ЩЕ РАЗ ПРО БРЕСТСЬКУ ФОРТЕЦЮ

24.02.2022 - останнє, на відміну від репостів, оновлення теми
Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.

Я був у радянські часи у фортеці старшокласником і у мене й дотепер не змінилося захопливо-поважне ставлення до героїзму її захисників. Інша справа, що з часом накопичилося багато запитань, відповіді на які так і залишаються міцно схованими за нагромадженнями ідеологічних та пропагандистських перепон чи вузькополітичних інтересів. У цій темі я намагаюсь подивитися на ті події виключно з точки зору військової історії, залишивши поза нею всі інші аспекти і вам рішати, чи погодитися з висновками, що я зробив наприкінці

КОРОТКА ДОВІДКА: площа фортеці дорівнювала 400 гектарів. Довжина оборонної лінії сягала 32 км за рахунок побудови фортів у 1869р, що стало, за суттю, її останньою капітальною модернізацію перед 1СВ; На час 1СВ на зовнішній лінії оборони було 14 фортів, 21 проміжний опорний пункт, 5 оборонних казарм, 7 порохових погребів, 38 артилерійських батарей, але вже тоді технічний стан фортечних споруд був визнаний незадовільним і територія фортеці перетворилася на гігантський склад царської армії, який у серпні 1915р було прийнято рішення знищити, аби нічого не дісталося німцям. (Прим.1*) Надалі фортеця ще раз капітально модернізувалася Карбишевим напередодні війни, але після 22.06.1941р, завдяки численним помилкам радянського командування, використання її у якості оборонної споруди можна розглядати з військової точки зору не більше, як вимушену імпровізацію.

- з мемуарів генерала Л.Сандалова: "Брестська фортеця стала пасткою і зіграла на початку війни рокову роль для військ 28-го стрілецького корпусу і всієї 4-ї армії ... велика кількість особового складу частин 6-ї і 42-ї стрілецьких дивізій залишилися у фортеці не тому, що вони мали завдання обороняти фортецю, а тому, що не могли з неї вийти ... під градом ворожих снарядів намагалися вирватися назовні дві стрілецькі дивізії - без малого 30 тис. чоловік" (Прим.2*). За офіційними радянськими даними, у фортеці оборонялися від 7 до 9 тис. чоловік за підтримки 35-40 танків та бронеавтомобілів (Прим.3*)
- з спогадів генерал-майора авіації Белова, в яких він посилається на члена Військової Ради, дивізійного комісара Шликова, якому у штабі Західного ВО на прохання вивести з Бреста хоча б одну дивізію, деякі склади і шпиталь, дозволили перевести лише частину шпиталю, що опосередковано підтверджує наявність в фортеці мінімум однієї піхотної дивізії (мінімум 10-12 тис. чоловік) - прим.ред
- згідно офіційної російської оцінки на 2016р, в Брестській фортеці вранці 22.06.41р було біля 9 тис. військовослужбовців РККА, без урахування персоналу та пацієнтів шпиталю. Штурм фортеці та м. Брест був доручений 45-й пд генерала Ф.Шліпера у взаємодії з частинами сусідніх бойових з'єднань силами біля 20 тис. чоловік.
- окрім дивізійного артполку, у штурмі фортеці брали участь 2 600-мм самохідні мортири "Карл", 9 мортир калібру 211-мм і полк реактивних мінометів калібру 158,5-мм. За сучасними російськими даними на літо 2020р, крім дивізійної артилерії 45-ї пд в артилерійській підготовці напередодні штурму брали участь 9 легких та 3 важких батареї, батарея артилерії великої потужності (дві надважкі 600-мм самохідні мортири "Карл") і дивізіон мортир. Крім того, командувач 12-м АК зосередив по фортеці вогонь двох дивізіонів мортир 34-ї та 31-ї піхотних дивізій.
- по фортеці німцями був вчинений 31 залп батареєю з двох 540мм гаубиць снарядами вагою 1250-2170кг (Прим.7*). Можна припустити, що мова йшла саме про батарею з двох 600мм гаубиць типу "Карл" (а саме "Один" та "Тор"), що випустили разом 31 постріл, з яких, як потім досліджено, жодний не потрапив прямим попаданням у бетонні фортечні бункера, а два постріли не вибухнули - прим.ред
- 28.06.41р 6 Ju-88А скинули 1800кг бомби на фортецю (Прим.8*)
- ХІД БОЇВ: 22.06.41р взяти фортецю з наскоку німцям не вдалося і в ніч на 23.06.41р, відвівши війська за зовнішні вали фортеці, вони почали артобстріл, у перервах пропонуючи гарнізону здатися. Здалося біля 1900 чоловік. К 30.06.41р основні осередки оборони німцями були подавлені. Спротив з цього моменту чинився невеликими групами і окремим бійцями РККА. В той же час проти оборонці вже діяли в основному охоронні частини. Німці, за суттю, блокували кілька дільниць, на яких ще продовжувався спротив, методично знижуючи останніх захисників фортеці.
- втрати 45-ї пд становив на 30.06.41р 482 вбитих (з них 311 чоловік загинули у перший день штурму), зокрема 48 офіцерів, і понад 1 тис. поранених. Відповідно донесенню командира 45-ї пд, було взято в полон 2902 (з них 1900 чоловік здалися на другий день штурму) військовослужбовців РККА, з яких 25 офіцерів, та 1877 військовослужбовців РККА загинуло у фортеці. Наприкінці ВВВ живих захисників фортеці залишилося біля 400 чоловік; Цікаво, а куди, за логікою, поділися ще 4 тис. захисників з тих 9 тис, що початково опинилися у фортеці 22.06.41р? - прим.ред

- згідно сучасним, на 2017р, російським даним, на 22.06.41р у фортеці дислокувалося 8 стрілецьких батальйонів і 1 розвідувальний, 1 артилерійський полк і 2 артилерійських дивізіони (ПТО і ППО), декотрі спецпідрозділи стрілецьких полків та підрозділи корпусних частин, збори приписного складу 6-ї Орловської Червонопрапорної і 42-ї стрілецької дивізій 28-го стрілецького корпусу 4-ї армії, підрозділи 17-го Брестського прикордонного загону, 33-го окремого інженерного полку, частина (у повному складі - Прим.5*) 132-го батальйону конвойних військ НКВС, штаби частин (штаби дивізій і 28-го стрілецького корпусу знаходилися у Бресті), всього 7-8 тис. чоловік, не рахуючи 300 сімей військовиків. З німецького боку було біля 17 тис. чоловік, з яких тільки у перші 9 днів боїв були виведені з ладу 1,5 тис. військовиків.
- за німецькими даними "дивізія взяла 7000 полонених, у тому числі 100 офіцерів. Втрати захисників фортеці склали понад 3000 чоловік. Німецькі втрати - 482 убитих, в тому числі 48 офіцерів та понад 1000 поранених." (Прим.3*,6*). За матеріалами журналістів російського телеканалу НТВ на 09.09.2019р, всього ж у фортеці загинули 823 радянських військовослужбовця. За російським даними на літо 2020р, загинуло близько 2500 захисників фортеці
- німецькі втрати, згідно німецьким даним: 482 вбитих, зокрема 48 офіцерів, і понад 1000 поранених" (Прим.3*,6*) і за іншими даними, у 1941р при штурмі фортеці німці втратили понад 1500 солдат і офіцерів, хоча поховано було 482 солдата і офіцера (Прим.4*). Згідно сучасним російським даним на літо 2020р, сумарні втрати 45-ї німецької пд склали на 30.06.1941р 482 вбитих, з них 48 офіцерів, та понад 1000 поранених
- орієнтовно 22.06-23.06.41р була здійснена невдала атака радянських плаваючих танків Т-38 проти частин німецької 41-ї пд, що призвела до їх повного знищення

ВИСНОВКИ:

- дотепер немає єдиної думки про кількість заблокованих всередині фортеці радянських частинах і все тому, що якщо прийняти точку зору, що кількість захисників фортеці була не меншою кількості облоги, то тоді розглядати все, що пов'язано з захистом фортеці, доведеться з дещо іншої точки зору. Ще більш дивним виглядає відсутність статистичних даних про танки та артилерію гарнізону фортеці у порівнянні з подібними даними ворога, тим більше, що замовчування їх наявності ніяк не спростовує підтверджену інформацію про наявність у фортеці кількох десятків танків і броньовиків
- немає на сьогодні деталізованої інформації про те, що саме і скільки чого зберігалося на складах всередині фортеці і це за умов, що це були не тільки корпусні склади і не тільки продовольчі або речові
- першочерговим завданням частин вермахту було не дати часу та можливості загнаним у величезну резервацію радянським військовикам знову самоорганізуватися і спробувати контратакувати у надії вирватися з фортеці, так як німецький фронт встиг на цей час просунутися на кілька десятків кілометрів вглиб території СРСР і наявність бойових частин РККА в тилу могла принести багато проблем.

- пострадянська історіографія вперто не хоче визнати той факт, що оборона фортеці від початку не входила в плани радянського командування і стала елементарним прорахунком і нерозторопністю, так як, згідно бойовим планам на випадок війни, ці частини повинні були воювати у зовсім інших місцях
- немає інформації про те, скільки радянських військовиків організовано чи поодинці змогли вирватися з фортеці, як і немає інформації про кількість зниклих без вісті захисників
- у західній, і особливо німецькій, воєнній історії облога Брестської фортеці якщо і згадується, то виключно як мало значущий епізод початку війни з СРСР
- фортеця ні у 1941г, ні у 1944р ніколи для вермахту не грала практично ніякої ролі, так як втратила своє оборонне значення у сучасній маневровій війні до початку 2СВ

- часто зустрічається у пострадянській пресі твердження, що противником захисників фортеці була елітна 45-а піхотна дивізія земляків Гітлера з Відня. Правди ж у даному твердженні рівно половина - дійсно дивізія була сформована з австрійців Відня, яких можна з натяжкою вважати земляками Гітлера, який ще у 1914р залишив Австрію ради Німеччини. Дивізія ніколи, до самого закінчення війни ні за якими показниками не вважалася елітною, так я рівень підготовки її особового складу ніколи не перевищував середнього по вермахту.

ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - А.Лебеденко "Тяжелый дивизион"
(Прим.2*) - М.Солонин "Бочка и обручи или..."
(Прим.3*) - В.Звягинцев "Трибунал для героев"
(Прим.4*) - В.Рунов "Штурмы Великой Отечественной. Городской бой, он трудный самый"
(Прим.5*) - сборник "Солдаты Великой Отечественной войны" №10
(Прим.6*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.7*) - Д.Портер "Секретное оружие Гитлера. 1933-45"
(Прим.8*) - А.Харук "Все самолеты люфтваффе"