Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
БОЇ У ОЗЕРА ХАСАН (08.1937г)
- після 27.09.1937р у відповідності з договором про взаємодопомогу між СРСР-МНР, на підтвердження слів Молотова "що кордон МНР ми будемо захищати, як свій власний", СРСР ввів на територію МНР "обмежений контингент" у складі 57-го особливого корпусу: 30 тис. військовослужбовців, 265 танків, 280 бронемашин, 5000 автомобілів і 108 літаків (Прим.4*)
- на 05.08.1937р японці мали в цьому районі 20 тис. угрупування: піхотна дивізія, піхотна бригада, 2 артилерійських полки, 3 кулеметних батальйони. Радянські війська відповідно мали 32860 військовослужбовці: 2 стрілецькі дивізії, окрема механізована бригада, стрілецький полк, 2 артилерійських полки. Війська були готові підтримати 180 бомбардувальників і 70 винищувачів
- на 1937р квантунська армія володіла 43 летовищами і біля 100 посадкових майданчиків. Квантунська армія: 130 тис. - 6 дивізій, 400 танків, 1400 гармат і до 500 літаків (Прим.1*)
- по даним розвідки японської армії, на кінець 1936р чисельність збройних сил Забайкальського воєнного округа і Особливої Далекосхідної армії у порівнянні з попереднім роком збільшилася на 2-6 стрілецьких дивізій, одну кавалерійську дивізію, біля 250 літаків і на 300-400 танків, склавши 16-20 стрілецьких дивізій, 4 кавалерійських дивізій, біля 1200 літаків, біля 1200 танків і біля 70 підводних човнів. Таке посилення оборони радянського Далекого Сходу було здійснено у відповідності з постановою СНК СРСР від 27.05.1933р (Прим.2*)
- на червень 1937р чисельність РККА на Далекому Сході досягла 83750 військовослужбовців, 946 гармат, 890 танків (у більшості легких) і 766 літаків
- на 13.06.1937р СРСР міг використати проти Японії за нормальних умов до 28 дивізій, а за потреби - від 31 до 58 дивізій. Проти радянських 2000 літаків японці могли виставити лише 340, проти 1900 танків - лише 170. Фактичне співвідношення сил 5 до 1 на користь радянських ЗС (висновки 5 відділу Генштабу ЗС Японії на основі даних перебіжчика Люшкова - начальника управління НКВС по Далекосхідному) (Прим.1*)
- 06.08.1937р 180 бомбардувальників ТБ-3 і 70 винищувачів нанесли удар по сопкам Заозерна і Безіменна 1592 авіабомбами вагою 122 тони
- всього за 10 днів боїв у о.Хасан було здійснено радянською авіацією 1003 бойових вилетів, скинуто 4265 бомб, загальною вагою майже 209 тон (Прим.8*)
- 60 бомбардувальників ТБ-3, що брали участь у боях, використовували проти наземного ворога авіабомби ФАБ-1000 вагою 1000 кг. кожна (Прим.20*)
- після витіснення японців в результаті жорстоких боїв 6-9.08.1937р за лінію, позначену на карті, що прикладена до Хунчуньського протоколу, як її розуміла радянська сторона, 10.07.193р японська сторона, втративши 600 чоловік убитими і 2,5 тис. чоловік пораненими (при радянських втратах 792 чоловіка убитими і 3279 пораненими), погодилася на зупинення воєнних дій з 11.08.1937р з взаємним залишенням військ СРСР і Японії на позиціях, де вони знаходилися на попередній день (Прим.2*)
- за іншими даними, що відповідають японським джерелам ("з семи тисяч, що брали безпосередню участь в боях, японських військовослужбовців було убито 500 і поранено 900 або 20% (Прим.5*)
- радянські втрати: попервах - 236 загиблих. Згодом в секретному наказі Ворошилова №0040 - 408 загиблих і 2807 поранених, що також відповідає даним японських джерел (400 убитих і 2700 поранених радянських військовослужбовців). Згідно розсекреченим даним радянські втрати склали: 717 загиблих (з них 121 офіцерів і 191 сержант), 75 зниклих без вісти і тих, хто потрапив в полон, 3279 поранених (Прим.6*)
БОЇ БІЛЯ РІКИ ХАЛХИН-ГОЛ (11.05-13.09.1939р)
- на початок генерального наступу на Халхін-Голі за словами генерала армії А.Гетмана для газети "Красная звезда" від 31.08.1979р: "у нас було накопичено 67 боєкомплектів для наземних військ і 9-10 - для авіації, 5-6 заправок ПММ, на 13-16 діб - продовольства. Все це зроблено завдяки допомозі монгольських друзів" (Прим.7*)
- за 104 дня свого командування на Халхін-Голі Жуков підписав 600 смертних вироків і 84 подання для нагородження
- в 1938р у порівнянні з 1937р чисельність радянських військ на Далекому Сході виросла на 105 тис. чоловік - більше, ніж в 10 раз у порівнянню з первинним планом, і, відповідно, в 2 рази збільшилися асигнування на воєнне будівництво (Прим.1*,2*)
- 28.05.1938р безпосередньо в районі конфлікту знаходилися наступні радянсько-монгольські війська: 668 багнетів, 260 шабель, 58 кулеметів, 20 польових гармат, 32 бронемашини. З японсько-маньчжурського боку: 1676 багнетів, 900 шабель, 32 кулемета, 18 гармат, 1 танк, 6 бронемашин. Після цього обидві сторони конфлікту посилено нарощували воєнну присутність в районі конфлікту
- угрупування радянських військ в МНР на травень 1938г: 30 тис. військовослужбовців 57 особливого корпусу (36-я мотострілецька дивізія, одна механізована і дві мотоброневі бригади, окремий мотоброньовий полк, кавалерійська та авіаційна бригади, 6 автомобільних батальйонів, чисельні воєнні-будівельні і інженерні частини), тисячі ручних і станкових кулеметів, 265 танків, 280 бронемашин, 107 бойових літаків, 5 тис. автомашин всіх типів
- станом на 01.02.1939р: тільки в 57-у особливому корпусі знаходилося: 284 танка, 167 легких та 370 середніх бронемашин (ФАИ, БА-20, БА-3, БА-6 і БА-10) (Прим.11*)
- від МНР брали участь в боях частини 6-ї кавалерійської дивізії і кавалерійський полк 5-ї кавалерійської дивізії (Прим.3*). За іншими даними приймали участь 6-а та 8-а монгольські кавалерійські дивізії (Прим.7)
- на початок боїв угрупування японських ВПС: 52 бойових літаки: 25 винищувачів А5М і Кі-27 (И-96 та И-97 за радянською класифікацією відповідно), 9 бомбардувальників і 16 розвідників, які базувалися на летовищах китайського міста Хайпара. Їм протистояли радянські 70-й ИАП з 24 винищувачами И-16 і 14 И-15 та 150-й САП, що мав 29 бомбардувальників СБ і 15 розвідників Р-5, що базувалися на польових летовищах у районі Тамцак-Гулак (Прим.18*)
- 22.05.1939р до 100 авіабригади додається 22-й винищувальний полк (63 винищувача И-15 та И-16) і бомбардувальний полк (59 бомбардувальників СБ) (Прим.1*). За іншими даними, додатково були перекинуті в район боїв 7-й, 19-й, 22-й, 41-й, 51-й ИАП, 38-й і 56-й СБАП, а також 21-а АЕ (Прим.18*)
- 29.05.1939р з Москви спецрейсом 3 "Дугласа" доправили 48 найбільш досвідчених льотчиків-асів, серед яких було 22 Героя Радянського Союзу. Одночасно збільшилися сили ВПС - 150 винищувачів і 116 бомбардувальників проти 125 японських винищувачів і 140 бомбардувальників (Прим.1*)
- за три тижні була створена ціла мережа нових посадкових майданчиків, а чисельність авіаційного угрупування доведена до 300 літаків проти 239 у японців (Прим.4*)
- на завершальному етапі боїв радянське авіаугрупування складалося з 311 винищувачів (3 полки), 181 бомбардувальників СБ-2М (3 полки), 23 нічних бомбардувальників ТБ-3 та 35 розвідників Р-5 авіації МНР. На 16.09.39в уже було 550 літаків, з яких 350 винищувачів (225 И-16, 21 гарматних И-16, 60 (70 - Прим.15*) И-153, 44 И-15), 200 бомбардувальників (170 СБ та 30 ТБ-3) (Прим.16*)
- 160 бомбардувань по ворогу виконали бомбардувальники ТБ-3, обладнані для використання однотоних авіабомб ФАБ-1000 (Прим.20*)
- до середини червня 1939р японська авіація на Халхін-Голі мала 128 літаків: 78 винищувачів, 20 розвідників, 6 легких і 12 двомоторних бомбардувальників. За місяць загальна кількість літаків досягнула 147: з них 91 винищувач і 9 двомоторних бомбардувальників. На завершальному етапі боїв, на 13.09.39р японське авіаугрупування складалося з 255 літаків: 158 винищувачів, 66 легких і 13 двомоторних бомбардувальників та 16 розвідників (Прим.16*)
- втрати японської авіації склали 164 (162 - Прим.4*) літаки (96 винищувачів і 7 двомоторних бомбардувальників) та 95 пілотів (Прим.16*)
- втрати радянської авіації склали 207 літаків та 211 льотчиків (Прим.16*). 22 з них було втрачено у період з 28.07 по 18.09.39р (Прим.*), втрачено 92 бомбардувальника СБ-2 (34 з них збиті японськими винищувачами)
- радянська авіація здобула першість у небі, знищивши 90 японських літаків і втративши 38 своїх (Прим.1*). Згідно японським даним, було знищено 1370 радянських літаків за власних втрат 162 літака (Прим.4*)
- втрати сторін з 13.05 по 29.05.1939р в боях на р.Халхін-Гол:
Японці: 159 убитих, 119 поранених, 12 зниклих без вісти, 1 37мм гармата, 19 кулеметів, 8 вантажівок, 2 легкові автівки, 2 танка тип 94 "ТК"
Радянські війська: 138 убитих і зниклих без вісти, 198 поранених, 10 бронеавтомобілів, 3 гармати, 15 автомобілів
Монгольські втрати: 33 убитих і 3 бронеавтомобіля БА-6 (Прим.3*)
- за підсумками боїв, тільки у графі "Зникло без вісті, потрапило у полон" налічується 1143 радянських військовослужбовців (Прим.19*)
- на 02.07.39р на Халхін-Голі танковий кулак Жукова складався з 550 танків (в основному БТ-5 та Т-26) і 450 бронеавтомобілів, яких підтримували не менш, ніж 1000 заправників та 1785 вантажівок (Прим.12*). За іншими даними, на 20.07.1939р з радянського боку було зосереджено 409 танків (з них 15 Т-37), 173 легких і 151 середніх бронеавтомобілів (Прим.11*). На початок головних подій на Халхін-Голі 24.07.1939г радянсько-монгольські війська налічували: 57 тис. військовослужбовців, 542 гармати і міномета, 498 танків, 385 бронемашин і 515 бойових літаків (Прим.1*). Їм протистояло угруповання з 2 піхотних дивізій, окремої піхотної бригади, 7 артилерійських полків, 2 танкових полків, маньчжурської піхотної бригади, 3 полків баргудської кавалерії, 2 інженерних полків і допоміжних частин: 55 тисяч (75 тис. військовослужбовців разом з частинами посилення), 500 гармат, 182 танка, 500 літаків (Прим.1*) або, за іншими даними, більше 300 гармат, 135 танків і 310 літаків (Прим.2*) Згідно ж "Історії другої світової війни" т.2, с.215 сили японців на Халхін-Голі: 38 тис. військовослужбовців, 310 гармат, 135 танків, 10 бронемашин і 225 літаків. Загалом японські сили склали біля 75 тис. Втрати ж склали 61 тис. убитими, пораненими і полоненими (Прим.7*)
- перед головним зіткненням на Халхін-Голі було досягнуто трикратну радянську перевагу в танках і в 1,7 разів в літаках (Прим.1*)
- в бою на горі Баїн-Цаган ("Великі піски") з обох сторін брало участь 600 танків і бронемашин, понад 400 гармат і кілька сотень літаків (Прим.7*)
- в радянському наступі 20.08.1939р брали участь наступні наземні війська: 3 мотострілецькі дивізії, 2 мотоброневі і 2 танкові бригади, стрілецький полк, гаубичний полк, кавалерійська дивізія, артилерійський полк, дивізіон самохідних установок, 2 протитанкових дивізіони, монгольська кавалерійська дивізія. В резерві знаходилися: авіадесантна і мотобронева бригади, танковий батальйон. З повітря удар нанесли 150 бомбардувальників СБ і 144 винищувача (Прим.4*)
- в результаті боїв 28-31.08.39р оточені японські війська були повністю розбиті. За 4 місяця противник втратив, за радянськими даними, 18 300 чоловік убитими і 464 - полоненими з 76 тис. чоловік, що брали участь в конфлікті (Прим.1*)
- згідно радянської "Історії Другої Світової війни" т.2, с.215 втрати японців за весь час боїв на Халхін-Голі склали: 61 тис. убитими і пораненими), 200 чоловік полоненими, 660 літаків. Радянські втрати: 18500 убитими і пораненими (6821 убитими, з них 1063 офіцера), 200 полонених, 207 літаків (Прим.1*) За підрахунками визначного японського воєнного історика С.Хаясі, загальні японські втрати становлять біля 55 тис. чоловік. Було збито 608 японських літаків. По попереднім офіційним радянським повідомленням, радянсько-монгольські війська втратили 2413 чоловік убитими, 10 020 пораненими і 216 полоненими. Але, пізніше, на 1993р, ці дані були уточнені: безповоротні втрати - 7974, а загальні санітарні втрати 15 925 чоловік
- на Халхін-Голі брала участь маньчжурська кіннота в складі 4 полків (у кожному від 400 до 500 кавалеристів і по одній 4-х гарматній батареї) (Прим.3*)
- японські танки: тип "89" - дещо перероблений англійський "Віккерс" (аналог радянського БТ-7) - остаточно застарілий і до того ж взагалі не мавший бронебійних снарядів до 57мм гармати, легкі танкетки - тип 94 "ТК" (маса 3,4т, 1 кулемет), тип 97 "ТК" (маса 4,8т, 37мм гармата або 7,7мм кулемет), тип 95 "Ха-Го" (маса 7,4т, 37мм гармата або 2 6,5мм кулемета), тип 87 "Чи-Ха" (маса 14т, 57мм гармата і 2 кулемета). Всі ці танки за всіма параметрами поступалися радянським танкам, починаючи з БТ-7 і навіть 45мм гармата радянських бронеавтомобілів дозволяла успішно справлятися з ними. Всього в боях на Халхін-Голі брали участь 87 японських танків з складу 2-х танкових полків механізованої бригади (10 тип 94 "ТК", 34 тип 89 "Чи-Ро", 4 тип 97 "ТК", 35 тип 95 "Ха-Го", 4 тип 97 "Чи-Ха" - перше бойове використання) (Прим.3*,10*) 02.07.1939г були знищені 22 танка (21 Тип 89 "Чи-Ро" і 1 Тип 87 "Чи-Ха", 7 танкеток та бронеавтомобілів (Прим.10*)
- в травні 1939р японцям довелося реквізувати у цивільного населення 200 вантажівок для транспортування своїх військ і техніки (Прим.3*)
- трофеї радянських військ склали: 12 танків, 23 бронемашини, 25 тягачів, 100 автомобілів, 190 гармат, 40 мінометів, 189 гранатометів, 9000 гвинтівок, 370 кулеметів, величезна кількість набоїв (Прим.2*)
- радянські втрати в техніці: 249 літаків (з них 16% - не бойові втрати, 253 танка і 188 бронеавтомобілів, не враховуючи відновлених в ході боїв, (Прим. 8*). За іншими даними, втрати РККА склали 253 згорілих танка та 133 бронеавтомобіля проти 44 японських танка з 77 тих, що брали участь у складі обидвох наявних танкових полків (Прим.14*) А ще є дані, що всього в ході бойових дій на Халхін-Голі було безповоротно втрачено 93 бронеавтомобіля, а ще 209 машин вимагали: 95 капітального, 78 середнього і 103 поточного ремонту, причому більша частина з них мала бойові пошкодження (Прим.11*). Серед них наприкінці бойових дій було втрачено 8 бронеавтомобілів БА-3 та 44 БА-6 (Прим.9*)
- японські бомбардувальники (12 бомбардувальників Ки-21 (3 були збиті і 2 не підлягали відновленню у результаті пошкоджень) і 12 ВР-20 за час конфлікту скинули на радянські позиції 175 тон бомб (Прим.13*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - А.Шишов "Разгром Японии и самурайская угроза"
(Прим.2*) - К.Черевко "Серп и молот против самурайского меча"
(Прим.3*) - М.Коломиец "Фронтовая иллюстрация №2-2002г "Бои у реки Халхин - Гол"
(Прим.4*) - А.Кулешов "Советско-японские войны 1937-1945гг"
(Прим.5*) - Сёва-но рэкиси. т.5. с.154
(Прим.6*) - Центральный государственный архив Советской Армии, ф.1983,оп.3,д.152, л.154
(Прим.7*) - В.Прудников "Стальной ураган"
(Прим.8*) - В.Бешанов "Летающие гробы Сталина"
(Прим.9*) - М.Барятинский "Средние пушечные" журнал "Моделист-конструктор" 9\2005
(Прим.10*) - В.Галин "Политэкономия войны. Заговор Европы"
(Прим.11*) - М.Коломиец "Бронеавтомобили Сталина"
(Прим.12*) - Д.Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.13*) - А.Харук "Прицел на Север" журнал "Авиапарк" 1\2009
(Прим.14*) - М.Коломиец "Танки на Халхин-Голе. Необъявленная война Сталина"
(Прим.15*) - сборник "Авиаколлекция: истребитель И-153 "Чайка"
(Прим.16*) - А.Степанов "Развитие советской авиации в предвоенный период. (1938г-первый период 1941г"
(Прим.18*) - Н.Якубович "Там вдали у реки" журнал "Крылья Родины" №10\98
(Прим.19*) - Г.Кривошеев "Гриф секретности снят"
(Прим.20*) - збірка "Дальняя авіація России"