Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
Мало хто не був вражений величезними цифрами зруйнованих і знищених матеріальних цінностей на території СРСР в роки ВВВ: повністю або частково зруйновано 38550 великих та середніх промислових підприємств (Прим.11*), 1710 міст та понад 70 тис. сіл, 65 тис. кілометрів залізничних шляхів, 100 тис колгоспів та радгоспів, що склало прямий збиток у 700 млрд. рублів у довоєнних цінах (Прим.15*), з них тільки на Україні були зруйновани 714 міст та біля 28 тис. сіл, в наслідок чого даху над головою позбулися 25 млн. чоловік. Однак не багато хто знає, що стратегію "випаленої землі" застосовували і відступаючі радянські війська, і партизани, і підпільники протягом всієї війни. Це дієво і цілком справедливо стосовно наступаючого ворога, але у жодному з документів воєнної пори ви не знайдете даних про кількість знищених таким чином матеріальних цінностей. Парадоксально, але виходить, що все, що знищено в СРСР у роки війни - знищено виключно фашистами. Накази і директиви радянського керівництва прямо говорять про протилежне.
Цікаве з Нету за даною темою: "1941: знищення Успенського собору Лаври"
"Німці знайшли у нас порожні комори, підірвані верфі, спалені корпуси заводів. Замість домів вони завоювали щебінь та замети" І.Еренбург, 18.11.41р (Прим.15*)
- згідно "Зведення про прийняті міри по виконанню наказу Ставки ВГК №0428" Воєнної ради Західного фронту на 29.11.1941р (за 12 днів з дня опублікування цього наказу): "... спалено і зруйновано 398 радянських населених пунктів, більшість з яких ...командами охотників з військовослужбовців частин фронту і диверсійними групами розвідорганів особого відділу"
- Амурський міст через р.Дніпро в українському місті Дніпропетровськ у 1941р був підірваний підрозділом НКВС
- 18.09.1941р без винятку всі київські мости через Дніпро були знищені радянськими саперами, останнім був знищений ланцюговий міст "Євген Бош"
- у жовтні 1941р німецькі сапери у Києві встигли розмінувати Оперний театр, Педагогічний музей, Держбанк, Університет, Володимирський собор та інші великі будівлі. Комплекс же будівель Хрещатика радянським диверсантам вдалося підірвати, а єдиної думки про те, хто підірвав Успенський собор Києво-Печерської лаври немає й донині, хоча саме закладку мін здійснили радянські мінери при уході з міста у 1941р
- Катерининський палац у Царському Селі (м.Пушкін), а також інший, менший за розміром палац тут же, а також Петергоф (Петродворец) виявилися спаленими радянською артилерією (Прим.18*)
- "під час штурму Таганрогу ми (наступаючі німці - прим.ред) вперше мали можливість споглядати організоване руйнування міста радянськими військами. Заводи та установи злітали у повітря один за одним. ... Коли ми увірвалися у місто, то побачили величезні груди спаленого зерна. У Таганрозі нам на практиці була продемонстрована політика "випаленої землі" (Прим.17*)
- у 1942р у підвалах облвиконкому Ростова-на-Дону вермахтом були знайдені підготовлені до підриву мини сукупно великої вибухової сили, але підірвати РККА вдалося лише залізничний міст через Дон, незабаром німцями відновлений (Прим.16*)
- з залишених на території Орловської області наприкінці евакуації 30450 тон зерна було спалено 25 2851. Спалювався і не обмолочений хліб у скиртах. Згідно даним про залишення РККА м.Лівен Орловської області, у місті було знищено все цінне майно, підірвані комунікації, Адамів млин, каучуковий завод, спиртзавод, водокачка, солдати і командири РККА ламали майно містян. 23.11.41р остання частини РККА, уходячи з міста, підпалили його у кількох місцях, були навіть спроби підпалу жилих домів. Згідно звіту секретаря Трубчевського підпільного райкому ВКП(б) A.Бурляєва, перед зайняттям німцями Трубчевська за вказівкою райкому партії були підірвані сушзавод, пенькозавод, хлібозавод, зіпсовані водокачка і електростанція. На території Смоленської області при відступі РККА були зруйновані всі МТС, ... приведені у несправність ... інвентар і запчастини. На території Орловської області були виведені з ладу практично всі великі та середні підприємства, причому навіть ті, що стосуються харчової промисловості і працювавші на вдоволення потреб місцевого населення. При залишенні РККА м.Торопець Калінінської області були знищені 15 підприємств, зокрема спиртзавод, утильзавод, маслозавод, льонозавод, цегляний, черепичний, скипидарний заводи, МТС, 6 артілей, рибгосп (Прим.15*)
- з повідомлення Совінформбюро від 21.11.41р: "Всі заводи і фабрики з зайнятих німцями районів евакуйовані у Східні райони Радянського Союзу ... Невелика кількість підприємств, які не вдалося евакуювати, німці дійсно захопили... але захопили у вигляді руїн, підірваних та знищених радянськими військами (Прим.14*)
- систематично знищуючи всі локомотивні депо, водонасосні станції та інше залізничне обладнання (ремонтні майстерні, вокзали, стрілки, морозостійкі цистерни для води тощо)при своєму відступі, РККА змусило Гітлера видати наказ від 27.12.1941р, у відповідності з яким на відновлення радянських залізниць було скеровано 30 тис. німецьких будівельних робітників і інженерів (Прим.4*)
- в серпні 1941р у Виборгу з 25 встановлених радянських радіомін Ф-10 (кожна містила від 140 до 4500 кг тротилу) фінам вдалося знешкодити 8, лише частково зберігши історичну забудову міста
- згідно "Звіту про прийняті міри по виконанню наказу Ставки ВГК №0428" Воєнної ради Західного фронту на 29.11.1941р (за 12 днів з дня оголошення цього наказу): "... спалено і зруйновано 398 радянських населених пунктів, більшість з яких ...командами мисливців з військовослужбовців частин фронту та диверсійними групами розвідорганів особливого відділу" (Прим.10*)
- спільна Постанова ЦК ВКП(б) і СНК СРСР від 27.06.1941р " Про порядок вивозу і розміщення людських контингентів і цінного майна"
- "Все цінне майно, сировинні та продовольчі запаси, хліба на кореню, котрі, при неможливості вивозу і залишені на місці ... повинні бути негайно приведені в повну непридатність, тобто, повинні бути зруйнованими, знищеними та спаленими" (Прим.9*)
НАКАЗ СТАВКИ ВЕРХОВНОГО ГОЛОВНОКОМАНДУВАННЯ №0428 від 17.11.41р "Про створення спецкоманд по руйнуванню населених пунктів в тилу фашистських військ"
Ставка Верховного Головнокомандування НАКАЗУЄ:
1. Руйнувати і спалювати дотла всі населені пункти в тилу німецьких військ на відстані 40 — 60 км в глиб від переднього краю і на 20 — 30 км праворуч і ліворуч від доріг. Для знищення населених пунктів в указаному радіусі дії кинути негайно авіацію, широко використовувати артилерійський, і мінометний вогонь, команди розвідників, лижників і партизанські диверсійні групи, екіпіровані пляшками з запалювальною сумішшю, гранатами і підривними засобами.
2. В кожному полку створити команди мисливців по 20 — 30 чоловік кожна для підриву і спалювання населених пунктів, в яких розміщуються війська противника. В команди мисливців підбирати найбільш відважних і міцних у політико-моральному відношенні бійців, командирів і політпрацівників, ретельно роз'яснюючи їм завдання і значення цього заходу для розгрому германської армії. Визначних сміливців за відважні дії по знищенню населених пунктів, в яких розташовані німецькі війська, представляти до нагороди.
3. При вимушеному відході наших частин на тій чи іншій ділянці уводити з собою радянське населення і обов'язково знищувати всі без виключення населені пункти, щоб противник не міг ними скористатися. В першу чергу для цієї мети використовувати виділені в полках команди мисливців.
4. Військовим Радам фронтів і окремих армій систематично перевіряти, як виконуються завдання по знищенню населених пунктів у вказаному вище радіусі від лінії фронту. Ставці через кожні 3 дні окремим зведенням доповідати, скільки і які населені пункти знищені за минулі дні і якими засобами досягнуті ці результати.
Ставка Верховного Головно-командування
І.Сталін, Б.Шапошніков (Прим.13*
ДИРЕКТИВА РАДНАРКОМУ СРСР і ЦК ВКП (б) ПАРТІЙНИМ І РАДЯНСЬКИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ ПРИФРОНТОВИХ ОБЛАСТЕЙ
29.06.1941р №П509
4) При вимушеному відході частин Червоної Армії угоняти рухомий залізничний склад, не залишати ворогу жодного паровоза, жодного вагона, не залишати противнику ні кілограма хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні угоняти худобу, хліб здавати на зберігання державним органам для вивезення його в тилові райони. Все цінне майно, в тому числі кольорові метали, хліб і пальне, яке не може бути вивезено, повинно безумовно знищуватися
5) В зайнятих ворогом районах створювати партизанські загони і диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії, для розпалювання партизанської війни повсюди та скрізь, для підриву мостів, доріг, пошкодження телефонного і телеграфного зв'язку, підпалу складів тощо. В захоплених районах створювати неприпустимі умови для ворога і всіх його посібників, переслідувати і знищувати їх на кожному кроці, зривати всі їхні заходи
ПОСТАНОВА ЦК ВКП (б) від 18.07.41р "ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ БОРОТЬБИ В ТИЛУ ГЕРМАНСЬКИХ ВІЙСЬК" (Прим.3*)
- "При вимушеному відході частин Червоної Армії потрібно угоняти весь рухомий залізничний склад, не залишати ворогу жодного паровоза, жодного вагона, не залишати противнику ні кілограма хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні угонять весь скот, хліб здавати під збереження державним органам для вивезення його в тилові райони. Все цінне майно, в тому числі кольорові метали, хліб і пальне, що не може бути вивезено, повинно безумовно знищуватися. В зайнятих ворогом районах потрібно створювати партизанські загони, кінні і піші, створювати диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії для розпалювання партизанської війни всюди і скрізь, для підриву мостів, доріг, пошкодження телефонного і телеграфного зв'язку, підпалу лісів, складів, обозів" (Прим.5*)
- Директива ЦК КП(б) Білорусі від 01.07.1941р: "Знищувати будь-який зв'язок в тилу противника, підривати або пошкоджувати мости і дороги, підпалювати склади пального і продовольства, вантажні машини і літаки, влаштовувати залізничні аварії..." (Прим.2*)
- додаткову шкоду радянському народному господарству був нанесений місцевими мешканцями, які в умовах тимчасового безвладдя стали розтягувати все, що не встигли знищити відступаючі частини РККА і що являло для них хоч якусь цінність (Прим.15*,16*)
- треба звернути увагу і на те, що під час бойових дій багато населених пунктів переходили по кілька раз з рук в руки і нещадно, іноді до повного знищення, руйнувалися протилежними сторонами в результаті виконання поставлених бойових завдань
- в результаті тактики "випаленої землі" були знищені силами НКВС центральна історична частина Києва, Дніпрогес, Успенський собор Києво-Печерської лаври (Прим.1*,12*)
- на 1943р на окупованих німцями радянських територіях було вироблено лише 10% промислової і 50% сільськогосподарської продукції від рівня 1940р (Прим.1*)
- тільки в 1943р в результаті "рейкової" війни радянськими партизанами було підірвано більш, ніж 350 тисяч залізничних рейок, велика кількість мостів та станцій на окупованих німцями територіях СРСР (Прим.6*)
- Вітебськ і Смоленськ були майже повністю знищені у 1941р відступаючими радянськими військами (Прим.12*)
- курортне узбережжя Чорного моря: Ялта, Гурзуф, Симеїз, Лівадія, Алупка, Байдарські ворота та інші місця були зруйновані і спалені радянськими партизанами у відповідності з наказом Сталіна "Ворогу нічого не залишати" (Прим.7*)
- з осені 1943р у відповідності з наказом Верховного командування вермахт при своєму відступі цілеспрямовано приступив до знищення всього, що могла використати РККА для свого постачання і розміщення (Прим.8*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.2*) - Гофман "Сталинская истребительная война"
(Прим.3*) - Д.Жуков "Русская полиция"
(Прим.4*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.5*) - выступление Сталина по радио 03.07.1941г
(Прим.6*) - Спецвыпуск 9\2010 Досье-коллекция "Паровозы и бронепоезда СССР"
(Прим.7*) - И.Луцкий "Море и плен. Трагедия Севастополя"
(Прим.8*) - Ф.Меллентин "Танковые сражения. Боевое применение танков во 2МВ"
(Прим.9*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-1945гг"
(Прим.10*) - "Энциклопедия заблуждений. Война"
(Прим.11*) - И.Вернидуб "Боеприпасы победы"
(Прим.12*) - К.Эйлсби "План Барбаросса"
(Прим.13*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.14*) - О.Грейг "Сталин мог напасть первым"
(Прим.15*) - И.Ермолаев "Под знаменами Гитлера"
(Прим.16*) - В.Смирнов "Ростов под тенью свастики"
(Прим.17*) - К.Мейер "Немецкие гренадеры. Воспоминания генерала СС"
(Прим.18*) - Э.Манштейн "Утерянные победы"