Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
Цікава е-інформація за даною темою:" Финские листовки для советских солдат", "Зимова інформаційна війна (рос)"
- "Фінів перемогти - не бозна яке завдання" - Сталін на нараді вищого комскладу 17.04.1940р (Прим.53*)
- "Мимоволі милуєшся доблесними бійцями Червоної Армії, озброєними новітніми снайперськими гвинтівками, блискучими автоматичними ручними кулеметами. Зіткнулися армії двох світів. Червона Армія — найбільш миролюбна, найбільш героїчна, могутня, оснащена передовою технікою, і армія продажного фінляндського уряду, яку капіталісти змушують брязчати зброєю. А зброя-то, скажімо відверто, старенька, зношена. На більше пороху не вистачає." (Прим.19*)
- "Наша армія є сучасною, вона буде діяти швидко, війна потребує дуже невеликих зусиль" - Жданов (Прим.37*)
- "Ми пишаємося тим, що у нас мало зброї, що іржавіє в арсеналах, мало воєнного обмундирування, що гниє і вкривається цвіллю на складах. Але у нас в Фінляндії високий рівень життя і система освіти, якою ми можемо пишатися" - Каяндер, прем'єр-міністр Фінляндії (Прим.24*)
- з доповіді маршала К.Маннергейма президенту Фінляндії 27.11.39р (за один день до початку конфлікту - прим.ред): "... ВПС, що зараз у розпорядженні, налічують лише 50% тієї кількості літаків, що потрібно за штатним розкладом, в резерві немає жодної машини ... бронетанкова техніка налічує три десятка застарілих, придбаних 20 років тому назад, після 1СВ, і навіть використаних в ній, танків і 30 сучасних легких танків "Vickers", закуплених рік назад, але дотепер не озброєних... дуже слабка за чисельністю артилерія ... з 15 дивізій три досі не мають озброєння та спорядження" (Прим.34*)
- "... командири і політпрацівники налаштовані до легкого походу проти Фінляндії" - Ворошилов у листі Сталіну 21.12.39р (Прим.50*)
- "Їх, фінів, правда, дуже мало. Захлинаючись руською кров'ю, вони повільно задкують до лінії Маннергейма" (Прим.42*)
УГРУПУВАННЯ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК:
- за сучасними російськими оцінками, радянське угрупування на початок війни: до 425 тис. чоловік, 1476 танків, 1576 гармат та мінометів, біля 1700 літаків та понад 200 кораблів (Прим.40*). На перші числа березня 1940р чисельність армії досягла 760 тис. чоловік (Прим.40*) або 750 тис. чоловік, з яких тільки піхотних 45 дивізій (Прим.51*)
- на початковому етапі війни, без урахування частин прикордонних військ, військ НКВС, сил та засобів Балтійського та Північного флотів, 30.11.39р була задіяна 21 дивізія РККА в складі 7,8,9,14 армій - 400 тис. солдат, 1476 танків, 1000 літаків, 1915 гармат. В подальшому кількість військ була збільшена до 58 дивізій РККА (Прим.6*,38*) За даними "РГВА. Коллекция. Боевая летопись ВМФ. 1917-1941г" на 16.11.39р на кордоні з Фінляндією було зосереджено 340 тис. чоловік (17 стрілецьких, 5 танкових та 2 мотострілецьких бригади), біля 2500 гармат та мінометів, понад 1300 танків і бронеавтомобілів, біля 1700 літаків проти 180 тис. фінів, приблизно 700 гармат, 270 літаків та 25 танків (Прим.26*)
- на 01.03.40р проти фінів (260 тис. чоловік, 700 гармат, 50-55 танків (в основному трофейних радянських) та 160 літаків діяло понад 1 млн. радянських військовослужбовців, 9,5 тис. гармат та мінометів, 3500 танків і більше 3 тис. літаків (Прим.26*) або, за даними західних істориків, 1,2 млн. військовослужбовців у складі 45 дивізій, 1,5 тис. танків та 3 літаків (Прим.54*). При цьому угрупування радянських військ з часом додалися 34 стрілецьких та 2 кавалерійських дивізії, 2 танкові і 3 авіадесантні бригади, 30 окремих лижних батальйонів (Прим.26*). За іншими даними, наприкінці війни на фінському фронті було 55 стрілецьких дивізій, 4 кавалерійські та мотокавалерійські дивізії, 8 танкових бригад і 3 авіадесантні бригади РККА з 4 тис. танків та 3 тис. літаків (Прим.53*)
- проти фінів діяли 4 бронепоїзди (1-й окремий дивізіон і 45-й легкий бронепоїзд) (Прим.11*) За іншими даними, були задіяні 1-й та 8-й дивізіони бронепоїздів, а також легкий бронепоїзд №16, важкий бронепоїзд №21 і бронєдрезина ДТР (Прим.27*)
- від Балтійського флоту були задіяні: флотська стрілецька бригада в якості вірогідного десанту, загін супроводження, батальйон лижників, а також залізничні флотські батареї (Прим.21*)
- на початок лютого 1940р було сформовано 77 окремих лижних батальйонів та 28 лижних ескадронів, з яких 54 загони знаходилися у діючій проти фінів РККА, а інші дислокувалися у пунктах зосередження або навчальних центрах. Окрім того, у 1940р кілька лижних частин було створено БФ, а на фронті 9-ї армії почали рейдувати по фінським тилам лижники Особливого лижного загону і 7-го окремого лижного полку Фінської народної армії (Прим.52*)
- Сухопутні війська РККА, які брали участь в бойових діях:
- 7 (№1,13,35,40,29,34,39) легкотанкових бригад
- 10-а танкова бригада (озброєна важкими танками Т-28) (Прим.31*)
- 20-а танкова бригада (озброєна важкими танками Т-28) (Прим.31*), є інформація, що у складі бригади було 105 танків Т-28 - прим.ред
- 5 окремих танкових полків
- 15-а стрілецько-кулеметна бригада
- 15 окремих танкових батальйонів
- 4 хімічних танкових батальйонів
- 4 бронє-автомобільних батальйони
- лижна бригада
- 1-й та 8-й окремий дивізіон бронепоїздів, легкий бронепоїзд №16, важкий бронепоїзд №21, бронедрезина ДТР
- 53:
(№4,7,8,11,14,17,18,21,24,37,42,43,44,49,50,51,52,54,56,60,62,70,72,75,80,84,86,87,88,90,91,95,97,100,104,113,119,122,123,128,131,136,138,139,142,144,150,155,163,164,168, 172,173) стрілецькі дивізії
- 3 (№9,24,25) моторизовані кавалерійські дивізії, 28-й кавалерійський полк
- 42 окремих артилерійських полки
- 3 окремих артилерійських дивізіони
- 3 доповнених окремих полки і 4 окремих батальйони
- 21 шляхо-будівельний полк
- 9 окремих прикордонних полків НКВС (Прим.27*)
ФІНСЬКІ ЗС:
- чисельність населення Фінляндії у 1939р не перевищувала 4 млн. чоловік, що дозволяло створити армію з 16 дивізій, але через брак грошей армія складалася з 9 дивізій і можливості створити ще 3 додаткові після початку війни. Фінська армія складалася з трьох компонентів: невеликого кістяка професійних офіцерів та унтер-офіцерів, навколо яких з щорічно призиваємих новобранців створювався другий компонент - армія мирного часу. Після проходження служби демобілізовані солдати зараховувалися у резерв - третій компонент армії (Прим.54*)
- перші воєнні приготування почалися в Фінляндії наприкінці серпня 1939р: 13-30.11.39г була проведена загальна мобілізація, в наслідок чого її збройні сили, які у мирний час становили 30 тис. чоловік, були доведені до 600 тис, серед яких було призвано 200 тис. членів воєнізованої організації "Шюцкор" та 80 тис. жінок - членів "Латта Сваард", допоміжної організації "Шюцкора", які служили у тилових частинах, що дозволило вивільнити додаткове число бійців для фронту. За оцінкою німецького воєнного історика К.Тіппельскірха, у бойових частинах фінської армії нараховувалося понад 300 тис. чоловік (Прим.53*). За сучасними російськими оцінками, на початок війни фінські ЗС разом з підготовленими резервами складали до 600 тис, 900 гармат, біля 270 літаків та 29 кораблів (Прим.40*). За іншими даними було 10 піхотних дивізій, 4 піхотні бригади, 1 окремий піхотний полк – 265 тис. солдат, 534 гармати (без урахування берегових батарей), 64 танка і 270 літаків, в тилу поспіхом формувалися ще 2 піхотні дивізії (Прим.38*). Ще за іншими даними, на початок війни 360 тис. чоловік: 33 тис. регулярної фінської армії, 127 тис. (9 дивізій) територіальних військ і ще по 100 тис. чоловік в Національній гвардії і у армійському резерві (Прим.51*). Ще є не задокументовані дані про 31 піхотний батальйон, кавалерійську бригаду та 500 тисяч резервістів
- на 01.03.40р у фінській армії було 260 тис. чоловік, 700 гармат, 50-55 танків (в основному трофейних радянських) і 160 літаків
- на 12.03.40р - останній день війни Фінляндія могла виставити додатково 14 батальйонів резервістів, які проходили підготовку (Прим.34*)
"ЛІНІЯ МАННЕРГЕЙМА":
- перегороджувала Карельський перешийок довжиною 140 км, сягала у глибину на 90 км та складалася з 18 вузлів оборони, що включали в себе біля 2000 деревно - земляних укріплень (ДЗОТ), 300 довготермінових кам'яно - бетонних споруд (ДОТ), протитанкові і протипіхотні споруди. Всього було 160 бетонних споруд. Головна оборонна смуга (90 км) нараховувала 210 ДОТів і 546 ДЗОТів, з яких 128 були кулеметними і 8 артилерійськими (не знаходилися на головному напрямку удару радянських військ). З цих 134 захисних споруд бетонними були 66 ДОТів, з яких, у свою чергу, 44 вогневі споруди були застарілої конструкції, так як мали тільки фронтальне розміщення вогневих засобів, які легко прямим наведенням знищувалися танками і артилерією і були одно-кулеметними по складу озброєння. Ці доти 1920-24 років спорудження ("лінія Енкеля") відрізнялися практично повною відсутністю гнучкої сталевої арматури, невисокою якістю бетону і великим обсягом наповнювача: піску, гравію і каміння. Сучасні Доти ("мільйонники") не були проблемою для вогню важкої артилерії. Озброєння цих Дотів складали кулемети і лише під кінець війни їх додатково підсилили гарматами 37мм гарматами "Bofors" та протитанковими рушницями "Boys". Гарнізон таких ДОТів нараховував 40-60 чоловік. Безпосередньо в зоні бойового контакту з радянськими військами знаходилося 55 ДОТів, 14 укриттів і 3 піхотні позиції, половина з яких були застарілими спорудами 1920-24рр побудови.
Вдовж головної лінії оборони "лінії Маннергейма" знаходилися 136 км протитанкових перешкод і 330 км дротових загороджень. Протитанкові надовби в ході війни виказали свою низьку стійкість проти ударів середніх танків Т-26, так як були розраховані на застосування проти легких танків "Renault", а іноді і просто зсувалися Т-26 в бік. Для знищення одного надовбу було достатньо одного попадання бронебійного 45мм снаряду. Ще 26 ДОТів і 31 ДЗОТ були споруджені на тиловій захисній стрічці і на позиції під Виборгом. (Прим.7*). За іншими даними, лінія Маннергейма складалася з 12 гарматних і 60 кулеметних бетонних бункерів, що витримували не менше трьох прямих попадань 150мм снарядів, 606 кулеметних гнізд та 804 бетонних бліндажів (Прим.37*)
- "Лінія Маннергейма" завдяки своїй очевидній слабкості не йшла ні в яке порівняння з "лінією Мажино" (Прим.7* і 54*), "лінією Сталіна", "лінією Зігфріда", чеською "Хранічкою" або "Ебен-Емаєлем". Ближчий до фінів радянський Карельський укріпрайон (частина "лінії Сталіна") був більш якісно і кількісно озброєним і обладнаним, ніж "лінія Маннергейма" (Прим.7*) Щільність укріплень лінії Маннергейма була приблизно в 10 раз нижче, ніж на лінії "Мажино" у Франції (Прим.20*)
- проблему для наступаючих радянських військ становили ДОТи з фланговим розташуванням кулеметів, тобто по фронту до противника приходилась глуха бетонна коробка, яку радянські артилеристи розбивали прямими попаданнями за допомогою 8-140 100 кг бронебійних снарядів 203мм чи 280мм гаубиць (Прим.7*)
- захисників "лінії Маннергейма" безпосередньо перед проривом війська 7-ї і 13-ї армій перевищували за чисельністю у 4,5 рази, за артилерією - у 9,5 рази, за авіацією - у 7 разів, за танками - більше, ніж у 100 разів. За іншими даними, перевага радянських військ на головному напрямку удару на Карельському перешийку 01.03.40р складало: в особовому складі 6,5:1, артилерії - 14:1, в авіації - 20:1 і абсолютна перевага - в танках (Прим.26*)
- 15.01.40р 140 тис. радянських військовослужбовців невдало атакували лінію Маннергейма. Щоденно радянська артилерія витрачала 10-12 тис. снарядів по ній (Прим.20* та 21*) 14.02.1940р відбувся черговий генеральний штурм, під час якого був скинутий на лінію Маннергейма 10 тис. десант (тільки 2 тис. залишилися в живих) (Прим.18*)
- під час підготовки до останнього генерального наступу було витрачено 647 тис. снарядів (Прим.21*)
- на лінію Маннергейма бомбардувальниками ДБ-3 з пікірування скидалися бомби ФАБ-500, ФАБ-1000 і бетонобійні бомби БРАБ вагою 500 та 1000 кг. (Прим.23*)
- на 01.03.40р проти фінів діяло понад 1 млн. радянських військовослужбовців, 9,5 тис. гармат та мінометів, 3500 танків і понад 3 тис. літаків (Прим.26*)
- для руйнування укріпленої лінії Маннергейма радянські артилеристи використовували 250мм мортири системи Шнайдера (Прим.10*)
- всього, за радянськими даними, на всьому протязі радянсько-фінського фронту, фінами було обладнано 386 км. мінних загороджень (на 1км фронту приходилося 3 км мінних полів глибиною до 30 метрів), 220 км дротяних загороджень, 80 км ескарпів і протитанкових ровів, 50 км протитанкових надовбів (Прим.45*)
- 10 днів продовжувалася артпідготовка перед генеральним штурмом лінії Маннергейма - щодня для цього витрачалося 2 тис. снарядів (Прим.51*)
РАДЯНСЬКА АРТИЛЕРІЯ:
- 40 окремих артилерійських полків (серед яких 4 корпусних важких артполки та 15 артполків Резерву Головного Командування) і 5 окремих артилерійських дивізіонів великої потужності Резерву Головного Командування (Прим.27*)
- 19-а ОЖДАБ (окрема залізнична артилерійська батарея), озброєна 4 далекобійними 180мм артилерійськими установками, кожна з яких була встановлена на залізничному артилерійському транспортері (Прим.39*)
ФІНСЬКА АРТИЛЕРІЯ:
- переважна більшість гармат, що стояли на озброєнні в 1940р, було зразками, створеними до 1СВ. Також значна кількість гармат була зразка кінця 19 сторіччя (Прим.27*)
- кожна фінська дивізія мала по штату 18 81-мм мінометів, у той час як замовлення на 120-мм міномети так і залишився невиконаним. На озброєнні дивізії знаходилося 36 артилерійських гармат, випущених ще до 1918р, запас боєприпасів становив 640 снарядів на гармату, і навіть наприкінці війни внутрішнє виробництво снарядів не перевищувало 3500 снарядів на день. На всю армію було всього 112 протитанкових 37-мм гармат, зенітної артилерії не було, так як наявні 100 зенітних гармат призначалися для оборони міст (Прим.54*)
- фіни мали на початку війни 100 37мм протитанкових гармат. 235 (123 отримали в ході війни - Прим.38*) 37мм шведських гармат "Bofors" (пробивала на відстані 500м броню будь-якого радянського танка???). 22 25мм французьких протитанкових гармат, 57 з 123 захоплених радянських 45мм протитанкових гармат, 113 протитанкових рушниць (Прим.14* та 38*). За іншими даними, на 26.11.39р було 75 37мм ПТГ "Bofors" і 14 37мм російських ПТГ зразка 1915р (моделі Розенберга і Обухівського заводу). 18.02.40р почали поступати 25мм французьких ПТГ Гочкіса, яких до закінчення війни було поставлено 30 штук (Прим.48*)
- Англія надала 75 протитанкових гармат і 200 кулеметів (Прим.14*)
- на 09.12.39р фіни отримали від Німеччини лише 50 з запланованих 134 зенітних гармат через протест СРСР (Прим.18*)
- 2 бронепоїзди наносили удари тільки з закритих позицій (Прим.38*)
- фінська ППО: 122 зенітних гармат калібрів 20-76мм та 141 зенітний кулемет (Прим.21*). За іншими даними, на 30.11.39р було 125 зенітних гармат, 141 зенітний кулемет, 16 прожекторів та 8 акустичних установок (Прим.37*). Ще за іншими даними, на 30.11.39р було 34 20мм зенітних автомата (в основному німецькі "Ерлікон" і кілька шведських БСВ м\38), 64 шведських 40мм зенітних автомата "Bofors" м\38, 28 76мм зенітних гармат "Bofors" і "Віккерс", кілька руських 76мм зенітних гармат зрз.1915р і 187 зенітних кулеметів різних систем (Прим.49*)
- наприкінці листопаду 1939р фінське ППО мало 5 зенітних гармат (Прим.53*)
- на 1 збитий радянський літак приходилося в середньому 54 постріли зенітної гармати або 200 пострілів з автоматичної зброї (Прим.34*)
- артилерійські трофеї фінів: 32 76мм гармати зрз. 1902\30р, 37 76мм гармат зрз.1936р, 46 полкових 76мм гармат, 4 гірських гармати, 35 122мм та 14 152мм гаубиць (Прим.26*)
ТАНКОВІ ЧАСТИНИ РККА, ЩО ВОЮВАЛИ ПРОТИ ФІНІВ:
- танковий корпус, 1 важка і 4 легкі танкові бригади, 20 окремих танкових батальйонів. Всього на початок бойових дій 30.11.39р нараховувалося 108 Т-28, 956 БТ, 848 Т-26, 435 Т-37\38, 344 бронеавтомобіля. В ході війни було додана ще одна легка танкова бригада і значна кількість окремих танкових батальйонів, а у діючих частинах замість легких танків, що вийшли з ладу, поставлялися танки Т-26. В цей же час було направлено на фронт 5 автоброньових батальйонів (245 бронеавтомобілів). На додаток: ще було 15 саперних танків СТ-26, 376 вогнеметних танків на базі Т-26 (5 окремих вогнеметних танкових батальйонів), окремий батальйон телекеруємих танків на базі Т-26 і спеціальна танкова рота телекерованих танків на базі Т-26, 2 бронепоїзда, мотоброневагон, бронедрезина і 6 бронеавтомобілів для пересування по залізниці. За іншими даними, вогнеметно-хімічних танків було 446 одиниць, 124 з них згодом були втрачені, 24 з яких остаточно (Прим.38*)
- з 30.11.39-13.03.40рр проти фінів було задіяно 640 бронеавтомобілів, з яких до 420 середніх і понад 200 легких - підсумкові дані втрат автором не надані (Прим.36*)
На 01.02.1940р у військах було 1331 Т-26, Т-28, БТ, 228 Т-37\38 і Т-27, 357 бронемашин. З 01.02 по 25.02.40г було втрачено 1158 бойових машин (746 бойові втрати і 411 з технічних причин)
- на початок другого етапу війни у лютому 1940р проти фінів був зосереджений 1331 танк Т-26, Т-28, БТ, 227 Т-37\38, Т-27 та 257 бронеавтомобілів. Кількість танкових частин збільшилася за рахунок танкових батальйонів стрілецьких дивізій, кількість яких зросла до 20. На початок штурму лінії Маннергейма було 1740 Т-26, Т-28, БТ, 270 Т-27, Т-37, Т-38 та 463 бронеавтомобіля - збільшення відбулося через додаткове прибуття 29-ї танкової бригади, 7 легко-танкових полків і 5 бронебатальйонів (Прим.38*). В ході прориву "лінії Маннергейма" було втрачено 912 танків, з них 294 з технічних причин. Всього за цю війну було втрачено тільки на Карельському перешийку: 3178 танків (1903 - бойові втрати і 1275 - з технічних причин). За весь час війни в бойових діях на інших напрямках: Мурманському напрямку, у боях північніше Ладозького озера, в смузі дій 9-ї армії було втрачено; 103 Т-26, 65 Т-37\38, 26 вогнеметних танків, 32 бронеавтомобілів. Окремі втрати 34-ї танкової бригади - 117 танків БТ-5, БТ-7, ХТ-26, 25 бронеавтомобілів.
- за підсумками війни автобронетанкові війська РККА безповоротно втратили в боях з противником 650 танків, біля 1800 було підбито, а більше 1500 вийшли з ладу з технічних причин. При цьому треба враховувати, що більшість танків, що діяли на фронті, перенесли не один ремонт в польових та заводських умовах. В якості трофеїв фіни захопили 131 танк (Прим.20*,21*). За іншими даними, з 30.11.39 по 01.02.40р втрати РККА склали 1110 танків, з них 540 в боях і 570 - по технічним причинам, в той час, як у період 01-25.02.1940р було втрачено 1158 бойових машин, з яких 746 бойові і 411 - технічні втрати. За весь період бойових дій (30.11.39-15.03.40рр) було втрачено 3178 танків, з них 1903 склали бойові втрати, а 1275 - втрати за технічними причинами (Прим.38*,44*). За фінськими даними, з 3200 радянських танків їм вдалося знищити або захопити 1600 машин (Прим.53*)
ФІНСЬКІ ТАНКОВІ ЧАСТИНИ:
- трофеями фінів в 1940р стали 10 радянських бронеавтомобілів БА-6 та один БА-3 (Прим.29*)
- 167 радянських танків, 21 бронеавтомобіль семи типів (за фінськими даними, було приведено до ладу 14 середніх і 11 легких бронеавтомобілів: 1 БА-27М, 1 Д-8, 1 ФАИ-М, 1 БА-3М, 2 БА-6, 9 БА-20 та 10 БА-10 - Прим.36*) і 56 тягачів "Комсомолець" змогли після ремонту поповнити фінські танкові війська за результатами зимової війни (Прим.32*). За іншими даними, фінами було захоплено 162 одиниці радянської БТТ, з яких потім брали участь в боях на боці фінів 34 Т-26, 6 ХТ-26, 2 Т-28, 42 Т-37\38, 22 бронеавтомобіля, 56 тягачів "Комсомолець". З підбитих радянських танків знімалися башти (встановлювалися пізніше в якості довгострокових вогневих точок), рації, боєкомплект і інструмент, а самі танки приводилися у непридатний для подальшого відновлення стан (Прим.2*,38*). За фінським даними серед захопленої радянської БТТ зокрема опинилися 114 танків Т-26, 7 танків Т-28 та близько 200 артилерійських тягачів Т-20 "Комсомолець", відновити яких вдалося значно менше
- за підсумками війни фіни безповоротно втратили 27 танків (Прим.20*)
- на жодному фінському танку не було радіостанцій (Прим.21*)
РАДЯНСЬКІ ВПС ПРОТИ ФІНІВ:
- на березень 1940р радянське авіаційне угрупування становило 3253 літаки - 56 полків або 39% всієї авіації ВПС РККА. Всього проти фінів на завершальному етапі війни діяло біля 5000 літаків ВПС РККА, ВПС ВМФ, ГУ ГВФ та ГУСМП (Прим.49*)
- в бойових діях брали участь 5 полків дальніх бомбардувальників (6-й, 7-й, 21-й, 42-й і 53-й ДБАП), 1 мінно-торпедний полк морської авіації Балтійського флоту та 84-й авіаполк спеціального призначення, озброєні літаками ДБ-3 (Прим.28*)
- 225 бомбардувальників ДБ, винищувачі: 365 И-15, 427 И-16, 578 И-153. Трофеями фінів стали 8 И-153 і 5 бомбардувальників ДБ. Було втрачено 74 бомбардувальника ДБ.
- на початку війни по Фінляндії наносили удари 551 бомбардувальник СБ. В подальшому кількість СБ зросла вдвічі. До бомбардування фінів залучалися також і цивільні радянські літаки - група Мазурука ("Главсевморпуть") на цивільних аналогах ТБ-3 і СБ та "авіагрупа особливого призначення" на ПС-40 (цивільний варіант СБ) з складу ГВФ (окрема ескадрилья у складі бомбардувального полку) (Прим.1*)
- за кількістю радянські ВПС, що використовувалися проти фінів, перевищували фінські ВПС у 10-12 разів
- радянські бомбардувальники скинули на фінів 25646 тон бомб, фінські - 184 тони. За іншими, фінськими даними, на Фінляндію було скинуто біля 150 тис. фугасних та запалювальних бомб загальною вагою 75 тис. тон, якими було вбито біля 700 цивільних осіб та вдвоє більше поранено (Прим.34*)
- в результаті 643 бомбардувань фінських 207 об'єктів (з них - 24 мирні об'єкти) радянська авіація скинула 20 тис. бомб (прим.18*)
- радянські пілоти здійснили 100970 бойових вильотів проти 5963 вильотів фінів (Прим.9*), серед яких 7043 - бомбардувальниками ТБ-3 і 2085 - бомбардувальниками ДБ-3 (Прим.56*)
- радянська авіація застосовувала термітні бомби-контейнери з 100 термічними фосфорними кульками в кожному (Прим.18*)
- задіяні ВПС Балтійського флоту: 1 бомбардувальна, 1 мішана та 1 винищувальна авіабригади в складі яких 1 бомбардувальний, 1 мінно-торпедний, 2 винищувальних авіаполки і 4 морських розвідувальних ескадрильї (Прим.21*)
- 149 літаків радянської цивільної авіації прийняли участь у бойових діях, зокрема: скидання продовольстві та боєприпасів оточеним частинам, допомога за вимушеної посадки на ворожій території потерпілим аварію літакам ВПС, 1710 рейсів у тил ворога - скинуто 12 млн. листівок (Прим.49*)
ВПС ФІНЛЯНДІЇ:
- якщо на початку війни фінські ВПС мали 96 літаків (Прим.34*,53*,54*), то згодом загальна кількість в ході війни досягла 287 літаків, з яких 162 (167 - Прим.53*) винищувача. За фінськими даними, втрати склали 61 літак або 21% від всієї їхньої кількості (Прим.34*,53*). За іншими даними, фіни визнали втрату 67 власних літаків (з них 21 - збиті в боях), 69 машин були серйозно пошкоджені, загинуло 304 пілота, 90 пропало без вісти, 105 поранено
- 145 (з них - 114 боєздатних): 6 Blackburn "Ripon" (поплавковий варіант), 30 Fokker CX, 39 винищувачів Fokker - D21, 7 розвідників Fokker CV-E, 5 Junkers К-43 (поплавковий варіант), 9 Gloster "Gamecock-II", 10 винищувачів Bristol "Bulldog" 4А, 14 Bristol "Blenheim" Мк1, 3 Avro "Anson" Мк1, 19 навчально-тренувальних літаків. (Прим.37*). Шведи в ході боїв поставили 14 "Gladiator" (біплан), 3 Fokker CV-Е, транспортний літак "Douglas DС-2", перероблений в нічний бомбардувальник; з Голландії 2 поплавкових біплана Fк-52 (Прим.55*), з Франції надійшли - 30 винищувачів "Morane-Saulnier" МS-406C1, з Італії - 35 "Fiat" - G50, з Англії - 10 Bristol "Blenheim" Мк4 та 12 Bristol "Blenheim" Мк1, 12 "Lisander", 11 "Hurricane", 30 "Gladiator" (Прим.5*)
- з поставлених з-за кордону літаків прийняло участь в боях біля 100
- жодний з фінських літаків не мав ніяких шансів проти И-16 та И-153
- трофейні радянські літаки; 5 И-15бис, 1 И-16, 8 И-153, 5 ДБ-3, 6 СБ. За іншими, радянськими даними, фінськими трофеями стали 20 радянських бомбардувальників СБ (Прим.33*). З відремонтованих радянських трофеїв фіни змогли уже в ході цієї війни використати в своїх ВПС 6 И-16, 8 И-153 (з 8 лише 5 - 46*), 4 СБ та 5 ДБ-3М (Прим.37*)
ВМС СРСР, ЩО ВОЮВАЛИ ПРОТИ ФІНЛЯНДІЇ
- проти фінів діяли 158 радянських кораблів і 45 підводних човнів, а також морська авіація Балтійського та Північного флотів.
- сили Балтійського флоту, що браи участь проти фінів - лінкори "Марат", "Октябрьская революция", лідери "Ленінград", "Мінськ", есмінці "Стерегущий", "Володарський", "Енгельс", "К.Маркс", "Ленін", 5 СКР ("Вихрь", "Туча", "Пурга", "Буря"), 4 тральщика, 6 СКА, дивізіон канонерок (Прим.6*), мінний загороджувач "Марті", 33 підводних човни (Прим.16*), канонерка "Красное знамя" (Прим.16* та 35*)
- сили Північного флоту: 7 есмінців ("К.Лібкнехт", "Грозний", "Громкий", "В.Куйбишев"), 19 підводних човнів (з них 6 - малі), 16 сторожовиків, 1 канонерка, 8 тральників і 1 мережевий та 2 мінних загороджувача ("Мурман" і "Пушкін")2 авіаполки і окрема ескадрилья (Прим.21*)
- окрім того до складу Північного флоту, що діяли проти фінів, було мобілізовано і переобладнано з риболовецьких траулерів 6 тральників: "Северный", "Гольфстрим", "Красный онежанин", "Мудьюджанин", "Ненец", "Колгуевец" та 7 допоміжних сторожових кораблів: "Торос", Туман", "Прилив", "Штиль", "Муссон", "Град", "Мгла" (Прим.13*)
ФІНСЬКІ ВМС:
- загальна чисельність фінських ВМС: 33 тис. чоловік, з них 13 тис. безпосередньо на флоті, ще 9 тис. в окремих піхотних батальйонах і ротах берегової охорони. Основу ж берегової охорони склали 3 окремих полки і 2 окремих дивізіони, що включали в себе стаціонарні берегові артбатареї калібрів 152, 354 і 305мм та проти-десантні батареї калібрів 70 і 152 мм на мисах і острова (Прим.21*)
Ще трохи інформації для роздумів:
- напередодні війни фінська армія мала запас набоїв на 2 місяця, 81-міліметрових мін - на 22 дні, 76-міліметрових снарядів - на 21 день, снарядів для 122-міліметрових гаубиць - на 24 дні, снарядів важкої артилерії (від 152 мм і вище) - на 19 днів, пального та мастил - на 2 місяця, авіаційного пального - на 1 місяць (Прим.53*)- 1 автомат "Suomi" за штатом на 1941р приходився на відділення і 10 одиниць на піхотну роту (Прим.4*)
- автомат ППД-34 з грудня 1939р знову (після тимчасової консервації з 1936р) поставлявся на озброєння радянських підрозділів, що воювали проти фінів
- 70 тис. пляшок з запалювальною сумішшю було виготовлено фінами в ході війни (Прим.18*). Саме завдяки ним було знищено майже 500 з 1919 знищених радянських танків.
- основна стрілецька зброя радянських і фінських солдат - гвинтівка Мосіна (трилінійка)
- вперше 100 "наркомівських" грам горілки стали видавати у другій половині фінської війни (Прим.14*)
- існував наказ, згідно якого радянські військовослужбовці під час фінської війни могли відправляти додому реквізовані у фінів речі (Прим.18*)
- фінським артилеристам доводилося користуватися старими снарядами, виготовленими до 1917р - іноді понад 1\3 снарядів не вибухали (Прим.53*)
ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА ДОПОМОГА ФІНАМ:
- за сучасними російськими оцінками, в ході війни західні країни (в основному Англія і Франція - Прим.54*) передали Фінляндії 350 літаків, 500 гармат, понад 6000 кулеметів, понад 2,5 млн. снарядів (Прим.40*,54*), 650 тис. ручних гранат, 160 млн. набоїв (Прим.54*). Так, на долю Англії, Франції і Швеції приходиться 191 літак, 28 танків і тракторів, 223 польових і морських гармат і гаубиць, 100 мінометів 81-мм калібру, 120 протитанкових гармат та 200 протитанкових рушниць, 166 зенітних гармат (Прим.53*)
- загальна чисельність добровольців з 26 країн склала 11500 чоловік (Прим.34*,40*,53*,54*), так з Швеції прибуло 8000 (8042 - Прим.39* або 8500 - Прим.53*) чоловік, з Норвегії - 725, з Данії - 800, по батальйону з Угорщини і США. Більшість прибули на завершальному етапі війни і прийняти участь у бойових діях не встигли (Прим.34*)
- загальна кількість іноземних добровольців у фінській армії за радянськими оцінками 1974р складала 11.2 тисяч чоловік (Прим.8*), з них 8 тис. шведів і біля 2 тис. естонців (Прим.26*)
- за даними радянської розвідки наприкінці війни були сформовані 2 шведські, норвезька і данська бригади, естонській легіон та італо-угорський батальйон (Прим.26*)
- тільки 2 шведських батальйони (Прим.26*,54*) та 2 артилерійські батареї добровольців прийняли участь в наземних боях, інші замінили собою фінських цивільних фахівців (Прим.26*)
- зі слів В.Таннера, президент Франції 12.03.40р заявив, що Франція спрямувала в допомогу воюючій Фінляндії 145 літаків, 496 гармат, 5 тис. кулеметів, 400 тис. гвинтівок і 20 млн. патронів. В свою чергу, Чемберлен 19.03.1940р заявив про відправлення з Англії у Фінляндію 101 літака, 114 гармат, 185 тис. снарядів, 200 птг, 100 кулеметів, 15700 авіабомб і 50 тис. газових снарядів (Прим.31*)
- з Швеції було отримано 84 тис. гвинтівок та карабінів, 75 птг, 92 польових і 104 зенітних гармат, 32 літаки, 50 радіостанцій, 45,5 млн. патронів, майже 200 тис. снарядів (Прим.26*). За іншими даними, Швеція поставила 80 тис. гвинтівок, 85 птг, 104 зенітних та 112 польових гармат (Прим.54*)
- Франція передала Фінляндії 30 винищувачів МС.406С1 "Моран-Солн’є" (Прим.41*), Англія - сотню винищувачів та розвідників, біля 20 бомбардувальників "Blenheim", Швеція: 80 тис. гвинтівок, 500 одиниць автоматичної зброї, 85 протитанкових гармат, 112 польових гармат та гаубиць, 104 зенітних гармат, 0,5 млн. набоїв, 0,3 млн. снарядів, 25 літаків, шинельне сукно і бензин; Італія - 30 літаків і партію зенітних гармат (Прим.34*)
- всього фінами отримано 38 американських "Bruster B-239", 42 англійських "Gloster-Gladiator" та 22 "Bristopl-Blenheim", 32 італійських "Fiat G50", 10 "Hurricane" і 30 французьких "Моран-Солн'є" (Прим.26*)
- з поставлених з-за кордону літаків прийняло участь в боях біля 100
- 11.01.40р до Фінляндії прибули 29 шведських льотчиків-добровольців (2 загинули і 2 потрапили в полон) з "Авіафлотилії Ф-19" у складі 4 бомбардувальників "Харт" Мк-2 та 12 винищувачів "Gladiator" J8. Їх загальні втрати - 25%, матеріальної частини (Прим.25* і 26*)
- український добровольчий підрозділ Ю.Горліс-Горського у складі фінської армії було створено наприкінці січня 1940р, його чисельність досягала майже полку (за різними оцінками чисельний склад налічував від 450 бійців у січні 1940р до 850 у березні того ж року)
ВТРАТИ:
- згідно підсумкових донесень на 15.03.1940р за 105 днів фінської війни втрати радянських військ склали 333084 чоловік, з них загинули - 65384 чоловік, пропали без вісті - 19610 чоловік (з них 5468 чоловік попало в полон), поранено, контужено, отримали опіки - 186584 чоловік, обморожено - 1892. Всього незворотні втрати склали 95348 чоловік (Прим.8*). Згідно уточненим на 1995р даним незворотні втрати склали 126875 чоловік, з яких 5468 полонені, 87506 були вбиті чи померли від ран, до них також треба додати 33901 чоловік, які раніше вважалися зниклими без вісті (Прим.21*). Сучасна російська оцінка незворотних втрат: 126875 радянських військовослужбовця проти 48243 фінських (Прим.40*)
- втрати СРСР згідно сучасних уточнених даних: біля 150 тис. вбитих, зниклих без вісті - 17 тис, 325 тис. обморожених, 43575 поранених, контужених, 6 тис. полонених. За іншими даними, були розбиті 7 радянських дивізій, а загальні втрати РККА склали 143 тис. загиблими та померлими, 40 тис. зниклими без вісті і 256 тис. поранених (Прим.5*). Фінська оцінка радянських втрат збігається з оцінкою німецької воєнної розвідки, яка у 1942р оцінювала радянські втрати у "зимовій війні" у 430 тис. вбитих та інвалідів, де на вбитих приходиться близько 1\2 (Прим.53*)
Втрати фінів згідно сучасних уточнених даних: 19576 вбитих, 4101 зниклих без вісті, 43575 обморожених, поранених, контужених (10 тис. з них стали інвалідами - Прим.53*), 875-1000 полонених. За іншими даними фінські втрати склали 22 830 (23,5 тис. - Прим.53*) вбитих та померлих від ран і в полоні військовослужбовців. Ще, за іншими даними, фінів загинуло 25 тис. та 45 тис. було поранено (Прим.51*). В полон потрапило 876 (понад 1 тис. - Прим.53*) чоловік, з яких 13 померли, а 20 залишилися в СРСР. Окрім того, загинуло 1029 (Прим.20*,21*) або, за іншими даними, 646 (Прим.53*) цивільних осіб
- жоден з 5468 радянських військовополонених, яких було повернуто в обмін на 986 полонених фінів, потім не повернувся живим з Южського спеціального концтабору, а їхні сім'ї протягом 1940р були виселені з великих міст (Прим.14*,21*). 98 радянських військовополонених прийняли рішення залишитися в Фінляндії. За іншими даними, фіни повернули 5572 полонених червоноармійця, з яких радянські воєнні трибунали 350 засудили до розстрілу, 4354 колишніх бранців відправили в табори на строк від 4 до 8 років. 180 радянських полонених відмовилися повертатися в СРСР; Багато разів цитована цифра 5468 радянських військовополонених, які повернулися з фінського полону, нічого не говорить про загальну кількість радянських у цій війні, як і про кількість померлих та загиблих у фінському полоні. Більше, ніж упевнений у існуванні цих даних у фінських джерелах, що оприлюднюються для широкого загалу дотепер, як і невідома до сьогодні доля 20 тис. без вісті зниклих тоді військовиків РККА - прим.ред.
- згідно офіційних даних тільки обмороженими РККА втратила 132,2 тисячі чоловік (Прим.12*)
- дотепер не встановлені прізвища всіх загиблих радянських військовослужбовців, так як багато з них (20–25 тис.) не були облікованими у книгах втрат, що зберігаються в фондах Російського державного військового архіву в Москві
- підводний човен Балтійського флоту "С-2" загинув у 1939р на фінських мінних загородженнях (Прим.15*)
- безглуздий та безрезультатний штурм Виборгу, виконаний за кілька годин до вступу в силу підписаного 12.03.1940р Московського мирного договору, за яким Виборг і так відходив до СРСР разом з усім Карельським перешийком, вартував сотень життів (Прим.20*)
- в середині лютого 1940р з 600 військовиків 9-го окремого лижного батальйону до своїх вийшли одиниці. Згідно воєнному зведенню, під фінським м.Кухмо загалом вбито 270 та зникло без вісті 233 чоловік
- згідно фінським даним ними було збито 650 (725 - Прим.53*) радянських літаків, з них 240 бомбардувальників було збито 120 фінськими льотчиками (Прим.20*) або лише 207 збитих радянських літаків було на рахунку фінських авіаторів (Прим.26*). За даними західних істориків, втрати радянських ВПС становили 800 літаків (Прим.54*), з них втрати ДА ВПС: 49 бомбардувальників ДБ-3 та 16 бомбардувальників ТБ-3 (Прим.56*). Ще за іншими даними втрати склали: 597 літаків (684 - з урахуванням ВПС БФ - Прим.20*) або 640-650 (Прим.49*), з яких було збито 226 літаків, 182 літаки розбились в аваріях, 74 зникли без вісті, 191 вийшов з ладу з технічних причин, 106 вимагали довготривалого ремонту (Прим.21*). За фінськими даними, їхніми винищувачами і зенітною артилерією було знищено 725 радянських літаків (Прим.53*), зокрема 240 бомбардувальників були збиті 120 фінськими пілотами (Прим.20*)
ДЕЯКІ ФАКТИ В ТЕМУ:
- у 1938р Фінляндія мала 3 піхотних дивізії, кавалерійську бригаду і 3 єгерських батальйони (Прим.26*)
- у 1944р фінську оборону на Карельському перешийку проривали 260 тис. радянських військовослужбовців за підтримки 5,5 тис. гармат, 900 реактивних мінометів, понад 600 танків і 700 літаків проти 100 тис. фінів, 960 гармат та мінометів, 110 танків і 200 літаків (Прим.26*)
- порівняльні характеристики фінської та радянської піхотних дивізій в 1939-40рр: чисельний склад фінської дивізії - 14200 чоловік, радянської - 17500. В радянській пд було два артполки (у фінській - один), танковий батальйон з 40-50 танків (в фінській - жодного), один протитанковий дивізіон (в фінській - жодного) і одна рота ППО (в фінській - жодної) За кількістю автоматів і мінометів радянська пд вдвоє, а за кількістю артилерії - втроє перевищувала фінську (Прим.34*)
- добровольці на фінську війну 1939-40рр діставалися через Англію, так як Німеччина на прохання СРСР заборонила постачання через свою територію добровольців та матеріалів воюючим проти СРСР фінам (Прим.34*)
- сім'ї радянських військовополонених, повернутих після війни з Фінляндії в СРСР, були виселені з великих міст і у подальшому для них проживання в крупних містах було заборонено
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - В.Раткин "СБ на финской войне" журнал "Мир авиации" 2\2002
(Прим.2*) - М.Коломиец "Танки в зимней войне 1939-1940гг" журнал "Фронтовая иллюстрация" 2\2001
(Прим.3*) - Н.Кузнецов "ВМС Финляндии в 1937-44гг" журнал "Сержант" №4\1997
(Прим.4*) - И.Сухов "Вооружённые силы Финляндии 1941-1945гг" журнал "Сержант" 3\1997
(Прим.5*) - А.Котлобовский "ВВС Финляндии в зимней войне" журнал "Мир авиации" 1\1992
(Прим.6*) - П.Петров "Линкоры против батарей: операции эскадры БКФ в Биёркском архипелаге" журнал "Тайфун" 3\1999
(Прим.7*) - А.Исаев "Антисуворов. 10 мифов второй мировой"
(Прим.8*) - Г.Кривошеев "Россия и СССР в войнах 20-го века"
(Прим.9*) - С.Иванов "ВВС Финляндии в 1939-1945гг" сборник №105\2004 "Война в воздухе"
(Прим.10*) - А.Широкорад "Бог войны третьего рейха"
(Прим.11*) - М.Коломиец "Бронепоезда Красной Армии 1930-1941гг"
(Прим.12*) - П.Липатов "Униформа Красной Армии 1936-45гг"
(Прим.13*) - "ВМФ антигитлеровской коалиции 1940-1945гг"
(Прим.14*) - И.Бунич "Гроза". Кровавые игры диктаторов"
(Прим.15*) - В.Балабин "Подводные лодки зарубежных проектов в отечественном флоте"
(Прим.16*) - сборник "Тайны подводной войны" выпуск №3
(Прим.17*) - И.Линдер, С.Чуркин "Диверсанты. Легенда Лубянки - П.Судоплатов"
(Прим.18*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.19*) - газета "Ленинградская правда" от 02.12.1939г
(Прим.20*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.21*) - "Принимай нас, Суоми-красавица! Освободительный поход в Финляндию 1939-1940гг" ч.1
(Прим.22*) - Степаков "Русские диверсанты против "кукушек"
(Прим.23*) - Ю.Егоров "Самолеты ОКБ С.В.Ильюшина"
(Прим.24*) - Э.Паананен. "Советско-финская война. Прорыв линии Маннергейма"
(Прим.25*) - сборник "История авиации" №34
(Прим.26*) - П.Аптекарь. "Советско-финские войны"
(Прим.27*) - Б.Иринчеев "Оболганная победа Сталина. Штурм Линии Маннергейма"
(Прим.28*) - С.Мороз "Скорость, дальность, высота" журнал "Наука и техника" 8\2007
(Прим.29*) - М.Барятинский "Средние пушечные" журнал "Моделист-конструктор" 9\2005
(Прим.30*) - Г.Халявский "Полная энциклопедия танков мира 1914-2000гг"
(Прим.31*) - В.Галин "Политэкономия войны. Заговор Европы"
(Прим.32*) - С.Иванов "Танк на поле боя 022 - советские танки в финской армии. Часть 1"
(Прим.33*) - "Авиаколлекция. Специальный выпуск 2\2002. Бомбардировщики 1939-45гг"
(Прим.34*) - К.Маннергейм "Мемуары"
(Прим.35*) - А.Царьков "Канонерская лодка "Красное знамя" журнал "Оружие" 10\2010
(Прим.36*) - М.Коломиец "Бронеавтомобили Сталина"
(Прим.37*) - М.Зефиров "Асы Второй мировой. Союзники люфтваффе-Эстония, Латвия, Финляндия"
(Прим.38*) - М.Коломиец "Танки в финской войне 1939-1940гг"
(Прим.39*) - В.Петров "Длинная рука Красного флота" журнал "Моделист-конструктор"
(Прим.40*) - Д.Курочкин "Советско-финская - несправедливо забытая" журнал "Наука и техника" 11\2013
(Прим.41*) - А.Харук "Французские истребители Второй мировой"
(Прим.42*) - И.Бунич "Операция "Гроза" или ошибка в третьем знаке"
(Прим.43*) - Э.Валлен "Я - доброволец СС. Берсерк Гитлера"
(Прим.44*) - сборник "Русские танки" №76: Т-26
(Прим.45*) - И.Кочин "Мины Зимней войны" журнал "Оружие" 12\2013
(Прим.46*) - сборник "Авиаколлекция: истребитель И-153 "Чайка" 1\2014
(Прим.47*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.48*) - Б.Иринчеев "Танки в Зимней войне (Боевые операции)"
(Прим.49*) - А.Степанов "Развитие советской авиации в предвоенный период. (1938г-первый период 1941г"
(Прим.50*) - М.Семиряга "Советско-финляндская война. (К 50-летию окончания"
(Прим.51*) - сборник "100 битв, которые изменили мир №164: Карелия-1944"
(Прим.52*) - Энциклопедия "Спецназ ГРУ. Очерки истории. т.1, Исторические предпосылки создания спецназа 1701-1941"
(Прим.53*) - Ю.Соколов "Правда о Великой Отечественной войне"
(Прим.54*) - сборник "От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы 2МВ"
(Прим.55*) - С.Иванников "Летучие голландцы" журнал "Крылья Родины" 8\1996
(Прим.56*) - сборник "Дальняя авиация России"