КУРСЬКА БИТВА БЕЗ ІДЕОЛОГІЧНОГО ЛУШПИННЯ ("ЦИТАДЕЛЬ")

24.02.2022 - останнє, на відміну від репостів, оновлення теми
Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
NB: активні посилання на подібні цій теми: "Танкове протистояння під Прохорівкою", "Курська битва без ідеологічного лушпиння ("Рум’янцев-Кутузов")

Сенс появи цієї заїжджено-перезаїждженої теми у тому, що, якщо прибрати все радянське та пострадянське ідеологічне лушпиння, на кшталт "...у Курській битві з обох сторін прийняло участь понад 13 тис. танків та САУ, 70 тис. гармат та мінометів, до 12 тис. літаків і понад 4 млн. військовослужбовців. Противник використав понад 20 танкових і моторизованих дивізій, понад 100 дивізій армійських груп "Центр" та "Південь" або 43% всіх своїх військ на Східному фронті. З радянського боку в Курській битві взяли участь 5 танкових армій, 23 танкових корпуса, 6 механізованих корпусів, до 20 окремих танкових бригад, понад 60 окремих танкових та біля 30 окремих самохідно-артилерійських полків, 21 загальновійськова армія і 6 повітряних армій..." або за іншими, сучасними даними, біля 2 млн. чоловік, 6000 танків і 4000 літаків з обох сторін (Прим.34*), то це багатоденне і багатостраждальне бойовище не принесло жодному з противників того, що було ними від початку заплановано. Якщо німецьку наступальну операцію з великою долею вірогідності можна було прогнозувати, як заздалегідь приречену на невдачу, то довгі роки після Курської битви радянські наступальні операції "Кутузов" (орловська) та "Рум’янцев" (білгород-харківська) подавалися лише як частина загального наступального плану на 1943р, так як, за суттю своєю, своїми результатами змогли добитися тільки часткових успіхів, що виявилися занадто малими, аби призвести до запланованої раніше, стратегічної поразки вермахту під Курськом та Орлом.

- "План вермахту на 1943р передбачав : а) Знищення Курського виступу і спрямлення фронту на цій ділянці" - В.Кейтель (Прим.46*)

Наступальна операція вермахту "Цитадель" (06-16.07.43г):
- план німецького наступу передбачав нанесення удару ГА "Центр" (2-а ТА, 2-а А і 9-а А) по північному фасу Курської дуги, який обороняв радянський Центральний фронт і удару ГА "Південь" (4-а ТА, 24тк і оперативна група "Кемпф" за закордонними даними, 4-а ТА: 48тк (3-я, 11-я танкові дивізії та моторизована дивізія "Велика Німеччина") і 2ткСС (3 дивізії - "Адольф Гітлер", "Мертва голова" і "Рейх"). Її правий фланг прикривала армійська група "Кемпфа", що наносила удар на північ-схід, - 1 танковий і 2 піхотних корпуси. У резерві знаходився 24тк (2 танкові та 1 мотострілецька дивізії) (Прим.10*) по південному фасу Курської дуги, яку обороняв Воронезький фронт. В тилу цих фронтів знаходився готовий до бойових дій Степовий фронт
- підготовка радянської оборони до наступу німців на Курській дузі тривала три місяця (Прим.6*). У підготовці оборони прийняли участь понад 300 тис. цивільних осіб, які викопали понад 4200 км. ровів (Прим.10*,23*,25*) та підготували 500 протитанкових перешкод (Прим.23*,25*)
- у 1943р на Курську дугу було підвезено 3572 ешелони (171 789 вагонів), зокрема 1410 ешелонів з артилерією, танками, частинами РГВК та біля 150 000 вагонів з матеріальними засобами (Прим.45*)
- глибина оборони військ Центрального і Воронезького фронтів сягала 150-190км. За цими фронтовими рубежами готувався оборонний рубіж Степового воєнного округу, а по лівому берегу Дону - державний рубіж оборони. Всього було побудовано 8 рубежів оборонних стрічок на глибину 300км. Багато з них були зайняті військами (Прим.2*) За іншими даними, загальна глибина оборони на курському напрямку складала 250-300км, а глибина протитанкової оборони під Курськом вперше за ВВВ складала 30-35 км (Прим.16*). Через всю Курську дугу протягнулись три лінії радянської оборони, кожна на відстані 10-20км від іншої, повністю зайняті військами, протитанковими гарматами, артилерією і танками. За ними знаходилися ще три обладнані, але не зайняті оборонні позиції, що відстояли одна від одної на 40-80км (Прим.25*)
- при плануванні оборони по зриву німецького наступу командуванням РККА основний розрахунок робився на утримання німців у тактичній зоні оборони - її перших двох смугах, у 10км за якими у готовності до наступу були зосереджені основні сили радянських фронтів (Прим.36*)
- у перших числах травня 1943р робота командування Центрального і Воронезького фронтів по радянським оборонним угрупуванням в районі Курська була загалом завершена (Прим.2*)
- загалом угрупування РККА на початок битви налічувало 1,3млн. чоловік, 3,5 тис. танків, 20 тис. гармат і 2,6 тис. літаків (Прим.3*) і це без урахування сил і засобів резервного Степового фронту (Прим.16*), так як за іншими даними, на Курському виступі зосередилися сили двох фронтів, які мали 1,336млн. чоловік, понад 19 тис. гармат і мінометів, 3444 танка і САУ (Прим.10* та 48*), 2172 літаки (Прим.48*). Згідно офіційним урядовим даним, противнику протистояло 1,337 млн. чоловік, 20220 гармат і мінометів, 3306 танків та САУ і 2650 літаків. Жуков і Рокоссовський наводять однакові дані про 1,330 млн. чоловік, до 3600 танків та САУ, 20 тис. гармат і 3130 літаків (з урахуванням авіації дальньої дії) (Прим.10*). Ще, за іншими даним, радянські сили на початок Курської битви: 1910316 чоловік, 28304 гармат і мінометів, 338 РУЗВ "Катюша", 5047 танків і САУ, 3120 літаків (Прим.23*,25*) або 1910000 чоловік, 30880 гармат і мінометів, 5130 танків і САУ, та 3200 бойових літаків Центрального, Воронезького і Степового фронтів (Прим.47*). І ще за іншими даними, вже 10.04.1943р РККА, згідно радянським підрахункам, мала на Курській дузі 958тис. чоловік особового складу, 11 965 гармат та мінометів, 1220 танків і САУ та 1130 бойових літаків (Прим.48*)
- 1161 танк з усього танкового угрупування Центрального, Воронезького та Степового фронтів РККА вважалися легкими за радянською класифікацією, з них, зокрема, 261 одиниця у складі резервного Степового фронту (Прим.10*)
- резерв Воронезького і Центрального фронтів складали 380 тис. чоловік і 600 одиниць бронетехніки, а також 500 тис. чоловік та 1500 танків резервного Степового фронту (Прим.26*). За іншими даними, війська резервного Степового фронту налічували 269 тис. чоловік, 7406 гармат і мінометів, 120 танків і САУ та 177 бойових літаків, а на початок битви всі резерви РККА на радянсько-німецькому фронті нараховували 469 тис. чоловік, 8360 гармат і мінометів, 900 танків і САУ та 587 бойових літаків (Прим.47*). Згідно західним дослідженням, у складі Степового фронту на початок німецького наступу знаходилося біля 850 танків та САУ (Прим.10*)
- на 05.07.43р Центральний фронт мав 738 тис. чоловік (Прим.47*), 1749 танків та САУ, 3802 гармат калібру 76-203 мм (без зенітних гармат) (Прим.30*). На початок операції "Цитадель", за німецькими даними, 9-а армія ГА "Центр", що діяла проти радянського Центрального фронту, мала 523 танка і біля 300 штурмових гармат, з них 90 "Ferdinand" (Прим.44*). За іншими даними, німці мали приблизно 700 тис. чоловік особового складу, 6000 гармат і мінометів, 1000 танків і штурмових гармат та 1500 бойових літаків (Прим.47*)
- у першому ешелоні протистоящих вермахту Центрального і Воронезького фронтів знаходилося 9 загальновійськових армій (з них 2 гвардійські), у другому ешелоні - 2 танкові і 1 загальновійськова армії, в резерві - 3 танкових і 2 стрілецьких корпуси. З повітря прикриття забезпечували 2 повітряні армії (Прим.2*). Також у розпорядження Воронезького фронту була передана 5Гв.А, 4 стрілецькі дивізії з 69А і 1 стрілецька дивізія зі складу 6Гв.А (Прим.36*). До складу Степового ВО, розвернутого у тилу цих фронтів, входили: 5 загальновійськових і 1 танкова армії, по 3 механізованих, танкових і кавалерійських корпуси і 1 повітряна армія (Прим.2*), а також 7 гвардійських дивізій ПДВ (Прим.17*)
- перед початком Курської битви частини Центрального фронту, (серед них і 70-а армія, раніше Особлива армія військ НКВС резерву Ставки, сформована з військовослужбовців НКВС) брала участь у невдалому наступі на цьому напрямку (??? - прим.ред) (Прим.22*)
- щоб вивільнити частину cил та засобів для операції "Цитадель" німцям довелося залишити Ржевсько-вяземський виступ (Прим.6*)
- чисельність німецьких резервів практично не змінилася аж до початку Курської битви і складала 60 тис. чоловік, 600 гармат і мінометів, 200 танків та штурмових гармат, бойових літаків у резерві не було зовсім (Прим.47*)
- німцями у районі Курського виступу (ділянка у 13% радянсько-німецького фронту протяжністю 550 км) була зосереджена основна маса з’єднань вермахту, що припадали на Східний фронт: 70% піхотних, понад 63% танкових і моторизованих дивізій, понад 55% літаків (Прим.2*). За іншими даними, використовувалося 70% танкових, 30% моторизованих, понад 20% піхотних дивізій та 65% бойових літаків (Прим.48*). Всього у цій операції брало участь біля 50 дивізій (понад 900 тис. чоловік - Прим.3* і 48*), понад 2700 танків і штурмових гармат (Прим.3* і 48*), понад 2000 літаків (Прим.3* і 48* або 2,9 тис. - Прим.16*), а також 10 тис. гармат (Прим.3*). За іншими даними, в операції "Цитадель" повинні були брати участь 900 тис. чоловік (з яких 530 тис. брали пряму участь у наступі - Прим.10*), 10 тис. гармат і мінометів, 2700 танків і штурмових гармат та 2050 бойових літаків (Прим.10*,47*)
- загалом у районі виступу вермахт мав 2737 одиниць БТТ: 1887 танків і 850 САУ (Прим.6*). За іншими даними, для операції вермахт сконцентрував біля 3000 одиниць БТТ: 1865 середніх та важких танків, 384 застарілих танка (в основному Т-II та T-III з 50мм гарматою), 533 САУ, штурмгешютце і "Marder" і 90 "Ferdinand" (Прим.23*). Ще за іншими даними, для операції "Цитадель" було 2200 (разом з резервами) танків, з них 148 (146 - Прим.40*) "Tiger" (Прим.30*). Ще за іншими даними, для операції "Цитадель" вермахт зміг зосередити 1859 танків (528 T-III з 50мм гарматою, 631 T-IV моделей F i H, 200 T-V "Panther", 131 "Tiger" і 130 командирських танків) та 1093 САУ, серед яких 90 "Ferdinand" (Прим.28*). У битві брали участь: 1342 T–III з 50мм, подовженою до 50 калібрів, гарматою, що виявилася прогнозовано малоефективною проти Т–34 та КВ. За іншими даними, в боях прийняли участь і 155 танків T–IIIN, що мали 75мм гармату (Прим.12*); 41 вогнеметний T–III на південному фасі; 841 T–IV з 75мм, подовженою до 46 калібрів, гарматою; 44 штурмових гармати StuH42 "Brummbar" з 105мм гарматою на базі танка T-IV; 46 САУ "Насхорн" ("Носоріг") 655–го важкого дивізіону винищувачів танків; 455 Stug-III і StuH-42 або 44% всіх штурмових гармат, що були у німців на той час на Східному фронті (Прим.11*). Західні історики оцінюють сили панцерваффе для "Цитаделі" у 3200 танків та САУ (Прим.10*)
- на північному (курському) фасі дуги вермахт мав, за даними західних істориків 1500 танків і штурмових гармат - Прим.10*), за німецькими даними - 746 танків і 280 штурмових гармат (Прим.37*), а за радянськими даними - 605 танків і 421 штурмову гармату, винищувач танків і САУ: 24 T-II, 238 T-III, 298 T-IV, 45 T-VI(E) "Tiger", 44 штурмових танка "Brummbar", 89 винищувачів танків "Ferdinand", 288 штурмових гармат StuG-III і штурмових гаубиць StuH-42. Ця БТТ знаходилася у складі 2-ї танкової (14 піхотних і 1 моторизована дивізії) і 9-ї польової армій (16 піхотних, 6 танкових і 1 моторизована дивізії) та 2 дивізії резерву (танкова і піхотна). З цих військ в ударне угрупування було виділено 6 танкових, 1 моторизовану і 8 піхотних дивізій, окрему танкову бригаду "Brummbar" та окремий важкий батальйон "Tiger", 656-й танко-винищувальний полк (2 дивізіона: 654-й - 45 "Ferdinand" та 653-й - 44 "Ferdinand" - Прим.32*) і 6 дивізіонів штурмових гармат (Прим.6*). Безпосередньо ж до ударного угрупування ГА "Центр" з було виділено 1200 танків та штурмових гармат (Прим.10*)
- на південному (білгородському) фасі вермахт мав, за німецькими даними 1493 танка і 253 штурмових гармати (Прим.37*), за даними західних істориків - 1352 танка і 376 штурмових гармат (Прим.10*), а за радянськими же даними - 1292 танка та 429 штурмових гармат, винищувачів танків і САУ: 51 T-II, 551 T-III, 377 T-IV, 103 T-V "Panther" і T-VI(E) "Tiger", 46 винищувачів танків "Nashorn", 167 штурмових гармат StuG-III\40, 124 винищувачів танків "Marder" та 92 самохідні гаубиці "Wespe" і "Hummel". Ця БТТ знаходилася у складі 4-ї танкової армії (4 піхотних, 5 танкових і 1 моторизованої дивізії) та оперативної групи "Кемпф" (6 піхотних та 4 танкових дивізії) і 3 дивізій резерву (танкова, моторизована і піхотна). Окрім цих військ в ударне угрупування було надано окрему танкову бригаду, що складалася з окремого важкого батальйону "Tiger" і танкового полку (2 батальйони) "Panther" (Прим.6*). Ще за іншими даними, у ГА "Південь" налічувалося 1508 танків і штурмових гармат (4ТА - 1089, АГ "Кемпф" - 419). За даними співробітника воєнно-історичного управління бундесверу полковника К.Фрізера, напередодні наступу у складі двох ударних угрупувань ГА "Південь" (4ТА і армійська група "Кемпф") було 1137 танків (з них справних - 1043) і 240 штурмових гармат (з них справних - 202, за іншими даними - 229), всього - 1377. Але тут не враховані штурмові гармати у Штк. У окремому дивізіоні штурмових гармат ГА "Південь" було 94 машини, але неясно, яка частина з них була використана для посилення IIIтк. За іншими даними, IIIтк були придані 223, 393 та 905-я батареї штурмових гармат, всього 75 штук. Німецький же історик І.Енгельман стверджує, що всього в двох ударних угрупуваннях ГА "Південь" на початок операції було 1452 танка і штурмових гармати. У той же час сам командувач ГА Е.Манштейн, на доповідь якого посилається І.Енгельманн, стверджує, що у його розпорядженні було 1352 танка, зокрема 100 "Tiger" і 192 "Panther" (видимо, він не враховував машини, що знаходилися у ремонті) (Прим.36*). За радянськими же даними, на південному фасі Курського виступу більш потужне танкове угрупування противника, що налічувало біля 1500 танків та САУ, з них до 1000 танків (біля 200 важких) протидіяло біля 1300 радянським танкам, за своїми якостями поступавшимся ворогу у вогневій міці та броньовому захисту (Прим.2*). Безпосередньо ж в ударне угрупування ГА "Південь" з 1352 одиниць БТТ було виділено 1150, зокрема 192 "пантери" і 100 "тигрів" - 202 танка та САУ були залишені для стримування противника (Прим.10*)
- 141 танк Т-ІІІj, 155 T-IIIn, 60 Т-ІVb\f та 841 Т-ІVf2\g, 41 вогнемений танк на базі Т-ІІІм (6тд, 11тд,"ВН"), 68 StuH42 знаходилися у складі ГА "Південь" та "Центр" напередодні Курської битви (Прим.39*)
- для участі у Курській битві була задіяна 1\2 ВПС РККА (Прим.21*), у яку входила практично вся авіація дальньої дії та ППО (Прим.47*)
- в операції "Цитадель" вермахт підтримував 4-й ПФ у складі 1556 літаків, з яких 1200 знаходились у строю (Прим.36*)
- на початок липня 1943р близько 1800 німецьких літаків протистояли майже 2800 радянським літакам (Прим.4*), за офіційними радянськими даними, "проти 2050 німецьких літаків діяло до 2672 радянських" (Прим.5*). За даними ж союзників з антигітлерівської коаліції, в авіації між противниками існувала рівність - 2650 літакам ВПС РККА люфтваффе протиставило 2500 літаків, з яких 500 були резервом поповнення (Прим.10*)
- вранці 05.06.43р люфтвафе мало мінімум 1700 літаків, готових до виконання бойових задач: 1000 літаків повинні були підтримати частини вермахту на південному фасі дуги та біля 700 літаків були виділені для підтримки частин на північному фасі (Прим.10*)
- 05.06.43р радянські ВПС втратили 120-300 літаків в наслідок спроби нанести превентивний удар по летовищам люфтвафе, виділеної для операції "Цитадель" (Прим.21*)
- до ВВВ для прориву укріпленої оборони противника вважалося достатньою щільність у 57 гармат і мінометів на 1км. фронту на ділянці прориву. Фактично на завершальному етапі війни радянські війська для прориву німецької оборони створювали щільність у 300 - 400 стволів на 1км фронту. Між тим, в серпні 1943р вермахт зміг прорвати оборону на південному фасі Курської дуги, створивши на ділянці прориву щільність всього лише у 43 гармати і міномета на 1 км. Вся справа полягала у вмінні належним чином розвідувати цілі, які повинна була уразити артилерія, і у своєчасному і повному забезпеченні стріляючих гармат боєприпасами (Прим.14*)
- для нанесення удару РУЗВ гвардійських мінометних частин тільки у складі Воронезького фронту (даних по Центральному фронту немає - прим.ред) знаходилося 12 мінометних полків (24 установки у кожному) і три окремих дивізіона (8 установок у кожному), які задля гнучкості керування розділили на дві армійські оперативні групи. Перша діяла на ділянці 69А і 5гв.ТА. Друга забезпечувала вогневу підтримку 5гв.А та 6гв.А. (Прим.36*)
- 05.07.43р згідно плану проведення операції "Цитадель" удар по радянським оборонним порядкам наносили 19 танкових і моторизованих та 16 піхотних дивізій вермахту (Прим.49*)
- біля 5.30 ранку 05.07.43р у першій лінії німецької атаки наступали 3 танкові (9, 18 та 20-я) і 5 піхотних (6, 78, 86, 216 і 292-а) дивізій на ділянці у 45 км і наприкінці другого дня наступу на Центральному фронті змогли просунутися на фронті протяжністю 32 км на 9-10 км, втратив при цьому мінімум 10 тис. чоловік убитими і 15 тис. пораненими та зниклими без вісті. Було знищено, принаймні, 250 танків і САУ. Замінити їх, як і 25 тис. солдат і офіцерів, було нічим. Потреба у снарядах досягла 100 тис. снарядів для танків та артилерії (Прим.10*)
- резерв командувача ГА "Південь" генерал-фельдмаршала Манштейна - три дивізії (16мд, 17тд і тд СС "Вікінг") 24тк генерала В.Нерінга (на 07.07.43р в них був 181 танк та штурмова гармата, 123 польові гармати) у ході операції "Цитадель" не використовувалися. Окрім цього ще зоставалися на всьому Східному у якості резерву лише 23тд та 16мд на Донбасі (Прим.36*)
- 17.07.43 ОКХ вермахту, у відповідності до вимог Гітлера, наказав негайно зняти з фронту 2ткСС і направити його у своє розпорядження, що фактично означало припинення операції "Цитадель" (Прим.26*)

Радянські і німецькі втрати в операції "Цитадель"
- на 13.07.43р втрати РККА, згідно німецьким оцінкам, становили 24000 полоненими, 1800 танків, 267 гармат та 1080 протитанкових гармат (Прим.26*)
- Манштейн, командувач ГА "Південь", ґрунтуючись на інформації розвідки та донесеннях з частин, оцінював втрати РККА на південному фасі Курського виступу (бойові порядки Воронезького фронту та бравших участь у відбитті противника частин резервного Степового фронту) за час операції "Цитадель", щонайменше, у 17 тис. убитих, 34 тис. бранців і 34 тис. поранених, тоді як у дійсності втрати тільки убитими Воронезького фронту у період операції "Цитадель" можна оцінити приблизно у 45 тис. чоловік. У цьому випадку цифри втрат Степового фронту в операції "Цитадель", наведені у книзі Г.Кривошеєва "Гриф секретности снят", - 27452 убитих і зниклих без вісті та 42606 поранених і хворих, можливо, близькі істинним. Втрати всіх радянських військ, що боронили Курськ з півдня, біля 60 тис. убитих, 34 тис. полонених і 133 тис. поранених і хворих, у тому числі поранених - біля 116 тис. (Прим.47*)
- у результаті операції "Цитадель", за 05-23.07.43р (за 19 діб) втрати тільки військ Воронезького фронту склали: незворотні - 27 542 чоловік (5% від початкової чисельності), санітарні - 46 350; всього - 73 892 (13,8% від початкової чисельності військ фронту). Центральний фронт за 11 діб оборонної операції втратив 33 897 чоловік (4,6%), незворотно - 15 336 (2%); Степовий фронт - за 09-23.07.43р (за 15 діб) втратив 70 058 чоловік, незворотно - 27 4523. Таким чином, діючі на південному фасі дуги Воронезький та Степовий фронти у ході оборонної операції разом втратили вбитими, пораненими і зниклими без вісті біля 144тис. чоловік. В оборонних боях на Курській дузі війська трьох фронтів - Воронезького, Центрального і Степового - втратили 177 847 чоловік, 1614 танків, 3929 гармат та мінометів, 459 літаків (Прим.38*)
- радянські втрати склали 224 тис. військовослужбовців (незворотні та санітарні втрати) (Прим.44*). Згідно Г.Кривошеєву, "Гриф секретности снят", радянські втрати становили 70 330 вбитими та зниклими без вісті, і 107 517 пораненими і хворими (Прим.47*)
- радянські незворотні втрати БТТ склали 2100 танків та САУ, 3930 гармат та мінометів, 1000 бойових літаків (Прим.44*)
- згідно Г.Кривошеєву, "Гриф секретности снят" незворотні втрати радянських ВПС становили 459 літаків (Прим.47*)
- за 06-16.07.43р тільки 1ТА та 5ТА РККА (не рахуючи танкових втрат чотирьох загальновійськових армій і чотирьох окремих танкових корпусів) втратили 751 танк та САУ (Прим.1*). Танкові втрати 5гв.ТА склали не менше 50% (Прим.16*)
- німецькі втрати, за радянськими даними, становили 80-100 тис. (Прим.36*), або біля 100 тис. (Прим.22*), або 54 тис. чоловік (Прим.28*)
- німецькі, за радянськими даними, втрати БТТ склали 1200 (900 - Прим.28*) танків та штурмових гармат, біля 850 гармат і мінометів, понад 1500 літаків (Прим.22* та 36*)
- втрати німців на південному фасе дуги (4 ТА и АГ "Кемпф"), за німецькими даними, склали 20 720 чоловік, з них вбитими - 3330 (Прим.26*,28*,36*).- втрати (загальні? - прим.ред) німців на північному фасі дуги за 8 днів операції "Цитадель" склали 42 тис. чоловік (Прим.16* і 48*) і до 500 танків і САУ (Прим.16*). Згідно доповіді маршала Клюге, втрати вермахту на північному фасі наприкінці "Цитаделі" становили 20 тис. чоловік (Прим.26*). Ще за іншими даними, 310 одиниць становили загальні втрати всіх типів німецьких танків, "Sturmpanzer", "Jagdpanzer", "Ferdinand" і Stug-III в операції "Цитадель" (Прим.35*)
- з офіційного зведення вермахту від 12.06.43р: "... з початку наступу (операції "Цитадель" - прим.ред) у полон взято 28 тис. чоловік, 1640 танків та 1400 гармат знищено (Прим.49*). Наприкінці битви 32-33 тис. радянських військовослужбовців потрапили у полон, було знищено чи захоплено понад 2100 танків та біля 2 тис. гармат (Прим.3*,8*)
- РККА тільки на південному фасі, за німецькими даними, втратила полоненими біля 34000 чоловік (Прим.26*,47*). Число вбитих досягало приблизно 17000. До цього треба додати, як мінімум, подвійне число поранених, так що загальні втрати становили біля 85000 чоловік (Прим.26*)
- історики називають різні цифри загальних втрат панцерваффе в операції "Цитадель", зокрема втрат IIткСС та ІІІтк за 12.07.43р, при цьому всі вони посилаються на одне джерело - Федеральний воєнний архів Німеччини або Національний архів США (трофейний відділ). Ось лише кілька прикладів:
-- Н.Цетерлінг та А.Франксон стверджують, що за 13 діб (05-17.07.43р) з’єднаннями ГА "Південь" втрачено 190 танків і штурмових гармат, а IIтк СС і ІІІтк 11-17.07.43р лишилися 17 і 37 бронеодиниць відповідно;
-- дані російського дослідника, полковника Ю.Ільїна: 05-16.07.43р ГА "Південь" втратила всього 175 одиниць бронетехніки, зокрема 161 танк і 14 штурмових гармат, у той же час IIтк СС за один день 12.07.43р - 130 танків та 23 штурмові гармати
-- німецький вчений, полковник К.Фрізер стверджує, що в бою 12.07.43р три есесівські дивізії незворотно втратили 5 танків, а 42 танка та 12 штурмові гармати були відправлені у довготривалий ремонт
-- співробітники американського дослідного центру "The Dupuy Institute" у своїй доповіді 1998р "Kursk Operation Simulation and Validation Exercise Phase II (KOSAVEII)" стверджують, що IIтк СС 12.07.43р лишився лише 40 танків, зокрема 6 згоріло, а 34 ремонтопридатні";
-- за даними І.Енгельманна, з 294 (422 до початку наступу) танків та штурмових гармат, що на вечір 11.07.43р мав IIтк СС, на 13.07.1943р залишилося в строю 131 танк і штурмова гармата - таким чином, втрати корпусу за 12.07.43р становили 163 одиниці бронетехніки; У IIIтк армійської групи "Кемпф" на 15.07.43р боєздатними залишалися 69 танків і штурмових гармат з 310 до початку наступу. Таким чином виходить, що IIтк СС за 12.07.43р з наявних 294 танків і штурмових гармат втратив 163 бронеодиниці. Ця цифра ненабагато відрізняється від наведеної вище. IIIтк втратив підбитими і згорілими 12-14.07.43р приблизно 51-58 танків. Якщо припустити, що 12.07.43р, у день найбільш жорстоких боїв, втрати IIIтк склали не менше 30-35 танків і штурмових гармат (60%), з них незворотні - до 15 (50 %), тоді IIтк СС і IIIтк втратили за 12.07.43р 193 (20 незворотно) танка і штурмових гармат (47% від 413 танків, що знаходилися в строю) (Прим.36*)

Висновки по німецькій наступальній операції "Цитадель"
- об’єктивно німці не мали реальної можливості досягти вирішальної перемоги у Курській битві і, передусім, за співвідношенням сил і засобів:
- перед операцією "Цитадель" співвідношення сил РККА-вермахт було практично таким самим, як і у квітні 1943р: 2,1:1 за особовим складом, 3,1:1 за артилерією, 1,9:1 за танками і самохідними гарматами та 1,5:1 за бойовими літаками на користь РККА (Прим.47*)
- Центральний і Воронезький фронти переважали групи "Центр" та "Південь" (за підрахунком автора):
- за кількістю людей - в 1,5 рази;
- за гарматами і мінометами всіх калібрів - у 2 рази;
- за бойовими літаками - у 1,2 рази;
- за танками і штурмовими гарматами (САУ) - у 1,3 рази.
З урахуванням військ стратегічного резерву - Степового фронту, перевага РККА була переважаючою. Перевага за танками тільки на Центральному і Воронезькому фронтах складала 3600 радянських танків проти 1700 у німців (Прим.9*). За іншими даними, СРСР зосередив 5192 танка на початок Курської битви: 1647 - Центральний фронт, 1843 - Воронезький і 1702 - Степовий фронт (Прим.23*). Ще, за іншими даними, на Курській дузі РККА мала понад 2 млн. солдат, не менше 28285 гармат і мінометів, 4995 танків і САУ, біля 3 тис. літаків, що у 2,1 рази більше німців за живою силою, у 1,8 рази більше за танками і у 2,8 рази більше за артилерією (Прим.42*)
- всі дивізії вермахту, згідно німецьким оцінкам, за виключенням однієї танкової дивізії, залишилися боєздатними, хоча деякі з них, а саме деякі піхотні дивізії, понесли значні втрати (Прим.26*)


ЩЕ ТРОХИ ЦИФР І ФАКТІВ:
- за перший день "Цитаделі", за німецьким даними, тільки люфтваффе збило 432 радянських літака за власних втрат 26 машин. За радянськими же даними, було втрачено 98 радянських та збито 111 німецьких літаків (Прим.27*)
- на північному фасі були зібрані всі 186 FW-190 (Прим.24*) з виділеної для операції "Цитадель" німецької авіації, які знищили 549 радянських літаків (Прим.20*)
- 60 (або 68 - Прим.34*) боєздатних штурмовиків Hs-129 В1\В2 з складу спеціально сформованих протитанкових авіачастин люфтваффе, за німецькими даними, у ході "Цитаделі", тільки за 06-08.07.43р змогли знищити 196 радянських танків. За 11 днів німецького наступу 30% початкового складу протитанкових штурмовиків було невідворотно втрачено, а на середину серпня 1943р в строю залишилося біля 20 літаків (Прим.31*,34*)
- під час "Цитаделі" німецькі сапери знешкоджували до 40 тис. радянських мін щоденно. 2-3 діб було достатньо для радянських саперів, аби виставити понад 30 тис. мін (Прим.8*)
- на початок Курської битви було випущено 400 танків "Panther", 200 з яких були направлені для участі в операції "Цитадель" і 65 з них же виявилися не боєздатними з технічних причин (Прим.23). З 212 танків T-V "Panther" за місяць боїв панцерваффе було неззворотно втрачено 156 танків (Прим.18*)
- для участі у наступі німці планували мати 285 боєздатних танків "Тигр", але було їх тільки 246. Безпосередньо в боях прийняли участь 2 окремих важких танкових батальйони (№503 і №505) та 4 роти в складі моторизованих дивізій СС загальним числом 144-146 "Tiger" (45 ОВТБ №503, 42 ОВТБ №505 і 57 в трьох танкових ротах дивізій СС) або 7,4% всіх німецьких танків, що брали участь в битві. ОВТБ втратили 8 "Tiger" (з них невідворотні втрати ОВТБ №503 в першій половині липня 1943р склали 4 танка - Прим.6*) (Прим.7*,13*,33*)
- 1115 літако-вильотів тільки за 09.07.43р здійснило люфтваффе на Курській дузі (Прим.22*)
- якщо, за радянськими даними, кількість танків "Tiger" у німецькому угрупуванні на Курській дузі становила 8%, то кількість "Panther" оцінювалася у межах 16% (Прим.19*)
- 10.07.43р тільки в межах радянської 70-ї армії на Курській дузі противник втратив понад 3 тис. військовослужбовців і 125 танків, з них 40 "тигрів", а всього, за словами Рокоссовського, за період 05-12.07.43р - до 20 тис. чоловік, було підбито і спалено 572 танка, з них 60 "тигрів" і збито 70 літаків (Прим.22*)
- 10.07.43р у районі Понирі-1 радянські пікіруючі бомбардувальники 100кг і 250кг бомбами знищили 5 німецьких танків, а штурмовики касетними ПТАБами - 39 (Прим.15*). За іншими даними, 05.07.43г штурмовики ИЛ-2 за 20 хвилин знищили 70 танків німецької 9тд (Прим.10*)
- на початок операції "Цитадель" тд "Велика Німеччина" мала 175 танків (з них 46 "Tiger") і 35 штурмових гармат, але на 12.07.43р у ній залишилося боєздатних 22 танка T-IV, 38 "Panther" і 6 "Tiger" (Прим.41*)
- на правому фланзі дивізії СС "Дас Райх" фронт пролягав вздовж ділянки залізничної лінії Сажне - Беленіхино і її, крім протитанкової артилерії і танків, захищав зранку 07.07.43р 60-й дивізіон бронепоїздів у складі важкого бронепоїзда №737 (капітан В.Павелко) та №746 "Московський метрополітен" (капітан Б.Єсін). Їхнє озброєння складалося з шести 107-мм і 76-мм гармат, шести 37-мм, 25-мм зеніток і 12 кулеметів "максим" (Прим.43*), але надвечір обидва бронепоїзди були розбиті авіацією та артилерією (Прим.50*)
- за закордонними даними (Н.Бащук "Czolgi II Korpusu Panzernego SS pod Kurskiem"), на 04.07.43р в дивізії СС "Дас Райх" налічувалося 18 Т-34 в боєздатному стані (від загальної кількості в 158 боєздатних танків і самохідних гармат в дивізіх). Наприкінці дня 05.07.43р в боєздатному стані перебувало 16 Т-34, а наприкінці 06.07.43р - 15 Т-34, наприкінці 07.07.43р в строю налічувалося 14 боєздатних Т-34 (Прим.50*)

ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - Н.Андроников "Гитлеровский "факел" был погашен на Курской дуге" журнал "Военно-исторический архив" 8\1993
(Прим.2*) - Н.Андроников "Гитлеровский "факел" был погашен на Курской дуге" журнал "Военно-исторический архив" 7\1993
(Прим.3*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.4*) - В.Горбач "Над Огненной Дугой. Советская авиация в Курской битве"
(Прим.5*) - МО РФ "Курская битва. Общее соотношение сил и средств на курском направлении к началу июля 1943г"
(Прим.6*) - А.Лобанов "Танковые войска Гитлера"
(Прим.7*) - В.Братченко "Тяжелый танк "Тигр" журнал "Наука и техника" 1\2008
(Прим.8*) - Ф.Меллентин "Танковые сражения. Боевое применение танков во 2МВ"
(Прим.9*) - Г.Олейников "Прохоровское сражение"
(Прим.10*) - сборник "От Мюнхена до Токийского залива. Взгляд с Запада на трагические страницы 2МВ"
(Прим.11*) - Г.Халявский "Полная энциклопедия танков мира 1914-2000гг"
(Прим.12*) - С.Савин "Секретное оружие третьего рейха"
(Прим.13*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.14*) - Б.Соколов "М.Тухачевский. Жизнь и смерть Красного маршала"
(Прим.15*) - Д.Хазанов "Авиация в битве на Орловско-Курской дуге"
(Прим.16*) - Е.Музруков "Тигры" горят" журнал "Братишка" 7\2013
(Прим.17*) - Е.Музруков "Десант над Днепром" журнал "Братишка" 9\2013
(Прим.18*) - М.Коломиец "Пантеры в Курской битве"
(Прим.19*) - И.Бах "Боевые машины Г.Н.Москвина" журнал "Техника и вооружение" 11\2013
(Прим.20*) - А.Медведь "Фокке-Вульф" FW-190 - многоцелевой истребитель люфтваффе"
(Прим.21*) - "100 битв, которые изменили мир. Воздушная война на Восточном фронте" №141
(Прим.22*) - Н.Рогожкин "Приравнять во всех отношениях до гвардейским частям" журнал "Военно-исторический журнал" 8\2013
(Прим.23*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.24*) - А.Харук "Все самолеты люфтваффе"
(Прим.25*) - А.Бухнер "Восточный фронт"
(Прим.26*) - Э.Манштейн "Утерянные потери"
(Прим.27*) - Г.Волоско "Солдат тотальной войны" журнал "Крылья Родины" 7\1997
(Прим.28*) - Г.Матишов "Перелом в ходе войны (осень 1942-лето 1943гг)"
(Прим.29*) - журнал "Звезда" 2013
(Прим.30*) - М.Коломиец "Тигры” на Огненной дуге"
(Прим.31*) - О.Растренин "Штурмовики люфтваффе: мифы и реальность" журнал "Авиация и космонавтика" 2\2014
(Прим.32*) - М.Барятинский "Истребитель танков "Фердинанд"
(Прим.33*) - М.Барятинский "Тяжелый танк "Тигр"
(Прим.34*) - Ю.Борисов "Hs-129: "летающий гроб" или пожарный Восточного фронта" журнал "Крылья Родины" 08\2002
(Прим.35*) - Ж.Рестен "Танки Второй Мировой в 1939-45гг"
(Прим.36*) - В.Замулин "Прохоровское сражение"
(Прим.37*) - Б.Мюллер-Гиллебранд "Сухопутная армия Германии 1933-45гг"
(Прим.38*) - Г.Кривошеев "Гриф секретности снят"
(Прим.39*) - Х.Дойч "Полный справочник немецких танков и самоходніх орудий 2МВ 1939-1945гг"
(Прим.40*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.41*) - Т.Рипли "Элитные войска Третьего рейха"
(Прим.42*) - И.Ковтун "Дивизия СС "Мертвая голова"
(Прим.43*) - В.Замулин "Курский излом. Решающая битва Отечественной войны"
(Прим.44*) - П.Букейханов "Курская битва. Наступление"
(Прим.45*) - О.Грейг "Сталин мог напасть первым"
(Прим.46*) - сборник "Генералы и офицеры вермахта рассказывают"
(Прим.47*) - Б.Соколов "Правда о Великой Отечественной войне"
(Прим.48*) - Л.Ольштынский "Разгром фашизма. СССР и англо-американские союзники во 2МВ"
(Прим.49*) - Г.Крафт "Фронтовой дневник ээсовца. "Мертвая голова" в бою"
(Прим.50*) - Р.Пономаренко "Немецкий крест на краснозвездной броне: трофейные танки Т-34 в панцер-гренадерской дивизии СС "Дас Райх", журнал "Арсенал-коллекция" 3\2012г