Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
- активні посилання на подібні цій теми - "Бронетанкова техніка у цифрах", "Трофейне озброєння на службі РККА та вермахту"
- цікаве з Нету за даною темою: "Самі незвичні танки ХХ сторіччя"
- 1211 105мм штурмових гаубиць StuH42 створені на базі танку Т-ІІІ, тоді як 24 155мм штурмових піхотних гармат StuLG33 діяли на шасі Т-ІІІ (Прим.62*)
- окрім танкових боєприпасів, есесівські ремонтні групи на полях бойовищ Курської дуги збирали запчастини для танків та намагались евакуювати ті з підбитих радянських машин, які можна було відремонтувати. В основному цим займались загони, відряджені "харківським танкоремонтним заводом СС". Однак у цьому питанні інтереси есесівців часто стикалися з інтересами армійських ремонтних служб. Зокрема, 18.07.1943р (уже після завершення операції "Цитадель") на нараді у квартирмейстера групи армій "Південь" обговорювалося питання про те, що "танкоремонтний завод СС" збирає по полям боїв танки Т-34, не підпускав до них аналогічні армійські служби (Прим.63*)
- 164 машини ТО були створені німцями в 1942р на базі знятих з озброєння танків Т-1В (Прим.62*)
- саме на навіднику німецького танка або САУ у роки 2СВ лежав обов'язок, у разі потреби, привести до вибуху кілограм тротилу, попередньо закладений в нижній частині бойової машини (Прим.16*)
- 140 (128 - Прим.62*) бронеавтомобілів Sd Kfz 254 випуску 1940р було у вермахті у роки 2СВ спеціально для обслуговування артилерійських споглядачів (Прим.42*)
- 660 тільки командирських танків (за суттю, "недотанків", так як всі вони мали в нерухомій башті макет гармати - прим.ред) воювали у 2СВ у німецькому панцерваффе: 190 Т-I, 250 Т-II, 220 Т-III (30 Т-IIId, 45 Т-IIIe, 145 Т-IIIh). Сюди ж варто додати 262 броньовані машини артилерійських спостерігачів на базі танку Т-III і 41 на базі T-V "Panther", які також мали закріплені намертво башту і макет гармати (Прим.62*). Ще: на більшості німецьких командирських танків уже на заводі замість гармати встановлювався її дерев'яний макет, башта танка приварювалася до корпусу, а механізми керування нею прибиралися. Таким чином, у танку могли розміститися 5 чоловік: командир, офіцер зв'язку, два радисти і механік-водій. Тільки командирських танків на базі танку T-III було випущено не менше 250 одиниць і 20 на базі трофейного 35(t) (Прим.7*) Подібні ним командирські танки в німецьких танкових підрозділах перестали існувати в 1943р
- особливостями німецьких командирських танків до заміни їх лінійними аналогами, крім макета гармати, були закріплена у нерухомий стан башта, рамкова антена та більш сильний бронезахист. Озброєнням танка слугував єдиний кулемет (Прим.62*)
- на шасі танка Т-ІV німці випустили: 306 150мм САУ "Brummbar", 1139 75мм Stug IV, 157 транспортерів боєприпасів, 240 37мм ЗСУ "Mebelwagen" та 87 4\20мм ЗСУ "Virbelwind" (Прим.62*)
- всі 18 самохідних 350мм мортир "Sturmtiger" були перероблені з танків Т-VІ "Тигр", що прибули для капітального ремонту (Прим.62*). 350мм мортирою для них став корабельний бомбомет "Raketenwerfer 61". Переважна кількість цих машин була підірвана власними екіпажами через форс-мажорні обставини кінця 2СВ
- 30 75мм Stug IIIA, 320 Stug IIIB, 50 Stug IIIC, 150 Stug IIID, 272 Stug IIIE, 360 Stug IIIF, 334 Stug IIIF\8, 7720 Stug IIIG - всі перероблені з танків Т-ІІІ, що прибули для ремонту (Прим.62*)
- 6 з 17-и німецьких танкових дивізій, що перетнули 22.06.41р кордон СРСР, були озброєні в основному трофейними чеськими танками Т-38(t) (Прим.41*,62*)
- 700 танків T-IIIn не випускалися окремо, а були перероблені з раніше випущених 447 танків Т-ІІІl, 3 танків Т-ІІІj, 213 танків Т-ІІІм та ще 37 танків Т-ІІІ інших модифікацій, що прибули для ремонту (Прим.62*)
- з березня 1943р всі німецькі танки отримали фартухи - захисні екрани (Прим.62*)
- німецький 75мм винищувач танків "Хетцер", створений на базі, за суттю, чеського танка Т-38(t), випускався у 2СВ на території окупованої німцями Чехії, після війни стояв на озброєнні чеської армії, а ще 158 машин у 1946р було зроблено на замовлення Швейцарії під позначенням G13 (Прим.62*)
- з січня 1943р німецьким Управлінням озброєння прийнято рішення про заміну командирських танків у панцерваффе на лінійні, але у 02.43-04.44рр зібрані 262 бронемашини спостереження, що були перероблені з танків Т-ІІІ і на яких справжня гармата замінювалася на її макет (Прим.62*)
- перші німецькі САУ (Sig-33) були випущені на шасі танка Т-1 у січні-лютому 1940р у кількості 38 одиниць
- 10 німецьких САУ під позначкою 7,5см Рак 97\98(f) auf Pz.740(r) було випущено на базі трофейного радянського танка Т-26, на шасі якого встановлювалася трофейна 75мм французька гармата "Шнайдер" зразка 1897р (Canon Fe75 modele 1897), у якої, у свою чергу, замінявся оригінальний лафет на лафет від німецької 50мм гармати Рак-38 та додатково встановлювалося дульне гальмо
- 270 комплектів "Panther Ostwallturm" було виготовлено німцями на 08.1944р - вони використовувалися у якості ДОТів. Башта "Panther Ostwallturm" відрізнялася від звичної нам башти танка "Panther" тим, що на ній не встановлювалася командирська башточка і її верхня броня була збільшена з 17мм до 40мм
- середній пробіг радянського танку Т-34 у роки ВВВ складав не більше 1 тис. кілометрів, тоді як у німецьких танків: Т-2 - 11,5 тис. км, Т-4 - 11 тис. км, Т-35() - 12,5 тис. км (Прим.61*)
- лише один тільки радянський ЧТЗ випустив за час ВВВ 48,5 тис. танкових двигунів В-2
- на мотор М-17 радянського танку Т-34 ставився обмежувач потужності, так як його надлишкові 600 к\с ставали причиною поломок (Прим.61*)
- до 1938р на складах РККА зберігалися у справному стані 14 англійських, часів 1СВ, гарматних танків Mk V "Рікардо", що були захоплені у якості трофеїв Громадянської війни
- у кожному танковому полку танкової дивізії СС за штатом було по 3 батальйони , а не 2, як у звичайному танковому полку панцерваффе (Прим.13*)
- на 1944р (можливо і раніше - прим.ред) у вермахті активно використовувався тип траншеєкопача, що буксирувався трактором, здібний викопати за одну ніч траншею до 80 сантиметрів глибиною та 500 метрів завдовжки (Прим.60*)
- у 1953-56рр тільки армія Єгипту встигла отримати 230 танків Т-34, в основному вироблених за радянською ліцензією в Чехії (партнер СРСР по ОВД), потім у листопаді-грудні 1956р було поставлено з Чехії ще 120 Т-34. У 1962-63рр була отримана ще одна велика партія (??? - прим.ред) танків Т-34, а ще 130 Т-34 - у 1965-67рр. Починаючи з 1967р Єгипет отримав 400 новітніх Т-62, 1260 танків Т-54\55 та ще багато іншої БТТ в замін втраченої у невдалих війнах проти Ізраїлю (Прим.59*)
- при пошкодженні (знищенні) двокамерного дульного гальма на танку "Tiger", що компенсував біля 70% енергії віддачі пострілу, категорично заборонялося подальша стрільба з його 88-мм гармати
- для полегшення керування танком "Tiger" встановлювався гідропідсилювач керма і напівавтоматична коробка передач, яка мала 8 передач для руху вперед та 4 передачі для руху назад
- використання "шахового" компонування катків танка "Tiger" дозволило вести стрільбу на ураження у русі
- 6 літрів бензину на 1 км. витрачав у середньому двигун танка "Tiger"
- кулемет танка "Tiger" мав оглядові можливості у 30 градусів, як по горизонталі, так і по вертикалі
- згідно німецьких джерел, протягом липня-серпня 1943р втрати "Тигрів" на Східному фронті склали 73 танка, а до кінця року — 274. В строй повернулись лише 19 машин цього типу
- жодний з японських танків, що приймали участь у боях на Халхин-Голі, не мав бронебійних снарядів до своїх 57мм танкових гармат (Прим.58*)
- у першій половині 1942р поставки танків за ленд-лізом у 3 рази перевищували втрати РККА (Прим.57*)
- німецькі джерела категорично заперечують невідворотні втрати у танках "Tiger" 12.07.43р під Прохорівкою (Прим.56*)
- на момент завершення семиденного бойовища під Прохорівкою число боєздатних німецьких танків не тільки не зменшилося, але навіть дещо зросло - до 46%. Це означало, що число підбитих танків за тиждень боїв було менше числа повернутих з ремонту (Прим.56*)
- динаміку втрат і ремонтні можливості панцерваффе можна дослідити також на прикладі бойового використання в операції "Цитадель" важких танків Т-V "Panther": на 05.07.43р їх залишилося у строю - 184; на 06.07.43р - 166; на 07.07.43р - 40; на 10.07.43р - 38. На 21.07.43р з 200 "Panther" у числі боєздатних залишився 41 танк (20 %), ремонтний фонд склав 85 одиниць, у капітальний ремонт відправлено - 16. Незворотні втрати склали 58 одиниць, з них при відході німці підірвали 49 танків "Panther" (Прим.56*)
- італійський 5-тоний танк l6\40, розроблений замість танкетки CV3\30, що мала клепаний корпус та бронювання 6-30мм, являвся самою важкою машиною, яку італійці відправили у роки ВВВ на Східний фронт (Прим.39*)
- на базі танка T-IV будувались наступні моделі німецьких САУ: Stug-IV, "Brumbar", "Nashorn", Jagtpanther-IV, "Hummel"; на базі T-III: Stug-III, на базі T-II: "Marder-II" і "Wespe" (Прим.24*)
- на початок 2СВ основним німецьким танком був T-II, танк T-III таким був до початку 1943р, з середини 1943р у цій якості його змінив T-IV (Прим.24*)
- танк T-IV за конструкцією та компонуванням був аналогічним T-III і мав той же двигун, але, на шкоду ходовим якостям, краще броньований і озброєний (Прим.24*)
- тільки 20% всіх "Jagdtiger" було втрачено у боях (Прим.53*)
- процес збирання одного танка T-VI(H) "Tiger" займав 14 днів, а на його виробництво витрачалося 300 тис. людино\годин (Прим.53*)
- у англійській армії, на момент висадки союзників у Нормандії у 1944р, більшість танків вітчизняного виробництва було виведено з першої лінії танкових частин у зв’язку з їхньою заміною на американські машини (Прим.52)
- німецька БТТ з закритим корпусом зсередини традиційно фарбувалася в колір слонової кістки - Elfenbein №20. (Прим.37*)
- досвід експлуатації німецьких танків у Північній Африці привів до появи позаду башти великого ящика, що жартома називали "скринею Роммеля", призначеного для зберігання інструментів та особистих речей екіпажу, що, у свою чергу, дозволило вивільнити місце всередині танка для додаткового боєкомплекту (Прим.24*)
- для економії прокату та зменшення зварних робіт в роки ВВВ радянське танкобудування стало випускати литі танкові башти, що виявилися нижчими за бронепробивністю, ніж зварні (Прим.14*)
- загалом, конструкція та озброєння ИСУ-122 та ИСУ-152 аналогічні СУ-122 та СУ-152, але СУ-122 і СУ-155 вироблялися на шасі танка КВ-1С до припинення його випуску, після чого самохідки випускалися на шасі танка ИС і отримали позначення ИСУ-122 і ИСУ-152 (Прим.15*)
- з весни 1944р до кінця ВВВ було сформовано 56 самохідно-артилерійських полків, кожний з яких був переозброєний з СУ 122\152 на ИСУ-122\152 і за новими штатами складався з 21 машини - всім цим полкам одразу після переформування присвоювалися звання гвардійських (Прим.15*)
- до тактики танкових засад РККА перейшла тільки восени 1941р, коли 90% радянських танків було вибито, так як бойовий статут передбачав для танкових частин тільки один вид бою як у наступі, так і в обороні - атаку (Прим.22*)
- одразу після бою німецькі танкісти вогнем добивали, а сапери підривали до повного знищення підбиті і підірвані на мінах радянські танки, якщо ті опинялися з німецького боку (Прим.21*)
- атака радянських танків на м.Святошин у 1944р відбувалася з увімкненими сиренами і фарами (Прим.12*)
- захоплена союзниками пошкоджена німецька БТТ, з метою неможливості її відновлення противником в наслідок повторного захоплення в ході можливої контратаки, помічалась захопившими її буквою "D" (Demolition - руйнування), аби згодом бути знищеною саперними підрозділами (Прим.32*)
- T-III мав запас ходу 150км (Прим.51*), T-IV - 208 км, T-VI - 200 км
- всередині німецького танка t-38 (чеського трофея) не було зв’язку між членами екіпажу - окремі команди командир міг передавати за допомогою кольорових лампових індикаторів (Прим.8*)
- за технічним рівнем, за радянським оцінками, танк Т-34-76 поступався танку "Tiger" у 1,2 рази (Прим.50*)
- на прохання радянського уряду виробництво танка "Valentine" було продовжено у 1944р спеціально до потреб РККА (Прим.38*,48*)
- на 26.03.45р 363 однокулеметних башт від танків Т-I знаходились у складі оборонних споруд: 91 в Італії, 97 в Данії, 143 на "Атлантичному валу", 32 на Східному фронті та 260 двокулеметних башт: 20 в Данії, 3 на Заході та 237 на Східному фронті (Прим.49*)
- у серпні-вересні 1941р одеські портові майстерні випустили 68 імпровізованих танків "НИ" ("На испуг") - за суттю своєю, танкеток, коли на шасі трактора СТЗ-5 встановлювалася кулеметна башта від радянського танка Т-26 зразка 1931р, а харківський ХТЗ - 60 винищувачів танків ХТЗ, де на шасі трактора СТЗ-3 була встановлена 45мм гармата і спарений кулемет (Прим.48*). Німці ж масово, на промисловій основі, випускали БТТ на базі тракторів: 4250 БТР Sd Kfz 250 "Alte" - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 2378 БТР Sd Kfz 250 "New" - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 413 БТР підвозу боєприпасів Sd Kfz 252 - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 285 БТР спостерігачів Sd Kfz 253 - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 4656 БТР Sd Kfz 251 - на шасі трактора ZgKW-3t, 60 75мм САУ "Ost" на шасі трактора RCO (Прим.62*)
- у ході невдалого для англійців початку 2СВ у Європі, ними було втрачено майже 2\3 всіх танків, що стало у подальшому головному причиною звернення до США по відкриттю воєнної допомоги за ленд-лізом (Прим.47*)
- до початку ВВВ радянські танки було заборонено транспортувати залізницею у відкритому вигляді (Прим.45*)
- існуюча на початок літа 1943р, основна модифікація радянського танка Т-34 тільки на дистанції менше 500м могла боротися на рівних з основним танком вермахту - T-IV (основним німецьким танком до середини 1943р залишався T-III і тільки після Курської битви його роль почала різко знижуватися, щоб восени 1943р остаточно поступитися T-IV - Прим.7*), що мав лобову броню до 80мм, а T-VI "Tiger" могла пробити тільки в борт і то з мінімальної дистанції (Прим.44*)
- майже всі радянські танки КВ-2 були втрачені у перший місяць ВВВ (Прим.45*)
- для того, щоб кожний, уже підбитий під Прохорівкою радянський танк гарантовано загорівся і його неможливо було б відновити, німцям доводилося іноді додатково робити до трьох попадань у нього (Прим.44*)
- на відміну від американської та англійської лендлізівської БТТ, зенітний кулемет на радянських танках і САУ з'явився лише у 1944р і то тільки на деяких танках ИС-2 та важких САУ (Прим.31*)
- всі 10 підбитих "Ferdinand" з 22, що брали участь у Курській битві, німцями були незворотно втрачені через неможливість їх евакуювати з-понад надмірну масу (Прим.7*). За іншими даними, 08.07.43р тільки в районі станції Понирі панцерваффе втратили 21 "Ferdinand" з 45, а у районі с.Теплое - 4 "Ferdinand" з бравших участь 44 "Ferdinand". Всього за липень-серпень 1943р втрати склали 39 "Ferdinand" (Прим.51*)
- кожний німецький танковий полк мав добре оснащену окрему ремонтно-відновлювальну роту, а окремий батальйон - взвод. Цим підрозділам вдавалося виконувати 95% всіх ремонтних робіт бронетанкової техніки, що проводилися у фронтових умовах (Прим.56*)
- якщо під час ВВВ в РККА танки, відправлені в середній чи капітальний ремонт, виключалися з обліку танкової частини, то в панцерваффе вся техніка, відправлена на ремонтні заводи, зберігалася на обліку даної частини. Це ж стосувалося і безповоротно втраченої техніки (згорілої або розбитої), якщо вона знаходилася на зайнятій німцями території, яка не враховувалася одразу, як незворотні втрати, а зараховувалася до техніки, що знаходиться у довготерміновому ремонті або в ремонті з транспортування до Німеччини (Прим.7*)
- навіть у квітні 1945р німці не відмовлялися від спроб переозброювати свої частини трофейними радянськими танками (Прим.7*)
- 47мм винищувачами танків (встановлені на шасі танка Т-1 47мм чеські протитанкові гармати) були озброєні 9 дивізіонів винищувачів танків (Прим.7*)
- через завантаженість своєю розбитою технікою, німці до середини 1942р не відновлювали радянську БТТ, що підлягала ремонту, і вона, у більшості своїй, прийшла у повну непридатність (Прим.7*) (дивись сторінку "Нотатки до теми": "Про танковий метало-брухт")
- влітку 1942р вермахт зміг відповідно штатам повністю укомплектувати БТТ тільки 9 з 19 танкових дивізій, що перебували на Східному фронті (Прим.7*)
- згідно німецьких оцінок, організаційно-штатна структура радянської танкової бригади 1942р нічим принципово не відрізнялася від організаційно-штатної структури німецької танкової дивізії (Прим.43*,55*)
- німецький винищувач танків "Marder-II" ("Куниця") створений на базі шасі танка T-II та встановленої на нього трофейної радянської гармати Ф-22 (Прим.43*)
- у німецького танка T-V продувалося від порохових газів після кожного пострілу дуло, а стріляна гільза спочатку потрапляла у спеціальний закритий пенал, де з неї також видалялися гази (Прим.5*)
- підготовка воєнних водіїв в автошколах вермахту займала всього 2 тижні, для отримання прав треба було наїздити 150км (Прим.41*)
- з 1943р димові гранати вистрілювалися зсередини німецьких танків (Прим.31*), так як зовнішнє розташовані димові гранатомети часто спрацьовували від попадання куль або осколків, а дим від них потрапляв до бойового відділення (Прим.10*)
- для транспортування однієї підбитої "Panther" німцям були потрібні три 18-ти тонних напівгусеничних тягача Zugkraftwagen 18t (Прим.40)
- відомі випадки ураження радянських танків Т-34-85 танками "Tiger" на дистанції у 3900 метрів (Прим.36*). 88мм гармата цього танка на Курській битві пробивала лобову броню Т-34 на дистанції до 2000м (Прим.44*)
- танк КВ-3 (КВ-220) був навіть прийнятий на озброєння РККА перед ВВВ, але після її початку вже не було сенсу у танку, основна місія якого було знищення під час наступу довготривалих точок ворога (Прим.34*). Він створювався як "танк прориву укріплених стрічок". Передбачалося використовувати його у наступі для знищення бетонних ДОТів і бронековпаків (Прим.11*)
- основним і головним завданням танка КВ-2, оснащеного 152мм гаубицею М-10 і який мав у боєкомплекті бетонобійні та бронебійні снаряди, було знищення під час наступу ворожих дотів (Прим.34*)
- на початок ВВВ німецькі танки Т-II були виведені з першої лінії і передані для ведення розвідки або саперам танкових дивізій (Прим.27*)
- на 22.06.41р вермахт мав 3 батальйони вогнеметних танків і всі вони взяли участь у бойових діях на Східному фронті. На початку 1942р танки, що ще залишилися, були перероблені на САУ (Прим.35*)
- тільки у 1944р з'явилися перші радянські ремонтно-евакуаційні машини - танкові тягачі (Прим.34*)
- до кінця 1942р (коли з'явилися перші "Tiger" і на початку 1943р - перші "Panther") у вермахту не було танків, які з легкістю не розстрілювалися радянськими КВ та Т-34 (Прим.18*,34*). Ще: перше застосування танків "Tiger" приходиться на вересень 1942р, а перші "Panther" залишили завод у січні 1943р (наприкінці 1942р - Прим.40*). Перша САУ "Ferdinand" (вона ж "Elefant" з 1944р) була здана у лютому 1943р (Прим.33*,36*,46*)
- французькі танки 2СВ мали кермове управління з гідропідсилювачем і систему відсмоктування порохових газів з дула танкової гармати (Прим.31*)
- з 1939р, за наказом Ворошилова, на всіх танках стало обов'язковим встановлення кормового кулемета (Прим.31*,34*)
- тоді, як в 1940р СРСР уже виробляв серійно танки КВ-1 та КВ-2 з товщиною фронтальної броні 75мм і Т-34 з товщиною броні 45мм, танки T-III та T-IV, що перебували на озброєнні вермахту, могли пробивати на відстані 100м броню товщиною не більше 31мм (Прим.34*)
- до початку ВВВ додатковий захист з листів 25мм броні встановлювали на всіх КВ відповідно до Постанови СНК СРСР та ЦК ВКП(б) №548-232 від 15.03.41р (Прим.45*), за іншими даними танки КВ-1 мали екранування основної броні сталевими листами завтовшки 20мм (Прим.30*)
- екіпаж танка КВ-1 складався з 5 чоловік, а КВ-2 - з 6 (Прим.34*)
- для самооборони від піхоти по периметру корпуса танка "Tiger" були змонтовані мортирки для стрільби вверх, на невелику висоту мінами типу "S" (бойова частина - 360 сталевих кульок). Окрім того, на баштах ранніх випусків стріляти такими мінами можна було з димових гранатометів NbK-39 (по три з кожного боку) В баштах пізніх випусків для цієї мети служила "зброя ближньої оборони" (Nahverteidigungswaffe) - мортирка, встановлена всередині танка і яка стріляла через амбразуру в даху башти (Прим.29*)
- башту німецького танка T-IV(H) "Tiger" можна було повертати вручну або за допомогою двотактного двигуна робочим об'ємом 600 куб.см (Прим.25*)
- в серпні 1944р випуск німецького танка T–VIH "Tiger" був остаточно припинений (Прим.5*)
- гусениці та двигун основного німецького танка кожні 650-800 кілометрів пробігу вимагали ремонту у стаціонарних умовах (Прим.28*)
- зазвичай командиром німецького танку у 2СВ ставав навідник, який виявив бажання продовжити службу офіцером панцерваффе. Таким чином, в екіпажі німецького танка було, за суттю, два навідника: штатній навідник і, звільнений від цих обов'язків, командир танка, основним і головним завданням якого було своєчасне виявлення цілей та ціле-вказання на них штатному навіднику. На відміну від штату більшості радянських танкових екіпажів (4 члена екіпажу, де командир одночасно був і навідником) екіпаж основних німецьких танків складався з п'яти чоловік, де обов'язки навідника і командира були розділені (Прим.26*)
- німецькі танки T-IV прослужили у фінській армії до 1962р (Прим.24*), а штурмові гармати Stug - до початку 60-х років, а в румунській армії - до початку 50-х років 20 сторіччя (Прим.25*)
- ще наприкінці 1944р Гітлер дав вказівку припинити всі роботи по створенню надважких танків (Прим.23*)
- німецький танк був здатний підбити літак при зниженні його нижче 400м, зокрема радянський штурмовик, з своєї гармати (Прим.21*)
- 1 постріл на 5 секунд - краще досягнення досвідчених німецьких танкістів
- скорострільність гармати T-VI(H) "Tiger" - 7-8 пострілів за хвилину (Прим.29*)
- вперше дульне гальмо на радянських танках з'явилося у 1944р на танку ИС-2
- башти танків T-V(G) "Panther" зі збільшеною товщиною броні, спроможні витримати важкі бомбардування, спеціально будувалися для встановлення їх на бетонній основі в якості башти бункера і мали ручне керування - на відміну від його танкового аналога (Прим.20*)
- в обороні Берліна брали участь 2 останні вцілілі САУ "Elefant" (Прим.46*,51*), а також танкова рота "Berlin", що складалася з неспроможних до самостійного пересування і, відповідно, використаних як нерухомі вогневі точки, 10 танків T-V(G) "Panther" і 12 танків T-IV (Прим.7*,19*)
- часто бронемашини, якщо вони застрягли або вийшли з ладу з технічних причин, німцями знищувалися чи просто залишалися заради евакуації та спасіння екіпажу (Прим.1*,17*)
- з весни 1944р кожний танк T-IV почав комплектуватися одним автоматом МР-40 і всехвильовим радіоприймачем на 220в (Прим.16*)
- 80 німецьких танків під водою, за допомогою триметрових труб, форсували Буг 22.06.41р (Прим.13*). За іншими даними, це були 52 Т-II (Прим.31*). Ще за іншими даними, форсували Буг танки Т-III (Прим.24*)
- французькі трофейні танки загалом не вписувалися в німецьку структуру управління боєм танкових дивізій, тому жодного французького танка на озброєнні танкових дивізій не було. За іншими даними, їх все ж використовували у Сталінграді, а в Криму в 1942р - у складі німецької 22тд, а потім лише з навчальною і поліційною метою (Прим.35*). Ще є наступна інформація, що до 1942р французькі танки Н-35 використовували 23тд та 25тд з навчальною метою (Прим.34*). Трофейні французькі танки перебували на озброєнні 7-ї гірської дивізії СС "Принц Ойген", озброєної окрім того і іншою застарілою бойовою технікою французького, бельгійського, італійського та югославського виробництва (Прим.42*)
- після майже повного знищення у 1941р залишки танків 38(t) були зібрані у 22тд для наступних дій в 1942р у Криму, а потім до кінця війни використовувалися тільки з навчальною або поліційною метою (Прим.31*)
- 10.12.41р був підбитий останній трофейний чеський танк 35(t) на Східному фронті. В подальшому залишки 35(t) вермахтом використовувалися в якості навчальних танків або артилерійських тягачів з попередньо демонтованими баштами (Прим.31*)
- кожному радянському важкому танку придавався взвод піхоти, єдиним завданням якого була його охорона під час бою (наказ командувача Західним фронтом Жукова №072 від 25.11.41р. Потім це положення Жуков розповсюдив на всю діючу армію
- серійне виробництво перших бойових танків в фашистський Німеччині почалося тільки в 1935-1936 роках
- дані розслідування спеціальної комісії Г.Маленкова дій сторін в танковій битві під Прохорівкою дотепер зберігаються під грифом "Цілком таємно" (Прим.9*)
- німцями в січні 1945р вперше використано інфрачервоні прилади нічного бачення, що дозволяли точно вести вогонь на дистанції до 400 метрів (Прим.9*). Інфрачервона підсвітка прожектором та телескопом цілей на 1500 м здійснювалася за допомогою 60 Sd Kfz 251-20 "Пугач" (Прим.62*)
- стріляні гільзи від снарядів безпосередньо після пострілу збиралися призначеним для цього членом екіпажу кожного німецького танку або іншої БТТ в мішок для подальшого доправлення на переплавку (Прим.7*)
- стріляти з танкового кулемета під час руху було практично неможливо через надто малу можливість прицілювання і спостереження в телескопічний приціл (Прим.6*)
- екіпаж радянського танка мав право його залишити в двох випадках - якщо підбитий танк загорівся і якщо у підбитого танка вийшло з ладу озброєння. Залишення танка за інших обставин під час бою загрожувало направленням по рішенню суду у штрафний батальйон (Прим.6*)
- німецькі танки створювалися німецькими конструкторами і в СРСР також
- у танковому бою під Прохорівкою радянські втрати в танках перевищили в 3 рази втрати танків фашистами (Прим.4*)
- у кожного командира німецького танка був переносний бінокулярний перископ, за допомогою якого не доводилося підставлятися під кулі (Прим.3*)
- у танках "Tiger" та "Panther" було кермо (Прим.3*)
- трофейними Т-34 були повністю озброєні 1,8,11 танкові дивізії вермахту і 3-й батальйон панцердивізії СС "Дас Рейх". Також танки Т-34 були на озброєнні панцердивізії СС "Мертва голова" і "Велика Германія". В вермахті трофейні Т-34 отримали позначення Т-34 747(r). Трофейні Т-34 були на озброєнні армій Фінляндії, Румунії та Угорщини
- до кінця 1942р радянські танкісти не вміли стріляти з ходу. На питання Сталіна: "Стріляють танкісти з ходу"? Катуков відповів: "Меткість з ходу погана і снаряди шкодуємо" (Прим.2*) Німецьким танкістам наказом було заборонено стріляти з танків на ходу
- на шасі трофейних Т-34 монтувалася зенітна самохідна установка Flakpanzer t-34(r), що являла собою башту з 4-ма 20 мм. автоматичними гарматами
- броня на Т-34 від удару снаряда-болванки кришилась зсередини осколками, що вбивали і калічили в першу чергу командира танка і навідника. Причина крихкості броні, а вірніше, низької її якості – виключно малий вміст нікелю в складі сталі. (пригадайте рядок "по танку ударила болванка…" з пісні, яка і підштовхнула до пошуку відповіді на це питання)
- від удару снаряду о броню чеського танка 38(t) відлітавши заклепки вбивали або калічили екіпаж, що було характерно для всіх танків з клепаним корпусом
- недоліком італійської танкової сталі була її крихкість і те, що кріпилася вона за допомогою заклепок, що, у разі попадання ворожого снаряду, призводило до загибелі екіпажу (Прим.54*)
- довгий час в РККА тільки на командирському танку встановлювався радіопередавач, тоді як на інших були виключно радіоприймачі. Знаючи про це, німці знищували в першу чергу його, а потім розправлялися з іншими танками (Прим.44*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.2*) - В.Башенов – "1942г - испытательный"
(Прим.3*) - "Тигр - легендарный танк Панцерваффе" ч.1. Военно-техническая серия
(Прим.4*) - В.Замулин "Неизвестная битва великой войны" журнал "Танкомастер 5\1999
(Прим.5*) - С.Славин "Секретное оружие третьего рейха"
(Прим.6*) - А.Драбкин "Я дрался на Т-34"
(Прим.7*) - А.Лобанов "Танковые войска Гитлера"
(Прим.8*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.9*) - Б.Соколов "Красная Армия против войск СС"
(Прим.10*) - М.Коломиец "Тигры” на Огненной дуге"
(Прим.11*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.12*) - В.Михайлов "Долгий путь с тралом"
(Прим.13*) - К.Майер "Немецкие гренадеры. Воспоминания генерала СС"
(Прим.14*) - сборник "Русские танки" №70: КВ-1
(Прим.15*) - сборник "Русские танки" №93: ИСУ-152
(Прим.16*) - К.Штикельмайер "Откровения немецкого истребителя танков"
(Прим.17*) - В.Кубек "В авангарде танковых атак"
(Прим.18*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.19*) - А.Исаев "Берлин 45-го: Сражение в логове зверя"
(Прим.20*) - Д.Кауфман "Фортификация Второй мировой войны 1939-45гг. Третий рейх"
(Прим.21*) - Р.Пономаренко "Танковая битва за Коломак" журнал "Арсенал-коллекция" 10 \2013
(Прим.22*) - "В сравнении с противником" сборник "Русские танки" №74: БТ-7
(Прим.23*) - Б.Мощанский "У стен Берлина"
(Прим.24*) - Р.Исмагилов "Танки мира"
(Прим.25*) - М.Барятинский "Штурмовые орудия Гитлера. "Штурмгешютце" в бою"
(Прим.26*) - М.Барятинский "Танковые асы Гитлера
(Прим.27*) - О.Скворцов "Две модернизации "двойки" журнал "Техника и вооружение" 4\2010
(Прим.28*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.29*) - В.Братченко "Тяжелый танк "Тигр" журнал "Наука и техника" 13\2007
(Прим.30*) - сборник "Советские тяжелые танки 1917-1940гг"
(Прим.31*) - Г.Холявский "Полная энциклопедия танков мира. 1915-2000гг"
(Прим.32*) - рубрика "Металлолом" журнал "С.Т.В.О.Л"
(Прим.33*) - А.Докучаев "Они жгли королевские тигры" журнал "Техника и вооружение" 8\2006
(Прим.34*) - Н.Попов "Без тайн и секретов"
(Прим.35*) - Б.Тынчеров "Французские трофейные танки в Крыму"
(Прим.36*) - А.Широкорад "Бог войны третьего рейха"
(Прим.37*) - "Краски боя" сборник "Боевые танки мира №1: Абрамс"
(Прим.38*) - сборник "Танки мира: Валентайн" №31
(Прим.39*) - Д.Мессе "Война на русском фронте. Итальянский экспедиционный корпус в России"
(Прим.40*) - М.Коломиец "Пантеры на Курской дуге" журнал "Танкомастер" 5\1999
(Прим.41*) - "История автомобилей №1. Легковые автомобили вермахта. ч.1"
(Прим.42*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.43*) - И.Мощанский "Сражение под Харьковом. Кровавая катастрофа"
(Прим.44*) - В.Замулин "Прохоровское сражение. Миф и реальность" журнал "Военно-исторический архив" 12\2002
(Прим.45*) - М.Коломиец "Тяжелый танк КВ-2. Сенсационные материалы о битве у Расейняя"
(Прим.46*) - М.Коломиец "Элефант. Тяжелое штурмовое орудие Ф.Порше"
(Прим.47*) - М.Барятинский "Кавалерийский танк Второй мировой М3\М5 General Stuart"
(Прим.48*) - Д.Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.49*) - Д.Тарас "Легкий танк Pz.I. История. Конструкция. Вооружение. Боевое применение"
(Прим.50*) - И.Бах "Боевые машины Г.Н.Москвина" журнал "Техника и вооружение" 11\2013
(Прим.51*) - М.Барятинский "Истребитель танков "Фердинанд"
(Прим.52*) - сборник "Танки мира: Валентайн" №31
(Прим.53*) - Д.Портер "Секретное оружие Гитлера. 1933-45"
(Прим.54*) - Ж.Рестен "Танки Второй мировой в 1939-45гг"
(Прим.55*) - М.Коломиец "Танки в Харьковской катастрофе 1942г"
(Прим.56*) - В.Замулин "Прохоровское сражение"
(Прим.57*) - Д.Дин "Странный альянс: история сотрудничества с Россией во время войны"
(Прим.58*) - М.Коломиец "Танки на Халхин-Голе. Необъявленная война Сталина"
(Прим.59*) - С.Шумилин "Египетская САУ Т-34-100" журнал "Наука и техника" 10\2009
(Прим.60*) - Г.Бидерман "В смертельном бою"
(Прим.61*) - М.Зефиров "Все для фронта? Как на самом деле ковалась победа"
(Прим.62*) - Х.Дойч "Полный справочник немецких танков и самоходніх орудий 2МВ 1939-1945гг"
(Прим.63*) - Р.Пономаренко "Немецкий крест на краснозвездной броне: трофейные танки Т-34 в панцер-гренадерской дивизии СС "Дас Райх", журнал "Арсенал-коллекция" 3\2012г
- 270 комплектів "Panther Ostwallturm" було виготовлено німцями на 08.1944р - вони використовувалися у якості ДОТів. Башта "Panther Ostwallturm" відрізнялася від звичної нам башти танка "Panther" тим, що на ній не встановлювалася командирська башточка і її верхня броня була збільшена з 17мм до 40мм
- середній пробіг радянського танку Т-34 у роки ВВВ складав не більше 1 тис. кілометрів, тоді як у німецьких танків: Т-2 - 11,5 тис. км, Т-4 - 11 тис. км, Т-35() - 12,5 тис. км (Прим.61*)
- лише один тільки радянський ЧТЗ випустив за час ВВВ 48,5 тис. танкових двигунів В-2
- на мотор М-17 радянського танку Т-34 ставився обмежувач потужності, так як його надлишкові 600 к\с ставали причиною поломок (Прим.61*)
- до 1938р на складах РККА зберігалися у справному стані 14 англійських, часів 1СВ, гарматних танків Mk V "Рікардо", що були захоплені у якості трофеїв Громадянської війни
- у кожному танковому полку танкової дивізії СС за штатом було по 3 батальйони , а не 2, як у звичайному танковому полку панцерваффе (Прим.13*)
- на 1944р (можливо і раніше - прим.ред) у вермахті активно використовувався тип траншеєкопача, що буксирувався трактором, здібний викопати за одну ніч траншею до 80 сантиметрів глибиною та 500 метрів завдовжки (Прим.60*)
- у 1953-56рр тільки армія Єгипту встигла отримати 230 танків Т-34, в основному вироблених за радянською ліцензією в Чехії (партнер СРСР по ОВД), потім у листопаді-грудні 1956р було поставлено з Чехії ще 120 Т-34. У 1962-63рр була отримана ще одна велика партія (??? - прим.ред) танків Т-34, а ще 130 Т-34 - у 1965-67рр. Починаючи з 1967р Єгипет отримав 400 новітніх Т-62, 1260 танків Т-54\55 та ще багато іншої БТТ в замін втраченої у невдалих війнах проти Ізраїлю (Прим.59*)
- при пошкодженні (знищенні) двокамерного дульного гальма на танку "Tiger", що компенсував біля 70% енергії віддачі пострілу, категорично заборонялося подальша стрільба з його 88-мм гармати
- для полегшення керування танком "Tiger" встановлювався гідропідсилювач керма і напівавтоматична коробка передач, яка мала 8 передач для руху вперед та 4 передачі для руху назад
- використання "шахового" компонування катків танка "Tiger" дозволило вести стрільбу на ураження у русі
- 6 літрів бензину на 1 км. витрачав у середньому двигун танка "Tiger"
- кулемет танка "Tiger" мав оглядові можливості у 30 градусів, як по горизонталі, так і по вертикалі
- згідно німецьких джерел, протягом липня-серпня 1943р втрати "Тигрів" на Східному фронті склали 73 танка, а до кінця року — 274. В строй повернулись лише 19 машин цього типу
- жодний з японських танків, що приймали участь у боях на Халхин-Голі, не мав бронебійних снарядів до своїх 57мм танкових гармат (Прим.58*)
- у першій половині 1942р поставки танків за ленд-лізом у 3 рази перевищували втрати РККА (Прим.57*)
- німецькі джерела категорично заперечують невідворотні втрати у танках "Tiger" 12.07.43р під Прохорівкою (Прим.56*)
- на момент завершення семиденного бойовища під Прохорівкою число боєздатних німецьких танків не тільки не зменшилося, але навіть дещо зросло - до 46%. Це означало, що число підбитих танків за тиждень боїв було менше числа повернутих з ремонту (Прим.56*)
- динаміку втрат і ремонтні можливості панцерваффе можна дослідити також на прикладі бойового використання в операції "Цитадель" важких танків Т-V "Panther": на 05.07.43р їх залишилося у строю - 184; на 06.07.43р - 166; на 07.07.43р - 40; на 10.07.43р - 38. На 21.07.43р з 200 "Panther" у числі боєздатних залишився 41 танк (20 %), ремонтний фонд склав 85 одиниць, у капітальний ремонт відправлено - 16. Незворотні втрати склали 58 одиниць, з них при відході німці підірвали 49 танків "Panther" (Прим.56*)
- італійський 5-тоний танк l6\40, розроблений замість танкетки CV3\30, що мала клепаний корпус та бронювання 6-30мм, являвся самою важкою машиною, яку італійці відправили у роки ВВВ на Східний фронт (Прим.39*)
- на базі танка T-IV будувались наступні моделі німецьких САУ: Stug-IV, "Brumbar", "Nashorn", Jagtpanther-IV, "Hummel"; на базі T-III: Stug-III, на базі T-II: "Marder-II" і "Wespe" (Прим.24*)
- на початок 2СВ основним німецьким танком був T-II, танк T-III таким був до початку 1943р, з середини 1943р у цій якості його змінив T-IV (Прим.24*)
- танк T-IV за конструкцією та компонуванням був аналогічним T-III і мав той же двигун, але, на шкоду ходовим якостям, краще броньований і озброєний (Прим.24*)
- тільки 20% всіх "Jagdtiger" було втрачено у боях (Прим.53*)
- процес збирання одного танка T-VI(H) "Tiger" займав 14 днів, а на його виробництво витрачалося 300 тис. людино\годин (Прим.53*)
- у англійській армії, на момент висадки союзників у Нормандії у 1944р, більшість танків вітчизняного виробництва було виведено з першої лінії танкових частин у зв’язку з їхньою заміною на американські машини (Прим.52)
- німецька БТТ з закритим корпусом зсередини традиційно фарбувалася в колір слонової кістки - Elfenbein №20. (Прим.37*)
- досвід експлуатації німецьких танків у Північній Африці привів до появи позаду башти великого ящика, що жартома називали "скринею Роммеля", призначеного для зберігання інструментів та особистих речей екіпажу, що, у свою чергу, дозволило вивільнити місце всередині танка для додаткового боєкомплекту (Прим.24*)
- для економії прокату та зменшення зварних робіт в роки ВВВ радянське танкобудування стало випускати литі танкові башти, що виявилися нижчими за бронепробивністю, ніж зварні (Прим.14*)
- загалом, конструкція та озброєння ИСУ-122 та ИСУ-152 аналогічні СУ-122 та СУ-152, але СУ-122 і СУ-155 вироблялися на шасі танка КВ-1С до припинення його випуску, після чого самохідки випускалися на шасі танка ИС і отримали позначення ИСУ-122 і ИСУ-152 (Прим.15*)
- з весни 1944р до кінця ВВВ було сформовано 56 самохідно-артилерійських полків, кожний з яких був переозброєний з СУ 122\152 на ИСУ-122\152 і за новими штатами складався з 21 машини - всім цим полкам одразу після переформування присвоювалися звання гвардійських (Прим.15*)
- до тактики танкових засад РККА перейшла тільки восени 1941р, коли 90% радянських танків було вибито, так як бойовий статут передбачав для танкових частин тільки один вид бою як у наступі, так і в обороні - атаку (Прим.22*)
- одразу після бою німецькі танкісти вогнем добивали, а сапери підривали до повного знищення підбиті і підірвані на мінах радянські танки, якщо ті опинялися з німецького боку (Прим.21*)
- атака радянських танків на м.Святошин у 1944р відбувалася з увімкненими сиренами і фарами (Прим.12*)
- захоплена союзниками пошкоджена німецька БТТ, з метою неможливості її відновлення противником в наслідок повторного захоплення в ході можливої контратаки, помічалась захопившими її буквою "D" (Demolition - руйнування), аби згодом бути знищеною саперними підрозділами (Прим.32*)
- T-III мав запас ходу 150км (Прим.51*), T-IV - 208 км, T-VI - 200 км
- всередині німецького танка t-38 (чеського трофея) не було зв’язку між членами екіпажу - окремі команди командир міг передавати за допомогою кольорових лампових індикаторів (Прим.8*)
- за технічним рівнем, за радянським оцінками, танк Т-34-76 поступався танку "Tiger" у 1,2 рази (Прим.50*)
- на прохання радянського уряду виробництво танка "Valentine" було продовжено у 1944р спеціально до потреб РККА (Прим.38*,48*)
- на 26.03.45р 363 однокулеметних башт від танків Т-I знаходились у складі оборонних споруд: 91 в Італії, 97 в Данії, 143 на "Атлантичному валу", 32 на Східному фронті та 260 двокулеметних башт: 20 в Данії, 3 на Заході та 237 на Східному фронті (Прим.49*)
- у серпні-вересні 1941р одеські портові майстерні випустили 68 імпровізованих танків "НИ" ("На испуг") - за суттю своєю, танкеток, коли на шасі трактора СТЗ-5 встановлювалася кулеметна башта від радянського танка Т-26 зразка 1931р, а харківський ХТЗ - 60 винищувачів танків ХТЗ, де на шасі трактора СТЗ-3 була встановлена 45мм гармата і спарений кулемет (Прим.48*). Німці ж масово, на промисловій основі, випускали БТТ на базі тракторів: 4250 БТР Sd Kfz 250 "Alte" - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 2378 БТР Sd Kfz 250 "New" - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 413 БТР підвозу боєприпасів Sd Kfz 252 - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 285 БТР спостерігачів Sd Kfz 253 - надбудований броньований кузов на зміненому шасі трактора "Demag" D7, 4656 БТР Sd Kfz 251 - на шасі трактора ZgKW-3t, 60 75мм САУ "Ost" на шасі трактора RCO (Прим.62*)
- у ході невдалого для англійців початку 2СВ у Європі, ними було втрачено майже 2\3 всіх танків, що стало у подальшому головному причиною звернення до США по відкриттю воєнної допомоги за ленд-лізом (Прим.47*)
- до початку ВВВ радянські танки було заборонено транспортувати залізницею у відкритому вигляді (Прим.45*)
- існуюча на початок літа 1943р, основна модифікація радянського танка Т-34 тільки на дистанції менше 500м могла боротися на рівних з основним танком вермахту - T-IV (основним німецьким танком до середини 1943р залишався T-III і тільки після Курської битви його роль почала різко знижуватися, щоб восени 1943р остаточно поступитися T-IV - Прим.7*), що мав лобову броню до 80мм, а T-VI "Tiger" могла пробити тільки в борт і то з мінімальної дистанції (Прим.44*)
- майже всі радянські танки КВ-2 були втрачені у перший місяць ВВВ (Прим.45*)
- для того, щоб кожний, уже підбитий під Прохорівкою радянський танк гарантовано загорівся і його неможливо було б відновити, німцям доводилося іноді додатково робити до трьох попадань у нього (Прим.44*)
- на відміну від американської та англійської лендлізівської БТТ, зенітний кулемет на радянських танках і САУ з'явився лише у 1944р і то тільки на деяких танках ИС-2 та важких САУ (Прим.31*)
- всі 10 підбитих "Ferdinand" з 22, що брали участь у Курській битві, німцями були незворотно втрачені через неможливість їх евакуювати з-понад надмірну масу (Прим.7*). За іншими даними, 08.07.43р тільки в районі станції Понирі панцерваффе втратили 21 "Ferdinand" з 45, а у районі с.Теплое - 4 "Ferdinand" з бравших участь 44 "Ferdinand". Всього за липень-серпень 1943р втрати склали 39 "Ferdinand" (Прим.51*)
- кожний німецький танковий полк мав добре оснащену окрему ремонтно-відновлювальну роту, а окремий батальйон - взвод. Цим підрозділам вдавалося виконувати 95% всіх ремонтних робіт бронетанкової техніки, що проводилися у фронтових умовах (Прим.56*)
- якщо під час ВВВ в РККА танки, відправлені в середній чи капітальний ремонт, виключалися з обліку танкової частини, то в панцерваффе вся техніка, відправлена на ремонтні заводи, зберігалася на обліку даної частини. Це ж стосувалося і безповоротно втраченої техніки (згорілої або розбитої), якщо вона знаходилася на зайнятій німцями території, яка не враховувалася одразу, як незворотні втрати, а зараховувалася до техніки, що знаходиться у довготерміновому ремонті або в ремонті з транспортування до Німеччини (Прим.7*)
- навіть у квітні 1945р німці не відмовлялися від спроб переозброювати свої частини трофейними радянськими танками (Прим.7*)
- 47мм винищувачами танків (встановлені на шасі танка Т-1 47мм чеські протитанкові гармати) були озброєні 9 дивізіонів винищувачів танків (Прим.7*)
- через завантаженість своєю розбитою технікою, німці до середини 1942р не відновлювали радянську БТТ, що підлягала ремонту, і вона, у більшості своїй, прийшла у повну непридатність (Прим.7*) (дивись сторінку "Нотатки до теми": "Про танковий метало-брухт")
- влітку 1942р вермахт зміг відповідно штатам повністю укомплектувати БТТ тільки 9 з 19 танкових дивізій, що перебували на Східному фронті (Прим.7*)
- згідно німецьких оцінок, організаційно-штатна структура радянської танкової бригади 1942р нічим принципово не відрізнялася від організаційно-штатної структури німецької танкової дивізії (Прим.43*,55*)
- німецький винищувач танків "Marder-II" ("Куниця") створений на базі шасі танка T-II та встановленої на нього трофейної радянської гармати Ф-22 (Прим.43*)
- у німецького танка T-V продувалося від порохових газів після кожного пострілу дуло, а стріляна гільза спочатку потрапляла у спеціальний закритий пенал, де з неї також видалялися гази (Прим.5*)
- підготовка воєнних водіїв в автошколах вермахту займала всього 2 тижні, для отримання прав треба було наїздити 150км (Прим.41*)
- з 1943р димові гранати вистрілювалися зсередини німецьких танків (Прим.31*), так як зовнішнє розташовані димові гранатомети часто спрацьовували від попадання куль або осколків, а дим від них потрапляв до бойового відділення (Прим.10*)
- для транспортування однієї підбитої "Panther" німцям були потрібні три 18-ти тонних напівгусеничних тягача Zugkraftwagen 18t (Прим.40)
- відомі випадки ураження радянських танків Т-34-85 танками "Tiger" на дистанції у 3900 метрів (Прим.36*). 88мм гармата цього танка на Курській битві пробивала лобову броню Т-34 на дистанції до 2000м (Прим.44*)
- танк КВ-3 (КВ-220) був навіть прийнятий на озброєння РККА перед ВВВ, але після її початку вже не було сенсу у танку, основна місія якого було знищення під час наступу довготривалих точок ворога (Прим.34*). Він створювався як "танк прориву укріплених стрічок". Передбачалося використовувати його у наступі для знищення бетонних ДОТів і бронековпаків (Прим.11*)
- основним і головним завданням танка КВ-2, оснащеного 152мм гаубицею М-10 і який мав у боєкомплекті бетонобійні та бронебійні снаряди, було знищення під час наступу ворожих дотів (Прим.34*)
- на початок ВВВ німецькі танки Т-II були виведені з першої лінії і передані для ведення розвідки або саперам танкових дивізій (Прим.27*)
- на 22.06.41р вермахт мав 3 батальйони вогнеметних танків і всі вони взяли участь у бойових діях на Східному фронті. На початку 1942р танки, що ще залишилися, були перероблені на САУ (Прим.35*)
- тільки у 1944р з'явилися перші радянські ремонтно-евакуаційні машини - танкові тягачі (Прим.34*)
- до кінця 1942р (коли з'явилися перші "Tiger" і на початку 1943р - перші "Panther") у вермахту не було танків, які з легкістю не розстрілювалися радянськими КВ та Т-34 (Прим.18*,34*). Ще: перше застосування танків "Tiger" приходиться на вересень 1942р, а перші "Panther" залишили завод у січні 1943р (наприкінці 1942р - Прим.40*). Перша САУ "Ferdinand" (вона ж "Elefant" з 1944р) була здана у лютому 1943р (Прим.33*,36*,46*)
- французькі танки 2СВ мали кермове управління з гідропідсилювачем і систему відсмоктування порохових газів з дула танкової гармати (Прим.31*)
- з 1939р, за наказом Ворошилова, на всіх танках стало обов'язковим встановлення кормового кулемета (Прим.31*,34*)
- тоді, як в 1940р СРСР уже виробляв серійно танки КВ-1 та КВ-2 з товщиною фронтальної броні 75мм і Т-34 з товщиною броні 45мм, танки T-III та T-IV, що перебували на озброєнні вермахту, могли пробивати на відстані 100м броню товщиною не більше 31мм (Прим.34*)
- до початку ВВВ додатковий захист з листів 25мм броні встановлювали на всіх КВ відповідно до Постанови СНК СРСР та ЦК ВКП(б) №548-232 від 15.03.41р (Прим.45*), за іншими даними танки КВ-1 мали екранування основної броні сталевими листами завтовшки 20мм (Прим.30*)
- екіпаж танка КВ-1 складався з 5 чоловік, а КВ-2 - з 6 (Прим.34*)
- для самооборони від піхоти по периметру корпуса танка "Tiger" були змонтовані мортирки для стрільби вверх, на невелику висоту мінами типу "S" (бойова частина - 360 сталевих кульок). Окрім того, на баштах ранніх випусків стріляти такими мінами можна було з димових гранатометів NbK-39 (по три з кожного боку) В баштах пізніх випусків для цієї мети служила "зброя ближньої оборони" (Nahverteidigungswaffe) - мортирка, встановлена всередині танка і яка стріляла через амбразуру в даху башти (Прим.29*)
- башту німецького танка T-IV(H) "Tiger" можна було повертати вручну або за допомогою двотактного двигуна робочим об'ємом 600 куб.см (Прим.25*)
- в серпні 1944р випуск німецького танка T–VIH "Tiger" був остаточно припинений (Прим.5*)
- гусениці та двигун основного німецького танка кожні 650-800 кілометрів пробігу вимагали ремонту у стаціонарних умовах (Прим.28*)
- зазвичай командиром німецького танку у 2СВ ставав навідник, який виявив бажання продовжити службу офіцером панцерваффе. Таким чином, в екіпажі німецького танка було, за суттю, два навідника: штатній навідник і, звільнений від цих обов'язків, командир танка, основним і головним завданням якого було своєчасне виявлення цілей та ціле-вказання на них штатному навіднику. На відміну від штату більшості радянських танкових екіпажів (4 члена екіпажу, де командир одночасно був і навідником) екіпаж основних німецьких танків складався з п'яти чоловік, де обов'язки навідника і командира були розділені (Прим.26*)
- німецькі танки T-IV прослужили у фінській армії до 1962р (Прим.24*), а штурмові гармати Stug - до початку 60-х років, а в румунській армії - до початку 50-х років 20 сторіччя (Прим.25*)
- ще наприкінці 1944р Гітлер дав вказівку припинити всі роботи по створенню надважких танків (Прим.23*)
- німецький танк був здатний підбити літак при зниженні його нижче 400м, зокрема радянський штурмовик, з своєї гармати (Прим.21*)
- 1 постріл на 5 секунд - краще досягнення досвідчених німецьких танкістів
- скорострільність гармати T-VI(H) "Tiger" - 7-8 пострілів за хвилину (Прим.29*)
- вперше дульне гальмо на радянських танках з'явилося у 1944р на танку ИС-2
- башти танків T-V(G) "Panther" зі збільшеною товщиною броні, спроможні витримати важкі бомбардування, спеціально будувалися для встановлення їх на бетонній основі в якості башти бункера і мали ручне керування - на відміну від його танкового аналога (Прим.20*)
- в обороні Берліна брали участь 2 останні вцілілі САУ "Elefant" (Прим.46*,51*), а також танкова рота "Berlin", що складалася з неспроможних до самостійного пересування і, відповідно, використаних як нерухомі вогневі точки, 10 танків T-V(G) "Panther" і 12 танків T-IV (Прим.7*,19*)
- часто бронемашини, якщо вони застрягли або вийшли з ладу з технічних причин, німцями знищувалися чи просто залишалися заради евакуації та спасіння екіпажу (Прим.1*,17*)
- з весни 1944р кожний танк T-IV почав комплектуватися одним автоматом МР-40 і всехвильовим радіоприймачем на 220в (Прим.16*)
- 80 німецьких танків під водою, за допомогою триметрових труб, форсували Буг 22.06.41р (Прим.13*). За іншими даними, це були 52 Т-II (Прим.31*). Ще за іншими даними, форсували Буг танки Т-III (Прим.24*)
- французькі трофейні танки загалом не вписувалися в німецьку структуру управління боєм танкових дивізій, тому жодного французького танка на озброєнні танкових дивізій не було. За іншими даними, їх все ж використовували у Сталінграді, а в Криму в 1942р - у складі німецької 22тд, а потім лише з навчальною і поліційною метою (Прим.35*). Ще є наступна інформація, що до 1942р французькі танки Н-35 використовували 23тд та 25тд з навчальною метою (Прим.34*). Трофейні французькі танки перебували на озброєнні 7-ї гірської дивізії СС "Принц Ойген", озброєної окрім того і іншою застарілою бойовою технікою французького, бельгійського, італійського та югославського виробництва (Прим.42*)
- після майже повного знищення у 1941р залишки танків 38(t) були зібрані у 22тд для наступних дій в 1942р у Криму, а потім до кінця війни використовувалися тільки з навчальною або поліційною метою (Прим.31*)
- 10.12.41р був підбитий останній трофейний чеський танк 35(t) на Східному фронті. В подальшому залишки 35(t) вермахтом використовувалися в якості навчальних танків або артилерійських тягачів з попередньо демонтованими баштами (Прим.31*)
- кожному радянському важкому танку придавався взвод піхоти, єдиним завданням якого була його охорона під час бою (наказ командувача Західним фронтом Жукова №072 від 25.11.41р. Потім це положення Жуков розповсюдив на всю діючу армію
- серійне виробництво перших бойових танків в фашистський Німеччині почалося тільки в 1935-1936 роках
- дані розслідування спеціальної комісії Г.Маленкова дій сторін в танковій битві під Прохорівкою дотепер зберігаються під грифом "Цілком таємно" (Прим.9*)
- німцями в січні 1945р вперше використано інфрачервоні прилади нічного бачення, що дозволяли точно вести вогонь на дистанції до 400 метрів (Прим.9*). Інфрачервона підсвітка прожектором та телескопом цілей на 1500 м здійснювалася за допомогою 60 Sd Kfz 251-20 "Пугач" (Прим.62*)
- стріляні гільзи від снарядів безпосередньо після пострілу збиралися призначеним для цього членом екіпажу кожного німецького танку або іншої БТТ в мішок для подальшого доправлення на переплавку (Прим.7*)
- стріляти з танкового кулемета під час руху було практично неможливо через надто малу можливість прицілювання і спостереження в телескопічний приціл (Прим.6*)
- екіпаж радянського танка мав право його залишити в двох випадках - якщо підбитий танк загорівся і якщо у підбитого танка вийшло з ладу озброєння. Залишення танка за інших обставин під час бою загрожувало направленням по рішенню суду у штрафний батальйон (Прим.6*)
- у танковому бою під Прохорівкою радянські втрати в танках перевищили в 3 рази втрати танків фашистами (Прим.4*)
- у кожного командира німецького танка був переносний бінокулярний перископ, за допомогою якого не доводилося підставлятися під кулі (Прим.3*)
- у танках "Tiger" та "Panther" було кермо (Прим.3*)
- трофейними Т-34 були повністю озброєні 1,8,11 танкові дивізії вермахту і 3-й батальйон панцердивізії СС "Дас Рейх". Також танки Т-34 були на озброєнні панцердивізії СС "Мертва голова" і "Велика Германія". В вермахті трофейні Т-34 отримали позначення Т-34 747(r). Трофейні Т-34 були на озброєнні армій Фінляндії, Румунії та Угорщини
- до кінця 1942р радянські танкісти не вміли стріляти з ходу. На питання Сталіна: "Стріляють танкісти з ходу"? Катуков відповів: "Меткість з ходу погана і снаряди шкодуємо" (Прим.2*) Німецьким танкістам наказом було заборонено стріляти з танків на ходу
- на шасі трофейних Т-34 монтувалася зенітна самохідна установка Flakpanzer t-34(r), що являла собою башту з 4-ма 20 мм. автоматичними гарматами
- броня на Т-34 від удару снаряда-болванки кришилась зсередини осколками, що вбивали і калічили в першу чергу командира танка і навідника. Причина крихкості броні, а вірніше, низької її якості – виключно малий вміст нікелю в складі сталі. (пригадайте рядок "по танку ударила болванка…" з пісні, яка і підштовхнула до пошуку відповіді на це питання)
- від удару снаряду о броню чеського танка 38(t) відлітавши заклепки вбивали або калічили екіпаж, що було характерно для всіх танків з клепаним корпусом
- недоліком італійської танкової сталі була її крихкість і те, що кріпилася вона за допомогою заклепок, що, у разі попадання ворожого снаряду, призводило до загибелі екіпажу (Прим.54*)
- довгий час в РККА тільки на командирському танку встановлювався радіопередавач, тоді як на інших були виключно радіоприймачі. Знаючи про це, німці знищували в першу чергу його, а потім розправлялися з іншими танками (Прим.44*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.2*) - В.Башенов – "1942г - испытательный"
(Прим.3*) - "Тигр - легендарный танк Панцерваффе" ч.1. Военно-техническая серия
(Прим.4*) - В.Замулин "Неизвестная битва великой войны" журнал "Танкомастер 5\1999
(Прим.5*) - С.Славин "Секретное оружие третьего рейха"
(Прим.6*) - А.Драбкин "Я дрался на Т-34"
(Прим.7*) - А.Лобанов "Танковые войска Гитлера"
(Прим.8*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.9*) - Б.Соколов "Красная Армия против войск СС"
(Прим.10*) - М.Коломиец "Тигры” на Огненной дуге"
(Прим.11*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.12*) - В.Михайлов "Долгий путь с тралом"
(Прим.13*) - К.Майер "Немецкие гренадеры. Воспоминания генерала СС"
(Прим.14*) - сборник "Русские танки" №70: КВ-1
(Прим.15*) - сборник "Русские танки" №93: ИСУ-152
(Прим.16*) - К.Штикельмайер "Откровения немецкого истребителя танков"
(Прим.17*) - В.Кубек "В авангарде танковых атак"
(Прим.18*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.19*) - А.Исаев "Берлин 45-го: Сражение в логове зверя"
(Прим.20*) - Д.Кауфман "Фортификация Второй мировой войны 1939-45гг. Третий рейх"
(Прим.21*) - Р.Пономаренко "Танковая битва за Коломак" журнал "Арсенал-коллекция" 10 \2013
(Прим.22*) - "В сравнении с противником" сборник "Русские танки" №74: БТ-7
(Прим.23*) - Б.Мощанский "У стен Берлина"
(Прим.24*) - Р.Исмагилов "Танки мира"
(Прим.25*) - М.Барятинский "Штурмовые орудия Гитлера. "Штурмгешютце" в бою"
(Прим.26*) - М.Барятинский "Танковые асы Гитлера
(Прим.27*) - О.Скворцов "Две модернизации "двойки" журнал "Техника и вооружение" 4\2010
(Прим.28*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.29*) - В.Братченко "Тяжелый танк "Тигр" журнал "Наука и техника" 13\2007
(Прим.30*) - сборник "Советские тяжелые танки 1917-1940гг"
(Прим.31*) - Г.Холявский "Полная энциклопедия танков мира. 1915-2000гг"
(Прим.32*) - рубрика "Металлолом" журнал "С.Т.В.О.Л"
(Прим.33*) - А.Докучаев "Они жгли королевские тигры" журнал "Техника и вооружение" 8\2006
(Прим.34*) - Н.Попов "Без тайн и секретов"
(Прим.35*) - Б.Тынчеров "Французские трофейные танки в Крыму"
(Прим.36*) - А.Широкорад "Бог войны третьего рейха"
(Прим.37*) - "Краски боя" сборник "Боевые танки мира №1: Абрамс"
(Прим.38*) - сборник "Танки мира: Валентайн" №31
(Прим.39*) - Д.Мессе "Война на русском фронте. Итальянский экспедиционный корпус в России"
(Прим.40*) - М.Коломиец "Пантеры на Курской дуге" журнал "Танкомастер" 5\1999
(Прим.41*) - "История автомобилей №1. Легковые автомобили вермахта. ч.1"
(Прим.42*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.43*) - И.Мощанский "Сражение под Харьковом. Кровавая катастрофа"
(Прим.44*) - В.Замулин "Прохоровское сражение. Миф и реальность" журнал "Военно-исторический архив" 12\2002
(Прим.45*) - М.Коломиец "Тяжелый танк КВ-2. Сенсационные материалы о битве у Расейняя"
(Прим.46*) - М.Коломиец "Элефант. Тяжелое штурмовое орудие Ф.Порше"
(Прим.47*) - М.Барятинский "Кавалерийский танк Второй мировой М3\М5 General Stuart"
(Прим.48*) - Д.Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.49*) - Д.Тарас "Легкий танк Pz.I. История. Конструкция. Вооружение. Боевое применение"
(Прим.50*) - И.Бах "Боевые машины Г.Н.Москвина" журнал "Техника и вооружение" 11\2013
(Прим.51*) - М.Барятинский "Истребитель танков "Фердинанд"
(Прим.52*) - сборник "Танки мира: Валентайн" №31
(Прим.53*) - Д.Портер "Секретное оружие Гитлера. 1933-45"
(Прим.54*) - Ж.Рестен "Танки Второй мировой в 1939-45гг"
(Прим.55*) - М.Коломиец "Танки в Харьковской катастрофе 1942г"
(Прим.56*) - В.Замулин "Прохоровское сражение"
(Прим.57*) - Д.Дин "Странный альянс: история сотрудничества с Россией во время войны"
(Прим.58*) - М.Коломиец "Танки на Халхин-Голе. Необъявленная война Сталина"
(Прим.59*) - С.Шумилин "Египетская САУ Т-34-100" журнал "Наука и техника" 10\2009
(Прим.60*) - Г.Бидерман "В смертельном бою"
(Прим.61*) - М.Зефиров "Все для фронта? Как на самом деле ковалась победа"
(Прим.62*) - Х.Дойч "Полный справочник немецких танков и самоходніх орудий 2МВ 1939-1945гг"
(Прим.63*) - Р.Пономаренко "Немецкий крест на краснозвездной броне: трофейные танки Т-34 в панцер-гренадерской дивизии СС "Дас Райх", журнал "Арсенал-коллекция" 3\2012г