Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
NB: активні посилання на подібну до цієї тему: "Нескорена Польща"
Чому у 1920р, наприкінці Громадянської війни, коли РККА досягла свого кількісного та якісного піку, СРСР не зміг "дотиснути" знову відроджену Польщу? Адже навіть така грандіозна поразка, як під Варшавою, не могла б докорінно змінити хід війни, якби СРСР продовжив бойові дії.
- "На багнетах ми принесемо працюючому людству щастя і мир! Вперед на Захід! На Варшаву! На Берлін! - М.Тухачевський (Прим.1*)
- "Бійці робочої революції. Спрямуйте свої погляди на захід. На заході вирішуються долі світової революції. Через труп білої Польщі лежить шлях до світової пожежі. На багнетах понесемо щастя та мир трудовому людству. На Захід! До вирішальних битв, до громозвучних перемог! Шикуйтесь в бойові колони! Пробив час наступу. На Вільну, Мінськ, Варшаву - марш! (Наказ №1423 командувача Західним фронтом М.Тухачевського від 02.08.1920р
- "Перед РККА повстала задача оволодіти Варшавою, а політичною та воєнною ситуацією був поставлений термін її виконання - негайно. Термін цей обумовлювався наступними міркуваннями. Судячи з трофеїв, кількістю бранців та їхніми показами армія противника понесла великі втрати, відповідно, зволікати не можна: недорубаний ліс швидко відростає. Швидко цей ліс міг і тому, що ми знали про ту допомогу, яку спішила надати Франція своєму побитому дітищу. Мали ми і недвозначні перестороги з боку Англії, що якщо перейдемо таку-то лінію (лінія Керзона - прим.ред), то Польщі буде надана реальна воєнна допомога. Лінію цю ми перейшли, відповідно, треба було закінчувати операцію, поки ця реальна допомога не підоспіла. Термін був у нашому розпорядженні невеликий…". Главком ЗС РСФСР С.Каменєв, журнал "Военный вестник" 1922р (Прим.2*)
- навесні 1920р польська армія становила: піхота (21 дивізія та 2 окремі резервні бригади - всього 88 піхотних полків), кавалерія (6 кав. бригад і 3 окремих кав. полки - всього 21 кав. полк і 21 дивізіон кінних стрільців, що придані по 2 ескадрони піхотним дивізіям), артилерія (21 артилерійський полк і 21 дивізіон важкої артилерії - всього 189 польових та 63 важкі батареї). ЗС Польщі у лютому 1920р: 27 піхотних дивізій (13 номерних, 7 познанських, 7 галіційських-галлерівських) - загальною чисельністю 131 тис. багнетів та 17 800 шабель, причому з цієї кількості на польському Східному фронті зосереджено 13 піхотних дивізій, тобто 50% всіх сил, тоді як на 01.01.1920р польські сили, що діяли проти Західного фронту, налічували, згідно даним розвідки РККА, у 55 800 багнетів, 4000 шабель, 488 легких та 158 важких гармат, враховуючи зокрема і глибокі резерви. На 01.03.20р сили поляків проти Західного фронту РККА налічували 56 500 багнетів та 6500 шабель і проти Південно-Західного фронту - 33 600 багнетів і 4900 шабель. Вірогідна чисельність польських сил на їхньому Східному фронті визначалася у 101 тис. багнетів та 14200 шабель (Прим.11*)
- у квітні 1920р загальна чисельність польської армії визначалася у 738 тис. чоловік. За даними польського воєнного міністерства всього на фронт було відправлено: у період з 01.12.1919р по 01.06.1920р (6 місяців) - 4080 офіцерів і 260 тис. солдат; з 24.07. по 15.09.1920р протягом 7 тижнів на фронт було відправлено 1986 офіцерів та 163 889 солдат. Таким чином, у момент найвищої напруги своєї воєнної міці чисельність армії Польщі досягла 1,2 млн. чоловік, біля 30 тис. з яких становили добровольці (Прим.11*)
Кульмінацією війни стало "диво на Віслі" - катастрофічний розгром радянських військ у 15 кілометрах від Варшави, підсумком якого стала загибель 25-45 тис. чоловік, біля 60 тис. потрапило у полон, а 45 тис. перейшли кордон Німеччини і були інтернованими німцями. У поляків загинуло 4,5 тис. солдат і офіцерів. 10 тис. зникли без вісті, ще 22 тис. отримали поранення. Остаточний перелам у цій війні, за кілька днів після битви під Варшавою, закріпила поразка 31.08.20р будьонівської Кінної армії від Першої дивізії кавалерії. У битві брало участь біля 1,5 тис. польських військовиків за підтримки 70 важких кулеметів та 16 гармат. Сили Будьонного були в 4 рази сильніше поляків і у них були 31 гармата, 270 кулеметів, 7 бронемашин. Загинули та були серйозно поранені 300 польських солдат, також загинуло близько 500 коней. Втрати з радянського боку дотепер не оголошені
- після липневих боїв 1920р поляками була сформована казача бригада перебіжчиків з складу 1-ї кінної армії РККА (Прим.14*)
- на початку 1920р число стрілецьких дивізій РККА різних найменувань, не рахуючи гарнізонів укріплених пунктів та районів і окремих стрілецьких полків та загонів, коливалося між 60 та 70, а кількість дивізій стратегічної кінноти доходило до 18 дивізій. Зважаючи на те, що загальна кількість їдоків, що стояли на утриманні за нормами воєнного відомства, деякими джерелами визначається у 5-6 млн, можна припустити, що бойовий склад власне РККА не перевищував 1,5-2-х млн. чоловік (??? - прим.ред), розкиданих всією територією Республіки (Прим.13*)
- переходячи до розрахунку сил та засобів, командування РККА знаходило за потрібне проти активної польсько-латвійської групи, визначеної ним у 129 тис. багнетів та 13 900 шабель, зосередити не менше 171 тис. багнетів та 18 тис. шабель (враховуючи стрілецьку дивізію у 9000 багнетів і кавалерійську - у 2500-3000 шабель), тобто 19 стрілецьких і 5 кавалерійських дивізій, а проти нейтральних держав лишити 54 тис. багнетів та 1200 шабель, тобто 6 стрілецьких дивізій. Загальна кількість сил, потрібних для ведення кампанії, визначалася ним у 25 стрілецьких та 6 кавалерійських дивізій з бойовим складом у 225 тис. багнетів та 16300-17800 шабель (Прим.11*)
- на літо 1920р бойовий склад 1-ї кінної армії РККА визначався у 16700 шабель при 284 кулеметах, 48 гарматах, 6 бронепоїздах, 8 броньовиках та 12 аеропланах (Прим.11*)
- з Політичного звіту ЦК РКП(б) на 9 Всеросійській конференції РКП(б) 22.09.1920р: "...колосальна армія у 100 тис. або в польському полоні, або в Німеччині" (Прим.3*). За іншими даними, після варшавської катастрофи понад 80 тис. чоловік з складу Західного фронту потрапили у польський полон, а ще понад 40 тис. були інтерновані у Східній Пруссії (Прим.4*)
- невідворотні втрати РККА склали 150 тис, польські - 50 тис. Після розгрому РККА під Варшавою у серпні 1920р, у вересні цього ж року поляки розбили частини РККА під Неманом, і у жовтні ще раз на р. Шчара, після чого 10.10.1920р було підписано перемир’я
- 146 тис. військовослужбовців РККА потрапили у польський полон, у якому, за сучасними офіційними російськими даними, 83,5 тис. чоловік померли або загинули (Прим.6*). Згідно закордонних даних на 2021г, втрати РККА склали понад 45 тис. чоловік, а в польському полоні опинилося понад 60 тис. військовиків РККА, з яких під час перебування у концтаборах вмерли 16-18 тис. чоловік, а інші, здебільшого, відмовилися повертатися в СРСР після підписання мирного договору між СРСР та Польщею за підсумками війни. В свою чергу нарком Чичерін звинуватив Польщу в смерті понад 60 тис. радянських бранців, повернутих з польських концтаборів після війни
- РККА у Польщі втратила біля 25 тис. вбитими і пораненими, 66 тис. (40 тис. загинули у полоні) полоненими, а 45 тис. були інтерновані у Східній Пруссії – це біля 70% особового складу військ Західного фронту (Прим.12*). За іншими даними, тільки загиблими РККА втратила майже 25 тис. чоловік, 65 тис. потрапили у полон, понад 3 тис. зникли без вісті (Прим.2*)
- з таблиці №8 "Втрати особового складу фронтів за 1920р": 53805 чоловік на Західному фронті і 41075 чоловік на Південно-Західному фронті потрапило у полон чи зникло без вісті (Прим.5*)
- за даними Мобуправління Штабу РККА на 21.11.21р з Польщі було повернено 75699 військовополонених і 40896 інтернованих з Німеччини (Прим.5*)
- після розгрому під Варшавою майже 45 тис. радянських військовослужбовців (Прим.2*,7*,12*), а саме, кінний корпус Гая і деякі інші частини, змогли прорватися до дружньої СРСР Німеччини, де були інтерновані, а у квітні 1921р повернуті СРСР (Прим.2*,11*). За іншими даними, інтернованими опинилися три дивізії 4-ї армії, дві дивізії 15-ї армії і частини кавалерійського корпусу Гая (Прим.6*) або 18, 53, 54 та 12 стрілецькі дивізії 4-ї армії, 4 та 33 стрілецькі дивізії 15-ї армії та 10 і 15 кавалерійські дивізії 3-го кавкорпусу Гая (Прим.11*)
- у серпні 1920р Брестська фортеця стала в'язницею для 19 тис. червоноармійців, взятих в полон поляками внаслідок невдачі Західного походу (Прим.8*)
- у 1919р французи передали Польщі 120 танків "Renault" FT-17, з яких 19 були втрачені у боях з РККА, а 9 стали радянськими трофеями (Прим.9*). Загальна кількість польських танків, що прийняли участь в боях??? - прим.ред
- загалом, за радянськими даними, протягом 1920р в Польщу з Франції було ввезено: 1494 гармати, 291 аероплан, 2600 кулеметів, 327 тис. гвинтівок, 250 вантажівок (Прим.11*)
- відповідно до мирного договору від 21.03.1921р СРСР урочисто визнав незалежність та самостійність Польської держави у нових кордонах - до неї віднині відійшли: Гродненська і половина Мінської губерній, білоруські повіти Віленської губернії, Холмщина, Підляшшя, західні частини Полісся та Волині (Прим.10*)
- СРСР за поразку був вимушений виплатити у 1920р Польщі контрибуцію 5 млн. золотих рублів (Прим.2*). За іншими даними, довелося виплатити 30 млн. золотих рублів - за участь поляків у господарській діяльності колишньої Російської імперії (Прим.10*,11*,12*), щоправда, виплатити цю суму повинна була у річний термін (Прим.11*). Також СРСР зобов'язувався повернути воєнні трофеї та цінності, вивезені з Польщі аж з 1772р (Прим.12*)
- за підсумками війни СРСР передав Польщі 300 паровозів, 260 пасажирських і 8100 товарних вагонів на загальну суму у 13 млн. золотих рублів, а також культурні цінності (які??? - прим.ред) на 5 млн. золотих рублів (Прим.10*)
- Польща звільнялася від радянських претензій на повернення боргів та інших зобов’язань царської Росії у обмін на надання руським, українцям та білорусам на своїй території рівних прав з поляками (Прим.10*)
- ще на 1929р польські військовополонені утримувалися, зокрема, у Соловецькому концтаборі, де, за спогадами письменника Олега Волкова, до них, у порівнянні з іншими ув'язненими, ставилися особливо нелюдяно
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - Ю.Богданов "30 лет в ОГПУ-НКВД-КГБ. От оперуполномоченного до заместителя министра"
(Прим.2*) - И.Софронов "Сабля комкора Гая" журнал "Братишка" 11\2013
(Прим.3*) - А.Дегтярев "В.И.Ленин. Неизвестные документы. 1891-1922"
(Прим.4*) - Б.Соколов "М.Тухачевский. Жизнь и смерть Красного маршала"
(Прим.5*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.6*) - Л.Власов "Манергейм в Польше"
(Прим.7*) - В.Бешанов "Кроваво-Красная Армия. По чьей вине?"
(Прим.8*) - В.Рунов "Штурмы Великой Отечественной. Городской бой, он трудный самый"
(Прим.9*) - Р.Исмагилов "Танки мира"
(Прим.10*) -журнал "Досье-Кллекция" №32 "Белая Гвардия. Войсковые партизаны"
(Прим.11*) - В.Кокурин "Гражданская война в России. Война с белополяками"
(Прим.12*) - А.Колпакиди "Двойной заговор"
(Прим.13*) - С.Варин "Уроки гражданской войны" журнал "Военная Наука и Революция" за 1921г
(Прим.14*) - И.Бабель "Конармия"