Нова інформація позначаються червоним, але не обов'язково знаходяться на початку теми
NB: активні посилання на подібні цій теми - "Німецький полон і примусова праця", "Полон і все, що його стосується"
- тільки з липня 1946р військовополоненим у радянських концтаборах вперше дозволили написати листи своїм рідним та близьким (Прим.45*)
- у радянському концтаборі військовополоненому заборонялося мати будь-які знаки розрізняння і він весь час повинен бути поголеним налисо (Прим.45*)
- з доповіді Л.Берії голові ГКО Й.Сталіну, 03.04.1943р: З початку Вітчизняної війни по 25.03.1943р Управління НКВС з справ військовополонених та інтернованих враховано всього 291.579 чоловік військовополонених. З цієї кількості прийнято було фронтовими приймальними пунктами і таборами НКВС 202.332 людини. Інші військовополонені у кількості 89.247 чоловік були поміщені з причин поранень, обморожень та виснаженості в шпиталі і невелика кількість залишилися в розпорядженні частин РККА. За час війни на 25.03.1943ь загалом померло військовополонених 132.105 чоловік, зокрема офіцерів 521 чол. З загальної кількості померлих військовополонених на шляху до приймальних пунктів і таборів НКВС та під час приймання - 22.286 чоловік. Станом на 25.03.43р в таборах НКВС для військовополонених утримується 93.663 чол., в шпиталях НКО і НКЗдраву - 62.112 чол., в частинах РККА і на приймальних пунктах - 3.699 чел. Загалом 159.474.
- з акту медичної комісії з представників НКВС СРСР, НКО СРСР, НКЗ СРСР та виконавчого комітету союзу товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця "Про вияснення фізичного стану військовополонених і причин високої серед них смертності в таборах м. Сталінграда, проведених комісією в період з 16.03 по 22.03.1943р", 30.03.1943р: в групу здорових неправильно відносилися військовополонені, які могли лише самостійно пересуватися і виконувати роботу з устрою свого побуту. У подальшому з цієї групи багато військовополонених були виділені, як потребуючі шпиталізації, так як відпочаткові критерії були суб'єктивними і не відображали їхнього дійного фізичного стану… Серед військовополонених велика завошивленість. Майже відсутні медикаменти та перев'язочний матеріал… З 400 проглядених актів про смерті в таборі військовополонених селища Сталгрес в 90% причиною смерті являється дистрофія…
- з 1945 по 1947 рік у Франції знаходилося приблизно 1 065 000 німецьких військовополонених. 740 000 з них були доправлені з американських таборів для інтернованих, а 237 000 потрапили у полон на французькій території Північної Африки, де до того знаходилися під контролем англійців. Їх всіх утримували у спеціально для цього створених концентраційних таборах, звідки відправляли на примусові роботи. З них майже 40 тис. чоловік загинули при розмінуванні чи померли від жорстких умов утримання у полоні. У цей же час майже 80 тис. чоловік змогли втекти до Німеччини через сусідні з Францією країни
- у травні 1945р в полон військам антигітлерівської коаліції здалося 7,6 млн. військовослужбовці вермахту та їхніх союзників, 2,5 з них здалися військам США
- 600 тис. німецьких військовиків влітку 1945р США передали Франції для відновлення зруйнованого війною народного господарства
- 23 концтабори знаходились в зоні окупації США в Європі на 1945р
- 0,5% склала смертність у американських концтаборах для військовополонених та 35% - у радянських концтаборах відповідно
- 157460 чоловік з 176186 німецьких військовополонених, у 1943р переданих з РККА до НКВС, загинуло (в основному померло)
- через Красногірський особливий табір №27 з 1942р по 50рр пройшло понад 50 тис. військовополонених німців та їхніх союзників, серед них 625 генералів, взятих у полон у 1941-45рр
- у американському полоні у 2СВ знаходилося до 450 тис. німецьких військовополонених
- 491 німецький військовополонений помер за роки 2СВ в американських таборах для військовополонених, з них 14 чоловік було страчено за рішенням відповідних американських судів і 7 чоловік вбито за різного роду протиправні дії
- англійський концтабір "Крейс Даль" утримував тільки німецький генералітет у кількості 150 чоловік (Прим.43)
- полонені вермахту у таборах США були змушені працювати за їжу на бавовняних плантаціях (Прим.42*), у той же час, у німецьких таборах полонені американці працювали лише за особистою згодою
- згідно радянським даним, з усіх німецьких військовополонених, які потрапили до радянського полону у роки ВВВ, до карної відповідальності наприкінці 1940-х - початку 1950-х років притягнуто понад 37 тис. чоловік. Приблизно 1\3 з них була засуджена у 1945-1947рр, інші - у 1949-1950рр (Прим.41*)
- з матеріалів МВС СРСР випливає, що воєнні трибунали засудили до смертної кари через повішання 221 нацистського злочинця, зокрема 41 німецького генерала (Прим.41*)
- німецькі військовополонені, відпущені після 2СВ з американських таборів для військовополонених, у зоні радянської окупації були арештовані радянською адміністрацією і відправлені у концтабори на території СРСР (Прим.35*)
- за даними істориків ФРН, за роки 2СВ у всіх воюючих країн у полоні побувало майже 35 млн. чоловік (Прим.35*)
- за час перебування у полоні продовжувалися звичні у полоні грабунки військовополонених конвоїрами і радянськими контррозвідниками. Було відібрано все, що мало грошову цінність, будь-який предмет, який можна було розглядати як сувенір (Прим.35*,36*,37*). Практично кожний з німецьких військовополонених та їхніх союзників-військовополонених неодноразово наражався на грабунки з боку радянських військовослужбовців. Союзники за антигітлерівською коаліцією найчастіше задовольнялися лише тими особистими речами полонених, що вони виявляли під час первинного обшуку і які викликами у цих достатньо матеріально-забезпечених людей спеціальний інтерес - прим.ред
- у російських таборах для військовополонених у 1СВ до в’язнів рядового складу нерідко застосовувалися колективні покарання за вчинки окремих осіб, зокрема, "пропускання через стрій", коли бігучих малими групами в кілька чоловік казаки сікли нагаями по голому торсу (Прим.33*)
- лише взимку 1916р військовополоненим рядового складу у російських таборах дозволили поштові відправлення: 4 листівки або 1 лист на місяць (Прим.33*)
- з серпня 1942р англійці стали заковувати і зв'язувати німецьких військовополонених, що у відповідь почали робити і німці стосовно англійців. На Різдво 1942р після міжнародної критики англійці розкували німецьких військовополонених, а на початку 1943р так само вчинили і німці (Прим.5*)
- 10 раз відбувався обмін військовополоненими між США-Англією і Німеччиною, коли на 22 тис. німців обміняли 12,4 тис. англійців і американців - в основному інвалідів і медпрацівників (Прим.5*). Обмін військовополоненими відбувався виключно в Іспанії
- понад 12 тис. військовополонених з Англії та країн Співдружності загинули у японських концтаборах у часи 2СВ
- з 91 тис (біля 90 тис. - Прим.30*). полонених у Сталінграді німців через місяць залишилося не більше 5 тис. – за 30-40 градусного морозу у полі, оточеному колючим дротом, вони просто вимерзли. Причина – вперше СРСР стикнувся з такою кількістю полонених, яких попросту не знали куди дівати і чим годувати (Прим.26*). За іншими даними, з 90 тис. військовополонених 40-50 тис (38 тис. - Прим.26*). Померли тільки від голоду у перші шість тижнів у таборі Бекетовка і поховані у балках західніше с.Бекетовка (Прим.26*). Ще: весною 1943р тільки в Бекетовці від висипного тифу загинуло біля 40 тис. "сталінградських" полонених (Прим.47*). За радянськими даними, більшість полонених загинули не від голоду, а від наслідків обморожень (Прим.14*) чи від епідемій (Прим.26*). 2 тис. офіцерів з 90 тис. сталінградських бранців утримували у таборі Красноармійськ, 700 з них померли за той же час (Прим.14*). З "сталінградських" полонених 25.354 людини померло на приймальному пункті в районі Сталінграда, 24.202 людини - у фронтових та тилових шпиталях НКО і Наркомздраву і 60.263 людини - в таборах НКВС
- в наслідок голоду у лютому-квітні 1943р в радянських концтаборах померли біля 400 тис. полонених німців, італійців, румун і угорців з 1 млн. чоловік, які загинули за осінь 1941г-листопад 1945р (Прим.5*)
- конвоювання, етапування і наступний контроль за утриманням іноземних військовополонених у спеціальних концтаборах виконувався виключно НКВС (Прим.31*)
- з 1946р радянські концтабори для німецького офіцерського і рядового складу були об'єднані і всі полонені зрівняні у правах (Прим.26*,35*)
- з 1943 по 1948рр з радянських таборів здійснили втечу 11,403 тис. військовополонених. 10,445 тис. чоловік з них було затримано і тільки 3% втікачів не було упіймано (Прим.29*)
- у 1949р німецькі військовополонені, які підтримували радянський лад, повернулись з радянських концтаборів додому, а всі інші, починаючи з грудня 1949р, постали перед радянськими трибуналами і отримали тюремні строки уже у якості воєнних злочинців (Прим.26*). За іншими даними, німецькі військовополонені та цивільні особи були амністовані у 1954р (Прим.5*) або у 1955р (Прим.29*)
- після ВВВ до Німеччини з радянського полону повернулося 1,939 млн. чоловік (Прим.29*)
- на 03.02.1943р в СРСР існував єдиний постійний концтабір НКВС для полонених офіцерів, в якому утримувалося 2.848 чоловік (З доповіді НКВС СРСР голові ГКО Сталіну від 04.02.43р)
- 376 (40 відставників) німецьких генералів знаходилося у радянському полоні у роки та після ВВВ, 277 згодом були репатрійовані після звільнення, а 81 помер, з них 18 (41 - Прим.41*) були повішені за вироком, як воєнні злочинці (Прим.27*). За іншими даними, чисельність німецьких генералів у радянському полоні коливається у межах 376-389 чоловік (Прим.40*)
- найбільший "генеральський" концтабір в СРСР у січні 1947р налічував 233 полонених генерала: 175 німців, 35 угорців, 8 австрійців, 3 румуна і 2 італійця (Прим.27*)
- з "Донесення начальника політуправління 1-го Українського фронту РККА" сказано, що 27.01.45р, в день звільнення у комплексі концтаборів у Освенцимі (Аушвіцу) було біля 10 тис. виживших ув’язнених. "Біля половини їх скеровано у Краків до фільтраційного пункту НКВС. Руські і українці направляються на армійські збірно-пересильні пункти", - говориться у документі. За кілька днів, 31.01.45р воєнний кореспондент "Комсомольської правди" капітан С.Крушинський у своїй доповідній записці написав, що в таборі залишилося в живих від 3 тис. до 4 тис. чоловік. "За поодинокими виключеннями це хворі або каліки... Всі ці люди полишені на самих себе, продовольчої допомоги вони від нас не отримують, існування кожного з них залежить від того, скільки заповзятості та сил викаже він при розборі продуктів зі складу" - написав Крушинський
- військовослужбовці дивізії СС "Мертва голова", які добровільно здалися американцям або були ними взяті у полон, були передані СРСР, де негайно більшість з них була розстріляна, як воєнні злочинці (Прим.25*)
- 1095 американських і 52 англійських військовополонених знаходились у 2СВ в румунських таборах (Прим.24*)
- за підсумками війни 1905р у японському полоні знаходилось 72 тис. російських військовослужбовців (Прим.23*), з них півтори тисячі офіцерів, 12 генералів та адміралів проти 2 тис. японців у руському полоні
- царські офіцери, які знаходилися у полоні в 1СВ, продовжували отримувати грошове утримання, за умов, що вони не перейшли на службу до противника. Сім'ям військовополонених офіцерів виплачувалася половина грошового утримання і столових грошей, квартирні гроші у повному розмірі та допомогу найму прислуги, якщо вона належала офіцеру до полону (Прим.22*). З діючого в Російській Імперії "Положення про військовополонених": воїнські чини, взяті в полон, по прибутті з нього отримують жалування з дня останнього довольства на службі за весь час знаходження в полоні
- в першій чверті 15ст. одна тільки Венеція щорічно поставляла для продажу в Ломбардії 30 тис. рабів, одним з джерел яких була купівля їх гуртом у піратів з метою наступного перепродажу (Прим.21*)
- за часів І.Грозного кримським татарам, в якості турецьких комерційних агентів, було надано абсолютний пріоритет в подальшому продажу всіх полонених, які Росія захоплювала в Польщі, Прибалтиці та Швеції (Прим.20*)
- переважна більшість німецьких солдат, окрім СС, були звільнені з американського та французького полону до кінця травня 1945р (Прим.15*)
- колишніх есесівців, які не скоїли військових злочинів, англійці утримували в особливих таборах до 1947р (Прим.19*)
- на відміну від німців, англійці в роки 2СВ і після неї активно використовували німецьких військовополонених на найбільш небезпечних роботах, в тому числі виключно їхніми силами утилізували і ховали в морі отруйні речовини (Прим.17*)
- в роки 1СВ воюючі країни виконували постійний обмін на паритетній основі військовополоненими-інвалідами (Прим.16*)
- виконуючи своє основне завдання, за 437 років (з 1258 по 1696р) католицький орден тринітаріїв викупив з мусульманського полону 30 732 невільника
- Наполеон повернув Росії всіх росіян, взятих в полон до 1812р, обмундирував перед цим за державний кошт та видав гроші на дорогу (Прим.14*)
- захоплені 2 тис. захисників Києва (у більшості своїй офіцери та інтелігенція) були доправлені українським урядом Директорії в Німеччину разом з німцями, що евакуювалися з України (Прим.13*)
- після оголошення війни Німеччині Франція помістила в концтабори на своїй території більше 500 тис. чоловік, які могли нести їй загрозу (Прим.12*)
- США, після вступу у 2СВ, запроторило у спеціальні табори за колючим дротом (табори для переміщених осіб за американською термінологією - прим.ред) біля 110 тис. етнічних японців - громадян США, як таких, що можуть представляти потенційну загрозу безпеці країни. Молоді японці призовного віку, аби не перебувати у таких таборах, могли на вибір йти служити до армії США
- на прохання Фінляндії Міжнародний Червоний Хрест виділив для радянських військовополонених в період 1942-44рр та розподілив під власним контролем 30 тис. стандартних п'яти-кілограмових пакетів продуктів і тютюну, 40 тис. кілограмів порошкового молока і горохового борошна, 600 кг. вітаміновмісних ліків (Прим.18*)
- в Фінляндії в роки 2СВ в концтаборах знаходились 47 тис. радянських військовополонених, частина з яких згодом була передана в допомогу фінським селянам (Прим.18*). За іншими даними, під час ВВВ Фінляндія захопила в полон 68 тис. радянських військовослужбовців, з яких померли 19 276 – біля 30 % (Прим.11*). Ще за іншими даними, з 64,188 тис. (без урахування полонених, відправлених у Норвегію та Німеччину) радянських військовополонених у Фінляндії було повернуто у СРСР 1944р 44,453 тис. військовополонених та інтернованих, тобто 29,1% загинуло чи не повернулося з інших причин
- Румунія захопила до 160 тис. радянських військовослужбовців і ще кілька десятків тисяч передала Німеччині. Всього в Румунії було зареєстровано 82 090 полонених. На момент звільнення в серпні 1944р в таборах лишалось 59 856 чоловік. В полоні загинуло 5221 чоловік, 3331 полонений втік. В 1943р з румунських таборів було відпущено 13 682 уродженця Трансністрії, що була включена до складу Румунії. Окрім того, на початку війни з полону було відпущено біля 80 тис. уродженців Бессарабії та Північної Буковини. Згодом частину з них знову призвали в РККА. Угорщина та Італія своїх радянських полонених передавали Німеччині (Прим.11*)
- в радянському полоні в 1939р опинилися 250 тис. польських військовослужбовців (Прим.5*)
- 450 тис. польських військовополонених, 500 тис. голландських військовополонених і 500 тис. бельгійських військовополонених було захоплено німцями (Прим.9*)
- 1,5 млн. французів взято у полон у 1940р (Прим.44*). З 120 тис "кольорових" французьких бранців 2СВ майже половина загинула
- загальне число червоноармійців у польському полоні на момент перемир'я в жовтні 1920р складало 150-200 тис. чоловік. Тільки під Варшавою в 1920р загинуло 40 тис. військовослужбовців РККА, 60 тис. потрапило у польський полон, 40 тис. відступили в Німеччину, де і були інтерновані. В ході наступного Неманського бойовища поляки захопили ще 40 тис. полонених, 140 гармат, багато коней і воєнного майна. За домовленістю 1921р про обмін військовополоненими (доповнення до Ризького договору) 65 тис. полонених РККА повернулися в СРСР. В польському полоні загинули згідно радянських даних 40-140 тис. чоловік, по польським - 16-20 тис. чоловік. Кількість польських полонених, які повернулися додому з полону та померлих в радянському полоні - невідома (Прим.1*)
- за Ніштадським миром з Швецією зі Східного Сибіру були повернуті додому шведські полонені, захоплені під час війни з Росією (Прим.2*)
- в 1918р в Росії знаходилось 2,2 млн. військовополонених країн Троїстого союзу (Прим.3*)
- в 1СВ перебували в полоні 3 млн. військовослужбовців царської армії (Прим.10*)
- 700 тис. військовополонених німців перебувало у союзників СРСР в роки 2СВ (Прим.4*), з них до 30 тис. знаходилися у канадських концтаборах. За іншими даними, тільки у таборах США та Канади у роки 2СВ перебувало 380 тис. військовиків вермахту (Прим.42*)
- 300 тис. італійських військовополонених перебувало у союзників СРСР в роки 2СВ (Прим.5*)
- за даними руських літописів у битві на Чудському озері 50 німців і 5 лицарів Ливонського ордену взято в полон. Надалі всі вони були страчені (Прим.7*)
- після капітуляції під Переволочною всього у полоні опинилося майже 23 тис. шведів (з них 983 офіцера). Полонених солдат в порушення умов капітуляції роздягнули, пограбували і, зв'язавши один з одним, "гнали і понукали, як бидло". Повернення на батьківщину для них затягнулося на довгі 12 років – дожити до цього змогли тільки 4 тис. Всі полонені запорожці - союзники шведів були колесовані після Полтавської битви (Прим.6*)
- полонених росіяни у Куликівській битві не брали (Прим.8*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - "Тайна Катыни" газета "Зона криминала" №15 (299) 04.2011г
(Прим.2*) - С.Максимов "Империя каторги"
(Прим.3*) - Э.Эпплбаум "Гулаг. Паутина большого террора"
(Прим.4*) - Б.Соколов "Неизвестный Жуков: портрет без ретуши в зеркале эпохи"
(Прим.5*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.6*) - С.Цветков "Карл-12 - последний викинг"
(Прим.7*) - Сборник "Ледовое побоище" (Труды комплексной экспедиции по уточнению места ледового побоища)
(Прим.8*) - К.Звягин "Загадки поля Куликова"
(Прим.9*) - У.Ширер "Берлинский дневник"
(Прим.10*) - М.Веллер, А.Буровский "Гражданская история безумной войны"
(Прим.11*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.12*) - А.Гофмейстер "Иду по земле"
(Прим.13*) - Я.Тинчеко "Белая Гвардия Михайла Булгакова"
(Прим.14*) - А.Никонов "Наполеон. Попытка №2"
(Прим.15*) - А.Брюннер "На танке через ад"
(Прим.16*) - В.Федоров "В поисках оружия"
(Прим.17*) - С.Славин "Балтийские страсти" журнал "Техника - молодежи" №2\2001
(Прим.18*) - К.Маннергейм "Мемуары"
(Прим.19*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.20*) - Г.Штаден "О Москве Ивана Грозного. Записки немца-опричника"
(Прим.21*) - А.Снисаренко "Рыцари удачи. Хроники европейских морей"
(Прим.22*) - А.Бабченко "Сколько стоит солдат" журнал "Братишка" 11\2005
(Прим.23*) - В.Алексеев "Эвакуационная комиссия генерала Данилова" журнал "Гангут" №26
(Прим.24*) - М.Зефиров "Асы 2МВ. Союзники люфтваффе: Венгрия, Болгария, Румыния"
(Прим.25*) - И.Ковтун "Дивизия СС "Мертвая голова"
(Прим.26*) - Р.Грамс "14-я танковая дивизия"
(Прим.27*) - Б.Хавкин "Вторая жизнь генерал-фельдмаршала" журнал "Дилетант" №2(14)
(Прим.28*) - Д.Мессе "война на русском фронте"
(Прим.29*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.30*) - Д.Дегтев "Воздушные извозчики вермахта. Транспортная авиация люфтваффе 1939-45"
(Прим.31*) - А.Котильчак "Тайны "западного интернирования"
(Прим.32*) - Э.Керн "Пляска смерти. Воспоминания унтерштурмфюрера СС. 1941-45
(Прим.33*) - Э.Двингер "Армия за колючей проволокой"
(Прим.34*) - В.Игнатов "Казни и палачи в истории России и СССР"
(Прим.35*) - Г.Бидерман "В смертельном боою"
(Прим.36*) - В.Вюстер "Будь проклят Сталинград. Вермахт в аду"
(Прим.37*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте"
(Прим.38*) - сборник "Смерш": исторические очерки и архивные документы")
(Прим.39*) - К.Мюллер "Немецкие военнопленные: современное состояние иследований и будущие перспективы"
(Прим.40*) - В.Конасов "Судьбы немецких военнопленных в СССР"
(Прим.41*) - "Русский архив: Великая Отечественная: Иностранные военнопленные Второй мировой войны" т.24
(Прим.42*) - А.Делианич "Вольсберг-373"
(Прим.43*) - Г.Крафт "Фронтовой дневник эсэсовца. "Мертвая голова" в бою"
(Прим.44*) - Ф.Зенгер "Ни страха, ни надежды"
(Прим.45*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте"
(Прим.46*) - Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.47*) - И.Ведер "Катастрофа на Волге"
- виконуючи своє основне завдання, за 437 років (з 1258 по 1696р) католицький орден тринітаріїв викупив з мусульманського полону 30 732 невільника
- Наполеон повернув Росії всіх росіян, взятих в полон до 1812р, обмундирував перед цим за державний кошт та видав гроші на дорогу (Прим.14*)
- захоплені 2 тис. захисників Києва (у більшості своїй офіцери та інтелігенція) були доправлені українським урядом Директорії в Німеччину разом з німцями, що евакуювалися з України (Прим.13*)
- після оголошення війни Німеччині Франція помістила в концтабори на своїй території більше 500 тис. чоловік, які могли нести їй загрозу (Прим.12*)
- США, після вступу у 2СВ, запроторило у спеціальні табори за колючим дротом (табори для переміщених осіб за американською термінологією - прим.ред) біля 110 тис. етнічних японців - громадян США, як таких, що можуть представляти потенційну загрозу безпеці країни. Молоді японці призовного віку, аби не перебувати у таких таборах, могли на вибір йти служити до армії США
- на прохання Фінляндії Міжнародний Червоний Хрест виділив для радянських військовополонених в період 1942-44рр та розподілив під власним контролем 30 тис. стандартних п'яти-кілограмових пакетів продуктів і тютюну, 40 тис. кілограмів порошкового молока і горохового борошна, 600 кг. вітаміновмісних ліків (Прим.18*)
- в Фінляндії в роки 2СВ в концтаборах знаходились 47 тис. радянських військовополонених, частина з яких згодом була передана в допомогу фінським селянам (Прим.18*). За іншими даними, під час ВВВ Фінляндія захопила в полон 68 тис. радянських військовослужбовців, з яких померли 19 276 – біля 30 % (Прим.11*). Ще за іншими даними, з 64,188 тис. (без урахування полонених, відправлених у Норвегію та Німеччину) радянських військовополонених у Фінляндії було повернуто у СРСР 1944р 44,453 тис. військовополонених та інтернованих, тобто 29,1% загинуло чи не повернулося з інших причин
- Румунія захопила до 160 тис. радянських військовослужбовців і ще кілька десятків тисяч передала Німеччині. Всього в Румунії було зареєстровано 82 090 полонених. На момент звільнення в серпні 1944р в таборах лишалось 59 856 чоловік. В полоні загинуло 5221 чоловік, 3331 полонений втік. В 1943р з румунських таборів було відпущено 13 682 уродженця Трансністрії, що була включена до складу Румунії. Окрім того, на початку війни з полону було відпущено біля 80 тис. уродженців Бессарабії та Північної Буковини. Згодом частину з них знову призвали в РККА. Угорщина та Італія своїх радянських полонених передавали Німеччині (Прим.11*)
- в радянському полоні в 1939р опинилися 250 тис. польських військовослужбовців (Прим.5*)
- 450 тис. польських військовополонених, 500 тис. голландських військовополонених і 500 тис. бельгійських військовополонених було захоплено німцями (Прим.9*)
- 1,5 млн. французів взято у полон у 1940р (Прим.44*). З 120 тис "кольорових" французьких бранців 2СВ майже половина загинула
- загальне число червоноармійців у польському полоні на момент перемир'я в жовтні 1920р складало 150-200 тис. чоловік. Тільки під Варшавою в 1920р загинуло 40 тис. військовослужбовців РККА, 60 тис. потрапило у польський полон, 40 тис. відступили в Німеччину, де і були інтерновані. В ході наступного Неманського бойовища поляки захопили ще 40 тис. полонених, 140 гармат, багато коней і воєнного майна. За домовленістю 1921р про обмін військовополоненими (доповнення до Ризького договору) 65 тис. полонених РККА повернулися в СРСР. В польському полоні загинули згідно радянських даних 40-140 тис. чоловік, по польським - 16-20 тис. чоловік. Кількість польських полонених, які повернулися додому з полону та померлих в радянському полоні - невідома (Прим.1*)
- за Ніштадським миром з Швецією зі Східного Сибіру були повернуті додому шведські полонені, захоплені під час війни з Росією (Прим.2*)
- в 1918р в Росії знаходилось 2,2 млн. військовополонених країн Троїстого союзу (Прим.3*)
- в 1СВ перебували в полоні 3 млн. військовослужбовців царської армії (Прим.10*)
- 700 тис. військовополонених німців перебувало у союзників СРСР в роки 2СВ (Прим.4*), з них до 30 тис. знаходилися у канадських концтаборах. За іншими даними, тільки у таборах США та Канади у роки 2СВ перебувало 380 тис. військовиків вермахту (Прим.42*)
- 300 тис. італійських військовополонених перебувало у союзників СРСР в роки 2СВ (Прим.5*)
- за даними руських літописів у битві на Чудському озері 50 німців і 5 лицарів Ливонського ордену взято в полон. Надалі всі вони були страчені (Прим.7*)
- після капітуляції під Переволочною всього у полоні опинилося майже 23 тис. шведів (з них 983 офіцера). Полонених солдат в порушення умов капітуляції роздягнули, пограбували і, зв'язавши один з одним, "гнали і понукали, як бидло". Повернення на батьківщину для них затягнулося на довгі 12 років – дожити до цього змогли тільки 4 тис. Всі полонені запорожці - союзники шведів були колесовані після Полтавської битви (Прим.6*)
- полонених росіяни у Куликівській битві не брали (Прим.8*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - "Тайна Катыни" газета "Зона криминала" №15 (299) 04.2011г
(Прим.2*) - С.Максимов "Империя каторги"
(Прим.3*) - Э.Эпплбаум "Гулаг. Паутина большого террора"
(Прим.4*) - Б.Соколов "Неизвестный Жуков: портрет без ретуши в зеркале эпохи"
(Прим.5*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.6*) - С.Цветков "Карл-12 - последний викинг"
(Прим.7*) - Сборник "Ледовое побоище" (Труды комплексной экспедиции по уточнению места ледового побоища)
(Прим.8*) - К.Звягин "Загадки поля Куликова"
(Прим.9*) - У.Ширер "Берлинский дневник"
(Прим.10*) - М.Веллер, А.Буровский "Гражданская история безумной войны"
(Прим.11*) - Б.Соколов "Мифическая война. Миражи второй мировой"
(Прим.12*) - А.Гофмейстер "Иду по земле"
(Прим.13*) - Я.Тинчеко "Белая Гвардия Михайла Булгакова"
(Прим.14*) - А.Никонов "Наполеон. Попытка №2"
(Прим.15*) - А.Брюннер "На танке через ад"
(Прим.16*) - В.Федоров "В поисках оружия"
(Прим.17*) - С.Славин "Балтийские страсти" журнал "Техника - молодежи" №2\2001
(Прим.18*) - К.Маннергейм "Мемуары"
(Прим.19*) - А.Васильченко "Танковый ас №1 Михаэль Виттманн"
(Прим.20*) - Г.Штаден "О Москве Ивана Грозного. Записки немца-опричника"
(Прим.21*) - А.Снисаренко "Рыцари удачи. Хроники европейских морей"
(Прим.22*) - А.Бабченко "Сколько стоит солдат" журнал "Братишка" 11\2005
(Прим.23*) - В.Алексеев "Эвакуационная комиссия генерала Данилова" журнал "Гангут" №26
(Прим.24*) - М.Зефиров "Асы 2МВ. Союзники люфтваффе: Венгрия, Болгария, Румыния"
(Прим.25*) - И.Ковтун "Дивизия СС "Мертвая голова"
(Прим.26*) - Р.Грамс "14-я танковая дивизия"
(Прим.27*) - Б.Хавкин "Вторая жизнь генерал-фельдмаршала" журнал "Дилетант" №2(14)
(Прим.28*) - Д.Мессе "война на русском фронте"
(Прим.29*) - М.Солонин "Фальшивая история Великой войны"
(Прим.30*) - Д.Дегтев "Воздушные извозчики вермахта. Транспортная авиация люфтваффе 1939-45"
(Прим.31*) - А.Котильчак "Тайны "западного интернирования"
(Прим.32*) - Э.Керн "Пляска смерти. Воспоминания унтерштурмфюрера СС. 1941-45
(Прим.33*) - Э.Двингер "Армия за колючей проволокой"
(Прим.34*) - В.Игнатов "Казни и палачи в истории России и СССР"
(Прим.35*) - Г.Бидерман "В смертельном боою"
(Прим.36*) - В.Вюстер "Будь проклят Сталинград. Вермахт в аду"
(Прим.37*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте"
(Прим.38*) - сборник "Смерш": исторические очерки и архивные документы")
(Прим.39*) - К.Мюллер "Немецкие военнопленные: современное состояние иследований и будущие перспективы"
(Прим.40*) - В.Конасов "Судьбы немецких военнопленных в СССР"
(Прим.41*) - "Русский архив: Великая Отечественная: Иностранные военнопленные Второй мировой войны" т.24
(Прим.42*) - А.Делианич "Вольсберг-373"
(Прим.43*) - Г.Крафт "Фронтовой дневник эсэсовца. "Мертвая голова" в бою"
(Прим.44*) - Ф.Зенгер "Ни страха, ни надежды"
(Прим.45*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте"
(Прим.46*) - Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.47*) - И.Ведер "Катастрофа на Волге"