Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
NB: активні посилання на подібні цій теми - "Національний склад військовополонених в СРСР", "Ворог у воріт"
АНОНС: через великий обсяг тема розбита на кілька розділів:- Російські формування вермахту
- Представники народів колишнього СРСР в німецьких частинах
- Іноземці в німецьких військах
- Маловідомі факти участі іноземців в частинах вермахту
- серед 13 не німецьких дивізій СС була одна білоруська (30-а гренадерська дивізія СС (1-а білоруська), одна естонська (20-я гренадерська дивізія Ваффен-СС, вона ж 1-а естонська), одна українська (14-а гренадерська дивізія Ваффен-СС "Галичина" (1-а українська), дві латиські
- в серпні 1942р наказ ОКХ №8000 обмежив гранично припустиму чисельність "радянських" громадян в німецьких дивізіях на Східному фронті 15% від загальної чисельності дивізії (Прим.13*)
- під час ВВВ німці з добровольців України і Прибалтики сформували 200 поліційних батальйонів. За іншим даними, згідно "Отечественная история" т.6 (с. 60-75) було сформовано 178 таких батальйонів: 73 українських, 45 латвійських, 22 литовських, 26 естонських, 11 білоруських і 1 польський (Прим.11*)
- в 1943р під №13 вермахтом був виданий черговий наказ, в якому наголошувалося: "кожного військовослужбовця РККА, який залишив свою частину і самостійно або у складі групи добровільно з'явився до нас, вважати не військовополоненим, а такими, що добровільно перейшли на бік німецької армії" (Прим.9*)
- загальна чисельність радянських громадян і руських емігрантів у складі вермахту, військах СС, поліції та воєнізованих формувань сягала майже 1,2 млн чоловік (у тому числі слов’ян - до 700 тис., представників трьох народів Прибалтики - до 300 тис, представників тюркських, кавказьких та інших малих народів - до 200 тис.). Біля третини з цього числа - бойові з’єднання і частини, що билися на фронтах 2СВ проти армій антигітлерівської коаліції і на окупованих територіях проти партизан. До них належали формування східних військ вермахту, військ СС та поліції, а також німецьких спецслужб - Абверу та СД. Інші являли собою "добровольців допоміжної служби" ("хіві"), особовий склад т.з. індивідуальної служби допоміжної поліції і загонів місцевої самооборони (Прим.25*). З післявоєнних спогадів начальника добровольчих з'єднань вермахту, генерала Е.Кьострінга: "Влітку 1944р загальне число добровольців-колишніх громадян СРСР у вермахті становило 700 тис. чоловік. Пізніше, внаслідок діяльності Власова, воно зросло мінімум до 800-900 тис". Німецький дослідник Г.Менде вважав, що під час війни число таких добровольців доходило до 1 млн. На думку історика С.Дробязко, не менше 1,2 млн. колишніх громадян СРСР перейшло на німецькій бік (Прим.5*). За іншими даними, на німців воювало у різній якості 1,5 млн. колишніх радянських громадян, з яких 280 тис. представників Середньої Азії.- згідно сучасним німецьким даним на початку 1943р в складі вермахту приймали участь 400 тис. "добровільних помічників" з СРСР, від 60 тис. до 70 тис. знаходились в військах служби по підтримці порядку і 80 тис. - в східних батальйонах; біля 183 тис. чоловік працювало на залізниці в Києві і Мінську (Прим.6*)
.jpg)
- 150-200 тис. чоловік "хіві" (HiWi – от Hilfswillige, т.з. "Добровільні помічники", колишні радянські військовослужбовці, які запропонували свої послуги у допоміжних підрозділах в якості водіїв, кухарів, санітарів, їздових (Прим.4*)- станом на лютий 1945р чисельність "хіві" складала 600 тис. чоловік у сухопутних військах, 50-60 тис. у люфтваффе та 15 тис. чоловік у кригсмарине (Прим.25*)
- у якості обслуги за даними Інспекції по східним ВПС згадується 300 тис. солдат, набраних в СРСР, з них до кінця війни 50 тис. уже служили в зенітних підрозділах.
Російські формування вермахту: біля 427 тис на початок 1943р:
- за підрахунками Комісії при президенті РФ з реабілітації жертв політичних репресій, у різних німецьких "добровольчих" формуваннях служили не більше 140-170 тис. що потрапили у полон (Прим.24*)
- 1-я Руська національна бригада СС - вона ж "Дружина Бойового Союзу Руських Націоналістів" у складі 8-12 тис. чоловік на червень 1943р (Прим.28*)
- формування у складі 800-ї моторизованої дивізії "Бранденбург"
- Казачий (руський) охоронний корпус вермахту на Україні: (15 полків, понад 50 батальйонів та окремих частин - до 30 тис. чоловік) в основному приймав участь проти української УПА, польської АК та радянських партизан, після 1943р залишки передані до руських частин СС
- "Руський охоронний корпус" (5 полків - 11 тис) у основному з російських білоемігрантів в Сербії, виключно для боротьби проти югославських партизан, сформований 12.09.1941р (Прим.8*) Через корпус пройшло 17090 чоловік, з яких 11,5 тис. складали емігранти та 6,5 тис. колишніх радянських громадян. За іншими (явно заниженими - прим.ред), даними, цей корпус налічував 5584 чоловік (Прим.12*). Втрати корпусу склали 6700 загиблими
.jpg)
- частини Руської визвольної народної армії (РОНА)
– 29 гренадерська дивізія СС, вона ж "бригада Камінського" (Прим.14*)
- 559-я піхотна бригада РОА
- навчально-запасна бригада 15-го корпусу РОА (вона ж "навчально-запасна бригада Койди") - 7000 чоловік (Прим.12*)
- три російських легіони, розквартированих у Франції
- Руська національна народна Армія (РННА), вона ж "Осинторфська бригада", вона же бригада "Граукопф" генерала С.Іванова (вона ж 700-й східний полк особливого призначення - Прим.28*) була створена на початку 1942р у складі 1500 чоловік з радянських військовополонених, згодом зросла до 8 тис. чоловік, на початку 1943р була розформована (на окремі батальйони - Прим.28*), а її військовослужбовці стали основою "добровольчого" полку вермахту (Прим.13*)
- "Експериментальний підрозділ "Центр" у складі 6 батальйонів
- ВПС РОА налічували 300 пілотів та 70 літаків (три ескадрильї) і використовувалися для підтримки німецьких частин, що воювали 1945р на кордонах Словаччини і Моравії (Прим.10*) Чисельність - 4000-5000 чоловік (Прим.12*). За даними Хоффманна, тільки добровільно, не кажучи вже про збитих, на 1943р перелетіло на німецький бік 66 льотчиків, а у першому кварталі 1944р додалося ще 20 (Прим.18*). У складі 1-го повітряного флоту генерала фон Родена була сформована нічна штурмова група "Остланд". До неї увійшла руська ескадрилья, яку створив емігрант, капітан М.Тарновський. В цій групі опинилися полковник А.Ванюшин, який командував до полону авіацією 20-ї армії, Герої Радянського Союзу, капітан С.Бичков і старший лейтенант Б.Антилевський, капітан А.Меттль, що служив в авіації Чорноморського флоту, які склали у 1945р кістяк ВПС РОА
- окремий козачий корпус генерала Доманова ("казачий стан") на вересень 1944р у північноіталійському м. Удіне - 18395 чоловік (Прим.12*), його "казачим резервом" (запасним полком - 3 тис. чоловік) командував Шкуро
- окрема протитанкова бригада Второва - 1260 чоловік (Прим.12*)
Представники народів колишнього СРСР в німецьких військах:
- за підрахунками німецького генерала Е.Кестрінга, на службі у німців у 1945р перебувало в воєнних і допоміжних частинах від 900.000 до 1.000.000 чоловік не німецького походження, з цього числа, у руських підрозділах знаходилося біля 400.000. (Прим.10*) Згідно даних генерала Йодля, наданих на вимогу Жукова при підписанні акта про капітуляцію Німеччини, у складі вермахту воювало 700 тис. колишніх громадян СРСР, не рахуючи РОНА та козачих частин
- українці – 180-230 тис. (з них на початок 1945 року залишилося 40 тис: 14 гренадерська дивізія СС "Галичина", пізніше перейменована в 1-у українську, і 2-а українська дивізія, сформована з 281-го Українського резервного полку, двох вартових полків і Української протитанкової бригади), поліційні та охоронні батальйони, українська народна самооборона – 180 тис., Українська національна армія – 8,5 тис, допоміжні частини ППО - 7,6 тис.)
- протягом 1941-43рр було інтегровано 6 легіонів у вермахт з Середньої Азії (84 східних батальйони загальної чисельності у 85 тис.)
- Туркестанський легіон числом 24 Східних батальйонів (казаки, киргизи, узбеки, туркмени, каракалпаки)
- Азербайджанський легіон, числом 15 Східних батальйонів
- Північно-кавказський легіон, числом 9 Східних батальйонів (з представників 30 народів Північного Кавказу),
- Грузинський легіон, числом 14 Східних батальйонів- Вірменський легіон, числом 13 Східних батальйонів
- Волзько-Татарський легіон, числом 7 Східних батальйонів. З цих формувань була створена "Туркменська дивізія" (дислокована в Італії)
- латиші: 25 тис. ("Латиський легіон": 28-й, 319-й та 322-й поліційні батальйони), 6 полків прикордонної стражі – 18 тис, 3 ескадрильї нічних бомбардувальників, зенітний дивізіон, 3 тис. допоміжного персоналу люфтвафе); За іншими даними, всього з березня по серпень 1943р в "Латиський легіон" було зараховано 22 500 чоловік, ще 12 700 латишів були направлені у допоміжні служби Вермахту. Первооснову "Латиського легіону" склали 16-й, 19-й і 21-й поліцейські батальйони, на базі яких була реорганізована 2-а добровольча бригада СС, і уже 15.02.43р Головне оперативне управління СС видало директиву, яка призначила формування 15-ї добровольчої дивізії СС (латиська №1). 07.01.1944р ще одна латиська бригада СС була розвернута в 19-у добровольчу дивізію військ СС (латиську №2); на цей момент в бригаді налічувалося трохи більше 8000 солдат (Прим.32*)
- білоруси – 30-я гренадерська дивізія СС (з білоруських поліцаїв), штурмова бригада "Беларусь"
- литовці (добровольчі будівельні батальйони)
- калмики – 5 тис. на кінець 1944р (початково 25 ескадронів Калмицького кавалерійського корпусу); 6 тис. на 10.10.44р (Прим.5*)
- татари кримські – 10 тис; Або 13,2 тис. на 10.10.44р: 12 тис. в батальйонах та 1,2 тис. в охоронному з'єднанні в Угорщині (Прим.5*), або 15-16 тис. на травень 1944р (Прим.31*)
- татари волзькі – 12.5 тыс. (7 Східних батальйонів Волзько-Татарського легіону, 15 окремих загонів для обслуговування арт.складів, саперно-будівельних завдань, будівництва залізниць); 28 тис. на 10.10.44р (без урахування військовиків РОА): 11 тис. добровольців у 12 польових батальйонах, 4 тис. в інших з'єднаннях, 8 тис. в робочих батальйонах. Біля 40 тис. за німецькими даними, на 14.12.44р: 20 тис. в РОА та біля 20 тис. у "хівіс". На 20.03.1945р, тодішній керівник Татарського посередництва Л.Стаматі нарахував ще 19,3 тис. татар в польових батальйонах, в основному легіоні, в окремих бойових та будівельних з'єднаннях (без урахування з'єднань СС та РОА). У повоєнному рукопису "Волго-татарський легіон" мова йшла про 40 тис. чоловік: 12 тис. у легіоні та польових батальйонах, 1 тис. у батальйоні поволзьких фінів і чувашів, 1 тис. у Східно-тюркському бойовому з'єднанні СС, 10 тис. у 9 будівельних батальйонах і 16 тис. у окремих з'єднаннях та групах (Прим.5*)(Прим.5*)
- грузини: 25 тис. (Грузинський легіон - 14 Східних батальйонів, 30 окремих загонів для обслуговування арт. складів, саперно-будівельних завдань, будівництва залізниць); 20 тис. в батальйонах на 10.10.44г (Прим.5*)
- вірмени: 20 тис. (Вірменський легіон - 13 Східних батальйонів); 18 тис. в батальйонах на 10.10.44р (Прим.5*)
- азербайджанці – до 40 тис. (Азербайджанський легіон - 15 окремих загонів для обслуговування арт. складів, саперно-будівельних завдань, будівництва залізниць); 20 тис. в батальйонах на 10.10.44р (Прим.5*)
- північнокавказці (представники 30 народів) - до 30 тис. (Північнокавказький легіон - 9 Східних батальйонів, 3 окремих загонів для обслуговування арт. складів, саперно-будівельних завдань); 20 тис. в батальйонах на 10.10.44г (Прим.5*)
- казахи, узбеки, киргизи, каракалпаки та інші представники Середньої Азії - 30 тис. у складі Туркестанського легіону - 24 Східних батальйони. За іншими даними, батальйони Туркестанського легіону входили до складу 1-го Східно-мусульманского полка ваффен СС.
.jpg)
- було створено 203 окремих загони (111 з жителів Середньої Азії, 30 – з грузин, 21 з азербайджанців, 15 – з волзьких татар, і 3 з жителів Північного Кавказу) для обслуговування артилерійських складів, забезпечення, саперно-будівельних завдань, будівництва залізниць
- наприкінці квітня 1943р у Криму на основі однойменного батальйону був розвернутий кавказький полк "Бергманн", що складалися з трьох окремих батальйонів: "Берrманн-I" грузинський (5 рот), "Берrманн-II" азербайджанський (4 роти), "Берrманн-III" кавказький (5 рот): За деякими архівними матеріалами, особовий склад з’єднання досягав 2690 чоловік (240 німців і 2450 кавказців), однак, за даними історика Й. Хоффманна, загальна чисельність полку не перевищувала 2300 військовиків. Згідно ж матеріалам куратора полку від СС, Оберлендера, чисельність особового складу "Бергманна" була понад 2800 чоловік. Національний склад був наступним: біля 1080 грузин, 420 азербайджанців, 160 вірмен та понад 800 північних кавказців (Прим.27*). За іншими даними, підрозділ Т.Оберлендера "Бергман" почав формуватися під Полтавою і налічував на початку 700 чоловік. Навесні 1942р його чисельність досягла 2900 чоловік (Прим.17*)
- вже 18.10.1941р було створений перший підрозділ з представників Середньої Азії - 450-й батальйон на території Польщі під командуванням Майєр-Мадера, який наприкінці року складався з 1 азербайджанської і 6 туркестанських рот, а навесні 1942р брав участь у антипартизанських діях на Україні (Прим.17*)
- дослідник П.Мюлен підсумував дані багатьох джерел і досліджень: "У середині 1943р східних добровольців, без урахування тилових, будівельних і особливих підрозділів, нараховувалося понад 300 тис, а за рік їх стало майже 1 млн. Число кавказців серед них, майже за одностайним переконанням, досягало 110 тис, поволзьких татар від 35 до 40 тис, туркестанців від 110 до 180 тис. чоловік (Прим.5*)
Іноземці у німецьких військах:
- за роки 2СВ в частинах СС перебувало не більше 360 тис. іноземних добровольців (Прим.1*)
- за 4 роки Руської кампанії, у ній прийняли участь в рядах Ваффен-СС 135 тис. представників Західної Європи. Більше всього серед них було 55 тис. голландців, 23 тис. фламандців, 20 тис. французів та 20 тис. валлонів. Більше того, до кінця війни у німецькому вермахті, згідно даним Г.Нойлена, відслужили 1123700 представників не германських національностей (Прим.21*). За іншими даними, під час ВВВ вермахт і війська СС включали понад 1,8 млн. чоловік з числа громадян інших країн, з яких було сформовано 59 дивізій, 23 бригади, кілька окремих полків, легіонів та 176 батальйонів (Прим.25*)
- у травні 1943р закінчився термін дії дворічних контрактів більшості добровольців СС з числа представників "германських народів" (голландці, бельгійці, фламандці, данці, норвежці тощо), що послужило причиною розформування більшості іноземних легіонів СС (добровольчого корпусу СС "Данія", добровольчого легіону СС "Норвегія", добровольчого легіону СС "Фландрія", добровольчого легіону СС "Нідерланди", фінського добровольчого батальйону СС "Нордоот", окремого норвезького лижного батальйону), так як мало хто з легіонерів захотів продовжувати службу у СС або вермахті (Прим.14*)
- голландці – 40 (50 тис. - Прим.23*) тис. (1,5 тис. у ВМФ)
- бельгійці - 40 тис, з них 20 тис. валлонів і 20 фламандців (Прим.23*). За іншими даними, – 25 тис. фламандців (добровольчий легіон СС "Фландрія", переформований після розпаду 05.1943р у 27-у фламандську дивізію СС "Лангемарк" (Прим.14*); 4 батальйони "Wlaamse Wacht" (3 тис. чоловік), що стали згодом Фламандською зенітною бригадою та "Валлонський легіон" він же 373-й піхотний батальйон (1000 чоловік)
- серби - 10 тис. (Прим.14*)
- хорвати - 15 тис. (Прим.14*): воювали проти югославських партизан - 369 добровольча, 373, 392 піхотні дивізії (Прим.20*,33*), хорватська добровольча дивізія СС (26000 чоловік), вона ж 13-а гірська дивізія "Хандшар", хорватський "Морський легіон" (спочатку налічував на 30.09.41р 363 людини - Прим.2*,34*). 1000 чоловік (в СРСР до березня 1944р - Прим.34*) на 60 легких трофейних радянських цивільних (вона ж 23-я флотилія мінних тральщиків - Прим.33*,34*) судах (Прим.20*,33*), хорватський військово-повітряний легіон – винищувальна ескадрилья на Bf-109 (20 пілотів та 100 техніків - Прим.36*) та бомбардувальна ескадрилья на Dо-17; . За іншими даними, наприкінці 1943р хорватський домобран (ополчення) складався з 5 дивізій, досяг чисельності 130 тис. і мав на озброєнні танки, артилерію та авіацію. У 1944р до нього були приєднані 30 тис. усташської міліції (Прим.20*). Окрім того, у складі армії Муссоліні на Східному фронті воювала хорватська легка (1215 військовослужбовців - Прим.34*) моторизована бригада (Прим.33*,34*). За іншими даними, на 1941-43рр: Хорватський піхотний легіон 6300 чол, Хорватський авіаційний легіон 1000 чол, Хорватський военно-морський легіон спочатку 340 чол, потім до 1000 чоловік (в кригсмаріне - це 23-а флотилія мінних тральщиков (23. Minesuch-Flottilla). Легка моторизована бригада (Хорвато-італійський легіон) 1250 чол, "Новий" Хорвато-італійський легіон 1800 чол. Загалом: 10690 чоловік, з них біля 5 тис. лише одними вбитими склали втрати хорватських добровольців на Східному фронті (Прим.36*). Особовий склад 369-го хорватського полка у складі 100-й німецької єгерської дивізії налічував 3895 військовослужбовців, окремо - запасний баталйон полка (Прим.36*)
- французи: 10 (понад 20 тис. - Прим.23*) тис: 2,5 тис. LVF (Французький легіон - він же 638-й піхотний двох-батальйонного складу полк вермахту - Прим.29*), Добровольчий гренадерський полк СС, поліційні загони Дарлана - 45 тис. (Прим.7*), пізніше об'єднані у Добровольчу штурмову бригаду "Шарлемань"
- данці - 6 тис. чоловік (Прим.1*,23*): на 31.01.42р - "Добровольчий корпус "Данія" нараховував 1264 людини. Через це формування пройшло 1800 військовослужбовців.
- албанці: навесні 1944р з албанських добровольців сформована 21 гірська дивізія СС "Скандерберг" (6000 чоловік) трьох полкового складу
- угорці: близько 50000 чоловік служили у Ваффен-СС (Прим.26*). У квітні 1944р в Угорщині була створена 22-я добровольча кавалерійська дивізія СС "Марія Терезія" (8000 чоловік) чотирьох полкового складу, 25-я гренадерська дивізія СС "Хуньяді", 26-я гренадерська дивізія СС "Хунгарія"
- фіни: 2000 чоловік нараховував добровольчий батальйон СС
- індійці: наприкінці 1942р у 950-у індійському добровольчому піхотному полку (він же "Індійський легіон військ СС") нараховувалося 3500 чоловік (навчальний центр у Хойбергу (Прим.10*,14*)
- "англійський добровольчий корпус СС" (60 чоловік) проіснував з 07.41р по 05.43р (Прим.14*): у таборі Хілдешейм формувався добровольчий батальйон з англійців (Прим.10*)
- румуни: близько 6000 чоловік служили у Ваффен-СС (Прим.26*). У 1944р було сформовано 2 полки СС.
- від 700 до 1350 швейцарців служили в ваффен-СС
- понад 1000 болгарських добровольців служили у протитанковій бригаді ваффен-СС, яка 10.05.1945р здалася американцям на території Німеччини
- норвежці: 8 (6 тис - Прим.1*,23*) тис: офіційно створений у серпні 1941р добровольчий легіон "Норвегія", на 20.10.1941р налічував понад 2000 чоловік, в березні 1942р був введений до складу 2-ї піхотної бригади СС. Наприкінці березня 1943р легіон повернувся для розформування у Норвегію. Однак більшість ех-легіонерів у подальшому продовжила службу у лавах німецьких дивізій СС (Прим.34*), ще 700 людей - "Лижний єгерський батальйон СС "Норвегія" та 360 військовослужбовців "Охоронний батальйон "Осло", 500 служили в ВМФ
- шведи: 315 чоловік в ваффен-СС (262 - Прим.1*), окрім того, у складі фінської армії з 1941р по липень 1944р воював батальйон шведських добровольців
- поляки: 200 тисяч, з них 40 тис. в поліції
- італійці: 90 тис. з 1943р, з них 50 тис. в люфтваффе, 20 тис. – добровольці в СС (у лютому 1944р була сформована бригада СС з двох полків)
- іспанці: 1,5 тис. у складі "Legion Espanola de Voluntarios" (Іспанський добровольчий легіон). Після повернення легіону у березні 1944р в Іспанію, частина іспанців перейшла до військ СС, де була створена у вересні 1944р 101-а іспанська добровольча рота СС (дивізія СС "Валонія"), а навесні 1945р - 102-а іспанська рота СС (дивізія СС "Нордланд" (Прим.22*). За іншими даними, наприкінці 1943р був відданий наказ про повернення 250-ї іспанської дивізії на батьківщину. Залишилися лише добровольці Іспанського легіону силами одного полку, але і ця частина була у березні 1944р відправлена до Іспанії. Втрати іспанців склали біля 13 тис. чоловік, з яких загинули майже 4 тис, в серед них 153 офіцера, трохи більше 300 чоловік вважалися зниклими без вісті (Прим.31*)
Примітка: кількість тих, хто брав участь, необхідно коригувати з урахуванням бойових втрат і наступного доукомплектування (прим.ред)
ДО ТЕМИ:
- біля 10% населення Норвегії, згідно сучаснимросійським даними на 2019р, прийняли бік німецького фашизму у якості колабораціоністів, воювали ж на боці Німеччини трохи більше 50 тис. норвежців.
- з 29.09.43р всі східні добровольці з СРСР у складі вермахту були переведені на Захід наказом ГШ №10570/43, де вони і перебували до кінці війни (Прим.17*)
- кожний німецький піхотний полк вже у 1941р формував з руських (радянських? - прим.ред) добровольців саперну роту чисельністю у 100 чол. В міру прийняття війною затяжного характеру штати "хіві" розширювалися. Так, служба постачання кожної німецької піхотної дивізії наприкінці 1942р складала 700 руських, а штати німецької піхотної дивізії наприкінці 1943р передбачали наявність 2050 руських на 10 708 німців, тобто майже 20% від її загальної чисельності (Прим.30*)
війська СС, але, оскільки з них не формували національні підрозділи, їхню чисельність встановити неможливо
- іноземні добровольці, один з батьків яких мав німецьке походження, найчастіше вступав до вермахту, що також утруднює встановлення їхньої чисельності
- на серпень 1943р з 16,5 тис. чоловік особового складу 11-ї добровольчої танково-гренадерської дивізії СС "Нордланд" у 23-у гренадерському полку "Норге" служили біля 550 норвезьких добровольців, у 24-м гренадерському полку "Данмарк" 1400 данських добровольців та ще 115 шведів, голландців і фламандців, а наприкінці квітня 1945р у дивізію влився штурмовий батальйон "Шарлемань", сформований з залишків французької 33-ї добровольчої дивізії СС
- у грудні 1941р Гітлер видав розпорядження про формування 4 національних легіонів: Туркестанського, Грузинського, Вірменського і Кавказько - Магометанського, а 15.04.1942 особисто дозволив використовувати казаків і кавказців в
- число німців у кожному з Східних батальйонів практично завжди доходило, як мінімум, до 50-60 чоловік, які, зазвичай, знаходилися на командних посадах (Прим.17*)
- з осені 1942 по січень 1943р на Україні була створена навчальна 162-а добровольча дивізія з туркестанців та кавказців (у складі 6 легіонів: 3 туркестанських і по одному грузинському, азербайджанському і вірменському, чисельністю біля піхотного полку кожний), яка у 1944р вела бої в Італії вже в якості польової. Якщо навчальна дивізія налічувала біля 12
- у монографії німецького історика І.Хоффманна враховані Східні легіони, створені до кінця 1943р і тільки під егідою командування Східних легіонів, хоча існували подібні з'єднання у складі сформованої 162-ї пд на Україні, окремі підрозділи у складі вермахту у Криму та інші східні батальйони, номера яких у наведеній класифікації І.Хоффманна не згадуються. На думку І.Хоффманна, "першу хвилю" становили 15 батальйонів, створені до пізньої осені 1942р, серед них 6 туркестанських - 450-й, 452-й, 781-й, 782-й, 783-
- у 1944р на Західному фронті знаходилося приблизно 60 окремих добровольчих батальйонів, головним чином, для несення берегової оборони. Окрім того, більшість німецьких дивізій Західного фронту також мали у своєму складі добровольчі батальйони. Вони складалися з руських, українців, татар, кавказців (грузин, вірмен, азербайджанців), казахів та туркестанців (Прим.3*)
У ЯКОСТІ ПІСЛЯМОВИ:
одразу зауважу, що вона не більш, ніж моя власна думка, що з’явилася після ознайомлення лише з тими фактичними даними, які опинилися у полі мого зору. І тим не менш, у мене склалося стійке враження, що бойова віддача майже всіх іноземних формувань довгий час не відповідала прийнятій у вермахті і військах СС, а частини, створені з колишніх радянських військовиків та емігрантів, у кращому випадку годилися тільки для антипартизанських дій на окупованих територіях. Наприкінці війни за гучними найменуваннями найчастіше ховалися слабо злагоджені у бойовому відношенні і неукомплектовані особовим складом та озброєнням воїнські колективи, які лише на папері являли собою бойові одиниці, що безслідно і майже моментально зникали у горнилі боїв.
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - Э.Валлен “Я - доброволец СС. Берсерк Гитлера"
(Прим.2*) - Балакин "Морская компания" сборник "ВМС балканских государств и стран Восточного Средиземноморья"
(Прим.3*) - В.Макаров "Генералы и офицеры вермахта рассказывают"
(Прим.4*) - сборник "Армейская серия" 1997г "Пехота вермахта" ч.3
(Прим.5*) - И.Гилязов "Легион "Идель-Урал"
(Прим.6*) - Ковалев "Немецкая оккупация и коллаборационизм"
(Прим.7*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.8*) - А.Тимофеев"Сербские союзники Гитлера"
(Прим.9*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-1945гг"
(Прим.10*) - С.Ауски "Предательство и измена. Войска генерала Власова в Чехии"
(Прим.11*) - П.Станкерас "Литовские полицейские батальоны 1941-1945гг"
(Прим.12*) - О.Смыслов "Пятая колонна Гитлера"
(Прим.13*) - С.Веревкин "Вторая мировая война. Вырванные страницы"
(Прим.14*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.15*) - С.Кожин "Как погиб К.Заслонов" журнал "Военно-исторический архив" 12\2002
(Прим.16*) - М.Зефиров "Асы Второй мировой. Союзники люфтваффе - Эстония, Латвия, Финляндия"
(Прим.17*) - И.Гилязов "Легион "Идель-Урал"
(Прим.18*) - М.Антилевский "Авиация генерала Власова"
(Прим.19*) - Р.Пономаренко "Танковые части СС в Прибалтике: история танковой бригады СС "Гросс" журнал "Арсенал-коллекция" 6\2013
(Прим.20*) - "100 сражений, которые изменили мир. Балканы 1941-45" №145
(Прим.21*) - Х.Фертен "В огне Восточного фронта. Воспоминания добровольца войск СС"
(Прим.22*) - М.Зефиров "Асы 2МВ. Союзники люфтваффе: Венгрия, Румыния, Болгария"
(Прим.23*) - Т.Рипли "Элитные войска Третьего рейха"
(Прим.24*) - Ю.Рубцов "Штрафники Великой Отечественной. На экране и в жизни"
(Прим.25*) - В.Игнатов "Палачи и казни в истории России и СССР"
(Прим.26*) - Р.Пономаренко "Советские немцы и другие фольксдойче в войсках СС"
(Прим.27*) - Э.Абрамян "Кавказцы в абвере"
(Прим.28*) - И.Ермолаев "Под знаменем Гитлера"
(Прим.29*) - О.Бэйда "Французский легион на службе Гитлеру"
(Прим.30*) - С.Дробязко "Русская освободительная армия"
(Прим.31*) - О.Романько "Крымские татары в вооруженных силах и полиции нацистской Германии (1941-1944): организационные формы, личный состав и численность", журнал "Арсенал-коллекция" 7-8\2015
(Прим.32*) - Р.Пономаренко "Латышский легион в системе войск СС", журнал "Арсенал-коллекция" 11\2014
(Прим.33*) - С.Романько "За фюрера и поглавника"
(Прим.34*) - М.Кустов "Наемники фюрера"
(Прим.36*) - О.Романько "Хорватские добровольцы на Восточном фронте (1941-1943)", журнал "Арсенал-коллекция" 10\2014