Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
"Радянська кавалерійська дивізія може пройти сотню кілометрів за ніч – та ще по дотичній до вісі комунікації" - Манштейн (Прим.24*)
"Ви виховали справжніх радянських тварин" Сталін - М.Глухову, директору Волосовського воєнного лосиного розплідника №3 (Прим.9*)
- 7 кавалерійських (з них 2 мали казачий статус) корпусів РККА закінчили свою участь у ВВВ у травні 1945р
- у червні 1941р у розпорядженні тільки РККА було 17,5 млн. коней, до вересня 1942р їх залишилося 9 млн, і це разом з молодняком, тобто кіньми, не спроможними за віковим браком сили до "служби"
- з березня 1942р і до кінця ВВВ Монголія передала СРСР приблизно 500 тис. коней для використання в кавалерії РККА
- на початок війни на кордоні з СРСР було зосереджено вермахтом для своїх потреб 760 тис. коней (Прим.22*). За іншими даними, німцями та їхніми союзниками було зосереджено 625 тис. коней (Прим.26*)
- у 1941р кавалерійські підрозділи СС були зведені у два полки, які у липні 1941р були об’єднані у кавбригаду, яка, у свою чергу, у червні 1942р була перетворена на 8-у кавдивізію "Флоріан Гейєр". Наприкінці війни були сформовані 22-а кавдивізія "Марія Терезія", і у лютому 1945р - 37-а кавдивізія "Лютцов", яка практично не брала участі у бойових діях. Кожна з дивізій складалася з трьох полків, що дорівнювали за чисельністю одному батальйону (Прим.21*) Ще: кавалерійська бригада СС "Фегеляйн" була сформована в серпні-вересні 1941р на основі 1-го та 2-го кавалерійських полків СС і перестала існувати у квітні 1942р - на початок ВВВ РККА мала 19 горнострілецьких дивізій, основною тягловою силою озброєння у яких, за штатом, були 3160 коней на кожну з дивізій (Прим.20*)
- у 1938р кавалерія РККА налічувала 195 тис. чоловік, зведених у 32 дивізії, окремі бригади, окремі і запасні кавалерійські полки, на початок 1941р з 32 дивізій і 7 корпусів були залишені 13 дивізій та 4 корпуси, але уже до березня 1942р налічувалося 86 дивізій і 17 корпусів (Прим.19*). Ще: на початок 1942р приходиться пік екстенсивного розвитку радянської кавалерії в ВВВ: 17 корпусів, що складалися з 87 кавдивізій. На грудень 1942р чисельний склад радянської кавалерії стабілізувався: 10 корпусів з 31 дивізії (Прим.5*)
- загальна чисельність радянської кавалерійської дивізії за штатом 1941р складалася з 8968 чоловік і 7623 коней (Прим.19*)
- радянські 14-й, 15-й, 16- і 18-й кавкорпуси участі у ВВВ так і не брали і були розформовані у 1942-43рр (Прим.19*)
- тільки літом і восени 1941р з Північного Кавказу на фронт відправилися 17 казачих кавалерійських дивізій. Всього в роки ВВВ 41 дивізія в РККА іменувалася казачою (Прим.17*)
- з 10 млн. коней РККА у ВВВ загинуло біля 8 млн. (Прим.15*)
- з 1939 по 1945рр німці використали до 3 млн. коней, 700 тис. з них було втрачено, інші потрапили до рук противника (Прим.2*)
- з 2,7 млн. коней на Східному фронті за весь час війни німецькі втрати склали 1,7 млн. тварин (Прим.23*)
- у червні 1941р РККА мала 32 кавалерійські дивізії (Прим.16*), тоді як наприкінці ВВВ в РККА нараховувалося в межах 80 кавалерійських дивізій (Прим.13*)
- на 1943р у вермахті було 168 санітарних рот на кінній тязі і 176 ветеринарних рот (Прим.12*)
- на літо 1941р у складі тільки РККА було розгорнуто 20 кавалерійських дивізій
- напередодні 2СВ вермахту довелося реквізувати для своїх потреб половину кінського поголів'я в кожному фермерському німецькому господарстві. Пізніше коні реквізувалися винятково у населення окупованих територій (Прим.11*)
- на 01.07.1941р в частинах РГК вермахту було 3 важких артдивізіона і 31 саперний батальйон на кінній тязі, а також 19 гужових батальйонів постачання (Прим.10*)
- у листопаді 1941р за рішенням Воєнної ради 14-й армії РККА були сформовані три армійських оленячих транспорта з 1015 оленів і 15 оленєгонних собак, 237 вантажних та 76 легкових нарт кожний. Своя оленє-транспортна бригада для забезпечення дій морської піхоти була також у радянського Північного флоту (Прим.9*)
- у Волосовському розпліднику №3 під Ленінградом на 1939р було підготовлено та навчено 1500 бойових лосів, здібних нести на собі кавалериста, що веде стрільбу з ручного кулемета, а також привчених нападати на людей, які розмовляють фінською мовою. В 1941р 50 з них були доправленими на допомогу білоруським партизанам для дій в тилу противника. Інші тварини розбіглися після потрапляння ворожого снаряда в найближчій до розплідника склад боєприпасів (Прим.9*)
- згідно мобілізаційному плану розгортання РККА на 1940-41рр планувалося створення 11 окремих в'ючно-віслючих та 12 в'ючно-верблюжих рот резерву головного командування (Прим.8*)
- згідно нового штату №4\100 від 1941р у кожній типовій радянській стрілецькій дивізії мирного часу коней повинно було бути 1935 та 3039 за штатом воєнного часу (Прим.7*)
- на 22.06.1941р в РККА знаходилось 13200 санітарних та 2900 аптечних двоколок зразка 1912\30рр (Прим.6*)
- перед війною Німеччина мала 15 кавалерійських полків, з 1421 конем за штатом у кожному, на 1942р лишилося всього 25 кавалерійських ескадронів (Прим.1*)
- на 20.06.1941р німці мали проти СРСР єдину кавалерійську дивізію, перетворену зимою 1942р на танкову (Прим.4*)
- відродження кавалерії в вермахті відбулося в середині 1942р, коли у складі груп армій "Північ", "Центр" і "Південь" було сформовано по одному кавалерійському полку (Прим.5*)
- у 1944р окремі армійські кавалерійські полки були переформовані в 3-ю і 4-у кавалерійські бригади. Разом з 1-ю угорською кавалерійською дивізією вони склали кавалерійський корпус "Фон Хартенек", що брав участь у боях на кордоні Східної Пруссії у грудні 1944р, і був перекинутий до Угорщини. В лютому 1945р бригади переформовані в дивізії, а у березні того ж року вони брали участь в останньому наступі німецьких військ у 2СВ - контрударі танкової армії СС у озера Балатон. В Угорщині також воювали дві кавалерійські дивізії СС - 8-а "Флоріан Гейєр" і 22-а "Марія Терезія", сформовані в 1944р. Обидві вони були знищені у "казані" Будапешта. З вискочивших з оточення залишків дивізій в березні 1945р була сформована 37-я кавалерійська дивізія СС "Лютцов" (Прим.5*). За іншими даними, 8-а кавалерійська дивізія СС "Флоріан Гейєр" була розгорнута восени 1942р з кавалерійської бригади, створеної у 1941р на базі двох звичайних кавалерійських полків (Прим.14*). Так як у 1942р в частинах СС більше не створювалося інших кавалерійських частин, то наступна інформація про те, що у 1941р в Польщі була сформована 1-а кавалерійська бригада СС, розгорнута літом 1942р у 1-у кавалерійську дивізію СС (Прим.5*) скорше за все має прямий стосунок до кавалерійської дивізії СС "Флоріан Гейєр" (прим.ред)- у лютому 1945р з решток 8-ї кавалерійської дивізії СС "Флоріан Гейєр" та 22-ї кавалерійської дивізії СС "Марія Терезія" була створена 37-а добровольча кавалерійська дивізія СС "Лютцов" у складі 2 полків, але фактично не складалася й з жодного (Прим.14*)
- на кожну німецьку піхотну дивізію за штатом приходилося 5000 (Прим.2*) або 6000 коней (Прим.25*)
- на кожну німецьку піхотну роту приходилося до двох десятків коней і лише одна вантажівка (Прим.25*)
- артполк німецької піхотної дивізії мав 2249 коней (Прим.25*)
- у кожній німецькій піхотній дивізії існував виключно кавалерійський підрозділ - розвідувальний загін штатною чисельністю 310 чоловік. Він майже повністю пересувався на конях: у його складі було 216 верхових коней, 2 мотоцикла і 9 автівок (Прим.5*)
- у 1941р у вермахті було понад 1 млн. коней, 88% яких знаходилося у піхотних дивізіях (Прим.25*)
- 90% всієї тяглової сили у німців 1939-45 роках - коні (Прим.2*)
- в піхотній дивізії знаходилося 30 ветеринарів і окрема ветеринарна рота чисельністю 334 людини (Прим.2*)
- у вересні 1939р німецька армія мала 573 тисяч коней та мулів, на 1940р кількість зросла до 771 тисячі коней (Прим.2*)
- влітку 1941р кількість піхотних дивізій дійшла 119 (88% всіх наявних коней по штату), а кількість коней досягла 1 мільйона (Прим.2*)
- в період з 01.05.41р по 15.03.42р було втрачено 179000 коней, а відновлено 20000. На 01.05.1942р вдалося отримати 129000 коней, ще 118000 було добуто на окупованих територіях і велику кількість було відбито у противника (Прим.2*)
- селянські коні годилися лише для упряжі в легких возах постачання (Прим.2*)
- у німецьких частинах використовувались стандартні вози воєнного зразка Hf1 та Нf2, останній при власній вазі 1024 кг був здібний перевозити вантаж масою 1720 кг (Прим.1*)
- в середньому у німців щоденно гинуло 700 коней на Східному фронті, з них 75% - бойові втрати (Прим.1*). За іншими даними, у середньому, щоденно під час війни з СРСР вермахт втрачав по 1000 коней (Прим.22*)
- наказ ГКО від 24.12.1940р вимагав додатково до тих, що вже були в РККА, створити 76 гужтранспортних батальйонів по 250 возів в кожному (Прим.3*)
- з наявних в СРСР на 1938р. 32 кавалерійських дивізій і 7 управлінь корпусів на початок війни зосталось 13 кавалерійських дивізій в складі 4 корпусів. Загальна штатна чисельність кавалерійської дивізії складала 8968 чоловік і 7625 коней, кавалерійського полку відповідно 1428 чоловік і 1506 коней. Кавалерійський корпус двох-дивізійного складу приблизно відповідав моторизованій дивізії, володіючи дещо меншою рухливістю і меншою вагою артилерійського залпу. На початку серпня 1941р на Кубані був сформований ще один двох-дивізійний кавалерійський корпус Доватора (Прим.5*)
- 350 верблюдів для перевезення артилерії знаходились в складі сформованої в Астрахані радянської 28 резервної армії ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - военно-исторический альманах "Новый солдат" №120 "Кавалерия вермахта 1939-1945гг"
(Прим.2*) - сборник "Армейская серия" 1997г "Пехота вермахта" ч.3
(Прим.3*) - Л.Семененко "Великая Отечественная война. Как это было"
(Прим.4*) - В.Рунов "1941. Победный парад Гитлера"
(Прим.5*) - А.Исаев "10 мифов Второй мировой"
(Прим.6*) - С.Войцехович "Армейские санитарные двуколки" журнал М-Хобби 11\2011
(Прим.7*) - И.Мощанский "Трагедия брестской крепости"
(Прим.8*) - Н.Поликарпов "Лось зла" журнал "Максим" №09\2008
(Прим.9*) - Д.Мамонтов "Рогатая кавалерия" журнал "Популярна механика" 4\2010
(Прим.10*) - О.Скворцов "Французский R-35 - танк, САУ, тягач" журнал "Техника и вооружение" 3\2010
(Прим.11*) - В.Липпих "Беглый огонь! Записки немецкого артиллериста 1940-45гг"
(Прим.12*) - С.Иванов "История автомобиля №05 - Грузовики Вермахта. Часть I"
(Прим.13*) - А.Исаев "Нераскрытые тайны" на телеканале "Доверие" (Москва)
(Прим.14*) - Г.Уильямсон "СС - инструмент террора"
(Прим.15*) - "Обращение к Московской городской думе и мэрии" журнал "Военно-исторический журнал" 10\2002
(Прим.16*) - Х.Гарсия "Бронетанковые операции 2МВ"
(Прим.17*) - С.Матишов "Война. Юг. Перелом (лето 1942 - осень 1943)"
(Прим.18*) - А.Бухнер "Восточный фронт"
(Прим.19*) - "Солдаты ВОВ №29 - Рядовой кавалерии в походной форме 1941г"
(Прим.20*) - сборник "Солдаты ВОВ: рядовой горнострелкового отряда РККА 1942г" №31
(Прим.21*) - К.Макнаб "Войска СС 1923-45"
(Прим.22*) - К.Эйлсби "План Барбаросса"
(Прим.23*) - А.Шейдербауер "Жизнь и смерть на Восточном фронте"
(Прим.24*) - А.Кларк "План "Барбаросса". Крушение Третьего рейха. 1941-1945"
(Прим.25*) - Г.Гейер "От Буга до Кавказа"
(Прим.26*) - российские редакторские правки к книге до книги Э.Земке "От Сталинграда до Берлина"
(Прим.27*) -