Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
- у битві при Бородіно 5-7.09.1812р 133 тис. французів при 587 гарматах виступили проти 150 тис. росіян (з них 36 тис. нерегулярних військ) при 624 гарматах. Втрати: біля 44 тис. французів (10 гармат) проти біля 46,5 тис. росіян (13 гармат) (Прим.11*). За іншими даними, під Бородіно у Кутузова було 155 тис. військ та 624 гармат проти 135 тис. і 587 гармат у Наполеона. Перебуваючи в обороні, втратив більше, ніж наступаючий неприятель (50 тис. проти 35 тис. з французького боку), відправив царю депешу про перемогу, але відступив і здав Москву (Прим.5*). Ще за іншими даними, 120 тис. складала руська армія при Бородіно: 105 тис. регулярні війська (72 тис. піхота, 17 тис. кавалерія і 14 тис. артилеристів), 7 тис. казаків і 10 тис. ратників, за згадкою учасника бойовища, К.Толя, руська армія складалася з 95 тис. регулярних військ, 7 тис. казаків і 10 тис. ратників (Прим.13*)
- втрати росіян у Бородінському бойовищі наближалися до 50 тис. чоловік, а втрати французів склали більше 35 тис. чоловік (Прим.4*). За даними на 08.2021р російського історика Є.Панасенкова, 55 тис. чоловік склали втрати російської армії та 22 тис. чоловік - втрати армії Наполеона. За російськими даними, втрати руських при Бородіно від 42,5 до 45,6 тис. військовослужбовців, втрати французів - від 40 до 44 тис. (Прим.9*). Ще за іншими даними, французи втратили убитими і пораненими 58 тис. чоловік, з них 16 тис. кавалеристів і 263 командира (??? - прим.ред), в той час як у руській армії було вбито і поранено біля 40 тис. чоловік, з яких - 1487 офіцерів. Сам же Кутузов, у донесенні Олександру-1 про підсумки бойовища, втрати французів оцінив в понад, ніж 40 тис. тільки рядових, а втрати руської армії до 25 тис. солдат і офіцерів (Прим.13*)
- на полі бою Бородіно знаходилося 180 французьких та 90 руських генералів, з них 7 французьких і 2 руських генерала загинули, а 34 (47 загинули або були поранені - Прим.13*) французьких та 9 руських генералів були поранені (Прим.9*)
- наприкінці бойовища у Наполеона залишилося 18 тис. регулярних військ, а у Кутузова - 8-9 тис. і у 24-00 він віддав наказ відступати військам за Можайськ (Прим.13*)
- не поховані трупи убитих військовослужбовців і коней були зібрані в ями та хліви і присипані землею уже після уходу французів з Москви. Подальшого перепоховання до наших днів так ніколи і не проводилося. З спогадів вдови загиблого генерала Тучкова відомо, що трупи убитих також і спалювались (Прим.3*)
- на поле бою, з якого пішла руська армія на другий день після Бородінського бойовища, залишилися лежати руські важко поранені і убиті. Частина поранених, що змогли пересуватися, протягом ночі рухалася до сигнальних вогнів, відступившої на найближчі висоти, руської армії. Пораненим руським військовослужбовцям у відповідності з наказом Наполеона надавалася посильна медична допомога нарівні з пораненими французами. Втрати за підсумками бойовища були настільки болючими для обох армій, що багато поранених, як французи, так і росіяни, вмерли на полі бою уже за кілька днів після бою через неможливість надання медичної допомоги. Невпізнаних убитих через можливість розповсюдження інфекцій довелося спалювати. Упізнаних убитих дозволялось за розпорядженням французького командування забирати для наступного поховання. Руським священикам і близьким родичам убитих дозволялось розшукувати тіла загиблих на полі бою (Прим.1*)
- 3 дні після Бородінської битви французи годувалися тим, що знаходили при убитих руських солдатах (Прим.2*)
- після Бородінського бою князь Кутузов був відзначений у фельдмаршали з пожалуванням 100 тисяч рублів. Кожному з учасників з нижніх чинів було пожалувано по 5 рублів (Прим.9*,13*)
- князь Багратіон був поранений у ногу і успішно лікувався у Москві, але помер через загострення хвороби після переїзду у своє село Сіми Володимирської губернії (Прим.9*)
- після Бородінського бою Кутузов збирався дати поблизу Москви ще один бій, але, через відсутність свіжих резервів, відмовився (Прим.9*), а залишки руських військ розрізненими частинами відходили до Можайська. Там їх заново розбивали на полки, батальйони, роти, ескадрони, призначали нових командирів замість убитих. У Кутузова залишилося 62 тис. чоловік, не рахуючи нерегулярної кінноти, а резерви виявилися непідготовленими (Прим.7*)
- руська армія, що займала позицію в Філях перед Москвою, налічувала 91 тис. чоловік; з них 6 тис. казаків і 65 тис. попереднього війська - залишок 121-тисячної армії, що знаходилася у Москви-ріки, - і 20 тис. новобранців, озброєних наполовину рушницями, наполовину списами (Прим.25*)
- протягом 9 днів (з 27.08 по 04.09.1812р) між Бородінським бойовищем і здачею Москви відбулося три ар’єргардних боя: Платов проти Мюрата при Можайську 27-28 серпня (довелося залишити Можайськ раніше, ніж розраховував Кутузов); Мілорадович проти Мюрата при Кримському дворищі 29-30 серпня (вдалося відкинути французький авангард); Вінцингероде проти Богарне при Звенигороді 31 серпня (французам не дали безперешкодно захопити місто) (Прим.14*)
- у день заняття французами Москви генерал Мілорадович (начальник ар'єргарду руської армії) та генерал Себастіані з французького боку домовилися про умову, згідно якої руські відступають з Москви без пострілу, а французи не переслідують їх у міських межах (Прим.6*,15*)
- з залишеної французам Москви не встигли евакуювати ні арсеналу, ні державних реліквій, ні важко поранених та хворих військовослужбовців з лікарень та шпиталів (Прим.5*)
- російська армія, залишаючи Москву, полишила в місті більше 20 тис. поранених, більшість з яких загинула під час пожежі столиці. За іншими даними, загинуло в пожежі не менше 10 тис. залишених важкопоранених чи важкохворих військовослужбовців (Прим.5*). Понад 30 тис. поранених російських військовослужбовців згоріли під час спалення Москви (Є.Панасенков)
- при відступі з Москви до рук противника потрапив московський арсенал: 156 гармат, 74974 рушниці, більше 7000 карабінів, мушкетів і штуцерів.
- російський губернатор Растопчин при відступі з Москви, на "превеликий жах" наполеонівської армії, спалив місто з більшістю її будівель. Наполеон, при відході 20.10.1812р, наказав спалити публічні будівлі, казарми в Москві і зруйнувати Кремль, що і сталося вночі 23.10.1812р: "1,8 мільйона фунтів пороху підняли у повітря пречудові башти Кремля" (Прим.1*)
- Маргарита Тучкова, вдова загиблого чоловіка-генерала, так і не знайшовши його тіло, згодом на полі битви звела на свої гроші храм Спаса Нерукотворного - перший храм, що на довгі роки став єдиним пам’ятником загиблим (Прим.3*)
- при відступі з Москви французи знову йшли через бородінське поле, де так і лежали просто неба, напівобглодані дикими звірами, непоховані тіла загиблих у битві, серед яких 30 тис. військовиків французької армії (Прим.15*) - тільки через 27 років після битви - у 1839р царем Миколою-I був відкритий меморіальний комплекс на Бородінському полі
- на час першої реставрації Бородінського поля у 1912р єдине, що ще можна було помітити, була ледь помітна, заросла травою, канава від Шевардинського редуту, як і аналогічна канава від французького укріплення у села Беззубово (Прим.8*)
деякі факти про Бородінське бойовище:
- до закінчення бойовища у французькому полоні опинилося до восьмисот російських військовослужбовців (Прим.15*)
- знаменита за літературою атака казаків Платова і кавалеристів Уварова на лівий фланг противника не призвела до очікуваних Кутузовим результатів, а лише на пару годин скувала сили противника, була так описана фельдмаршалом у рапорті Олександру-1, "Уваров… не міг здійснити того, як би йому бажалося, тому що казаки, які разом з кавалерійським корпусом повинні були діяти… у цей день, так би мовити, не діяли". Генерал Уваров визнав, що "за невигідним місцем для кавалерії довершеного успіху ця атака не мала". У підсумку ні Платов, ні його офіцери не отримали нагород Бородіно, тоді як підлеглі Уварова все ж були відмічені, на відміну від свого командира; Оцінка атаки в мемуарах де Сегюра ще більш негативна, як така, що абсолютно мала сенсу (Прим.15*)
- після Бородино, зібрана під Можайськом для огляду руська армія, дізнавшись про наказ залишити Москву, відмовилася відповідати на привітання фельдмаршала Кутузова (Прим.14*)
- з спогадів А-О де Коленкура: Шевардинський редут (лівий фланг руської армії) був захоплений французами протягом години 05.09.1812р і утриманий ними від нічної атаки руських кірасир та піхоти, у той же час з листа Кутузова дружині відомо: "...ми кілька раз проганяли і утримували місце, закінчилося уже в темну ніч". 06.09.1812р бойових дій не було (Прим.10*). Те, що у свій час радянською історіографією було запропоновано для загальної маси населення СРСР вважати Бородінською битвою, відбулося 07.09.1812р - прим.ред
- загальні втрати французької армії до початку Бородінського бойовища склали не менше 150 тис. чоловік
- у Бородінському бойовищі у французів були більш рухомі 3-фунтові (тобто 70-мм) і 4-фунтові (тобто 80-мм) гармати. У руських же були більш важкі 6-фунтові (95-мм) і 12-фунтові (120-мм) гармати- за оцінкою французького історика А.Лашука, обидві сторони за час битви зробили 120 тис. артилерійських та 3 млн. рушничних пострілів (Прим.9*). За іншими даними, лише тільки 587 французьких гармат виконали 120 тис. пострілів (Прим.4*)
- за оцінкою командувача артилерією Наполеона, дивізійного генерала Ларібуас’єра, французами 07.09.1812р було зроблено 43538 артилерійських і 2144000 рушничних пострілів. Кількість же пострілів руської артилерії коливається від 20 до 60 тис. (Прим.9*)
- під час бойовища перед французькою армією у кількості 72 тис. пудів було розкидано металеве проти-кавалерійське загородження "Часник", яке складалося з чотирьох кованих 5см стрижнів товщиною 0,5-1см, з’єднаних між собою під кутом 120* за всіма площинами (Прим.12*)
- офіцери, з дозволу Кутузова, билися на Бородінському полі в парадних мундирах і при всіх орденах
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - И.Гофман "Сталинская истребительная война"
(Прим.2*) - Г.Брандт "После битвы (Бородино)"
(Прим.3*) - М.Тучкова "Воспоминания"
(Прим.4*) - "Memoirs of General de Caualincourt" с.196-201
(Прим.5*) - Е.Понасенков "Правда о войне 1812г"
(Прим.6*) - Г.Брант "Записки прусского офицера. Поход в Россию" журнал "Армии и битвы" 1\2009(11)
(Прим.7*) - А.Алексеев "Вокруг сожженой Москвы" журнал "Наука и жизнь" 9\2010
(Прим.8*) - Б.Шапошников "Воспоминания"
(Прим.9*) - И.Арцыбашев "Потери генералитета при Бородино" журнал "Наука и техника" 9\2012
(Прим.10*) - Н.Беспалова "Хроника похода Великой армии Наполеона на Москву" журнал "Наука и техника" 9\2012
(Прим.11*) - И.Арцибашев "Награждения за Бородино. Франция" журнал "Наука и техника" 11\2012
(Прим.12*) - А.Ардашев "Музей заградительных средств" журнал "Техника-молодежи"
(Прим.13*) - журнал "Досье Коллекция. Цена победы. Бородино-200 лет" Дополнительный выпуск №23
(Прим.14*) - Энциклопедия "Спецназ ГРУ. Очерки истории. Исторические предпосылки создания спецназа" т.1
(Прим.15*) - Ф-П де Сегюр "История похода в Россию. Мемуарі генерал-адьютанта"