Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми
NB: активні посилання на подібні цій теми - "Полон і все, що його стосується", "Невільнича правда"
- цікаві е-посилання за темою: "Всі жахіття концтабору Берген-Бельзен в рідких архівних світлинах"
- майно (особисті речі, одяг та взуття) померлих цивільних в'язнів фашистських концтаборів - громадян Німеччини обов'язково пересилали їхнім близьким родичам, а не громадян Німеччини - конфісковували на користь рейху. При ув'язненні до концтабору все майно обов'язково відбиралося, зберігалося у спеціальному складі, а при кожному переводі у інший табір окремо переправлялося вслід за самим ув'язненим і тільки при звільненні з концтабору поверталося їхньому законному власнику (Прим.41*)
- кожний цивільний в'язень фашистського концтабору мав право написати один лист не більше одного разу на місяць, на спеціальному бланку концтабору обсягом не більше 15 рядків і за умов найсуворішої німецької цензури всього, що стосується їхнього перебування у концтаборі. Дізнавшись таким чином, де саме знаходиться їхній родич, близькі могли пересилати йому продуктові посилки (Прим.41*)
- до листопада 1941р, за даними міністра по справам окупованих східних територій А.Розенберга, у таборах військовополонених знаходилося 3,6 млн. червоноармійців. З цими даними розбігаються відомості, наведені Д.Фішером з посиланням на таємний лист А. Розенберга Гітлеру від 28.02.42р: до 01.11.1941р взято у полон було 2 053 000 червоноармійців, чисельність же у 3,6 млн. військовополонених була досягнута наприкінці лютого 1942р. Американський дослідник А.Даллін наводить цифру 3,355 млн. бранців на кінець 1941р. К.Штрайт, автор праці "Вони нам не товариші", наводить ще більш високу цифру - 3,9 млн. чоловік, з них до лютого 1942р залишилося в живих трохи більше 1 млн, біля 280 тис. були звільнені з полону на умовах співробітництва з німцями, а інші 2,6 млн. загинули. Спеціально задіяний вивченням цього питання А.Штрайм приводить офіційні дані на 01.05.1944р: загальне число полонених РККА на цей день становило 5 163 381 чоловік, з них загинуло, було страчено у полоні 2,42 млн. чоловік. Наприкінці 1944р чисельність військовополонених збільшилася ще на 147 тис. чоловік. Дослідник вважав, що всього за роки війни у німецькому полоні загинуло або було страчено мінімум 2 545 000 полонених РККА, уточнюючи, що мова йде саме про людей, які мали статус військовополонених (тобто у цю цифру не включені партизани або цивільні особи). 20.02.45р у одній з довідок німецької установи "Fremde Heere Ost" була наведена найбільша чисельність офіційно зареєстрованих на цей день військовополонених РККА: 5 734 528 чоловік. Згідно відомостям німецьких істориків 60-х років, загальна чисельність військовополонених РККА у 1941-45рр досягла 5,75 млн чоловік, з яких 3,3 млн чоловік загинули. На погляд Т.Ібатулліна, автора монографії "Війна і полон", найбільш близької до істини є показник 5,7-5,75 млн. військовополонених (Прим.39*)
- 5,7 млн. військовослужбовців РККА, згідно німецьким даним, було взято в полон за роки війни: 1941р - 3,35 млн, 1942р - 1,653 млн, 1944р - 0,633 млн. до лютого 1944р і 97,1 тис. - до лютого 1945р
- до 16.11.42р існувала заборона на розміщення радянських військовополонених на території Німеччини (Прим.39*)
- за умовами підписаної 28.09.39р капітуляції Польщі польським офіцерам були залишені їхні шпаги, а унтер-офіцерів та солдат лише на короткий час зробили бранцями (Прим.37*)
- за 2СВ німці відправили у концтабори порядку 20 млн. своїх противників, 5 млн. з яких знайшли там свою смерть. Згідно іншим даним, з 20 млн. в’язнів 30 країн світу (5 млн. з СРСР) загинули 12 млн. чоловік, з яких 2 млн. дітей
- 14 тис. концтаборів, гетто та тюрем знаходилися у роки 2СВ в Німеччині і на окупованих нею територіях - крім взятих у полон сербів і руських емігрантів (162 чоловіка) у квітні 1941р німцями були звільнені всі югославські військовополонені: хорвати, угорці, румуни, німці і представники інших національностей
- всі норвезькі військовополонені були відпущені німцями майже одразу, після закінчення боїв з захоплення Норвегії, а офіцерам були залишені шпаги, якщо вони заявляли, що "протягом строку зайняття Норвегії не здійснюватимуть ніяких воєнних або ворожий дій проти Германського рейху" (Прим.36*)
- для роботи у Німеччини нацисти силоміць вивезли майже 7 млн. чоловік, так з Голландії було вивезено 500 тис. чоловік, з Люксембургу - 6000 (Прим.35*)
- німецьке управління таборами для полонених офіцерів у роки 2СВ пунктуально дотримувалося Женевської конвенції, підписаної країнами-учасниками у липні 1929р і ратифікованій Гітлером у 1934р. Вона регулювала відвідування так званої держави-протектора, яка гарантувала дотримання конвенції і гуманності. У цій якості швейцарці слідкували за англійцями, прибічниками де Голля і американцями. За французами приглядав уряд Петена. Голландці знаходилися під опікою Швеції. Поляки ж потрапили під захист Міжнародного Червоного Хреста, тому що німці стверджували, що польської держави взагалі більше не існувало (Прим.35*)
- всі полонені старші офіцери у німецьких таборах знаходилися разом з своїми ординарцями, які обслуговували їх (Прим.35*)
- у відповідності до інструкції від 06.06.1941р "Основи, що визначають перебування у таборах політичних комісарів", за таємною вказівкою Гітлера спеціальні відділки гестапо розшукували колишніх радянських політпрацівників у таборах для військовополонених, а якщо такі були знайдені, їх одразу ж переводили у найближчий концтабір і там негайно ліквідовували - таким чином протягом 1941-1942рр були винищені полонені політруки та політкомісари РККА (Прим.33*)
- офіційно в’язням концтаборів було дозволено надсилати листи раз на тижні на спеціальних бланках виключно німецькою на одну і ту ж адресу. Деяким ув’язненим і серед них євреям, які прибували у концтабори з 1942р для наступного знищення, було заборонено користуватися поштою (Прим.33*)
- на 1943р на окупованих німцями радянських територіях 633935 місцевих жителів і військовополонених були зайняті обслуговуванням залізниці під контролем 111899 чоловік німецького персоналу (Прим.32*)
- після захоплення Чехословаччини у Німеччину були перевезені 40 тис. кваліфікованих чеських робітників (Прим.27*)
- на 15.01.45р есесівська охорона концтаборів складала 37675 чоловіків і 3508 жінок (Прим.23*). За іншими даними, наприкінці ВВВ чисельність охороні німецьких концтаборів становила 30-35 тис. чоловік (Прим.30*)
- в’язні більшості фашистських концтаборів працювали на німецьких підприємствах, так концтабір Дахау мав 123 виробничі філії, Бухенвальд - 174, Маутхаузен - 49, Равенсбрюк - 34, Гросс-Розен - 76, Флоссенбург - 94 (Прим.23*), Заксенхаузен - 11 таборів-філіалів, 126 зовнішніх команд та підрозділів (Прим.29*)
- у концтаборі Маутхаузен (Австрія) з 1938р по 02.05.1945р в'язнями були 339 тис. чоловік. понад 122 тис. з яких загинули.
- під польським м.Лодзь знаходився єдиний у Європі концтабір для неповнолітніх (від 2 до 16 років), у якому всю війну перебувало 3000 саме польських дітей, чиї батьки являли собою загрозу для фашистів
- у жіночому концтаборі Равенсбрюк у роки 2СВ знаходилось 132 тис. ув’язнених (Прим.33*)
- в системі німецьких концтаборів 2СВ існували окремі концтабори для радянських військовополонених-інвалідів, які отримали тимчасову або постійну непрацездатність в наслідок бойових дій або перебування у полоні (Прим.17*)
- 218 тис. греків та понад 7 тис. англійців потрапили у полон у Греції в 1941р (Прим.19*). За іншими даними, у німецький полон потрапили 225 тис. греків та 12 тис. англійців з 72 тис. експедиційного корпусу (Прим.34*)
- відношення до полонених було зафіксовано у деяких з так званих, "10 заповідей бійця", які були надруковані у розрахунковій книжці (аналогу радянського військового квитка) кожного німецького солдата. Так третя заповідь наголошує: "Злочинно вбивати полонених, які опинилися у оточенні, в тому числі партизан і шпигунів". Четверта заповідь: "Полонених не повинні ображати та піддавати поганому поводженню". Шоста: "у відношенні поранених полонених повинен бути організований людяний догляд та лікування" (Прим.18*)
.jpg)
- англійські військовополонені 2СВ мали у німецьких таборах власну табірну адміністрацію, періодично отримували з Англії обмундирування, підвищення у званні, їм нараховувалося грошове утримання на Батьківщині (Прим.17*)
- Гітлер, після відвідин радянських військовослужбовців, взятих у полон в 1941р у "казані" під Уманню, наказав звільнити українців, що дало можливість, в тому числі, і багатьом бранцям - не українцям спробувати повернутися через лінію фронту на радянський бік (Прим.8*). Так, згідно російським даними на середину 2017р, 823,2 тис. бранців РККА з Західних областей СРСР були відпущені німцями
- полякам, які потрапили у полон після поразки Варшавського повстання, був гарантований есесівцями статус військовополонених, дотримання якого було виконано (Прим.13*)
.jpg)
- зрідка фашисти звільняли ув'язнених з концтаборів за амністією - перед тим, як вийти на волю, такі ув'язнені були зобов'язані підписувати відповідні папери про те, що з ними добре поводилися і не розголошувати умови утримання в концтаборах (Прим.13*)
- здебільшого менше ніж чверть табірної охорони типового фашистського концтабору складали власне німці, решта набиралася в основному з числа допоміжних добровільних загонів з окупованих німцями територій (Прим.13*)
- літом 1941р німецький КВО видав наказ, у відповідності з яким з таборів військовополонених звільнялися литовці, латиші, естонці, білоруси та українці. 18.09.1941р КВО повторно вимагало виконати цей наказ (Прим.11*) До призупинення цих наказів розпорядженням ОКВ від 13.11.1941р №3900 з німецького полону було звільнено тільки українців 277 761 чоловік з 318 770 звільнених (Прим.12* та 26*), інші - німці Поволжя, білоруси і прибалти. З 1942р по 01.05.1944р німці звільнили 823 230 військовополонених (Прим.26*)- згідно німецької статистики в роки 2СВ 280 тис. радянських військовополонених загинули в пересильних таборах, а понад 1,03 млн. чоловік пішли з життя при спробах, вмерли на заводах і шахтах в самій Німеччині - за німецькими даними в полоні загинуло 673 тис. радянських військовополонених (Прим.12*)
- працюючи на території Німеччини в роки 2СВ радянські громадяни, як і громадяни інших, окупованих німцями країн, щотижневе отримували заробітну платню - в німецьких марках на підприємствах або продуктами в приватних селянських господарствах- до осені 1943р з Франції щомісячно депортувалося, відповідно до певної квоти, 50 тис. французьких чоловіків та жінок для робіт на території Німеччини. Пізніше квота була знижена до 5 тис. чоловік. Подібна депортаційна політика проводилася і стосовно Бельгії, Голландії та Італії (Прим.10*)
- в одній тільки Бельгії потреби вермахту добровільно обслуговувало 900 тис. чоловік або 1\2 всіх робітників та службовців (Прим.10*)
- Гітлер, дізнавшись про тотальне знищення в РККА німецьких військовополонених, підготував наказ "полонених не брати", який сам же замінив наказом від 08.07.43р, у відповідності з яким віднині всі радянські військовополонені, захоплені після 05.07.43р, повинні були направлені в табори ГКО вермахту для використання в якості робочої сили або переведеними у ведення уповноваженого з використання трудових ресурсів або на шахти (Прим.9*)
- товариські стосунки з радянським військовополоненим або остарбайтером каралися для німця (німкені) 9 місяцями в’язниці, аналогічні любовні стосунки - 3 роки в’язниці. Аналогічні любовні стосунки німкені, чий чоловік знаходився на фронті, закінчувалися для неї шибеницею
- після початку ВВВ Німеччина через нейтральні країни неодноразово намагалася налагодити взаємний обмін поштовими відправленнями для німецьких і радянських військовополонених, але отримала відмову від СРСР (Прим.8*)- за даними на 09.05.2015р начальника управління МО РФ з увічнення пам’яті загиблих при захисті Вітчизни, генерал-майора В.Попова, у німецькому полоні знаходилося 4,5 млн. радянських військовиків, з яких загинули 2,722 млн. чоловік. За німецькими даними, з 5,75 млн. (5,2 - 5,75 млн. - Прим.12* та 25*) радянських полонених (включаючи туди військовослужбовців, партійних та радянських функціонерів і просто чоловіків від 16 до 60 років, які відходили з відступаючими та оточеними військами) 3 млн. чоловік померли від голоду зимою 1941р (Прим.21*), за радянськими даними, до полону потрапили 4,559 млн. чоловік (Прим.20* і 25*), з яких біля 0,5 млн. військовозобов'язаних, призваних за мобілізацією, але не зарахованих до війська (Прим.7* і 25*), а померло у полоні біля 1,783 млн (1,23 - 2 млн. - Прим.25*), особливо багато у 1941-початку 1942р (Прим.20*). За іншими даними, у німецькому полоні опинилися 5734528 радянських військовослужбовців, з яких 3,3 млн. було знищено. На жовтень 1945р залишилося в живих 2016480 (Прим.7*)
- скільки у дійсності загинуло радянських військовополонених в фашистському полоні, якщо тільки в Прибалтиці і кількох концтаборах України фашисти знищили більше 1 млн. радянських військовополонених: в Латвії - 330 тис, в Естонії - 125 тис (12 тис. у Пярну - Прим.38*), в Литві - 229 тис, у концтаборі "Гросс Лазарет" (м.Славута. Україна) - 150 тис, в м.Дарниця під Києвом - 68 тис, в концтаборі Щталаг-328 ("Цитадель", він же "Янівський" КТ, (м.Львів. Україна) - 140 тис. з 280 тис. полонених. І це не рахуючи величезної кількості загиблих військовополонених в чисельних концтаборах Білорусі (не менше 500 тис. - недокументовані дані), Росії, України, Польщі, Австрії і Німеччини (Прим.14*), а також 12 тис. у Норвегії (Прим.16*) Чому навіть близько не збігаються сучасні дані російських істориків і дані радянських істориків?
- з СРСР було депортовано на роботи до Німеччини 4794087 (тільки у 1942-44рр 2,4-2,8 млн. цивільного населення України - Прим.4*) чоловік (Прим.7*)
- 303,7 тис. військовослужбовців югославської армії потрапили у німецький полон (Прим.19*)
- 200 тис.військовополонених сербів працювали на підприємствах Німеччини в роки 2СВ (Прим.6*)
- від 80 до 100 тис. сербських робітників всю 2СВ добровільно працювали на території Німеччини, а ще біля 90 тис. працювали у самій Сербії на створених німцями для потреб Німеччини підприємствах (Прим.6*)
- тільки у Франції воювало 35 тис. радянських солдат і офіцерів, які втекли з німецького полону - понад 6 тис. з них загинули (Прим.31*). За німецькими даними, радянські військовополонені за роки ВВВ здійснили біля 1 млн. спроб втечі, деякі з них неодноразово
- військовополонені країн антигітлерівської коаліції (окрім СРСР) не працювали в німецьких концтаборах, окрім як за власним бажанням, мали змогу додатково отримувати продукти від родичів та організацій через міжнародний Червоний Хрест
- 2% за час 2СВ складала смертність французьких і 3% англійських та американських військовослужбовців у німецькому полоні
- з 1547 (1540 - Прим.28*) тис. французьких солдат і офіцерів, які опинилися літом 1940р у німецькому полоні, померли чи загинули 40 тисяч або 2,6%. Згідно сучасним офіційним даним західноєвропейських істориків, до німецького полону на момент капітуляції Франції у 1940р потрапили 1,850 млн. військовиків, зокрема 176 генералів та 36 тис. офіцерів
- у середині листопада 1940р 50 тис. французьких військовополонених були звільнені німцями (Прим.28*)
- восени 1941р німці відпустили з полону всіх данців, бельгійців-фламандців, 1\3 французів і багатьох поляків (Прим.1*)
- німцями орієнтовно було захоплено в полон 450 тис. польських, 500 тис. голландських та 500 тис. бельгійських військовослужбовців (Прим.5*)
- на початок 1943р в німецькому ВПК працювало 1170 тис. військовополонених (окрім військовополонених з СРСР). На серпень 1944р німці перевели на положення цивільних робочих 500 тис. угорців, 388366 поляків, 200 тис. французів, тисячі сербів, англійців, американців і військовополонених з СРСР (Прим.1*)
- на травень 1943р на Німеччину працювали 6,3 млн. іноземних робітників (Прим.1*)
- у Польщі знаходився табір №160 полонених німцями італійських генералів (Прим.3*)
- весною 1945р СРСР звільнив з німецьких концтаборів 31751 американського військовополоненого і тільки 11490 повернулись додому. Доля інших невідома і дотепер (Прим.1*)
- якось знайшов у книзі С.Кузьміна "Строку давності не підлягає" інформацію, що в 1943р кожного тижня у німецькому концтаборі у Раві-Руській (Україна) перебувало не менше 1 тис. полонених французів, які здійснили невдалі спроби втеч з концтаборів Європи і які, у відповідності, з усталеною фашистською практикою, депортувалися у такому разі за межі Франції. Цікаво, що немає даних про те, скільки всього було в цьому таборі французьких полонених, в які ще німецькі концтабори прибували французькі і полонені інших національностей (бельгійці і після 1943р - італійці), які намагалися втекти з фашистського полону, і яка загальна кількість іноземних полонених подібного роду була на території СРСР. І головне - де знаходилися такі полонені після звільнення концтаборів радянськими військами на території СРСР? Не сильно здивуюсь, якщо до репатріації на свою Батьківщину вони пройшли фільтраційні табори НКВС і рахувались у загальних списках з військовополоненими, які воювали на боці фашистів
- до літа 1942р радянські військовополонені могли жити у литовців в якості найманих робітників (Прим.15*)
СМЕРТНІСТЬ В ФАШИСТСЬКИХ КОНЦТАБОРАХ:
- біля 250 тис. в’язнів було знищено у концтаборі Собібор за час свого існування з травня 1942р по жовтень 1943р (Прим.33*)
- через концтабір Дахау, за час його існування, пройшло 200 тис. в’язнів, з яких 150 тис. загинули (Прим.33*)
- у концтаборі Буна (Освенцим-3), за свідченнями колишніх в’язнів, загинуло біля 30 тис. ув’язнених (Прим.33*). За іншими даними, в Дахау за 1933-45рр були убиті або померли від голоду та хвороб 41,5 тис. ув'язнених
- з загального числа 405222 зареєстрованих в’язнів Освенциму залишилося в живих лише біля 60 тис. Серед них багато померло одразу ж після звільнення або протягом ближчих місяців від хвороб і крайнього виснаження організму (Прим.33*). За даними коменданта табору Гесса, тільки 01.05-01.12.43г було знищено 2,5 млн. чоловік, окрім того, що 0,5 млн. загинули від хвороб і голоду (Прим.33*). Вважалося, що з потрапивших до концтабору "Аушвіц" (Освенцим) людей 80% загинуло (Прим.13*). За іншими даними, у цьому концтаборі загинуло 1,4 млн. чоловік (Прим.22*) або 1,2 млн чоловік (Прим.24*). Вчені (чиї? - прим.ред) вважають, що через концтабір Аушвіц пройшло щонайменше 1,3 млн. осіб, з яких 1,1 млн. були знищені, серед в’язнів концтабору було близько 15 тис. вихідців з України. В Освенцимі було знищено понад 300 тис. євреїв, доставлених з Угорщини з травня по червень 1944р, за іншими даними до кінця 1944р було знищено 400 тис. угорських євреїв. Є покази про евакуацію 110 тис. євреїв з Румунії задля подальшої ліквідації у Освенцимі (Прим.33*)
- 13775 радянських військовополонених та 24367 циган перебувало у 2СВ в Освенцимі (Прим.33*)
- в концтаборі Белжец у Польщі знищено понад 600 тис. євреїв та 1,5 тис. поляків (Прим.33*)
- в концтаборі Майданек у Польщі знищено понад 360 тис. євреїв (Прим.33*)
- через концтабір Ламсдорф (Ламбіновіце) пройшли 300 (з них 200 тис. радянських) тис. військовополонених різних національностей (Прим.33*)
- понад 70 тис. чоловік загинули у концтаборі "Берген-Бельзен"
- 206,5 тис. чоловік загинули у концтаборі "Малий Тростянець" під Мінськом
- орієнтовно 18 тис. військовослужбовців РККА загинуло під час ВВВ у концтаборі Абадаш (філіалі "шталаг 305" у Кіровоградській області України)
- 90 тис. в'язнів загинуло з 20.09.41р по 15.09.41р у концтаборі Dulag-160 - у так званій "Хорольській ямі" - кар'єрі цегляного заводу у м.Хорол Полтавської області України
- 2 тис. загинуло в Дулаг-102 під м.Волосово Ленінградська область
- смертність ув’язнених в німецьких концтаборах 2СВ: Хелмно - 320 тис, Бельзен - 600 тис, Собібор - 250 тис, Треблінка - 700 тис, Майданек - 1,38 млн, Штуттхоф - 65 тис. (Прим.24*)
- через концтабір Бухенвальд за 1937-45рр пройшло біля 250 тис. комуністів, радянських військовополонених, євреїв та гомосексуалістів - 56 тис. з них загинуло
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - С.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.2*) - Р.Колье "Дуче. Взлет и падение Б.Муссолини"
(Прим.3*) - Е.Ржевская "Берлин - май 1945"
(Прим.4*) - "Друга світова війна в історичній пам'яті України" (За матеріалами Українського інституту національної пам'яті)
(Прим.5*) - У.Ширер "Берлинский дневник"
(Прим.6*) - А.Тимофеев "Сербские союзники Гитлера"
(Прим.7*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-1945гг."
(Прим.8*) - Г.Баур "Личный пилот Гитлера"
(Прим.9*) - А.Шпеер "Третий рейх изнутри. Воспоминания рейхсминистра военной промышленности"
(Прим.10*) - В.Галин "Политэкономия войны. Заговор Европы"
(Прим.11*) - П.Станкерас "Литовские полицейские батальоны"
(Прим.12*) - О.Смыслов "Пятая колонна Гитлера"
(Прим.13*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.14*) - С.Кузьмин "Сроку давности не подлежит"
(Прим.15*) - И.Новожилов "Год рождения - 1921"
(Прим.16*) - Х.Хенриксен "Мурманские конвои"
(Прим.17*) - Д.Ломоносов "Исповедь узника гитлеровских лагерей" журнал "Военно-исторический архив" 10\2002
(Прим.18*) - Х.Фертен "В огне Восточного фронта"
(Прим.19*) - "Энциклопедия 2МВ. Сражения на южном направлении, май 1940-июнь 1941гг"
(Прим.20*) - Г.Кривошеев"Гриф "Секретно" снят"
(Прим.21*) - Э.Керн "Пляска смерти. Воспоминания унтерштурмфюрера СС. 1941-45"
(Прим.22*) - журнал "Калашников" 2\2005
(Прим.23*) - И.Ковтун "Дивизия СС "Мертвая голова"
(Прим.24*) - К.Макнаб "Войска СС. 1923-45"
(Прим.25*) - Ю.Рубцов "Штрафники Великой Отечественной. На экране и в жизни"
(Прим.26*) - В.Игнатов "Палачи и казни в истории России и СССР"
(Прим.27*) - А.Уткин "Русские войны. Век ХХ-й"
(Прим.28*) - О.Бэйда "Французский ленион на службе Гитлеру. 1941-44"
(Прим.29*) - Д.Жуков "Охотники за партизанами. Бригада Дирлевангера"
(Прим.30*) - К.Семенов "Войска СС. История, структура, боевое применение"
(Прим.31*) - В.Окулов "Явка до востребования"
(Прим.32*) - И.Ермолаев "Под знаменами Гитлера"
(Прим.33*) - сборник "Освенцим в глазах СС"
(Прим.34*) - сборник "Генералы и офицеры вермахта рассказывают"
(Прим.35*) - Р.Эггерс "Кольдиц. Записки капитана охраны"
(Прим.35*) - Р.Корнелиус "Последняя битва. Штурм Берлина"
(Прим.36*) - В.Хубач "Захват Дании и Норвегии. Операция "Учение Везер"
(Прим.37*) - К.Мейер "Немецкие гренадеры. Воспоминания генерала СС. 1939-45гг"
(Прим.38*) - А.Кустов "Наемники Гитлера"
(Прим.39*) - И.Гилязов "Легион "Идель-Урал"
(Прим.40*) - Ю.Мадер "Диверсанты Третьего рейха"
(Прим.41*) - К.Живульская "Я пережила Освенцим""
(Прим.42*) - Р.Пономаренко "Советские немцы и другие фольксдойче в войсках СС"