їзді ВКП(б):1) з 1934р по 1939р РККА збільшилася на 103%
2) кількість кадрових стрілецьких дивізій зросла в 10 раз
3) вогневий залп артилерії радянського стрілецького корпусу склав 7136 кг, тоді як у французького - 6373, німецького - 6078. Весь хвилинний залп - 78932 кг, (Франція - 60981 кг, Німеччина - 59509 кг)
4) кіннота зросла на 52%
5) автоброньові війська: людський склад зріс на 152,5%; збільшення "танкових організмів" - на 180%, бронемашин - в 7,5 разів
6) зростання артилерії: легкої - 34%, середньої - 26%, важкої - 85%, зенітної - 16%
7) ВПС за чисельністю збільшилася в 2,5 рази, потужність моторів - 213%
8) зростання моторизації - 260% (Прим.19*)
- тільки на 01.01.39р РККА проти 529 тис. армії Англії, 760 тис. армії Франції, 1,15 млн. армії Німеччини, 400 тис. армії Італії, 300 тис. армії Польщі могла протиставити понад 2 млн. військовослужбовців: 43 тис. гармат, 18 тис. танків, 10 тис. літаків, 123 піхотних та кавалерійських дивізії, 33 танкові бригади (Прим.19*)
- у 1939р територіально - міліційні частини були злиті з РККА (Прим.32*)
- з 1932 по 1938рр чисельність РККА зросла в 4 рази, а восени 1939-зимою 1940р була додатково проведена часткова мобілізація (Прим.25*)
- у 1938-41рр чисельність РККА зросла у 5 раз - кількість тільки стрілецьких дивізій збільшилася з 98 до 229, при цьому у кожній з них було по 9 одних тільки стрілецьких батальйонів
- кількість артилерійських стволів тільки в одній РККА з 1930 по 1939р зросла у 7 разів
- у 1940р кількість училищ ВПС РККА довели до 62, а на середину 1941р - до 111 (Прим.36*)
- напередодні ВВВ в Осоавіахімі перебувало 36 млн. членів (196 млн. чоловік - населення СРСР на червень 1941р - прим.ред), з яких 30% були жінки (Прим.35*)
- якщо до 22.06.1941р безпосередньо бойові дії німецькі війська вели у ході 2СВ всього лише протягом 17 днів (7 днів у Польщі та 10 днів у Франції), то в ці ж два роки (1939–1941) РККА вела бойові дії значно довше (Халхін-Гол – 2 місяця, Фінляндія – 4 місяця) (Прим.30*)
- будівництво радянського ВМФ напередодні ВВВ велося на 11 заводах п’яти міст і дало безпосередньо перед війною 88 бойових одиниць: 6 лідерів типу "Ленінград", 10 СКР, 38 тральщиків типів "Фугас", "Параван", "Стрела", "Верп", 30 есмінців типів "Строжевой" і "Гневный", 5 легких крейсерів типів "Киров" та "М.Горький". Напередодні війни будувалися 12 крейсерів типів "М.Горький", "Чапаев", "Кронштадт", 17 есмінців типів "Опытный", "Гневный" і "Строжевой" та 6 тральщиків типів "Параван" і "Верп" (Прим.28*)
- на початку лютого 1941р СРСР прийняв рішення про додаткове формування 20 механізованих корпусів з розрахунку: дві танкових та одна моторизована дивізія у кожному (Прим.26*). На початок ВВВ було сформовано не менш, як 30 механізованих корпусів, у кожний з яких за штатом входило 430 танків і 215 бронеавтомобілів (Прим.27*). За іншими даними, формування перших 9 механізованих корпусів трьох-дивізійного складу, кожний з яких мав вдвічі більше танків у порівнянні з попередніми танковими (1031 проти 560), було почато у червні 1940р, а у лютому 1941р - ще 20 корпусів такого ж складу, призначених до дислокації у західних прикордонних округах, включаючи Ленінградський (Прим.34*)
- за 1932-38рр з запасу було призвано 49113 офіцерів, в той час як некомплект офіцерського складу вимагав ще не менше 100 тис. чоловік, для чого було реорганізовано 23 і сформовано 55 курсів офіцерів запасу з загальною штатною чисельністю 55,1 тис чоловік (Прим.25*)
- безпосередньо перед ВВВ був розроблений план прискореної підготовки та накопичення офіцерів запасу, яким передбачалося збільшити їхню кількість протягом 3 років на понад 500 тис. чоловік (Прим.25*)
- на літо 1941р, до початку ВВВ, було додатково сформовано 6 дивізій НКВС і ще 9 знаходились у стадії формування (Прим.23*)- на початку 1941р радянський уряд прийняв рішення про налагодження масового виробництва в'язких вогневих сумішей та вогнеметного згущувача ОП-2 на заводах Наркомату харчової промисловості. Так, на багатьох миловарних заводах почали виробляти ОП-2, на лікеро-горілчаних заводах - в'язкі вогнесуміши і тут же розливати їх у пляшки, а на ряді кондитерських фабрик стали готувати запали для запалювальних пляшок (Прим.22*)
- досвід війни в Іспанії, за оцінками НКО СРСР уже у 1938р показав, що для ведення війни протягом одного року СРСР повинен мати потужності для щорічного виробництва 33-35 тис. бойових літаків (Прим.15*)
- з січня 1939 по травень 1941р РККА додатково сформувала 111 стрілецьких дивізій, 12 стрілецьких бригад і 50 танкових і механізованих дивізій і збільшилася з 1,5 млн. до 5 млн. військовослужбовців (Прим.29*)- в 1941р планувалось випустити 1700 пікіруючих бомбардувальників Пе-2, зокрема у першому півріччі - 525 (Прим.18*)
- з січня 1939р по 22.06.41р радянська промисловість поставила РККА понад 7 тис. танків - або по 300 танків щомісячно (Прим.17*)
- напередодні ВВВ випуск бойових літаків в СРСР досяг 46 одиниць на добу, танків – 15 одиниць відповідно (Прим.16*)
- на квітень 1939р під егідою ЦК КПРС та Раднаркому СРСР була прийнята програма розвитку, яка зобов'язувала створити до кінця 1941р потужності з випуску літаків, які б складали 166% від рівня 1939р за одночасним масовим оновленням авіатехніки, що випускається (Прим.15*)
- найбільший в СРСР Челябінський тракторний завод від початку будувався з урахуванням того, щоб за потреби, одразу ж перейти на випуск танків, що і було зроблено наприкінці 1940р (Прим.14*)
- для надання "допомоги" Чехословаччині у вересні 1938р на своїх західних кордонах СРСР оперативно сконцентрував 60 піхотних і 16 кавалерійських дивізій, 3 танкових корпуси, 22 танкові і 17 повітряно-десантних бригад. З запасу було призвано 328,7 тис. резервістів. З 2690 літаків, що були сконцентрованими на заході СРСР, 548 були готовими, за словами головнокомандувача ВПС РККА, до перекидання до Чехословаччини (Прим.13*). За іншими даними, СРСР в цей час зосередив у своїх західних кордонів 269 270 військовослужбовців, 86 497 коней, 2 279 гармат, 2055 танків, а також призвав з запасу на "навчальні збори" приписний особовий склад в кількості 328 762 тис. чоловік, 27,5 тис. коней і 4,75 тис. автомобілів (Прим.20*)
- 17.07.1939р Ворошилов направив Сталіну та Молотову проект Постанови "Про розвиток літакобудівних заводів НКАП", згідно якій планувалося виробити в 1941р 10400 бомбардувальників, 13000 винищувачів, 5800 розвідників і штурмовиків, всього - 29200 бойових літаків без урахування морської авіації. Зазначалося, що заявлене не повністю задовольняє потреби ВПС РККА на 1941р (Прим.12*)
- з 13.07.1940р радянська промисловість була переведена у стан воєнного часу з цілодобовим виробничим циклом (Прим.12*)
- на один рік подовжувався строк служби згідно закону "Про загальну військову повинність" від 01.09.1939р (Прим.10* та 11*)
- згідно закону "Про обов'язкову воїнську службу" від 18.08.1925р призову підлягали громадяни СРСР, які досягли 21 року терміном на 5 років, з серпня 1936р - призов став з 19 років. В кадрових частинах ця служба складалася від 2-4 літ, в залежності від роду військ і спеціальності, і перебування в довготривалій відпустці 1-3 роки з залученням в цей час на навчальні збори строком не більше 2 місяців. Перемінний склад територіально - міліційних формувань регулярно призвався на навчальні збори загальною тривалістю 8-12 місяців. В період між зборами резервісти рахувалися в частинах такими, що перебували у відпустці. В 1926р введена воєнна підготовка в школах. Щорічно літом по всьому СРСР проводилися "тижні оборони", обов'язкові для всього населення. Згідно новому закону "Про обов'язкову воїнську службу" від 01.08.1939р встановлювалися нові строки служби рядового складу: 2 роки - в сухопутних і внутрішніх військах, 3 роки - для молодшого командного складу, 4 роки - в авіації, береговій обороні і прикордонних військах, 5 роки - на кораблях і частинах ВМФ. В 1937р нараховувалося 255 воєнних училищ, з них 100 авіаційних і 16 морських (Прим.1*). Згідно цього закону призову підлягали громадяни СРСР, які досягли 18 років, для випускників середніх шкіл призовний вік був знижений до 17 років (Прим.32*)
- РККА СРСР з моменту свого утворення в 1917р і по 1941р безперервно вела бойові дії і мала самий великий досвід ведення бойових дій з широко широкомасштабним використанням наявних видів і родів військ у порівнянні з будь-якою армією світу:- зимова фінська війна (1939-40рр, 1,2 млн. військовослужбовців РККА та 25621 військовослужбовців НКВС, 12,5 тис. гармат і мінометів, 2,5 тис. одиниць бойової авіації, біля 4 тис. танків)
- війна в Іспанії (1936-39рр - чоловік)
- війна з японцями на Халхин-Голі і Хасані (травень-вересень 1939р - 60 тис. чоловік)
- участь тисяч військовослужбовців у "визвольній" війні в Китаї (з січня 1938р) На середину лютого 1938р в Китаї було радянських 3665 воєнних радників, які готувати китайські воєнні кадри і приймали безпосередню участь в бойових діях на території Китаю. Літом того ж року в Китай прибуло 400 радянських льотчиків-добровольців (200 з них загинуло в боях) (Прим.2*)
- у листопаді 1929р радянські війська силами 1-й Тихоокеанської стрілецької дивізії, 9-й Далекосхідної кавалерійської бригади, авіагрупи (всього на цьому напрямку перебувало 2800 штиків, 960 щабель, 131 станковий і ручний кулемет, 36 гармат, 25 літаків) нанесли упереджувальний удар по мукденським військам в Маньчжурії, вперше отримавши бойовий досвід проведення блискавичних упереджувальних бойових дій на території противника.
- в 1929р в Північній Маньчжурії Особливою далекосхідною армією під командуванням маршала В. К. Блюхера були розгромлені війська китайського генерала Чжан Сюеляна, який намагався протидіяти посиленню радянського впливу в зоні КВЖД (Прим.3*)
- участь в бойових діях в Афганістані і Ірані. В 1934р дві відбірні дивізії РККА, що прибули залізно-дорожнім ешелоном, готові були увійти до Герату, щоб привести потрібний СРСР уряд на чолі з Міністром оборони Афганістану, що їхав цим же ешелоном. Операція не удалась, через те, що англійці встигли днем раніше проголосити потрібну їм владу (Прим.4*)
- 15.04.1929р радянсько-афганський кордон пересік загін В.М.Примакова у відповідності до радянсько-афганського договору 1921р про дружбу і взаємодопомогу. Дві тисячі кіннотників, одягнутих в афганську воєнну форму, але розмовляючи між собою на російській мові, відмінно озброєних і екіпірованих, з запасом провіанту, переправились через Амудар'ю на афганську територію. Загін мав 4 гірських гармати, 12 станкових і 12 ручних кулеметів, потужну радіостанцію. 26.04.29р авіацією були доставлені ще 10 кулеметів і 200 снарядів. Ескадрон з кулеметами, кинутий на підмогу, не зміг пробитися до загону. 05.05.29 через кордон переправився другий загін чисельністю 400 червоноармійців. Починаючи з 06.05.29р радянська авіація неодноразово наносила бомб-штурмові удари (Прим.5*)
- окупація Синцьзяна (район Китаю) - в 1934р дві бригади ОГПУ при підтримці радянських ВПС розгромили мусульманських повстанців і до 1942р встановили прорадянський уряд (Прим.4* та 9*)
- бойові дії проти повстанців в Середній Азії та на Кавказі
- бойові дії проти хантів і ненців під час Казимських повстань 1931-34рр на території Ханти-Мансійського автономного округу
- бойові дії проти повстанців - антоновців 1920-1921рр, до 55 тис. військовослужбовців РККА (разом же з тилами - 120 тис.): 37,5 тис. багнетів, 10 тис. шабель, а також 7 тис. у складі 9 артилерійських бригад, 5 автобронезагонів, 4 бронепотяги, 6 бронелетючок, 2 авіазагона - 18 літаків, 706 кулеметів. Невідома кількість внутрішніх військ ОГПУ, що прийняли участь (Прим.6* та 20*)
- війна проти Польщі (1939р, 617588 чоловік, 4959 гармат, 4736 танків, до яких в ході бойових дій додалися 11 стрілецьких корпусів, 44 стрілецьких дивізій, 3 танкових бригади, армійська кавалерійська група з 2 кавкорпусів)
- бойові дії проти повстанців Кронштадту (до 30 тис. чоловік - (Прим.20*)
- у січні 1921р придушення так званого чапанського повстання у Чувашиї
- в 1921-22 роках велись бойові дії проти повсталих селян Карелії (Прим.11*)
- Відторгнення Північної Буковини, Бессарабії та гирла Дунаю від Румунії (літо 1940г: 34 стрілецькі дивізії, 6 кавалерійських дивізій, 11 танкових бригад, 3 бригади ПДВ, 30 корпусних і РГК артполків (Прим.20* та 12*). Угрупування складалося з 460 тис. чоловік, 12 тис. гармат та мінометів, біля 3000 танків, 2160 бойових літаків - 45 авіаполків. За іншими, неповними даними, угрупування РККА складалося з не менше 637 149 чоловік, 9 415 гармат і мінометів, 2 461 танк, 359 бронемашин, 28 056 автомашин і 2160 літаків (46 авіаполків)(Прим.20*)
- участь в невдалому встановленні радянської влади в Німеччині та Угорщині
- окупація прибалтійських країн: - на територію Естонії був введений 25-тисячний радянський воїнський контингент, в Латвію - 25-тисячний, а в Литву увійшли 20 тис. червоноармійців (Прим.8*). За іншими даними, на 01.01.40р в Естонії перебувало 20954, в Латвії - 19339, в Литві - 17762 радянських військовослужбовців, а уже 17.01.40р на територію цих держав були додатково введені 10 стрілецьких дивізій, 7 танкових бригад та ескадра Балтійського флоту (Прим.24*). Для окупації цих прибалтійських держав у 1940р було використане радянське авіаційне угрупування з 2601 бойового літака (Прим.31*)
- фактична окупація і встановлення прорадянської влади в МНР - угрупування радянських військ в Монголії на травень 1938р: 30 тис. військовослужбовців 57 особливого корпусу (36-я мотострілецька дивізія, одна механізована і дві мотоброньові бригади, окремий мотоброньовий полк, кавалерійська і авіаційна бригади, 6 автомобільних батальйонів, чисельні воєнне-будівельні і інженерні частини). Озброєння угрупуванні: 265 танків, 280 бронемашин, 107 бойових літаків, 5 тис. автомашин всіх типів (Прим.2*)
- Сталін - Чорноморському флоту РККА: "Тривожити мало-чисельний прикордонний флот морського сусіда". Що і робилося впритул до початку ВВВ шляхом постійного перебування радянських воєнних суден в територіальних водах Туреччини (Прим.7*)
МЕХАНІЗОВАНІ КОРПУСИ ПЕРШОГО ЕШЕЛОНУ НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ:
- 6-й мех.корпус. Командир генерал Хацилевич. Дислокація - Білосток. Всього танків на 17-19.06.41 - 1022, з них 114 КВ та 238 Т-34
- 2-й мех.корпус. Командир генерал Новосельський. Дислокація - Тирасполь. Всього танків на 22.06.41 - 517, з них 10 КВ, 50 Т-34
- 3-й мех.корпус. Командир генерал Еременко. Дислокація - Вільно. Всього танків на 20.06.41 - 882-976, з них 32 КВ-1, 19 КВ-2, 50 Т-34
- 4-й мех.корпус. Командир генерал А.А. Власов. Дислокація - Львів. Всього танків на 22.06.41 КВ- 39, Т 34 - 173
- 5-й мех.корпус. Командир генерал Тєрьохін. Дислокація на 22.06.41 роз'їзд 77 Бердичів - передислокація з Забайкалля. Всього танків на 06.07.41 - 974, з них 7 КВ, 10 Т-34
- 8-й мех.корпус. Командир генерал Рябишев. Дислокація - Дрогобич. Всього танків на 22.06.41 - 858-932, з них 100 Т-34
- 9-й мех.корпус Командир К. К. Рокоссовський. Дислокація - Новоград-Волинський. Всього танків на 22.06.41 - 300; КВ та Т34 немає
- 11-й мех корпус. Командир генерал Мостовенко. Дислокація - Волковиськ. Всього танків на 22.06.41 - 241 (305 - Прим.29*), з них 3 КВ, 28 Т-34
- 12-й мех.корпус. Командир генерал Шестопалов. Дислокація - Мітава, Шауляй. Всього танків на 22.06.41 - 806; КВ та Т-34 - немає
- 13-й мех.корпус. Командир генерал Ахлюстін. Дислокація - Бельськ-Підляскі. Всього танків на 22.06.41 - 295; КВ і Т-34 немає
- 14- мех.корпус. Командир генерал Оборін. Дислокація - Кобрин. Всього танків на 19.06.41 - 534; КВ і Т 34 немає
- 15-й мех корпус. Командир генерал Карпезо. Дислокація - Броди. Всього танків на 22.06.41 - 548, з них 31 КВ; Т-34 немає
- 16-й мех.корпус. Командир комдив Соколов. Дислокація - Кам’янець -Подільський. Всього танків на 22.06.41 - 680; КВ і Т-34 немає
- 19-й мех корпус Командир генерал Феклєнко. Дислокація - Бердичів. Всього танків на 22.06.41 - 450, з них 5 КВ, 9 Т-34
-22-й мех.корпус. Командир генерал Кондрусєв. Дислокація - Рівно. Всього танків на 22.06.41 - 707, з них 31 КВ
- 24-й мех.корпус. Командир генерал Чистяков. Дислокація - Проскурів (Хмельницький). Всього танків на 10.06.41 - 222; КВ і Т-34 немає
Всього танків в прикордонних округах біля 9600 шт. Серед них 250 КВ, 658 Т-34
МЕХКОРПУСИ ДРУГОГО ЕШЕЛОНУ:
- 18-й мех.корпус. Командир генерал Волох. Дислокація - Аккерман. Всього танків на 22.06.41 - 282; КВ і Т 34 немає
- 1-й мех.корпус командир генерал Романенко. Дислокація - Псков. Всього танків на 22.06.41 - 1039; КВ і Т-34 немає
- 7-й мех.корпус. Командир генерал Виноградов. Дислокація - Москва. Всього танків на 22.06.41 - 959, з них 34 КВ та 29 Т34
- 10-й мех.корпус. Командир генерал Лазарев. Дислокація - Ленінград. Всього танків на 22.06.41 - 499; КВ і Т34 - немає
- 21-й мех.корпус. Командир Лелюшенко. Дислокація - Ідриця, Моск. обл. Всього танків на 22.06.41 - 98; КВ і Т34 немає
- 23й мех.корпус. Командир генерал Мясников. Дислокація - Вороніж. Всього танків на 22.06.41 - 413; КВ і Т34 немає
- 25-й мех. корпус. Командир генерал Кривошеїн. Дислокація Харьков. Всього танків на 01.07.41. 163; КВ і Т34 немає
- 20-й мех. корпус. Командир генерал Нікітін. Дислокація - Борисов. Всього танків на 22.06.41 - 93; КВ і Т34 немає
- 17-й мех. корпус. Командир генерал Петров. Дислокація - Барановичи. Всього танків на 22.06.41 - 36 танків; КВ і Т34 немає
Всього у другому ешелоні 3300 танків. Загалом - 12 000 танків.
- 26, 27, 28, 29, 30 мех. корпуси дислокувалися в глибині СРСР.
- існували ще 21 окремих танкових дивізій (не менше 4000 танків)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - В.Бешанов "Кроваво-Красная Армия. По чьей вине?"
(Прим.2*) - А.Шишов "Разгром Японии и самурайская угроза"
(Прим.3*) - К.Черевко "Серп и молот против самурайского меча"
(Прим.4*) - А.Бармин "Соколы Троцкого"
(Прим.5*) - по материалам А.Пронина из книги М.Крушина "100 великих военных тайн"
(Прим.6*) - Э.Радзинский "Сталин. Загадки жизни и смерти"
(Прим.7*) - И.Луцкий "Море и плен. Трагедия Севастополя"
(Прим.8*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.9*) - А.Демин "Воздушные драконы Поднебесной" журнал "Авиация и время" 3\2008
(Прим.10*) - А.Широкорад "Польша. Непримиримое соседство"
(Прим.11*) - П.Аптекарь. "Советско-финские войны"
(Прим.12*) - В.Бешанов "Летающие гробы Сталина"
(Прим.13*) - В.Галин "Политэкономия войны"
(Прим.14*) - Н.Попов "Без тайн и секретов"
(Прим.15*) - С.Кузнецов "Як-1. Наш лучший истребитель 1941г"
(Прим.16*) - С.Грабовский "Новая правда о войне или новая мифология"
(Прим.17*) - В.Анфилов "Безсмертный подвиг"
(Прим.18*) - А.Медведь "Пикирующий бомбардировщик Пе-2. Пешка, ставшая ферзем"
(Прим.19*) - Л.Безымянский "Гитлер и Сталин перед схваткой"
(Прим.20*) - М.Мельтюхов "Освободительный поход Сталина"
(Прим.21*) - Б.Соколов "М.Тухачевский. Жизнь и смерть Красного маршала"
(Прим.22*) - С.Монетчиков "ФОГи и РОКСы на службе в РККА" журнал "Братишка" 12\2006
(Прим.23*) - сборник "Солдаты Великой Отечественной войны" №10
(Прим.24*) - М.Зефиров "Асы Второй мировой. Союзники люфтваффе. Эстония, Латвия, Финляндия"
(Прим.25*) - И.Горохов "Кадры решают все" журнал "Военно-исторический архив" 8\1993
(Прим.26*) - М.Коломиец "Тяжелый танк КВ-2.Сенсационные материалы о битве у Расейняя"
(Прим.27*) - Д.Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.28*) - А.Морин "Строжевые корабли типа "Ураган" сборник "Гангут" 7\2013
(Прим.29*) - "100 битв, которые изменили мир. Смоленск-1941" №149
(Прим.30*) - А.Осокин "Великая тайна Великой Отечественной. Ключи к разгадке"
(Прим.31*) - А.Степанов "Развитие советской авиации в предвоенный период. (1938г-первый период 1941г)"
(Прим.32*) - "Энциклопедия вооружений и военного костюма. 2МВ. 1939-45" (ч.3*)
(Прим.33*) - О.Грейгь "Сталин мог ударить первым"
(Прим.34*) - Ю.Соколов "Правда о Великой Отечественной войне"
(Прим.35*) - А.Кларк "План "Барбаросса". Крушение Третьего рейха. 1941-1945"
(Прим.36*) - В.Савин "Деревянная авиация профессора Немана" журнал "крылья Родины" 5\1997
(Прим.37*) - Х.Дойч "Полный справочник немецких танков и самоходніх орудий 2МВ 1939-1945гг"
(Прим.38*) - С.Платонов "Вторая мировая война. 1939-1945гг"
(Прим.39*) - Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.40*) - российские редакторские коментарии к Прим.39*