Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
- 115 трофейних радянських 152мм гаубиць М-10 стояли на озброєнні армії Фінляндії до 2000р (Прим.51*)
- 319 німецьких самохідних РСЗО 15см Panzerwerfer 42 auf SF (або Sd.Kfz.4\1) і 289 транспортерів боєприпасів Sd Kfz 4 до них, були створені на базі півгусеничної 5-тонної вантажівки Opel Maultier ("Мул") (Прим.50*)
- 7 126-тонних самохідних осадних мортир типу "Карл" використовувались вермахтом у роки 2СВ і мали власні імена: "Адам" (пізніше "Бальдур"), "Єва" (пізніше "Вотан"), "Один", "Циу", "Тор", "Локи", "Фенрір" (прототип, в боях участі не брав). Частина мортир мала калібр 600мм при довжині калібру 8,44 та 540мм при довжині калібру 11,5. Їхня бойова ефективність в умовах маневрової війни виявилася більш, ніж суперечливою
- 53 установки залізничної артилерії мав вермахт у роки 2СВ: 15 280мм установок серії "Bruno" (8 установок "Kurze Bruno", 3 установки "Lange Bruno" і 2 установки "Schwere Bruno"), 3 280мм установки "Neue Bruno", 22 280мм установки К5 (Е) "Schlanke Bertha", 5 280мм установок K. L40 "Kurfurst", 4 380мм установки S.K. C\34 "Siegfried", 2 800мм установки К. (Е) "Dora" і "Schwerer Gustav"
- біля 4600 150мм важких піхотних гармат sIG-33 зразка 1933р було випущено до кінця 2СВ для потреб вермахту: За іншими даними, цих гармат було випущено 4150 одиниць
- 2,5 хвилини - час переводу у бойове положення (3,5 хвилини - з бойового у похідне) німецької 88мм гармати Flak-36 штатним розрахунком з 6 чоловік
- з 1944р на озброєнні угорської армії знаходилися 700 протитанкових ракетних комплексів 44.M "Buzogаnyvetо" ("Булава"): вага вибухової речовини: 4,212 кг. Дальність польоту ракети (фактична): 1200 м (фугасна), прицільна: 500 м (кумулятивна). Бронепробивність: 300 мм (кумулятивна)
- перший бойовий пуск крилатої ракети Фау-1 відбувся 13.06.1944р, перший бойовий пуск балістичної ракети Фау-2 відбувся 08.09.1944р (Прим.52*)
- біля 8 тис. крилатих ракет "Фау-1" (вона ж Fi-103) і 5200 "Фау-2" зроблено німцями у 2СВ. Балістична ракета середньої дальності "Фау-2" висотою з 4-поверховий дім, розганялася рідинним ракетним двигуном до гіперзвукової швидкості 1700 м\сек, виходила за межі атмосфери (висота траєкторії 90 км) і доставляла тону вибухівки на відстань 320 км
- 500 88-мм протитанкових гармат Pak 43/3 (8,8-cm-PaK 43/3), які встановлювалися на винищувачах танків "Ягдпантера", німці були вимушені відправити на фронт у якості звичайних гармат. Від початку їх планувалося встановити в бетонних бункерах Regelbau Nr.703, але таких було збудовано всього 8 (всі в Голландії), інші ж монтувалися у відкритих капонірах або на нерухомому хрестоподібному бетонному лафеті Behelfskreuzelafette, що використовувався для установки зенітних гармат Flak37
- РККА в планах наступальних операцій на 1945р виходили з розрахунку 250 стволів на 1 км фронту наступу (Прим.49*)
- 230 реактивних установок вермахт зосередив на 22.06.41р для нападу на СРСР (Прим.48*)
- 12299 гармат мала царська армія наприкінці 1СВ, з них 1430 важких (Прим.46*)
- на початок Громадянської війни РККА мала біля 2 тис. гармат від старої царської армії, а білогвардійці - біля 1 тис. За роки війни для потреб РККА було випущено 573 (з них 300 "трьохдюймовок") гармат і ще 972 було відремонтовано, а білогвардійці отримали від Антанти до 800 гармат (Прим.46*)
- на початок 1СВ тільки німецькі війська мали на своєму озброєнні міномети: 44 важких та 116 середніх (Прим.45*)
- 3840 реактивних снарядів міг одночасно випустити полк РСЗО "Катюша" (Прим.44*)
- за перевіреними на практиці 2МВ німецькими настановами з артилерійської стрільби, на придушення ворожої батареї було потрібно 120 снарядів, і вдвічі більше - для її повного знищення (Прим.43*)
- 34695 гармат мала РККА напередодні ВВВ проти 47260 німецьких (Прим.41*)
- на 01.11.42р РККА мала 72505 гармат проти 70080 німецьких (Прим.41*)
- в 1942р було вироблено понад 3 тис. радянських РСЗО, у порівнянні з кількома сотнями, випущеними в 1941р (Прим.53*)
- на 01.01.45р РККА мала 91400 гармат (239 тис. разом з мінометами калібром вище 50 мм) проти 28500 німецьких (Прим.41*)
- практика бойових дій на Курській дузі показала, що для успішної боротьби з однією танковою дивізією противника потрібно було розвернути на ділянці її дій 9-12 винищувально-протитанкових полків (Прим.40*)
- на 01.11.41р вермахт втратив на Східному фронті 2479 37мм пто Рак-36, що у 1,42 рази перевищує втрати всіх артсистем дивізійної та корпусної ланки, разом узятих (Прим.38*)
- восени 1943р узбережжя Норвегії захищали 350 німецьких артилерійських батарей калібру від 88мм до 406мм (Прим.37*)
- для зміцнення берегової лінії захисту "Атлантичний вал" вермахт отримав "головний біль" у вигляді 4000 трофейних гармат 61 типу, знятих з чеської захисної лінії "Хранічка" в Судетах, французької "Мажино" і радянської "Лінії Сталіна", з яких тільки чверть змогли розмістити у захисних спорудах (Прим.37*)
- у 1935р Німеччина мала 115 одиниць зенітної артилерії, а у 1937р - 841 (Прим.36*)
- у 1944р ППО Німеччини складалася з 10 зенітних дивізій та 6 бригад, на озброєнні яких знаходилося 5 тис. важких і 9 тис. легких гармат, 5 тис. прожекторів (Прим.39*)
- напередодні ВВВ було 2 тис. зенітно-кулеметних установок 4М (зчетверені кулемети "Максим") на шасі автомобілів ГАЗ-ААА та 61 установка 29К з 76мм зенітною гарматою "ЗК" на шасі автомобіля ЯГ-10 (Прим.35*)
.jpg)
- всю ВВВ підкаліберні снаряди видавалися командирам гармат винищувально-протитанкових полків під особисту відповідальність і на рахунок, а втрата хоч одного снаряду загрожувала суворим покаранням - аж до розжалування у рядові (Прим.34*)
- за 1940-45рр німцями було випущено 5769 шестиствольних реактивних мінометів 15см Nb.W.41 (Прим.33*)
- 3981 105мм зеніток Flak-38 і Flak-39 було зроблено за роки випуску (1939-45рр) (Прим.31*)
- німецькі 105мм зенітки Flak-39 мали складене дуло, механізми наведення на ціль, досилач та автоматичний встановлювач детонатора за допомогою електромоторів перемінного струму, щоб можна було їх живити від міської чи промислової електромережі (Прим.31*)
- 51 тис. "сорокоп’яток" (45мм протитанкових гармат зрз.1937р) було зроблено у СРСР до закінчення випуску у 1943р
- всього для РККА було випущено 1522 155мм гаубиці М-10 та 213 танкових гаубиць М-10т для установки на танк КВ-2 (Прим.30*)
- на початок ВВВ в РККА було 20 далекобійних 180мм артилерійських установок, кожна з яких була встановлена на залізничному артилерійському транспортері, і зведених у 5 ОЖДАБ (окрема залізнична артилерійська батарея) (Прим.29.*)
- за роки ВВВ СРСР випустив 140 тис. польових гармат (Прим.28*)
- на початок ВВВ РККА мала 34 305-мм гаубиці зрз.1915р, які були об'єднані в 5 окремих артилерійських дивізіонів особливої потужності. Також участь у ВВВ брали 280мм мортири Бр-5 зрз.1939р, 210-мм гармати Бр-17 зрз.1939р та 305-мм гаубиці Бр-18 зрз.1939р (Прим.25*)
- кордон Росії в 1812р французи перетнули, маючи 1556 артилерійських гармат, з яких 874 стали російськими трофеями і уже з них 380 були передані союзникам Росії: 120 - Пруссії, 118 - Саксонії, 55 - Австрії, інші - Баденському, Гессенському і Брауншвейзькому герцогствам (Прим.25*)
- наприкінці Семирічної війни з Швецією Росія мала 13160 гармат, з яких 9558 були застарілими і вимагали заміни і тільки 3162 гармати були визнані придатними, серед них 1517 гармат, 545 єдинорогів та 287 гаубиць (Прим.25*)
- з липня 1941 по грудень 1944р випущено 10114 самохідних РУЗО, в тому числі 2086 БМ-8, 6844 БМ-13 і 1184 БМ-31-12 (Прим.2*)
- вибух снаряда німецької 88-мм. зенітної гармати гарантовано вражав літак, якщо снаряд вибухав в 4-9м від нього. На дистанції 9-30м осколки пошкоджували бензобаки, виводили з ладу двигун і членів екіпажу. Далі 30м вибув такого снаряда не являв для літака небезпеки (Прим.22*)
- 9,4кг важив снаряд німецької 88-мм. зенітної гармати, а 15,1кг - німецької 105-мм. зенітної гармати, який при вибуху розлітався на 700 осколків (Прим.22*)
- всього було виготовлено 338 170-мм німецьких гармат (Прим.21*)
- у 1944р на озброєнні Німеччини знаходилося 2655 батарей зенітних гармат калібру 88мм, 105мм та 125мм (Прим.22*)
- вперше масове використання німцями кумулятивних снарядів відмічено в травні 1942р під час боїв за Харків (Прим.20*)
- під час фінської війни 1939-40рр на 1 збитий радянський літак приходилося в середньому 54 постріли гармати або 200 пострілів з автоматичної зброї (Прим.18*)
- до ВВВ для прориву укріпленої оборони противника вважалося достатньою щільність в 57 гармат та мінометів на 1 км фронту на ділянці прориву. Фактично на завершальному етапі війни радянські війська для прориву німецької оборони створювали щільність в 300 - 400 дул на 1 км фронту. Між тим, в липні 1943р вермахт зміг прорвати оборону на південному фасі Курської дуги, створивши на ділянці прориву щільність всього лише в 43 гармати та міномета на 1 км. Все полягало в умінні розвідати цілі, які повинна вразити артилерія, і в своєчасному і повному забезпеченні гармат боєприпасами (Прим.17*)
- згідно радянським даним за роки ВВВ наземними засобами ППО сухопутних військ фронтів було збито 21645 літаків, з них зенітною артилерією калібру 76-85мм - 4047, зенітними автоматами калібру 25-37мм - 14657, зенітними кулеметами - 2401, гвинтівочно-кулеметним вогнем - 540 (Прим.16*)
- 08.02.1938р маршал Кулик затвердив тактико-технічні вимоги на "рейкову" 356мм гармату ТП-1 і 500мм гаубицю ТГ-1, чиї робочі креслення були підписані в січні 1940р, а відлиті матеріальні частини з початком ВВВ законсервовані (Прим.15*)
- на весну 1942р з радянської протитанкової артилерії були вилучені як 37мм зенітні автомати, так і 76мм та 85мм протитанкові гармати (Прим.12*)
- з 1942 по 1943р було вироблено 11957 88мм-122мм зенітних гармат і тільки 1155 88мм з них було відправлено безпосередньо на фронт (Прим.11*)
- основна протитанкова гармата вермахту - 37мм РАК-36 вже в 1941р виявилася неефективною проти радянських Т-34 та КВ (Прим.10*)
- наприкінці 1943р на заводи Круппа було передано 1200 тон урану в якості замінника вольфраму, незамінного у виробництві бронебійних снарядів (Прим.9* та 23*)
- 100 тис. гармат і мінометів в СРСР було на середину 1940р (Прим.5*)
- з 1939 по липень 1941рр армія отримала 84 тис. гармат-мінометів. З урахуванням того, що знаходилося на консервації РККА мала 148 тис. одиниць артилерії проти 47260 у німців (Прим.6*)
- "Катюші" до 1941р монтували на тривісну вантажівку ЗИС-6 (600 штук), а з 1942р виключно на "Studebaker" (20000 штук). Встановлені на постаментах "Катюші"- імітація, споруджена з двовісного ЗИС-5. Причина в тому, що радянські три і чотиривісні Яг-4 (5 тон вантажопідіймальність), Яг-5 (6 тон вантажопідіймальність), Яг-10 (8 тон вантажопідіймальність) і Яг-12 (12 тон вантажопідіймальність) виявилися складними обслуговуванні, ненадійними в експлуатації, вимагали навіть по радянським міркам дуже багато пального і мали низьку швидкість. Головний недолік - всі вони були заднє-приводними, а не повно-приводними. До 1943р СРСР не виробляв тривісні шасі
.jpg)
- РУЗО БМ-8-24 "Катюша", через дефіцит автомобілів ЗИС-5 та "Studebaker", в 1941р встановлювалися також на шасі швидкісного гусеничного тягача СТЗ-5 НАТИ (Прим.20*) та на шасі 44 танків Т-40 (Прим.26*) - до кожної бойової машини РУЗО "Катюша" в роки ВВВ був приставлений уповноважений особливого відділу воєнної контррозвідки (Прим.24*)
- випробувані восени 1942р кумулятивні 76мм та 122мм снаряди почали поступати в радянські війська в квітні-травні 1943р і пробивали німецьку броню товщиною 92мм і 130мм відповідно. Однак, через недосконалість детонаторів, їх неможливо було використовувати в довго-дульних дивізійних і танкових гарматах - снаряд частіше за все розривався в дулі гармати (Прим.4*)
- в вересні 1941р небо Ленінграда захищали - 500 гармат середнього калібру, 43 малокаліберні гармати, до 200 різноманітних зенітних автоматів, 191 зенітна гармата ленінградської ВМБ та 158 корабельних гармат (Прим.3*)
- німці на відміну від РККА, яка відмовилася використовувати безвідкотні гармати, використовували їх в гірських і десантних підрозділах, а з застосуванням кумулятивних снарядів, скрізь в якості протитанкової зброї (Прим.2*)
- німці активно використовували під час 2СВ трофейну артилерію часів 1СВ (Прим.2*)
- на 22.06.1941р Німеччина мала 14500 37мм протитанкових гармат - морально і фізично застарілих і тільки з появою підкаліберного і кумулятивного снарядів при вдалому влученні здатних, як і 50мм протитанкова гармата, вразити Т-34, КВ чи ИС (Прим. 2*)
- Петергоф і Павловськ в роки ВВВ були зруйновані радянською артилерією через низьку ефективність артилерійського вогню (Прим.2*)
- чомусь з 1941 по 1944рр 800 штук 203мм гаубиць Б-4 було евакуйовано в тил РККА (Прим.2*). Є інформація, що загалом гаубиць даного типу було випущено 871 штука
- 400 тис. ПТР (протитанкових рушниць) було випущено за роки війни у СРСР
- мортира "Gamma" була просто відродженою німецькою гарматою часів 1СВ "Велика Берта". Вона стріляла 427-міліметровими снарядами вагою 923кг і мала дальність стрільби 14 км. Ствол мав довжину 6,72 метра, а обслуговувала її команда з 235 артилеристів (Прим.47*)
- 600-міліметрова мортира "Карл" (вона ж "Тор") мала 5-метровий ствол і була сконструйована для знищення бетонних дотів 2200кг снарядами (Прим.47*)
- сама масивна гармата 2СВ "Дора" (фронтова назва "важкий Густав") вимагала 60 залізничних вагонів для перевезення його окремих елементів, які потім збиралися на місці, щоб привести гармату до дії. З 800-міліметрового стволу довжиною 32,5 метра стріляли фугасними снарядами вагою 4800кг. Снаряд і гільза у довжину складали 7,8м і у вертикальному положенні набій був заввишки з двоповерховий дім. Скорострільність складала 3 постріли на годину. Його постійно охороняли 2 зенітні батареї. Гарматний розрахунок, додаткова охорона і персонал обслуги цього монстра очолювалася генерал-майором і налічували 1500 чоловік. Єдиним снарядом з "Дори", встановленої у Бахчисараї, пробило 30-метровий прошарок землі і знищило у 1942р величезний підземний арсенал у Північній бухті під Севастополем (Прим.47*)
- на літо 1940р вермахт мав 9 залізничних полків, що складалися з 16 батарей (Прим.8*)
- на травень 1944р всі 110 башт з 50мм гарматою, що були зняті з німецьких танків Т-ІІІ, 351 башту танків Т-38(т) та ще 84 перебували у резерві, були використані у фортифікаційних спорудах (Прим.50*)
- всього для вермахту вироблено до 1945р біля 1,5 тис. 105мм польових гармат 10см sK18
ПІДТЕМА: Бронепоїзди супротивників у 2СВ
.jpg)
- 229 танка Т-38(t) були на озброєнні на вересень 1944р в основному по двоє у складі німецьких бронепотягів (Прим.50*)
- на вересень 1939р вермахт мав 7 бронепоїздів, ще 4 були введені на початок Західної кампанії, і більше 30 до середини 1944р. Багато з цих бронепоїздів були чеськими, польськими або радянськими трофеями німців. Наприкінці 1942р більшість бронепоїздів використовувалася в тилу для захисту залізниці від радянських партизан (Прим.8*)- напередодні ВВВ Німеччина мала 22 "поїзда захисту ліній" (вагони з подвійною стінкою, залитою цементом, мішками з піском і колодами на відкритих платформах та обшиті звичайною сталлю кабіни паровозів), які за жодною з характеристик не йшли ні в яке порівняння навіть з легкими радянськими бронепоїздами, а також кілька трофейних чеських і польських бронепоїздів. Разом з захопленими цілими (не менше 11 - Прим.7*) і відновленими радянськими бронепоїздами вони брали участь в бойових діях до кінця війни, періодично піддаючись чисельним модернізаціям трофейними зразками артилерії і відновленням після підривів на партизанських фугасах і ударів радянської авіації, танків та артилерії. Тільки наприкінці 1943р був побудований в Бреслау (Вроцлав, Польща) єдиний завод з виробництва бронепоїздів для вермахту, що встиг випустити лише кілька одиниць продукції
- за 1941р знищено 15 з 30 бронепоїздів РККА європейської частини СРСР (існували ще бронепоїзди НКВС), 8 німецьких бронепоїздів використовували матеріальну частину трофейних радянських бронепоїздів, доля ще 6 бронепоїздів у 1941г - невідома (Прим.1*)
- радянський дивізіон бронепоїздів часів ВВВ за штатом складався з важкого та двох легких бронепоїздів, а також взводу бронедрезин. Всього було 8 таких дивізіонів (Прим.42*)
- мотоброневагон МБВ складався з трьох рухомих башт (76мм гармата в кожній) та 12 кулеметів, на базі вузлів танка Т-28, довжина - 19,2м, екіпаж - 34 чоловіка, двигун - 500к\с, що дозволяв розганяти МБВ до 120 км\г
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - М.Коломиец "Бронепоезда Красной Армии 1930-1941"
(Прим.2*) - А.Широкорад "Бог войны третьего рейха"
(Прим.3*) - Д.Хазанов "Воздушные налеты на Кронштадт в сентябре 1941г" журнал "ФлотоМастер" 1\2001
(Прим.4*) - М.Барятинский "Тигры в бою"
(Прим.5*) - И.Бунич "Гроза" Кровавые игры диктаторов"
(Прим.6*) - С.Семененко, Л.Радченко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.7*) - Спецвыпуск 9\2010 Досье-коллекция "Паровозы и бронепоезда СССР"
(Прим.8*) - Д.Кауфман "Фортификация Второй мировой войны 1939-1945. Третий рейх"
(Прим.9*) - К.Дегтярев "Штирлиц без грима. Семнадцать мгновений вранья"
(Прим.10*) - А.Васильченко "Фаустники в бою"
(Прим.11*) - В.Галин "Политэкономия войны. Заговор Европы"
(Прим.12*) - А.Широкорад "Зенитные автоматы на поле боя" журнал "Техника и вооружение" 10\1996
(Прим.13*) - Г.Халявский "Полная энциклопедия танков мира 1914-2000гг"
(Прим.14*) - Н.Попов "Без тайн и секретов"
(Прим.15*) - С.Славин "Секретное оружие третьего рейха"
(Прим.16*) - ЦАМО ф.36, оп.12552, д.9 журнал "Авиация и космонавтика 10\1996
(Прим.17*) - Б.Соколов "М.Тухачевский. Жизнь и смерть Красного маршала"
(Прим.18*) - К.Маннергейм "Мемуары"
(Прим.19*) - А.Широкорад "Россия-Англия: Неизвестная война 1857-1907гг"
(Прим.20*) - И.Мощанский "Сражение под Харьковом. Кровавая катастрофа"
(Прим.21*) - А.Рябков "Морской калибр вермахта" журнал "М-Хобби" 4\2010
(Прим.22*) - Ю.Мухин "Асы и пропаганда. Дутые победы люфтваффе"
(Прим.23*) - С.Лобанов "Танковые войска Гитлера"
(Прим.24*) - П.Судоплатов "Разные дни войны и дипломатии"
(Прим.25*) - Л.Смирнова "Всемирная история артиллерии"
(Прим.26*) - Д.Портер "Вторая мировая - стальной вал с Востока. Советские бронетанковые войска 1939-45гг"
(Прим.27*) - В.Щербаков "Чудо-оружие" по-английски" журнал "Братишка" 12\2013
(Прим.28*) - Е.Климович "57-мм противотанковая пушка обр.1943г" журнал "Арсенал-коллекция" 7\2013
(Прим.29*) - В.Петров "Длинная рука Красного флота" журнал "Моделист-конструктор"
(Прим.30*) - А.Сорокин "155мм гаубицы М-10 и Д-1" журнал "Техника и вооружение" 1\2014
(Прим.31*) - С.Шумилин "Суперзенитки третьего рейха" журнал "Наука и техника" 6\2013
(Прим.32*) - сборник "Русские танки" №89 - РСЗО "Град"
(Прим.33*) - Л.Кащеев "Реактивные установки на восточном фронте" журнал "Моделист-конструктор 12\2013
(Прим.34*) - О.Растренин "Штурмовики люфтваффе: мифы и реальность" журнал "Авиация и космонавтика" 2\2014
(Прим.34*) - И.Ковтун "Дивизия СС "Мертвая голова"
(Прим.35*) - сборник "Русские танки: M17MGMC" №94
(Прим.36*) - Т.Рипли "Элитные войска Третьего рейха"
(Прим.37*) - "Энциклопедия 2МВ. Открытие второго фронта (весна-лето 1944)"
(Прим.38*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.39*) - М.Павелек "Люфтваффе 1933-45. Основные факты и цифры о ВВС Геринга"
(Прим.40*) - В.Замулин "Прохоровское сражение"
(Прим.41*) - Ю.Мухин "Блицкриг. Как это делается"
(Прим.42*) - М.Коломиец "Танки в финской войне 1939-40гг"
(Прим.43*) - В.Вюстер "Будь проклят Сталинград. Вермахт в аду"
(Прим.44*) - сборник "100 битв, которые изменили мир №164: Карелия-1944"
(Прим.45*) - журнал "Досье-Коллекция №42. 1МВ. Военно-морской флот"
(Прим.46*) - журнал "Досье-Коллекция №43 "1МВ. Артиллерия"
(Прим.47*) - Г.Бидерман "В смертельном бою"
(Прим.48*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.49*) - Э.Манштейн "Утерянные победы"
(Прим.50*) - Х.Дойч "Полный справочник немецких танков и самоходных орудий 2МВ 1939-1945гг"
(Прим.51*) - сборник "Солдаты ВОВ: политработник артиллерийских частей РККА 1942г" №32
(Прим.52*) - Е.Климович "Боевое применение ракет дальнего действия Фау во Второй мировой войне", журнал "Арсенал-коллекция" 6\2014)
(Прим.53*) - "История Великой Отечественной войны", т.2