Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
- активні посилання на подібні до цієї теми: "Істерія дезінформації" ;
- цікаве в Неті за цією темою: "Держархів РФ про 28 панфілівців", "Ще про контпродуктивність радянських фальсифікацій ВВВ"
"Коли немає нічого, а показуєш, немов володієш чимось, - це і є обман. Однак будь-який обман не тримається довго та легко розпізнається. Тому несуще не може весь час бути не сущим. Якщо ж з нічого створити щось, тоді обман стане дійсністю, пусте стане змістовним. За посередництвом несущого неможливо перемогти ворога. Створи з нічого суще і ворог буде повалений" ("36 стратагем. Китайська наука стратегії")
"Якщо проштудіювати офіційні повідомлення руських, то в них кожний божий день ми опиняємося відкинутими, а вони - успішно воюючими. Правда потім скромно повідомляють, що в ході важких оборонних боїв залишили ще одне місто" (А.Гітлер)
"Якщо б Гітлер та його командування володіли б хоч яким-небудь почуттям гумору, вони б десять разів подумали, перед тим як опубліковувати ці смішні (про втрати РККА за п'ять місяців війни - прим.ред) дані" (Ю.Левітан, 25.11.41р, з повідомлення Совінформбюро) (Прим.26*)
"Політика подавання новин - це зброя у війні. Мета цієї політики - вести війну і зберігати таємницю" - з щоденника Геббельса, 1942р (Прим.28*)
- з мемуарів Головного маршала артилерії М.Воронова, "На службе военной. M., 1963. С. 218.", який з середини вересня по жовтень 1941р знаходився на Ленінградському фронті: "Противник використав "Товсту Берту" - гармату калибра 520 мм... вона займала вогневу позицію в 6км. від нашого переднього краю. Максимальна дальність її стрільби була біля 14км, вага снаряда 890кг, розривний заряд - 107кг... В подальшому було встановлено, що після першої ж стрільби виявилася підбитою вогнем нашої артилерії і її доіелося відправити до Німеччини на капітальний ремонт. На тому і закінчився візит "Товстої Берти" до стін Ленінграду". На справді ж 03.01.42р у гармати під час стрільби стався розрив ствола. Платформа з лафетом була сильно пошкоджена і гармата так і не була відновлена (Прим.39*)
- 07.06.1943р німецьке радіо повідомило про повне знищення Горьківського автомобільного заводу і це буі один з тих випадків, коли геббельсівська пропаганда не брехала — майже все підприємство дійсно лежало в руїнах. Повідомлення радянської "Правди", навпаки, виявилося далеким від правди: "В ніч з 5 на 6 та з 6 на 7 червня авіація противника силами до 100 літаків намагалася здійснити наліт на м. Горький. Більша частина ворожих літаків на підступах до міста була розсіяна нашими нічними винищувачами та вогнем зенітної артилерії. Кілька прорвавшихся літаків противника безладно скинули бомби на житлові квартали. Нанесена декотра матеріальна шкода. Є жертви серед цивільного населення. При відбитті налетів збито 12 німецьких бомбардувальників. Наша авіація втрат не мала"
- у сталінському наказі №227 (так званому "Ні кроку назад") стверджувалося, що взимку 1941-42рр "німці для відновлення дисципліни прийняли деякі суворі міри, що привели до непоганих результатів. Вони сформували понад 100 штрафних рот з бійців, які провинилися у порушенні дисципліни через боягузтво чи нестійкість, поставили їх на небезпечні ділянки фронту і наказали їм скупити кров'ю свої гріхи" (Прим.36*). У дійсності ж, у грудні 1940р були створені "виправні частини 500" (Bewaerungstruppe 500) - так звані 500-і батальйони (№№500,540,550,560,561). Ці частини активно використовувалися на Східному фронті. Загалом за час війни через них пройшло біля 80 тис. чоловік. В решті решт, в ці батальйони стали зараховувати за не надто важкі злочини, що дозволяли розраховувати на амністію або, як було сказано в директиві Гітлера від 02.04.1942р: "виправдати себе на фронті, щоб заслужити амністію" (Прим.38*). У військах же СС тільки на початку 1944р з'явилася своя перша штрафна рота - 11 шр, яка знаходилася в дивізії "Вікінг", а пізніше й 2 штрафних батальйони - №500 і №900, на основі одного з яких у лютому 1945р було створено штрафний полк СС "Кальфотен" у складі 3 батальйонів, зенітної і фузилерної рот (Прим.37*)
- генерал армії П.Батов в мемуарах "В походах и боях" зазначив, що 11-а армія Е.Манштейна, що осідлала Перекопський перешийок, "перевершувала сили Кримського фронту РККА за кількістю військ у 3-4 рази, майже у 4 рази - за кількістю танків, майже у 5 раз - з авіації і у 3 рази - за артилерією". У дійсності ж підлеглі Батову війська за всіма вище-порахованими параметрами переважали 75-тисячне угрупування німців щонайменше у 5-6 раз (Прим.26*)
- 05.07.43г Совінформбюро повідомило про втрату німцями в Курській битві 586 танків. У зведенні за 06.07.43р повідомлялося, що втрати німців становили 433 танка і 111 літаків. 07.07.43р Совінформбюро було наголошено про знищення 520 танків і ще 111 літаків. На четвертий день битви Москва повідомила, що німці втратили за день 304 танка і 161 літак (Прим.35*). Загалом: за 4 дня вермахт втратив 1573 танка і 383 літака. Якщо зауважити, що Курська битва продовжувалася 48 днів (з 05.07 по 23.08.43р), то вермахт мусив би втратити всі танки, що мав - прим.ред
- з повідомлення Совінформбюро від 23.06.1942р: "На весняно-літню кампанію 1942р німецьке командування ... влило в армію деяку кількість людських і матеріальних резервів. Але для гітлерівським верховодам довелося узяти під мітлу всі залишки людей, здатних тримати в руках зброю, зокрема обмежено придатних, які мають великі фізичні вади … Німецька армія 1942р це не та армія, яка була на початку війни. Добірні німецькі війська у своїй масі перебиті. Кадровий офіцерський склад частково винищений РККА, частково розклався внаслідок грабежів і насилля над цивільним населенням окупованих районів. Молодший командний склад, зазвичай, перебитий і тепер масово набирається з ненавчених солдат. Нині німецька армія не в змозі здійснювати наступальних операцій у масштабах, подібних торішнім" (Прим.34*). Все б нічого, але все вище описане буде актуальним для 1943р і то, мінімум, після завершення Курської битви (прим.ред)
- у т.2 радянської "Історія Великої Вітчизняної війни" говориться, що на 22.06.1941р Німеччина зосередила на кордоні з СРСР 190 повністю укомплектованих і технічно оснащених дивізій. У дійсності ж стільки дивізій відповідали максимуму збройної сили, що Гітлер міг зібрати в Німеччині та країнах-сателітах:
- сили вермахту: 84 піхотних, 17 танкових і 13 моторизованих дивізій
- сили сателітів: 14 румунських, 4 угорських і 2 словацькі дивізії
- 4 німецькі дивізії, що знаходилися у Норвегії
- 16 фінських дивізій, які ніколи не переходили радянського кордону 1939г
- 24 піхотних, 2 танкові і 1 моторизована дивізія резерву Головного Командування, які німці використали лише у битві під Москвою
- 9 дивізій охорони тилу
- згідно Л.Ольштинському у його праці "Разгром фашизма. СССР и англо-американские союзники во 2МВ", за шість днів операції "Цитадель" гітлерівці тільки проти військ радянського Центрального фронту (північний фас Курської дуги) втратили 800 одних лише танків (Прим.33*). Згідно ж Е.Музрукова, стаття "Тигры" горят" в журналі "Братишка" 7\2013 вермахт за цей же час втратив на північному фасі не більше 500 танків і штурмових гармат
- "У боротьбі за Севастополь противник втратив до 300 тис. чоловік вбитими і пораненими". Ці слова належать контр-адміралу І.Русанову, заступнику начальника кафедри оперативного мистецтва ВМФ ВАГШ ВС РФ у журналі "Морской сборник" №5 за 2002р, с. 28). Йому вторить творчий колектив збірки "Черноморский флот России" під редакцією адмірала В.Комоєдова на сторінці №252: "В червневих боях під Севастополем німецько-фашистські війська понесли великі втрати. Тільки за останні 25 днів боїв противник втратив до 150 тис. солдат і офіцерів, 250 танків, до 250 гармат та понад 300 літаків. Всього за час оборони ворог втратив під Севастополем до 300 тис. вбитими і пораненими, понад 370 танків, понад 350 танкеток і бронемашин, 760 гармат, біля 600 літаків, біля 2000 мінометів і багато іншого озброєння". За даними же О.Грейга, "Сталин мог ударить первым", частини вермахту орієнтовно налічували 100 тис. (з них 25 тис. прибуле поповнення) чоловік, а також 3 дивізії та 3 кавалерійські бригади румунської 3-ї армії, що мінімум у два рази менше приписуємих їм втрат за взяття Севастополя. Втрати бтт будуть наведені пізніше.
-посилаючись на "сучасні дослідження з використанням раніше закритих архівних матеріалів" Л.Ольштинський у своїй праці "Розгром фашизму. СРСР та англо-американські союзники у 2СВ" наголошує, що на початок війни РККА поступалася вермахту за чисельністю особового складу більше, ніж на 1 млн, але за числом танків та літаків перевищувала противника більше ніж у 2 рази. Однак більша частина радянської воєнної техніки складалася з застарілих зразків і поступалася німецькій за якістю. Згідно ж Галіну, "Політекономія війни. Заколот Європи" та С.Манукяну, "Як починалася війна" журнал "Наука і техніка" 6\2012 чисельність РККА на 22.06.41р становила 5,4-5,5 млн. чоловік. Тоді, згідно Л.Ольшанському, чисельність на 22.06.41р повинна становити не менше 6,4-6,5 млн. чоловік, тоді як, за даними К.Ейлсбі "План Барбаросса" на початок війни з СРСР чисельність вермахту не перевищувала 4,3 млн. чоловік. Данні про удавану застарілість радянської БТТ та її чисельність на 22.06.41г буде приведена дещо пізніше - прим.ред
- згідно радянським ЗМІ (М.Мельтюхов "Освободительный поход Сталина"), чисельність румунської армії наприкінці червня 1940р становила 1,6–1,8 млн. чоловік: 12–13 армійських корпусів, 40–42 піхотних дивізій, 1 горно-піхотний корпус, 5 горно-піхотних бригад, 1 фортечна бригада, 3 кавалерійські дивізії, 1 кінно–моторизована дивізія, 2 танкових бригади та 1550–1600 літаків, з яких тільки 30% приходилося на застарілі і не бойові. На 20.06.1940р на радянсько-румунському кордоні румунами було розвернуто 20 піхотних, 3 кавалерійські дивізії та 2 горно-піхотні бригади, які налічували біля 450 тис. чоловік. У дійсності, навіть на початок війни проти СРСР у 1941р армія Румунії навіть близько не досягла тієї чисельності, про яку наголошувала радянська пропаганда напередодні "звільнення" Північної Буковини військами РККА - тобто, на 22.06.1941р її армія складалася відповідно даним М.Мощанського в його праці "Города-крепости" з 13 дивізій та 9 бригад або, відповідно даним А.Жадобіна у його праці "Сталинградская эпопея", з 20 піхотних, 4 горно-стрілецьких, 4 кавалерійських та 1 танкової дивізії, що у свою чергу явилося результатом радянського допиту полоненого румунського генерала Мазаріні у 1942р
- результати Курської битви згідно "Краткої історії Великої Вітчизняної війни": "Радянські війська розгромили 30 ворожих дивізій, вермахт втратив 500 тис. солдат і офіцерів, 1,5 тис. танків, понад 3,7 тис. літаків..." (Прим.29*,32*,33*). Згідно ж сучасної пострадянської (П.Букейханов, В.Золотарьов, Б.Соколов) історіографії, загальні втрати вермахту оцінюються у діапазоні від 178 до 360 тис. чоловік, причому незворотні втрати коливаються від 57,7 до 100-120 тис. військовиків. За даними воєнного архіву Німеччини та свідчень медичної служби німецьких сухопутних військ, загальні втрати вермахту ненабагато перевищують мінімальні втрати, надані вище. Якщо не враховувати дані Б.Соколова, автора книги "Правда о Великой Отечественной войне" про те, що у липні та серпні 1943г, знову ж згідно даним джерел Німецького воєнного архіву у Фрайбурзі, втрати люфтваффе на всім Східнім фронті становили тільки 1030 літаків, то кочуюча у радянських і пострадянських працях інформація про величину незворотних втрат люфтваффе за весь час Курської битви у 960 бойових літаків та незворотних втрат БТТ у 1270 танків та САУ виглядає недостатньо достовірною.
- командування ЛенВО в газеті "Известия" від 30.03.1940р оголосило дані радянських втрат у радянсько-фінській війні 1939-40рр: 48 745 вбитих і померлих від ран, 68 863 поранених. А у газеті "Правда" від 03.06.1940р штаб ЛенВО, поставив під сумнів офіційні дані фінської сторони про втрати армії Фінляндії, стверджував, що фіни втратили вбитими понад 70 тис. чоловік, померлими від ран 15 тис. і пораненими понад 250 тис. чоловік. (Прим.29*). Згідно ж підсумковим радянським донесенням на 15.03.1940р за 105 днів фінської війни втрати радянських військ становили 333084 чоловіка, з них загинули - 65384 чоловіка, зникли без вісті - 19610 чоловік (з них 5468 чоловік потрапили у полон), поранено, контужено, обпечено - 186584 чоловіка, обморожено - 1892. Всього незворотні втрати склали 95348 чоловік (Прим.30*). Згідно уточненим на 1995р даним незворотні втрати склали 126875 чоловік, з яких 5468 полонених, 87506 були вбиті та померли від ран, до них також треба додати 33901 чоловіка, які раніше вважалися зниклими без вісті (Прим.8*). Сучасна російська оцінка незворотних втрат: 126875 радянських військовослужбовців проти 48243 фінських (Прим.31*)
- з повідомлення Совінформбюро» (газета "Правда" від 04.07.1942р): Наскільки успішно виконав Севастопольський гарнізон свою задачу, це краще за все видно з наступних фактичних даних. Тільки за останні 25 днів штурму Севастопольської оборони повністю розгромлені 22, 24, 28, 50, 132 і 170-а німецькі піхотні дивізії і чотири окремих полки, 22-а танкова дивізія і окрема мехбригада, 1-а, 4-а і 18-а румунські дивізії і велика кількість частин з інших з’єднань. За цей короткий період німці втратили під Севастополем до 150 тис. солдат і офіцерів, з них не менше 60 тис. убитими, понад 250 танків, до 250 гармат. У повітряних боях над містом збито понад 300 німецьких літаків. За весь час оборони Севастополя ворог втратив до 300 тис. своїх солдат убитими і пораненими ..." (Прим.26*)
- з повідомлення Совінформбюро 25.11.41р: "Для характеристики втрат німців і наших військ за 5 місяців війни наведемо наступні неспростовні дані: втрати німців: біля 6 000 000 чоловік вбитими, пораненими та полоненими, танки - понад 15 000, літаки - 13 000, гармати- до 19000. Наші втрати: 2 122 000, з них вбитими - 490 тис, пораненими - 1 122 000, зниклими без вісті - 520 тис, танки - 7900, літаки - 6400, гармати - 12 900" (Прим.26*
- згідно звіту Надзвичайної комісії з встановленню та розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників, ними на всій території СРСР було знищено або пошкоджено 1670 православних церков (Прим.27*)
- з повідомлення Совінформбюро 25.11.41р: "... командування німецької армії, підсумовуючи п’ять місяців з дня війни на Сході, для заспокоєння населення Німеччини викинуло новий трюк, оголосив фальшиві і сміховинні дані про радянські втрати. Ось ці безглузді дані. За період з 22 червня по 20 листопада німецькі війська захопили 3 725 600 бранців, розбили 389 більшовицьких дивізій. Радянські війська втратили нібито 8 000 000 солдат, понад 22 000 танків, 27 000 гармат, 15454 літака, велику нібито взяли кількість воєнних та торгових кораблів. Але на цьому втрати більшовиків, виявляється, ще не закінчуються. Виявляється, що німецькі війська захопили нібито територію з 75-мільйонним населенням і на цій території захопили воєнні заводи, загальна продуктивність яких складає 3\4 всієї воєнної промисловості СРСР" (Прим.26*)
1)...Немає нервів, серця, жалості - ти зроблений з німецького заліза. Після війни ти отримаєш нову душу, ясне серце - для дітей твоїх, для дружини, для великої Німеччини, а наразі дій рішуче, без коливань...
2)...У тебе немає серця і нервів, на війні вони не потрібні. Знищ у собі жалість та співчуття, убивай всякого руського, не зупиняйся, якщо перед тобою старий чи жінка, дівчинка або хлопчик. Убивай, цим самим врятуєш себе від загибелі, забезпечиш майбутнє своєї рожини і прославишся навік
3)Жодна світова сила не встоїть перед германським напором. Ми поставимо на коліна весь світ. Германець - абсолютний господар світу. Ти будеш вирішувати долі Англії, Росії, Америки. Ти ‒ германець: як належить германцю, знищуй все живе, що чинить спротив на твоєму шляху, думай завжди про піднесене - про фюрера, і ти переможеш. Тебе не візьме ні куля, ні багнет. Завтра перед тобою на колінах буде стояти весь світ".
"Вуха" цієї дезінформації вперше з'явилися у газеті "Червона Зірка" від 29.10.41р, а вже потім у доповіді Сталіна на честь 24-ї річниці радянської Жовтневої революції, щоб бути оголошеними всіма радянськими газетами наступного дня, тобто 08.11.1941р. В оригінальній пам'ятці кожному німецькому військовослужбовцю містяться 10 пунктів, що стосуються поведінки на окупованій території стосовно до її населення, але жоден з них і близько не наближається за змістом до сталінської фальшивки:
2. Солдат зобов'язаний носити однострій, носіння іншого одягу припускається за умови використання розрізняємих здалеку відмінних знаків. Ведення бойових дій у цивільному одязі без використання відмінних знаків забороняється.
3. Забороняється вбивати противника, який здається у полон, дане правило також розповсюджується на сдающихся у полон партизан чи шпигунів. Останні отримають справедливе покарання у судовому порядку.
4. Забороняються знущання та образи військовополонених. Зброя, документи, записки і креслення підлягають вилученню. Предмети іншого майна, що належить військовополоненим, недоторкані.
5. Забороняється ведення безпричинної стрільби. Постріли не повинні супроводжуватися фактами самоуправства.
6. Червоний хрест є недоторканим. До пораненого противника треба ставитися гуманним чином. Забороняється перешкоджання діяльності санітарного персоналу і польових священиків.
7. Цивільне населення недоторкане. Солдату забороняється займатися грабіжництвом або іншими насильницькими діями. Історичні пам'ятники, а також споруди, призначені для богослужінь, будівлі, які використовуються для культурних, наукових та інших суспільно-корисних цілей, підлягають особливому захисту та повазі. Право давати робочі і службові доручення цивільному населенню, належить представникам керівного складу. Останні видають відповідні накази. Виконання робіт і службових доручень повинно відбуватися на оплатній основі.
8. Забороняється приступ (перехід або переліт) нейтральної території. Забороняється обстріл, а також ведення бойових дій на нейтральній території.
9. Німецький солдат, який потрапив у полон і знаходиться на допиті, повинен повідомити дані стосовно свого імені і звання. Ні за яких обставин він не повинен повідомляти інформацію відносно своєї приналежності до тієї чи іншої частини, а також дані, пов'язані з воєнними, політичними або економічними стосунками, властивими німецькій стороні. Забороняється передача цих даних навіть у тому випадку, якщо вони будуть вимагатися шляхом обіцянок чи погроз
10. Порушення справжніх настанов, що сталося при виконання службових обов'язків, карається покаранням. Донесенню підлягають факти та відомості, що свідчать про порушення, які допускаються з боку противника в частині дотримання правил, закріплених у пунктах 1-8 даних настанов. Проведення заходів оплатного характеру допускається виключно у випадку наявності прямого розпорядження, відданого вищим армійським керівництвом".
- Совінформбюро, 04.10.1941р повідомило, що "за три з лишком місяці війни німці втратили понад 21000 танків... Такі факти" (Прим.20*). Якщо 22.06.41р кордон СРСР перетнули від 3266 до 4250 танків (від мінімальних до максимальних значень, що наводять радянські, закордонні і російські історики), то за 3 місяці панцерваффе повинно було б 3-4 рази повністю оновитися. Разом з тим, за 6 місяців 1941р німецька промисловість випустила 1815 танків, а незворотні втрати панцерваффе за 6 місяців боїв 1941р склали 2251 танк (Прим.14*). Всього за 1941р, за одними даними, Німеччина випустила 3743 танка і штурмових гармат (Прим.14*), а за іншими даними - 3256 танків (Прим.21*)
- у повідомленні Совінформбюро від 07.07.1943р (за 4 дні до бою під Прохорівкою) повідомлялося, що тільки за один цей день в боях на Курській дузі було знищено 70 "тигрів" та 450 інших німецьких танків. Всього тогочасна радянська пропаганда повідомила, що за час Курської битви було знищено 2828 німецьких танків, з яких 700 припадає на тигри". Насправді, в цій битві приймали участь 146 "тигрів" (Прим.18*) Кількість "знищених" танків перевищує кількість всіх німецьких танків, що не тільки приймали участь у цій битві, а й всіх німецьких танків, що перебувати на той час на Східному фронті
- ГРУ доповідало в Ставку дані про те, що нападники на СРСР з 22.06.41 по 01.03.42р втратили 6,5 млн, чоловік, з яких 5,8 млн втратив тільки вермахт. Насправді, наприкінці лютого 1942р втрати німців склали 1005,5 тис. чоловік або 31% від загальної чисельності вермахту на початку агресії (Прим.17*)
- повідомлення Совінформбюро від 29.06.1942р (розгром 2-ї ударної армії Власова): "... за неповними даними, в цих боях німці втратили тільки не менше 30 тис. чоловік. Частини 2-ї ударної армії відійшли на заздалегідь підготовлений рубіж. Наші втрати в цих боях до 10 тис. вбитими, біля 10 тис. зниклими без вісті". Згідно радянських архівних даних тільки загиблих 54770 і зниклих без вісті 27139 військовослужбовців РККА (Прим.15*)
- згідно "Історії Великої Вітчизняної Війни Радянського Союзу 1941-1945." М.1976. т.6, с.8,28,29, на радянсько-німецькому фронті було знищено, розгромлено або взято у полон 507 дивізій вермахту і не менше 100 дивізій союзників Німеччини. Людські втрати Німеччини на східному фронті склали 73% від втрат, понесених у 2СВ (13,6 млн. чоловік). Втрати БТТ вермахту на східному фронті: 167 тис. гармат, 48 тис. танків, до 77 тис. літаків. В дійсності, за всю 2СВ люфтвафе втратило на всіх фронтах 57 тис. літаків всіх типів (Прим.13*). В дійсності, всього за 11 років (1934-1945гг) Німеччина випустила трохи більше 50 тис. танків та самохідних гармат (Прим.14*) Далі буде...
- в 3-му томі "Історії Великої Вітчизняної війни" говориться: "За день бою в районі Прохоровки противник втратив понад 350 танків, понад 10 тис. солдат та офіцерів убитими". В дійсності 12.07.43р безпосередньо під Прохорівкою наступала тільки танкова дивізія СС "Адольф Гітлер", що мала в строю на 30.06.43р 174 танка і штурмових гармати. Навіть припустивши, що за тиждень боїв вона не втратила жодної бронеодиниці і була посилена цілим танковим батальйоном (100 Т-V) і батареєю важких штурмових гармат (31 машина), і то на Прохорівському полі могло бути не більше 300 танків та штурмових гармат. Та й хто рахував на полі бою ці "10 тис." убитих? (Прим.11*)
- згідно доповіді Сталіну та Ворошилову начальника ВПС РККА Я.Смушкевича всього було збито за час фінської кампанії 362 фінських літаки, в той час як у дійсності фінами було безповоротно втрачено 76 літаків і 51 пошкоджено (Прим.10*)
- газета "Правда" від 30.03.1940р повідомила, що 29.03.1940р на 6-й сесії Верховної Ради СРСР було заявлено Молотовим, що кількість убитих і померлих від ран радянських військовослужбовців склала 48745 чоловік, а кількість поранених і обморожених - 158863 чоловіка. Тоді ж було оголошено, що тільки незворотні втрати фінської армії досягли 70 тис. чоловік убитими і 15 тис. померлими від ран. В дійсності, згідно "Книги обліку незворотних втрат РККА у війні з білофінами" вбитими, зниклими без вісті і померлими від ран вважаються 131 476 чоловік. Якщо врахувати, що приблизно 20-25% людей, які перебувають в списках загиблих частин, відсутні в книгах і картотеці РВГА, то найбільш вірогідною є цифра незворотних втрат 150 тис. чоловік (Прим.10*) Згідно ж газеті "Известия" від 30.03.1940р виступ Молотова виглядав так: "... За даними Генерального штабу, число загиблих та померлих від ран з нашого боку склало 48756, а поранених 158863 чоловіка. Фінська сторона намагається применшити кількість своїх втрат, але вона значно перевищує наші втрати. Генеральний штаб вважає, що фіни втратили, як мінімум, 60 тис. убитими, без урахування померлих від ран і 25 тис. пораненими. Виходячи з того, що загальна чисельність фінської армії складала 600 тис. чоловік, можна стверджувати, що вона втратила убитими і пораненими понад половини свого складу". Реальна ж чисельність фінської армії коливалася між 175 і 200 тис. військовиків, втрати її склали 24923 убитими і померлими від ран, а також 43557 поранених (Прим.16*)
- відповідь Молотова в газеті "Правда" від 06.12.40р дипломатам Ліги Націй на обвинувачення в бомбардуваннях мирних фінських міст: "Радянська авіація не бомбардує фінські міста, а скидає на них мішки з хлібом для голодного населення цих міст" (Прим.10*)
- із зведення Совінформбюро від 06.09.41р: "На смоленському напрямку бої за місто Єльню закінчилися розгромом дивізії СС, 15, 137, 178, 292, 268-й піхотних дивізій противника... Наші війська зайняли місто Єльню" (Прим.9*) В дійсності, Жуков доповідав Сталіну: "Ваш наказ ... про взяття міста Єльні виконаний. П'яти фашистським дивізіям був нанесена значна шкода..." (Прим.9*)
- газета "Червона Зірка" від 14.01.1940р надрукувала "спростування штабу ЛенВО": "...західні "джерела" стверджують, що в районі Суомуссалмі 44сд "втратили 14 тисяч чоловік". Це твердження - надприродна фантазія. Насправді радянські війська мали тут втрати не більше 900 чоловік, причому втрати пояснюються раптово сильними морозами." Інші газети додають "подробиці": "...фіни ж втратили більше 2 тисяч чоловік, причому шюцкорівці добивали своїх поранених, щоб не залишати "язиків" - насправді, в результаті невдалого наступу 9-й армії загинула майже вся 44сд - з 17 тисяч змогли вийти з фінського оточення трохи більше 1 тисячі чоловік (Прим.8*)
- "Спеціальна комісія з визначення і вивчення обставин розстрілу гітлерівськими окупантами в Катинському лісі польських офіцерів - військовополонених" на чолі з академіком Миколаєм Бурденко провела повторну ексгумацію і у січні 1944р опублікувала "Спецповідомлення", де поклала провину на німців (Прим.7*)- 23.11.40р політуправління Ленінградського ВО направило в війська наступні вказівки: "Ми йдемо не як завойовники, а як друзі фінського народу… Червона Армія підтримує фінський народ, який виступає за дружбу з Радянським Союзом…" (Прим.7*)
- із зведення 23.06.41р: "... при цьому на Шауляйському напрямку нашим артвогнем знищено до 300 танків противника. За 22-23.06.41р нашими військами взято в полон біля 5 тисяч німецьких солдат і офіцерів." (Прим.4*) 300 підбитих танків - це 1\10 всіх німецьких танків під час нападу на СРСР
- через п'ять місяців після початку війни, 26.11.41р, Совінформбюро виголосило, як було заявлено, "неспростовні дані": "з 22.06 по 21.11.41р німецька армія на радянсько-німецькому фронті втратила убитими, пораненими і полоненими біля 6.000.000 чоловік, більше 15.000 танків, біля 13.000 літаків і до 19.000 гармат». Про втрати Червоної Армії сказано: "Убитими 490 тисяч, пораненими до 1.112 тис., зниклими без вісті 520 тис. Втрати танків – 7.900. Літаків - 6.400. Гармат – 12.900" (Прим.5*) На початок вересня 1941р німецькі втрати склали радянсько-німецькому фронті 200 тис. убитими, пораненими, хворими, та 24 тис. полоненими. За період з 22.06-09.09.1941р німці втратили біля 300 тис. на всіх фронтах (Прим.2*)
- "Червона Армія бере в полон німецьких солдат і офіцерів, якщо вони здаються в полон, і зберігає їм життя." (Прим.6*) Створення перших концтаборів з утримання німецьких військовополонених та їх союзників приходиться на період після Сталінградської битви. До цього часу військовополонені знищувалися відступаючими радянськими військами.
- в листопаді 1941р Сталін: "За 4 місяці війни ми втратили убитими 350 тисяч і зниклими без вісті 378 тисяч чоловік, а поранених маємо 1 млн 20 тисяч чоловік. За той же період ворог втратив убитими, пораненими і полоненими більше 4,5 млн. чоловік" (Прим.3* та 1*)
- два тижні по тому Совінформбюро дозволило собі оскаржити заяву самого Сталіна - було заявлено, що втрати вермахту на середину листопада 1941р. склали вже 6 мільйонів чоловік. (Прим.1*)
- за словами Молотова на засіданні Верховної Ради СРСР 29.03.40р фіни втратили убитими 60 тисяч з 600 тисячної армії (реально загинуло 48 тис. з 175 тисячної фінської армії), втрати СРСР - 48 тис. (реально загинуло 127 тис. (за іншими даними, 217 тис. військовослужбовців) (Прим.2*)
- німецькі дані про втрати на 15.12.1941р Совінформбюро 16.12.41р офіційно спростувало: "ці цифри не можуть не викликати сміху", тому що втрати німців складають 6 млн. а наші - 520 тис". Тоді як в реальності в полоні вже знаходились на цей час 2,9 млн. радянських солдат - (Прим.2*)
- в промові 03.07.41р Сталін стверджував, що були розбиті кращі дивізії німців "Рейх", "Мертва голова", "Вікінг" (Прим.2*)
- в бесіді з Г.Гопкінсом Сталін заявив, що в 1940р у німців було 30 тисяч танків, а у СРСР тільки 24 тисячі
- "Наша авіація по якості переважає німецьку авіацію, а наші славні льотчики вкрили себе славою безстрашних бійців. Але літаків у нас поки ще менше, ніж у німців. ... Але танків у нас все ж в кілька раз менше, ніж у німців. В цьому секрет тимчасових успіхів німецької армії. ...німці виробляють значно більше танків, бо вони мають тепер у своєму розпорядженні не тільки свою танкову промисловість, але і промисловість Чехословаччини, Бельгії, Голландії, Франції. Без цієї обставини Червона Армія давно розбила б німецьку армію, яка не йде в бій без танків і не витримує удару наших частин, якщо у неї немає переваги в танках" (Прим.3*)
- через багато років колишній начальник ленінградського бюро ТАРС Анцелович розповів, що пакет з текстом повідомлення про "майнильський інцидент" і надписом "вскрити за особливим розпорядженням" він отримав за два тижні до події
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - М.Солонин "Бочка и обручи или когда началась ВОВ"
(Прим.2*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.3*) - доклад Сталина 06.11.1941г на торжественном заседании, посвященном 24-й годовщине Великой Октябрьской Социалистической революции. г.Москва
(Прим.4*) - Сообщения Советского Информбюро. Издание Совинформбюро.1944. т.1. с.3
(Прим.5*) - Сообщения Советского Информбюро. Издание Совинформбюро.1944. т.1. с.375
(Прим.6*) - приказ № 55 народного комиссара Обороны Сталина 23.02.1942г
(Прим.7*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.8*) - "Принимай нас, Суоми-красавица! Освободительный поход в Финляндию 1939-1940гг Часть 2"
(Прим.9*) - В.Рунов "Штурмы Великой Отечественной. Городской бой, он трудный самый"
(Прим.10*) - П.Аптекарь "Советско-финские войны"
(Прим.11*) - Г.Олейников "Прохоровское сражение"
(Прим.12*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-45гг"
(Прим.13*) - В.Швабедиссен "Мировая война. 1939-1945г"
(Прим.14*) - Г.Халявский "Полная энциклопедия танков 1915-2000гг"
(Прим.15*) - О.Смыслов "Пятая колонна Гитлера"
(Прим.16*) - К.Маннергейм "Мемуары"
(Прим.17*) - И.Мощанский "Сражение под Харьковом. Кровавая Катастрофа"
(Прим.18*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.19*) - М.Зефиров "Асы Второй мировой. Союзники люфтваффе. Эстония, Латвия, Финляндия"
(Прим.20*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.21*) - Н.Попов "Без тайн и секретов"
(Прим.22*) - В.Раткин "Авиация в Сталинградской битве"
(Прим.23*) - Д.Мессе "Война на русском фронте. Итальянский экспедиционный корпус в России"
(Прим.24*) - М.Коломиец "Танки в Харьковской катастрофе 1942г"
(Прим.25*) - Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.26*) - О.Грейгь "Сталин мог напасть первым"
(Прим.27*) - И.Ермолаев "Под знаменем Гитлера"
(Прим.28*) - О.Романько "Советский легион Гитлера"
(Прим.29*) - Ю.Соколов "Правда о Великой Отечественной войне"
(Прим.30*) - Г.Кривошеев "Россия и СССР в войнах 20-го века"
(Прим.31*) - Д.Курочкин "Советско-финская - несправедливо забытая" журнал "Наука и техника" 11\2013
(Прим.32*) - Г.Кривошеев "Гриф секретности снят"
(Прим.33*) - Л.Ольштынский "Разгром фашизма. СССР и англо-американские союзники во 2МВ"
(Прим.34*) - И.Мощанский "Схватка титанов"
(Прим.35*) - сборник "От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы 2МВ"
(Прим.36*) - А.Медведь "Штрафные эскадрильи ВВС Красной Армии" журнал "Крылья Родины" 5\2006
(Прим.37*) - К.Семенов "Войска СС. История, структура, боевое применение"
(Прим.38*) - И.Пыхалов "Штрафбаты по обе стороны фронта"
(Прим.39*) - В.Мосунов "Обстрелы Ленинграда артиллерий Вермахта осенью 1941г", журнал "Арсенал-Коллекция", №6\2014