КУРСЬКА БИТВА БЕЗ ІДЕОЛОГІЧНОГО ЛУШПИННЯ ("РУМ’ЯНЦЕВ-КУТУЗОВ")

13.11.2018 - останнє, на відміну від репостів, оновлення теми
Кожне нове повідомлення 10 діб позначається червоним, але НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО знаходиться на початку теми. Рубрика "НОВИНИ САЙТУ" оновлюються ЩОДЕННО, а всі її посилання - АКТИВНІ.
NB: активні посилання на подібні цій теми: "Танкове протистояння під Прохорівкою", "Курська битва без ідеологічного лушпиння ("Цитадель")

Прошу поставитися з розумінням до "роздвоєння" теми "Курська битва без ідеологічного лушпиння" на дві окремі нові теми "Курська битва без ідеологічного лушпиння ("Цитадель") та "Курська битва без ідеологічного лушпиння ("Румянцев-Кутузов") з причини того, що початкова тема стала дуже великою і важко читабельною

Сенс появи цієї заїжджено-перезаїждженої теми у тому, що, якщо прибрати все радянське та пострадянське ідеологічне лушпиння, на кшталт "...у Курській битві з обох сторін прийняло участь понад 13 тис. танків та САУ, 70 тис. гармат та мінометів, до 12 тис. літаків і понад 4 млн. військовослужбовців. Противник використав понад 20 танкових і моторизованих дивізій, понад 100 дивізій армійських груп "Центр" та "Південь" або 43% всіх своїх військ на Східному фронті. З радянського боку в Курській битві прийняли участь 5 танкових армій, 23 танкових корпуса, 6 механізованих корпусів, до 20 окремих танкових бригад, понад 60 окремих танкових та біля 30 окремих самохідно-артилерійських полків, 21 загальновійськова армія і 6 повітряних армій...", то це багатоденне і багатостраждальне бойовище не принесло жодному з противників того, що було ними від початку заплановано. Якщо німецьку наступальну операцію з великою долею вірогідності можна було прогнозувати, як заздалегідь приречену на невдачу, то довгі роки після Курської битви радянські наступальні операції "Кутузов" (Орловська) та "Румянцев" (Білгородсько-харківська) подавалися лише як частина загального наступального плану на 1943р, так як, за суттю своєю, своїми результатами змогли добитися тільки часткових успіхів, що виявилися занадто малими, аби призвести до запланованої раніше, стратегічної поразки вермахту під Курськом та Орлом.

Наступальні операції "Кутузов" і "Румянцев" 17.07-23.08.43 - це період з початку наступу Західного та Брянського фронтів проти орловського плацдарму німців по закінчення Білгородсько-харківської наступальної операції Воронезького і Степового фронтів, що завершилися взяттям Харкова (Прим.4*)
- наприкінці операції "Цитадель", за німецькими даними, на 17.07.43р, 29 піхотним та 13 танковим і мотодивізіям ГА "Центр" протистояли 109 радянських стрілецьких дивізій, 9 стрілецьких бригад, 10 танкових корпусів; окрім того, 20 окремих танкових бригад, 16 танкових полків і 8 протитанкових винищувальних бригад. До 07.09.43р перед фронтом групи було зафіксовано ще 55 стрілецьких дивізій, 2 танкових і механізованих корпуси, 8 танкових бригад та 12 танкових полків, перекинутих сюди головним чином з резервів або ділянок фронту перед ГА "Центр" і "Північ". Співвідношення сил було приблизно 7:1 на користь РККА (Прим.9*)
- на напрямку головних ударів радянські ПА, які у середньому налічували біля 500 літаків, могли підсилюватися за рахунок авіаційних корпусів резерву Ставки Верховного головнокомандування, доводячи свою чисельність до 1200 літаків. У цілому, до літнього наступу 1943г було притягнуто 60% сил всієї радянської фронтової та дальньої авіації, що діяла на Східному фронті, а також значна частина винищувальної авіації військ ППО - всього біля 5 тис. літаків (Прим.4*)
- для контрнаступу на орловському напрямку (наступальна операція "Кутузов") РККА зосередила 1,286 млн. чоловік, 2,4 тис. танків і САУ, понад 21 тис. гармат і мінометів, 3 тис. літаків проти 0,6 млн. німців (37 дивізій, з яких 10 танкові та моторизовані), 1,2 тис. танків, понад 7 тис. гармат і мінометів та 1,1 тис. літаків (Прим.1*). За іншими даними, було зосереджено 1,286 млн. чоловік (з них понад 927 тис. у бойових частинах), 26 379 гармат і мінометів (включаючи реактивну артилерію, але без урахування 50-мм мінометів), 3314 танків і САУ, 3323 боєздатних літаків, з них у складі частин і з'єднань авіації дальньої дії (300 літаків), а також 1-й (1322 літака), 15-й (995 літаків), 16-й (706 літаків) повітряні фронти (Прим.4*)- для прориву німецької оборони на орловському напрямку (операція "Кутузов") був створений танковий кулак у складі: 2-а ТА, 7 окремих танкових корпусів, 7 окремих танкових бригад, 14 окремих танкових та 13 окремих самохідно-артилерійських полків. Окрім того, передбачалося у цій операції використати 3-ю гвардійську (800 танків + ще 200 танків, виділених 04.08.43р з резерву Ставки) та 4-у (625 танків) танкові армії (Прим.1*)
- на початок наступальної операції "Кутузов", враховуючи протяжність ділянки у 530 км, середня оперативна щільність розвернутих РККА сил і засобів досягала понад 2,4 тис. військовослужбовців, біля 50 гармат та мінометів, понад 6 танків і САУ на 1км (Прим.4*)
- у орловському угрупуванні вермахту, згідно даним російської історіографії, у частинах і з'єднаннях 2, 9 і 2-й ТА групи армій "Центр" на 12.07.43р було біля 600 тис. чоловік, з яких понад 492 тис. бойового складу, понад 7 тис. гармат і мінометів, біля 1,2 тис. танків і САУ. Разом з тим 2-я А групи "Центр" участі у бойових діях у період з 12.07-18.08.43р не брала, тому у ході наступу за планом операції "Кутузов" радянським військам протистояли тільки основні сили 2-ї танкової і 9-ї армій. З урахуванням втрат, понесених у ході операції "Цитадель", надвечір 12.07.43р у складі 9-ї А нараховувалося біля 244 тис. військовиків, 3,2 тис. гармат і мінометів, приблизно 900 танків і САУ (з них біля 500 боєздатних). Ділянка оборони 9-ї А досягала біля 220 км. Середня оперативна щільність сил і засобів на ділянці 9-ї А становила 1,1 тис. військовиків, біля 15 гармат і мінометів, 4 танка і САУ на 1 км фронту. Загалом (без урахування частин "Бригади Камінського" (20 тис.) і 8-го угорського армійського корпусу (40 тис.), які не брали участі у боях за Орловський плацдарм) у 2-ї танковій і 9-й арміях налічувалося 533 тис. військовиків, біля 5 тис. гармат і мінометів, приблизно 1,15 тис. танків і САУ, розвернутих на фронті протяжністю до 460 км (за іншими даними, на 01.07.43р обидві армії налічували 495 тис. чоловік, а на початок бойовища на Орловському виступі - 475 тис. військовиків, 825 танків і САУ). У середньому оперативна щільність сил і засобів, зосередженим німецьким командуванням на Орловському плацдармі, на 12.07.43г становила 1,16 тис. чоловік, И гармат і мінометів, 2,5 танка і САУ на 1 км фронту (Прим.4*)
- на 12.07.43р, згідно радянським оцінкам, угрупування люфтваффе, зібране на базі 1-ї авіадивізії 6-го ПФ для підтримки дій наземних військ на Орловському плацдармі, налічувало 1110 літаків, зокрема 350 винищувачів, 560 бомбардувальників та пікірувальників, 200 розвідників, для чого до існуючих раніше 630-650 літаків були перекинуті частини 4-го ВФ (з південного фасу Курського виступу) і 2 ескадрильї з району Ленінграда. Радянське авіа-угрупування на цьому напрямку становило 3000-3500 бойових літаків (Прим.4*)
- загальне співвідношення сил, зосереджених противниками для бойовища за Орловський виступ, виявилося рівним 1:2,4 за особовим складом, 1:5,3 - за гарматами і мінометами, 1:2,7 - за танками і САУ, 1:3 - за літаками, на користь РККА. Співвідношення за середньою оперативною щільністю сил і засобів було приблизно 1:2 за особовим складом, 1:4,5 - за артилерією, 1:2,4 - за танками і САУ, також на користь РККА (за даними ГШ РККА, на ділянці лівого крила Західного і Брянського фронтів співвідношення з противником за загальною кількістю сил і засобів було наступними: 1:3 - за особовим складом піхоти, 1:4 - за артилерією, 1:2,5 - за танками і САУ, а за щільністю бойових засобів на кілометр фронту - 1:3,5 за артилерією, 1:2,4 - за танками і САУ) (Прим.4*)
- втрати вермахту у ході наступальної операції РККА "Кутузов" становлять: загальні втрати особового складу - 88,9 тис. військовослужбовців, незворотні втрати бойової техніки - 2200 гармат і мінометів, 370 танків і САУ, 310 бойових літаків. Для порівняння, згідно донесенню штабу ЗапФ начальнику ГШ, в наслідок наступальних боїв у період 11-28.07.43р втрати противника, що діяв проти військ фронту, становлять понад 56 тис. вбитими, пораненими та полоненими, знищено і захоплено 2211 кулеметів, 517 мінометів, 665 гармат різних калібрів, 5 самохідних гармат, 702 танка, 70 бронемашин, 1200 автомашин, 36 тягачів, 363 мотоцикла, збитий 361 ворожий літак. Відповідно донесенню Рокоссовського Сталіну, у результаті наступальних боїв з 15.07 по 06.08.43р військами Центрального фронту були нанесені наступні втрати противнику: знищено 108 тис. військовослужбовців, 1200 кулеметів, 670 мінометів, 920 гармат різних калібрів, 48 самохідних гармат, 420 танків, 3000 автомашин, збито 233 ворожих літака; захоплено 806 полонених, 528 кулеметів, 512 мінометів. 123 гармати, 31 самохідна гармата, 328 танків, 90 автомашин і 17 тягачів, 4 мотоцикла, 118 велосипедів, 100 коней. Згідно донесенню генерала Попова Сталіну, з 12.07 по 15.08.43р військами тільки Брянського фронту знищено або взято у полон біля 187 тис. військовослужбовців противника, збитий 281 літак, а також знищено і захоплено: 6403 кулемета, 2559 гармат і 2035 мінометів, 51 реактивний міномет та 12 метальних апаратів, 1666 танків і 195 САУ, 245 бронемашин, 3061 автівка, 386 тягачів і тракторів, 316 мотоциклів, 2041 велосипед, 3968 коней (Прим.4*)
- згідно офіційної російської воєнної історіографії, втрати РККА у операції "Кутузов" становлять: загальні втрати особового складу - біля 430 тис. військовиків (з них понад 112 тис. чоловік - незворотні, а понад 317 тис. - санітарні - Прим.1*,4*,6*); незворотні втрати бойової техніки - 2586 танків і САУ, 892 гармати і міномета, 1014 бойових літаків; найбільші людські втрати понесли війська ЦФ (всього понад 165 тис. чоловік), а серед армійських з'єднань - 11-а гв.А генерала Баграмяна (понад 51 тис. чоловік). Отже, співвідношення втрат німецької та радянських сторін, понесених ними у ході операції "Кутузов", становить: 1:4,8 за особовим складом, 2,5:1 за артилерією, 1:7 за бронетехнікою, 1:3,3 за літаками - всі, за виключенням артилерії, на користь німців (Прим.4*)
- танкові втрати у орловській операції 3гв.ТА склали 60,3% Т-34 і 72,9% Т-70 (Прим.36*)
- на Білгородсько-харківському напрямку танкове угрупування Воронезького і Степового фронтів включало 5гв.ТА і 1ТА, 4 окремих танкових корпуси (2, 5 гв. і 2, 10), 1-й механізований корпус, 6 окремих танкових бригад, 12 окремих танкових і 8 самохідно-артилерійських полків (Прим.1*)
- для контрнаступу на Білгородсько-харківському напрямку (наступальна операція "Румянцев") РККА зосередила 0,980 млн. чоловік, 2,4 тис. танків і САУ, понад 12 тис. гармат і мінометів, 1,3 тис. літаків проти до 0,3 млн. німців (18 дивізій, з них 4 танкові), до 0,6 тис. танків, понад 3 тис. гармат і мінометів і 1 тис. літаків (Прим.1*)
- з метою втримати харківський плацдарм в ході радянської наступальної операції "Румянцев", німецьке командування здійснило маневр частинами, терміново перекинув з інших ділянок фронту ряд танкових дивізій, які билися під Курськом в липні 1943р і нанесло контрудар під Ахтиркою (Прим.2*). 18.08.1943р у районі Охтирки контрудар нанесли 3 німецькі танкові дивізії, дивізія "Велика Німеччина" і два батальйони "Tiger". Для його відбиття північніше та північно-східніше Охтирки були введені 4-а гвардійська і 47-а армії з резерву Ставки. У ході контрударів німцям вдалося знищити чи підбити біля 300 танків і взяти 1800 полонених (Прим.5*)
- втрати РККА (Воронезький і Степовий фронти) у ході Білгородсько-харківської ("Румянцев") наступальної операції склали: незворотні - 71 611 чоловік, пораненими - 183 959 чоловік (Прим.1* та 6*). 5гв.ТА втратила незворотно 324 танка, підбитими - 110. 1-а танкова армія втратила за операцію незворотно 288, підбитими - 417 (Прим.1*) Біля 1250 знищених танків (майже 50% всіх танків) склали втрати Воронезького і Степового фронтів у Курській битві (Прим.23*). Згідно офіційної російської воєнної історіографії, сукупні втрати особового складу у ході наступальної операції "Румянцев" склали 255,5 тис. чоловік, незворотні втрати БТТ: 1864 танка і САУ (1864 тільки танків - Прим.40*), 423 гармати та міномета, 573 бойових літака. Найбільші людські втрати понесли війська Воронезького фронту - всього понад 157 тис. чоловік (Прим.4*)
- згідно офіційної ж російської історіографії, втрати німецьких військ у ході наступальної операції РККА "Румянцев" складають: загальні втрати особового складу - 48 тис. солдат і офіцерів, незворотні втрати бойової техніки - 1250 гармат та мінометів, 400 танків та САУ, 200 бойових літаків (Прим.4*)
- у ході наступу довелося додатково, з резерву, вводити 11-у загальновійськову армію, 2-у танкову армію і 25-й танковий корпус (Прим.1*)
- 03.08.43г дивізія СС "Лейбштандарт Гітлер" була перекинута з району Курська в Італію, де посилила угрупування німців після краху Муссоліні, а у листопаді була повернута назад, на Східний фронт (Прим.3*). За іншими даними, 26.07.43р Гітлер прийняв рішення відправити кілька дивізій з Курського напрямку до бунтівної Італії (Прим.4*)

Втрати у ході Курської битви:
- згідно сучасним, на листопад 2018р, російським даним наукового співробітника Военної академії Генштабу ЗС Росії В.Маковського РККА за підсумками Курської битви вдалося знищити 30 німецьких дивізій
- загальні втрати німецьких ГА "Центр" і "Південь" за час Курської битви становлять 194 тис. чоловік. Це у цілому узгоджується з даними воєнного архіву Німеччини та відомостями медичної служби німецьких сухопутних військ, за якими людські втрати німецьких військ, які брали участь у битві в липні-серпні 1943р, становили 178-184 тис. чоловік, а також з інформацією, що у результаті наступальних операцій РККА у Курській битві загальні втрати ГА "Центр" і "Південь", що діяли на Орловському і Білгородсько-харківському напрямках, досягли біля 114 тис. чоловік. За даними історика В.Золотарьова, загальні втрати вермахту у Курській битві досягли біля 245 тис. чоловік, з яких 57,7 тис. вибули незворотно. По інформації, наданій верховному командуванню вермахту (ОКВ), втрати на всьому Східному фронті в липні-серпні 1943р становили 68,8 тис. вбитими, 34,8 тис. зниклими без вісті і 434 тис. пораненими та хворими (Прим.6*), а також те, що з липня по жовтень 1943р вибуття особового складу у діючій армії на Східному фронті склала 911 тис. військовиків, то підсумкову величину загальних втрат вермахту у Курській битві можна орієнтовно (??? - прим. ред) оцінити у 350-360 тис. чоловік (Прим.6*), з яких незворотні втрати становлять біля 1\3, тобто 100-120 тис. чоловік (Прим.4*). За іншими, німецькими ж, даними, німців загинуло 70 тис. і втричі більше поранених (Прим.10*). Ще за іншими даними, німці втратили 70 тис. чоловік, 62 літаки та понад 500 танків, включаючи у це число і втрати на орловському виступі (Прим.23*). І ще за іншими даними, загальні втрати вермахту і військ СС - 709 тис. чоловік, з них незворотні - 231 тис. (Прим.34*). Є і такі дані, що втрати німців у ході всієї Курської битви склали понад 500 тис. солдат і офіцерів, 3 тис. гармат і мінометів, понад 1,5 тис. танків і штурмових гармат і понад 3,7 тис. літаків (Прим.8*). Згідно німецьких джерел, сухопутні війська вермахту втратили на всьому радянсько-німецькому фронті у липні-серпні 1943р 474 702 чоловіка. Згідно німецьким трофейним документам, за період радянського контрнаступу війська груп армій "Центр" і "Південь", що діяли на орловському виступі і на Білгородсько-курському напрямку, втратили вбитими, зниклими без вісті і пораненими 113,9 тис. чоловік. Таким чином, втрати у період "Цитаделі" могли скласти 80-100 тис. чоловік (Прим.36*)
- втрати РККА у Курській битві: біля 250 тис. чоловік (70 тис. у операції "Цитадель" та 184 тис. під час операцій "Румянцев" і "Кутузов" - Прим.7*) загинуло і 600 тис. було поранено. За іншими даними, загинуло 180 тис. чоловік (Прим.23*). І ще, за іншою інформацією, загальні втрати становили 2748 тис. чоловік, з них незворотні (вбиті і зниклі без вісті) - 694 тис. (Прим.43*). Ще: загальні втрати РККА становили 909,5 тис. чоловік, з них 269,2 тис. незворотні, а 640,3 тис. - санітарні (Прим.4*)
- втрати бтт РККА у Курській битві (на ваш вибір - прим.ред): або біля 6 тис. танків і САУ (Прим.34*), або 1650 тільки танків (Прим.23*), або 6550 танків і САУ (Прим.4*) або 6500 тільки танків (Прим.35*). Також було втрачено 5245 гармат та мінометів (Прим.4*)
- втрати панцерваффе у Курській битві (на ваш вибір - прим.ред): 1270 танків і САУ, з них приблизно 500 - в операції "Цитадель", 370 - в операції "Кутузов" та 400 - в операції "Румянцев" (Прим.4*) або 1,5 тис. танків (Прим.34*). Також було втрачено 3 тис. гармат (Прим.34*)
- втрати ВПС РККА у Курській битві (на ваш вибір - прим.ред): біля 1600 (Прим.39*) або 460 (Прим.23*) або 2587 бойових літаків (Прим.4*)
-втрати люфтваффе у Курській битві (на ваш вибір - прим.ред): 960 бойових літаків, з них приблизно 450 - в операції "Цитадель", 310 - в операції "Кутузов" і 200 в операції "Румянцев" (Прим.4*) або 681 бойовий літак, 200 з яких винищувачі (Прим.39*) або 3,5 тис. літаків різних типів (Прим.34*). Тільки у боях з 05 по 23.08.43р було втрачено понад 250 FW-190 (Прим.20*)
- співвідношення німецько-радянських загальних втрат: 3,8 до 1. Співвідношення незворотних втрат: 3,0 до 1 (Прим.43*). Сучасні ж історики розцінюють втрати у Курській битві як 4:1 на користь німців (Прим.16*)

ЩЕ ТРОХИ ЦИФР ТА ФАКТІВ:
- перші, основані на документах публікації, що містили офіційні цифри радянських воєнних втрат в живій силі та бойовій техніці у Курській битві, з’явилися тільки через 48 років після закінчення 2СВ (Прим.6*)
- у ході Курської битви 1800 радянських танків були знищені Stug-III при цьому власні втрати становили 180 машин (Прим.35*)
- 14.07.43р штаб ГА "Південь" направив у з’єднання наказ, у якому вимагав: "...Всі захоплені підбиті танки противника, які неможливо більше використати, відремонтувати чи евакуювати, повинні бути негайно знищені, щоб вони знову не потрапили до рук ворога. Всім командирам ставиться у обов’язок звернути особливу увагу на цей наказ". На всіх ділянках фронту цей наказ виконувався неухильно. З доповіді офіцера Генерального штабу при 1ТА майора Пєтухова: "а) Противник більшість підбитої, спаленої матеріальної частини евакуював. б) Наші танки не евакуював, всі, без виключення, підірвав" (Прим.36*)
- на початок операції "Цитадель" вермахт мав на 1000 танків менше, ніж наприкінці 1942р (Прим.23*)
- на початок Курської битви було випущено 400 танків "Panther", 200 з яких були направлені для участі в операції "Цитадель" і 65 з них же виявилися не боєздатними з технічних причин (Прим.23). З 212 танків T-V "Panther" за місяць боїв панцерваффе було беззворотно втрачено 156 танків (Прим.18*)
- 127 "Panther" втратили німці у перші дні боїв на Курській дузі, а за місяць боїв з 181 "Tiger" було втрачено 73 (Прим.34*)
- 127 "Panther" втратили німці у перші дні боїв на Курській дузі, а за місяць боїв з 181 "Tiger" було втрачено 73 (Прим.34*)- 1115 літако-вильотів тільки за 09.06.43р здійснила німецька авіація на Курській дузі (Прим.22*)
- якщо, за радянськими даними, кількість танків "Tiger" у німецькому угрупуванні на Курській дузі складала 8%, то кількість "Panther" оцінювалася в межах 16% (Прим.19*)
- дальні бомбардувальники Пе-8 скидали 5-тонні бомби під час Курської битви (Прим.11* та 29*)
- у ході Курської битви дивізія знищила 263 радянських танка, 144 птг і 22 артилерійських гармати при власних незворотних втратах 10 T-IV і 43 "Panther" - менше 1\3 всіх танків, що були здатні наступати 05.07.43р, знов були готові виступити до бою (Прим.41*)

ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - Н.Андроников "Гитлеровский "факел" был погашен на Курской дуге" журнал "Военно-исторический архив" 8\1993
(Прим.2*) - Н.Андроников "Гитлеровский "факел" был погашен на Курской дуге" журнал "Военно-исторический архив" 7\1993
(Прим.3*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.4*) - П.Букейханов "Курская битва. Наступление"
(Прим.5*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.6*) - Б.Соколов "Правда о Великой Отечественной войне"
(Прим.7*) - Г.Кривошеев "Гриф секретности снят"
(Прим.8*) - сборник "От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы 2МВ"
(Прим.9*) - Э.Манштейн "Утерянные победы"
(Прим.10*) - К.Кунов "Свинцовый дождь Восточного фронта"
(Прим.11*) - Н.Якубович "Незавидная участь Пе-8" журнал "Крылья Родины" 1\1996
(Прим.12*) -
(Прим.13*) -
(Прим.14*) -
(Прим.15*) -
(Прим.16*) - Е.Музруков "Тигры" горят” журнал "Братишка" 7\2013
(Прим.17*) -
(Прим.18*) - М.Коломиец "Пантеры в Курской битве"
(Прим.19*) - И.Бах "Боевые машины Г.Н.Москвина" журнал "Техника и вооружение" 11\2013
(Прим.20*) - А.Медведь "Фокке-Вульф" FW-190 - многоцелевой истребитель люфтваффе"
(Прим.21*) -
(Прим.22*) -
(Прим.23*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.24*) -
(Прим.25*) -
(Прим.26*) -
(Прим.27*) -
(Прим.28*) -
(Прим.29*) - журнал "Звезда" 2013
(Прим.30*) -
(Прим.31*) -
(Прим.32*) -
(Прим.33*) -
(Прим.34*) - Р.Исмагилов "Танки мира"
(Прим.35*) - Ж.Рестен "Танки Второй Мировой в 1939-45гг"
(Прим.36*) - В.Замулин "Прохоровское сражение"
(Прим.37*) -
(Прим.38*) -
(Прим.39*) - Д.Павелек "Люфтваффе 1933-45гг. Основные цифры и факты о ВВС Геринга"
(Прим.40*) - Р.Пономаренко "Бои за Харьков в августе 1943г: к истории одного военного мифа" журнал "Арсенал-Коллекция" 11\2012
(Прим.41*) - Т.Рипли "Элитные войска Третьего рейха"
(Прим.43*) - М.Соломатин "Фальшивая история Великой войны"